Справа № 22-ц-441/ 07 р.
Категорія - трудове
Головуючий 1 інс. - Бережна Н.М.
Доповідач - Крилова Т.Г.
РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
14.02.07 року Судова колегія судової палати з цивільних справ апеляційного суду Харківської області в складі:
Головуючого - Крилової Т.Г.
Суддів - Цвірюка В.О. - Маміної СВ.
При секретарі - Каменковій CO.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Харкові цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Зміївського районного суду Харківської області від 30 листопада 2006 року по справі за позовом ОСОБА_1 до Спеціалізованого комплектуючого підприємства "Укренергопостачзбут'' ВАТ "Енергія" про поновлення на роботі, стягнення середньомісячної заробітної плати за час вимушеного прогулу, відшкодування моральної шкоди,-
ВСТАНОВИЛА:
У листопаді 2005 року ОСОБА_1 звернулася до Спеціалізованого комплектуючого підприємства "Укренергопостачзбут" ВАТ "Енергія" про поновлення на роботі, стягнення середньомісячної заробітної плати за час вимушеного прогулу, відшкодування моральної шкоди.
Позивачка посилалася на те, що вона з 25.11.87 року працювала у відповідача на посаді ІНФОРМАЦІЯ_1. 02.08.05 р. її письмово попередили про звільнення з роботи за п. 1 ст. 40 КЗпП України у зв"язку зі скороченням штату. З дня попередження про звільнення в штатному розкладі підприємства були вакантні посади, але їй не запропоновано жодної з них. Вважає, що відповідач звільнив її з роботи незаконно, з порушенням вимог п, 1 ст. 40 КЗпП України, оскільки не запропонував іншу роботу. Тому, просила поновити її на роботі на тій же посаді та стягнути з відповідача на її користь середньомісячну заробітну плату за час вимушеного прогулу. Крім того, незаконне звільнення з роботи спричинило їй моральні страждання, втрату Нормальних життєвих зв'язків. Вона змушена була приймати додаткові зусилля для організації свого життя, У відшкодування моральної шкоди просила стягнути 1700 гр.
У судовому засіданні позивачка підтримала свої позовні вимоги у повному обсязі.
Представник відповідача проти задоволення позову заперечував, посилаючись на те, що ОСОБА_1 знала, що на підприємстві є вакантні посади, але не зверталася до СКП "Укренергопостачзбут" ВАТ "Енергія" з письмовими заявами про перевод її на іншу роботу. Не заперечував проти того, що на підприємстві з 02.08.05 р. були вакантні пасади.
Рішенням Зміївського районного суду Харківської області від ЗО листопада 2006 року в задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 відмовлено.
В апеляційній скарзі ОСОБА_1 просить рішення суду скасувати та постановити нове рішення, яким задовольнити її вимоги у повному обсязі.
Апелянт посилається на те, що суд першої інстанції постановив незаконне рішення, оскільки не прийняв до уваги її доводи та пояснення по справі.
Вислухавши доповідь судді, пояснення учасників процесу, судова колегія вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню частково, а рішення суду скасуванню, у зв"язку з недоведеністю обставин, що мають значення для справи, які суд вважав встановленими та невідповідністю висновків суду обставинам справи, з постановлениям нового ріщення, яким позовні вимоги ОСОБА_1 слід задовольнити частково.
Так, з матеріалів справи вбачається, що наказом НОМЕР_1 від 02.08.05 року ОСОБА_1 попереджено про наступне звільнення з ініціативи адміністрації у відповідності до п. 1 ст. 40 КЗпП України по скороченню штатної чисельності / а.с. 10 /. Про те, що позивачка була попереджена про звільнення з роботи свідчить її підпис 02.08.05 року на попередженні та зазначеному наказі.
Відповідно до вимог ст. 49-2 КЗпП України, одночасно з попередженням про звільнення у зв"язку із змінами в організації виробництва і праці власник або уповноважений ним орган пропонує працівникові іншу роботу на тому ж підприємстві, в установі, організації, При відсутності роботи за відповідною професією чи спеціальністю, а також у разі відмови працівника від переведення на іншу роботу на тому ж підприємстві, в установі, організації працівник, за своїм розсудом, звертається за допомогою до державної служби зайнятості або працевлаштовується самостійно.
Матеріали справи свідчать про те, що з 02.08.05 року та до 03.10.05 року на підприємстві були вакантні посади ІНФОРМАЦІЯ_4, ІНФОРМАЦІЯ_2, ІНФОРМАЦІЯ_3, ІНФОРМАЦІЯ_5, але ОСОБА_1 жодна з цих посад не пропонувалася.
Так, наказом НОМЕР_2 від 01.09.05 року зараховано на посаду ІНФОРМАЦІЯ_2 ОСОБА_2 / а.с. 54 /; наказом НОМЕР_3 від 05.09.05 року зараховано ІНФОРМАЦІЯ_3 ОСОБА_3 / а.с. 55 /; 01.09.05 року зараховано на посаду ІНФОРМАЦІЯ_4 ОСОБА_4
У суді апеляційної інстанції позивачка вказувала на те, що вона за своєю освітою могла працювати на посадах ІНФОРМАЦІЯ_2, ІНФОРМАЦІЯ_4. На той час посадова інструкція це дозволяла. Вона згідна була працювати як на зазначених посадах, так і ІНФОРМАЦІЯ_3 або ІНФОРМАЦІЯ_5, оскільки до пенсії їй залишався приблизно рік.
Відповідачем такі доводи позивачки не спростовані.
Відповідно до вимог ч. 2 ст. 40 КЗпП України, звільнення з підстав, зазначених у п.п. 1, 2 і 6 цієї статті допускається, якщо неможливо перевести працівника, за його згодою, на іншу роботу.
У судових засіданнях суду першої інстанції і апеляційної інстанції встановлено, що ніяка інша робота ОСОБА_1 не пропонувалася.
Таким чином, звільнення ОСОБА_1 відбулося з порушенням відповідачем вказаних норм закону, тому позивачка підлягає поновленню на роботі на посаді ІНФОРМАЦІЯ_1 з виплатою їй середньомісячної заробітної плати за час вимушеного прогулу, починаючи з 03.10.05 року по теперішній час.
Згідно довідки, яка надавалася для районного центру зайнятості / а.с. 31/, станом на 04.10.05 року, середньомісячна заробітна плата позивачки становить 634 гр. 80 коп., а середньоденна заробітна плата - 21 гр. 52 коп.
Тому, за час вимушеного прогулу, починаючи з 03.10.05 року до 14.02.07 року, підлягає стягненню з відповідача на користь позивачки сума у розмірі 10393 гр. 52 коп. /16 місяців х 634 гр. 80 коп. = 10156 гр. 80 коп.; 11 днів х 21 гр. 52 коп. = 236 гр. 72 коп.; 10156 гр. 80 коп. + 236 гр. 72 коп. = 10393 гр. 52 коп. /.
Незаконне звільнення ОСОБА_1 з роботи, порушило її законні права, призвело до моральних страждань, втрати нормальних життєвих зв"язків і вимагало від неї додаткових зусиль для організації свого життя. Вказане відповідно до вимог ст. 237-1 КЗпП України є підставою для відшкодування відповідачем ОСОБА_1 моральної шкоди.
Враховуючи викладене, характер та обсяг заподіяних позивачці моральних страждань, судова колегія вважає, що моральна шкода підлягає стягненню з СКП "Укренергопостачзбут" ВАТ "Енергія" на користь ОСОБА_1 у розмірі 1000 гр.
Таким чином, суд першої інстанції ухвалив рішення за недоведеними обставинами, що мають значення для справи, які суд вважав встановленими та невідповідністю висновків суду обставинам справи, що є підставою для скасування рішення суду першої інстанції і ухвалення нового рішення відповідно до вимог ч. 1 п.п. 2,3 ст. 309 ЦПК України.
Інші позовні вимоги ОСОБА_1 задоволенню не підлягають у. зв'язку з їх недоведеністю.
Керуючись ст. ст. 303, 304, 307 ч. 1 п. 2, 309 ч. 1 п.п. 2, 3, 313, 314, 316, 317, 319 ЦПК України, судова колегія,-
ВИРІШИЛА:
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити частково.
Рішення Зміївського районного суду Харківської області від 30 листопада 2006 року
скасувати.
Позовні вимоги ОСОБА_1 задовольнити частково.
Поновити ОСОБА_1 на роботі на посаді ІНФОРМАЦІЯ_1 з 03.10.05 року.
Стягнути з Спеціалізованого комплектуючого підприємства "Укренергопостачзбут" ВАТ "Енергія" на користь ОСОБА_1 10393 гр. 52 коп. / десять тисяч триста дев"яносто три гр. 52 коп. / за час вимушеного прогулу.
Стягнути з Спеціалізованого комплектуючого підприємства "Укренергопостачзбут" ВАТ "Енергія" на користь ОСОБА_1 одну тисячу гривнів у відшкодування моральної шкоди.
Рішення суду апеляційної інстанції в частині поновлення на роботі та стягнення заробітної плати за один місяць у розмірі 634 гр. 80 коп. / шістсот тридцять чотири гр. 80 коп. / підлягає негайному виконанню.
Стягнути з Спеціалізованого комплектуючого підприємства "Укренергопостачзбут" ВАТ "Енергія" судовий збір у розмірі 112 гр. 44 коп. у доход держави.
Стягнути з Спеціалізованого комплектуючого підприємства "Укренергопостачзбут" ВАТ "Енергія" кошти на інформаційно-технічне забезпечення у розмірі 30 гр. / тридцять гр. /, які перерахувати за реквізитами: Код - 02894131, отримувач - апеляційний суд Харківської області, Р/рахунок - 37311006000174, МФО - 851011, Банк - УДК в Харківській області, вид платежу -інформаційно-технічні послуги.
Рішення суду апеляційної інстанції набирає чинності негайно, але може бути оскаржене у касаційному порядку безпосередньо до Верховного Суду України протягом двох місяців з дня його проголошення.
Суддя