Дата документу Справа №

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

Єдиний унікальний № 323/3181/15 Головуючий у 1 інстанції

№ провадження 22-ц/778/2102/18 ОСОБА_1

Доповідач: Бєлка В.Ю.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

17 травня 2018 року м. Запоріжжя

Апеляційний суд Запорізької області у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:

Головуючого: Бєлки В.Ю.

Суддів: Онищенко Е.А.

ОСОБА_2

При секретарі: Книш С.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за апеляційною скаргою представника Публічного акціонерного товариства ОСОБА_3 «ПриватБанк» - ОСОБА_4 на рішення Оріхівського районного суду Запорізької області від 16 лютого 2016 року у справі за позовом Публічного акціонерного товариства ОСОБА_3 «ПриватБанк» до ОСОБА_5, третя особа: Публічне акціонерне товариство ОСОБА_3 «Акцент-Банк», про стягнення заборгованості за кредитним договором, -

В С Т А Н О В И Л А:

У жовтні 2015 року ПАТ КБ «ПриватБанк» звернулось до суду з позовом до ОСОБА_5, про стягнення заборгованості за кредитним договором, посилаючись на те, що 31.10.2005 року між ПАТ КБ «ПриватБанк» та відповідачем було укладено кредитний договір № ZP38AK10170038, згідно вимог якого відповідач отримав кредит у розмірі 50 017,50 грн. із строком повернення до 29.10.2010 року.

Зазначає, що відповідач порушує вимоги кредитного договору, а саме не виконує в обумовлені строки зобов’язання щодо сплати кредиту та відсотків.

Вказує, що станом на 22.09.2015 року виникла заборгованість відповідача за кредитним договором у розмірі 98068,38 грн., яка складається з: 5945,65 грн. – заборгованість за кредитом, 39220,23 грн. – заборгованість по процентам за користування кредитом, 3969,00 грн. - заборгованість по комісії за користування кредитом, 48933,50 грн. – пеня за несвоєчасність виконання зобов’язань за договором.

Від цієї суми заборгованості віднімається сума у розмірі 86529,37 грн.. яка була задоволена заочним рішенням Індустріального районного суду м. Дніпропетровська у справі № 202/20350/13ц від 03.04.2013 року, з відповідача на користь банку, різниця становить 11539,01 грн.

Таким чином, заборгованість достягнення становить 11539,01 грн.

Посилаючись на зазначені обставини просило суд стягнути з відповідача заборгованість у розмірі 11539,01 грн. за кредитним договором від 31.102.1005 року та стягнути судові витрати по справі.

Ухвалою Оріхівського районного суду Запорізької області від 29 грудня 2015 року залучено ПАТ «Акцент Банк» до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору.

Рішенням Оріхівського районного суду Запорізької області від 16 лютого 2016 року у позові відмовлено.

Ухвалою колегії суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Запорізької області від 13 квітня 2016 року рішення Оріхівського районного суду Запорізької області від 16 лютого 2016 року залишено без змін.

Постановою Верховного Суду у складі колегії суддів Другої судової палати касаційного цивільного суду від 21 березня 2018 року ухвалу апеляційного суду Запорізької області від 13 квітня 2016 року скасовано, справу направлено на новий розгляд до суду апеляційної інстанції.

У апеляційній скарзі представник ПАТ КБ «ПриватБанк» - ОСОБА_4 зазначає, що рішення суду постановлено з порушенням норм матеріального і процесуального права. Просить скасувати рішення суду та ухвалити нове рішення, яким задовольнити вимоги у повному обсязі.

Вислухавши доповідь судді, пояснення осіб, що з’явилися, вивчивши апеляційну скаргу та матеріали справи, колегія вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню виходячи з наступного.

Судом встановлено, що 31.10.2015 року між сторонами був укладений кредитний договір, за умовами якого позивач надав відповідачу кредитні кошти в сумі 50017,50 грн. зі сплатою процентів за користування кредитом за ставкою 15,00% річних на суму залишу заборгованості, з кінцевим строком повернення 23.04.2010 року.

Згідно наданого позивачем розрахунку, відповідач має заборгованість за кредитним договором у розмірі 98068,38 грн., яка складається з 5945,65 грн. заборгованості за основною сумою кредиту, 39220,23 грн. заборгованості по процентам за користування кредитом, 3969,00 заборгованості по комісії за користування кредитом, 48933,50 грн. пені за несвоєчасне виконання зобов’язань за договором.

Вимога позивачем заявлені з урахуванням суми заборгованості в розмірі 86529,37 грн., стягнутої за цим договором заочним рішенням Індустріального районного суду м. Дніпропетровська у справі № 202/20350/13ц від 03.04.2013 року. Тому заборгованість складає у розмірі 11539 грн. 01.коп.

Відмовляючи в задоволені позову, суд першої інстанції виходив з того, що позивачем не надано доказів того, що відповідач порушила вимоги кредитного договору і має прострочену заборгованість, а надані позивачем розрахунки не підтверджені належними документами.

Рішенням Індустріального районного суду м. Дніпропетровська від 05 березня 2015 року встановлено, що відповідач в рахунок погашення заборгованості за кредитним договором передала позивачу автомобіль, що підтверджується актом від 23.02.2012 року.

Відповідно до ч. 3 ст. 61 ЦПК України обставини, встановлені судовим рішенням у цивільній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлені ці обставини.

Позивачем не надано жодних доказів того, що при реалізації зазначеного автомобіля позивач не отримав задоволення за своїми вимогами про виконання відповідачем зобов’язань за кредитним договором.

За таких обставин суд дійшов висновку, що позовні вимоги позивача про стягнення заборгованості є безпідставними та задоволенню не підлягають.

Однак, з такими висновками погодитись не можна, оскільки передача відповідачем в рахунок погашення заборгованості за кредитним договором автомобіля не припиняє правовідносин сторін кредитного договору, не припиняє зобов’язань в цілому і не позбавляє кредитора права на стягнення інших передбачених договором платежів та на отримання компенсації від боржника утримуваним ним грошовими коштами, належними до сплати кредитору.

З урахуванням викладеного, колегія вважає, що позовні вимоги є доведеними та підлягають задоволенню

Керуючись ст.ст.374, 376, 382, 382 ЦПК України, колегія суддів, -

ПОСТАНОВИЛА:

Апеляційну скаргу представника Публічного акціонерного товариства ОСОБА_3 «ПриватБанк» - ОСОБА_4 задовольнити.

Рішення Оріхівського районного суду Запорізької області від 16 лютого 2016 року по цій справі скасувати та прийняти постанову наступного змісту: «Позов Публічного акціонерного товариства ОСОБА_3 «ПриватБанк» до ОСОБА_5, третя особа: Публічне акціонерне товариство ОСОБА_3 «Акцент-Банк», про стягнення заборгованості за кредитним договором задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_5 на користь Публічного акціонерного товариства ОСОБА_3 «ПриватБанк» заборгованість за кредитним договором № ZP38AK10170038 від 31 жовтня 2005 року у розмірі 11539 грн. 01 коп. ».

Дата складання повної постанови 21 травня 2018 року.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття, проте може бути оскаржена до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складання повного судового рішення.

Головуючий:

Судді: