Справа № 11-368
Головуючий у 1 інстанції Пелеп Ю.К.
Доповідач Яременко А.Ф.
УХВАЛА
Іменем України
б лютого 2007 року
Апеляційний суд Донецької області у складі:
головуючого Калашникова В.М.
суддів Яременка А.Ф., Ковалюмнус Е.Л.
з участю
прокурора Андрієвої Ж.М.
адвоката ОСОБА_1
розглянув у відкритому судовому засіданні в місті Донецьку справу за апеляціями засуджених, потерпілого на вирок Красноармійського міськрайонного суду від 28.11. 2006 року, яким
ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, гр-на України, з вищою освітою, не судимого, одруженого, що має на утриманні малолітнього сина, працюючого, жителя м. Красноармійська,
ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_2, гр-на України, з середньою освітою, не судимого, одруженого, що має на утриманні малолітню дочку, працюючого, жителя м. Родинське, Донецької області,
ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_3, гр-на України, з середньо-технічною освітою, не одруженого, не судимого, жителя м. Родинське, Донецької області засуджено за ст. 172 ч.І КК України на один рік 6 місяців виправних робіт за місцем роботи, з утриманням 15 % заробітку щомісячно на користь держави кожного.
За вироком суду засуджених визнано винними в грубому порушенні законодавства про працю за наступних підстав.
ОСОБА_2 являючись посадовою особою, ІНФОРМАЦІЯ_4 шахти "КраснОлиманська", ОСОБА_4 Являючись в.о. ІНФОРМАЦІЯ_5, ІНФОРМАЦІЯ_6 тієї ж шахти, ОСОБА_3 в обов'язки якого входив контроль за станом трудової і виробничої дисципліни на підприємстві в цілому і являючись ІНФОРМАЦІЯ_7 в своїй професійній діяльності в випадках настання події пов'язаної з виробничим травматизмом, повинні були керуватися наступними нормативно-правовими актами:
1) "Система керування охороною праці в вугільній промисловості України",
згідно п.11.5.8 ІНФОРМАЦІЯ_7 доповідає керівництву шахти
про аварії чи несчасні випадки ;
згідно п. 11.5.9 ІНФОРМАЦІЯ_7 несе відповідальність за травматизм і аварії з смертельним результатом.
2) Посадова інструкція ІНФОРМАЦІЯ_7 п. З "службові
обов'язки", приймає участь в розслідуванні несчасних випадків , веде облік і
проводить аналіз стану виробничого травматизму;
п.5 " Відповідальність" п. 5.6 несе відповідальність за недостовірність
інформації про обставини та причини аварій і несчасних випадків які
відбулися на шахті, на поверхні при проведенні розслідувань.
3) " Система управління охороною праці в вугільній промисловості України",
згідно п. 11.15. 15 ІНФОРМАЦІЯ_4 несе
відповідальність за не зберігання місця аварії іі несчасного випадку до прибуття комісії по їх розслідуванню; несвоєчасне виконання заходів запропонованих комісіями по результатам розслідування несчасних випадків;
п. 10.8 - про аварії і несчасні випадки ІНФОРМАЦІЯ_6 повідомляє гірничому диспетчеру негайно.
4) Конституцією України , згідно ст. 46 якої громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх в випадку повної, часткової чи тимчасової втрати працездатності.
5) Кодексом Законів про працю , згідно ст. 171 якого " власник чи уповноважений ним орган повинен проводити розслідування і вести облік несчасних випадків, професійних захворювань і аварій на виробництві відповідно до порядку встановленому Кабінетом Міністрів України.
- згідно ст. 173 КЗпП України" шкода завдана робітнику каліцтвом чи іншим
ушкодженням здоров'я, пов'язаним з виконанням трудових обов'язків
відшкодовується в встановленому законом порядку".
6) Законом України "Про охорону праці", згідно ст. 4 якого" державна політика
в галузі охорони праці базується на принципах соціального захисту
працівників, повного відшкодування шкоди особам, які потерпіли від
несчасних випадків на виробництві та професійних захворювань", згідно ст. 9
" відшкодування шкоди в випадку шкоди здоров' працівника ...", де
працедавець може за свій рахунок зробити додаткові виплати потерпілим та
членам їх сімей"
- згідно ст. 22 Закону України "Про охорону праці" власник повинен
розслідувати і вести облік несчасних випадків, професійних захворювань і
аварій відповідно до положення, яке розробляється Державним комітетом
України по нагляду за охороною праці за участю профспілків та
затверджується Кабінетом Міністрів України.
7) Порядком розслідування і обліком несчасних випадків , професійних захворювань і аварій на виробництві , затвердженим постановою Кабінета Міністрів України від 25.08. 2004 року, згідно п.8 якого " про кожний несчасний випадок потерпілий чи працівник , який його виявив, або інша особа
- свідок несчасного випадку повинні негайно повідомити безпосередньому
керівнику робіт чи іншій уповноваженій особі підприємства і вжити заходів до
надання необхідної допомоги потерпілому. В випадку несчасного випадку
безпосередній керівник робіт (уповноважена особа підприємства) зобов'язаний:
негайно організувати надання потерпілому першої медичної допомоги, забезпечити в випадку необхідності доставку в лікарсько-профілактичний заклад;
повідомити про те, що трапилось працедавця, керівника первинної організації профспілки, членом якої є потерпілий;
- зберегти до прибуття комісії по розслідуванню несчасного випадку обстановку на робочому місці і обладнання в такому стані в якому вони були на момент несчасного випадку, а також прийняти заходів до недопущення подібних випадків.
15.04. 2006 року в другу зміну на дільниці ПР-2 шахти "Краснолиманська" розташованої в м. Родинське робочий дільниці потерпілий ОСОБА_5 був травмований на виробництві, в результаті чого йому було завдано середньої тяжкості тілесних ушкоджень.
Про травмування потерпілого негайно був повідомлений ІНФОРМАЦІЯ_6 засуджений ОСОБА_4, який в порушення п. 10.8 " Системи керування охороною праці в вугільній промисловості України" відповідно до якого про аварії і несчасні випадки ІНФОРМАЦІЯ_6 зобов'язаний негайно повідомити гірничому диспетчеру, обмежився ти, що довів до відома про це тільки ІНФОРМАЦІЯ_4 засудженому ОСОБА_2. При виїзді з шахти потерпілого зустрів засуджений ОСОБА_2, який відвіз потерпілого до лікарні м. Димитрова, де йому зробили рентген і наклали гіпс на травмовану руку. Потім ОСОБА_2 знову відвіз потерпілого на шахту , де в кабінеті охорони праці разом з Засудженим ОСОБА_4 і ІНФОРМАЦІЯ_7 засудженим ОСОБА_3 переконали потерпілого тимчасово не розголошувати про отриману травму, пославшись на те, що 17.04. 2006 року на підприємство повинна приїхати комплексна перевірка з Києва і такі неприємності , як травма на виробництві перед перевіркою не потрібні. Засуджені ОСОБА_2, ОСОБА_4 і ОСОБА_3 пообіцяли потерпілому, що коли перевірка пройде , то зразу оформлять травму і нададуть акт форми Н-1.
Після проведеної перевірки на підприємстві потерпілий неодноразову їздив на шахту, але засуджений ОСОБА_4 відмовився підтвердити факт травми потерпілого на виробництві.
29.05.2006 року потерпілий ОСОБА_5 поїхав на прийом до головного інженера шахти з приводу отриманої травми і написав заяву на адресу адміністрації підприємства про розслідування факту отримання травми на виробництві.
05.06. 2006 року по ДП ВК 2 Краснолиманська" був виданий наказ " Про утворення комісії по розслідуванню несчасного випадку" в зв'язку з заявою, що надійшла від потерпілого, 15.-6 2006 року засуджений ОСОБА_2 в своїй пояснювальній в комісію написав, що про несчаний випадок повідомлений не був і деталі цього випадку йому не відомі.
07.06. 2006 року засуджений ОСОБА_4 в своїй пояснювальній в комісію написав , що 14.04. 2006 року 2 зміна пройшла без пригод і травм. 26. 06. 2006 року потерпілий отримав повідомлення , що комісією факт виробничої травми з ним 15.04. 2006 року не знайшов свого підтвердження, що прямо свідчить про те, що, що з 15.04. 2006 року до 13.07 2006 року засуджені ОСОБА_2, ОСОБА_4 і ОСОБА_3 діючи умисно, знаючи достовірно про факт виробничого травматизму, керуючись мотивами уникнення матеріального і дисциплінарного стягнення, а також уникнення матеріальних витрат підприємства утаїли факт з потерпілим, чим грубо порушили законодавство про працю, а саме ст. 46 Конституції України, ст.ст. 4, 22 Закону України "Про охорону праці", ст.ст. 171, 173 КЗпП України, п.п. 8, 10 "Порядку розслідування і обліку несчасних випадків, професійних захворювань і аварій на виробництві"
В апеляціях всі засуджені просять вирок скасувати, а справу направити на новий судовий розгляд, посилаючись на те, що вони не є суб'єктом злочину передбаченого ст. 172 КК України, оскільки не наділені повноваженнями приймати та звільнювати з роботи працівників. Крім того, з огляду на те, що вони не судимі, позитивно характеризуються, каються в скоєному суд повинен був звільнити їх від кримінальної відповідальності з передачею їх на поруки трудовому колективу шахти.
Потерпілий в апеляції просить вирок в частині залишення цивільного позову без розгляду скасувати, а справу в цій частині повернути на новий судовий розгляд.
Заслухавши доповідача, думку прокурора про залишення вироку без зміни, адвоката та засуджених, які підтримали доводи своїх апеляцій, перевіривши матеріали справи та обговоривши доводи апеляцій колегія суддів визнала апеляції засуджених такими, що не підлягають задоволенню, а апеляцію потерпілого такою, що підлягає задоволенню з наступних підстав.
Висновки суду про доведеність вини засуджених у вчиненні злочину за обставин викладених в вироку суду грунтується на матеріалах справи, підтверджується в досліджених в судовому засіданні і належним чином оцінених доказах і є обгрунтованим.
Фактичні обставини події злочину в апеляціях не оспорюються.
Що ж до доводів апеляцій засуджених про те, що вони не є суб'єктами злочину, оскільки не наділені правом приймати чи звільнювати з роботи, то вони не грунтуються на закону і не відповідають обставинам справи.
Засуджених визнано винними не в незаконному звільненні потерпілого з роботи, а грубому порушенні законодавства про працю, яке виявилося в умисному, всупереч їх службових обов'язків, утаюванні факту травматизму потерпілого ОСОБА_5 на виробництві , що самі засуджені не заперечують. Тому суд обгрунтовано дійшов висновку про доведеність вини засуджених і правильно кваліфікував їх дії за ст. 172 ч. 1 КК України .
Призначена судом міра покарання відповідає вимогам ст. 65 КК України і є необхідною і достатньою з урахуванням тяжкості , характеру і обставин вчиненого злочину для виправлення засудженого і попередження нових злочинів. В цьому зв'язку суд обгрунтовано відмовив в клопотанні про передачу засуджених на поруки.
Залишаючи цивільний позов без розгляду суд послався на те, що на досудовому слідстві ДП ВК "Краснолиманська" не була визнана цивільним відповідачем і копія цивільного позову їй не направлялась. Такі підстави залишення цивільного позову без розгляду законом не передбачені, тому в цій частині вирок суду підлягає скасуванню.
Враховуючи наведене та керуючись ст.ст. 365, 366 КПК України апеляційний суд
Ухвалив:
Вирок Красноармійського районного суду від 28.11. 2006 року в частині засудження ОСОБА_2, ОСОБА_4, ОСОБА_3 залишити без зміни, а апеляції засуджених без задоволення.
Цей же вирок в частині цивільного позову скасувати, а справу в цій частині повернути на новий розгляд в той же суд, в іншому складі, задовольнивши апеляцію потерпілого.