Справа  №1-121/2009                                

                    ПОСТАНОВА

                      ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

16 грудня 2009  року

Чигиринський  районний  суд  Черкаської  області в  складі  :       головуючої  -  судді  Івахненко О.Г.,

             при секретарі -   Мальованій В.О.,

             з участю прокурора – Буджерака М.Р.,

            потерпілого ОСОБА_1,

            представника потерпілого ОСОБА_2,

            захисника підсудного -  ОСОБА_3,

            підсудного – ОСОБА_4,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду  м.Чигирина кримінальну справу  по  обвинуваченню  ОСОБА_5 за  ч. 1 ст. 122 КК  України, -

                    ВСТАНОВИВ :

      ОСОБА_5 обвинувачується у вчиненні 28 травня  2009   року о 16 годині 30 хвилин умисного середньої тяжкості тілесного ушкодження, передбаченого ч. 1 ст. 122 КК України.

В судовому засіданні під час судового слідства від захисника підсудного – ОСОБА_3,  надійшло клопотання про направлення даної справи на додаткове розслідування в якому пояснив, що в ході розгляду даної кримінальної справи встановлено, що підсудному ОСОБА_5 заподіяно тілесні ушкодження, які, згідно висновку судового медичного експерта № 349 м/д від 25 вересня 2009 року, відносяться по тяжкості до категорії легких, що потягли короткочасний розлад здоров»я»./а.с. 85/.  В матеріалах кримінальної справи є  постанова від 25 вересня 2009 року, винесена слідчим СВ Чигиринського РВ УМВС України в Черкаській області про відмову у кримінальному переслідуванні відносно потерпілого ОСОБА_1 по факту нанесення ним легких тілесних ушкоджень    ОСОБА_5,   тобто   по    ст. 125 КК    України   на   підставі   п.2. ст. 6    КПК

України. /а.с. 104/.

Так, відповідно до вимог ст. 27 КПК України, справи про злочин, передбачені  ст.125, ч.1 ст. 126,  ст. 356 КК України, порушуються судом не інакше як за скаргою потерпілих. В окремих випадках, кримінальна справа може бути порушена прокурором. Дана категорія справ, відповідно до ч.2 ст. 112 КПК України, не відноситься до підслідності слідчих РВ УМВС. При наявності заяви потерпілого про порушення кримінальної справи по ст.. 125 КК України, слідчий СВ у відповідності  до ст. 97 КПК України, повинен направити заяву за належністю до суду. При наявності не скасованої  вищевказаної постанови ОСОБА_4 позбавлений  права звернення до суду, що порушує його права, передбачені ст. 55 Конституції України.

Підсудний підтримав клопотання свого захисника та просив суд направити дану справу на додаткове розслідування.

Прокурор проти даного клопотання заперечив, так як вважає, що слідчим при винесенні вказаної постанови дотримані всі норми КПК України з чим і погодилися як потерпілий так і його представник.

Заслухавши думку прокурора, потерпілого та його представника, підсудного, вивчивши матеріали даної справи, суд вважає, що клопотання захисника підсудного  підлягає задоволенню.

Так, відповідно до  вимог ст. 22  КПК України, прокурор і слідчий зобов»язані вжити всіх передбачених законом заходів для всебічного, повного й об»єктивного дослідження обставин справи, виявити такі обставини, що викривають, так і ті, що виправдовують обвинуваченого, де постанова про відмову у кримінальному переслідуванні від 25.09.2009 року  по ст. 125 КК України, є така, що винесена із істотним порушенням вимог кримінально-процесуального законодавства, яка має бути скасована прокурором, який не вправі цього зробити на стадії судового слідства,   де також  відсутні у справі докази про  повідомлення ОСОБА_5  щодо прийнятого вищезазначеного рішення слідчим з не дотриманням вимог Кримінально-процесуального  кодексу України.

З врахуванням цього, досудове слідство в порушення вимог ст. ст.22, 64 КПК України проведено неповно, обставини, які мають істотне значення для правильного вирішення справи досліджені поверхово та однобічно.

Відповідно до п.8 Постанови Пленуму Верховного Суду України № 2 від 11.02.2005 року «Про практику застосування судами України законодавства, що регулює повернення кримінальних справ на додаткове розслідування», неправильним досудове слідство визнається в разі, коли органами досудового слідства при вчиненні процесуальних дій і прийняття процесуальних рішень, були неправильно застосовані або безпідставно не застосовані норми кримінально-процесуального чи кримінального закону і без усунення цих порушень дана неправильність не може бути усунена у судовому засіданні, де клопотання захисника підсудного слід задовольнити, а тому справа підлягає направленню на додаткове розслідування в ході якого необхідно належним чином усунути зазначені недоліки.

    Враховуючи особу підсудного та  вищевикладені обставини, суд вважає залишити йому міру запобіжного заходу  попередньою – підписку про невиїзд.

    На підставі викладеного,  керуючись ст.55 Конституції України, ст.ст.  22,  64, 281,  КПК України ,   - суд

                    ПОСТАНОВИВ :

Клопотання    захисника    підсудного – ОСОБА_3 - задовольнити.

    Кримінальну  справу  по обвинуваченню ОСОБА_5  за ч.1 ст.122  КК України, повернути для  проведення додаткового розслідування.

    Міру запобіжного заходу  підсудному ОСОБА_5   залишити попередньою – підписку про невиїзд.

Постанова  може бути оскаржена до апеляційного суду Черкаської області протягом семи  діб з моменту її проголошення.

Головуюча