Справа № 1 – 96, 2009 р.
В И Р О К
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
18 травня 2009 року. Миргородський міськрайонний суд Полтавської області в складі : головуючого – судді Чернюк В.Д.,
при секретарі Рубан Т.М.,
з участю: прокурора Сіряк Т.В.,
потерпілого ОСОБА_1,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Миргороді кримінальну справу за обвинуваченням
ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця і мешканця ІНФОРМАЦІЯ_2, зареєстрованого проживаючим ІНФОРМАЦІЯ_3, фактично проживаючого ІНФОРМАЦІЯ_4 А, кв. 7, громадянина України, ІНФОРМАЦІЯ_5, одруженого, на утриманні має одну неповнолітню дитину, не працюючого, військовозобов’язаного, раніше не судимого,
по ст. 185 ч. 1 КК України ,-
в с т а н о в и в :
В один із днів середини лютого 2009 року, приблизно, в 14.00 годин підсудний ОСОБА_2, перебуваючи в стані алкогольного сп’яніння, під час виконання ремонтних робіт в приміщенні „Грязелікарні” ЗАТ „Миргородкурорт”, розташованому в м. Миргороді Полтавської області, діючи свідомо та з наперед обміркованим умислом, таємно викрав телефон марки „ Nokia 6555” з сім карткою та флеш – карткою пам’яті, загальною вартістю 1270 гривень, що належали потерпілому ОСОБА_1, розпорядившись в подальшому викраденим майном на свій розсуд.
Свою вину в інкримінованому діянні підсудний визнав повністю і пояснив, що в лютому 2009 року він дійсно здійснив крадіжку телефону, що належав потерпілому ОСОБА_1, який в подальшому видав працівникам міліції.
З’ясувавши правильність розуміння підсудним суті пред’явленого йому обвинувачення, не маючи сумнівів у добровільності та істинності позиції підсудного, за пропозицією прокурора, в порядку ст. 299 КПК України, обсяг доказів, що підлягали дослідженню, обмежено допитом підсудного та вивченням матеріалів, які характеризують його особу.
Таким чином, заслухавши показання підсудного, суд приходить до висновку про те, що протиправні дії ОСОБА_2, які проявилися у таємному викраденні чужого майна, слід кваліфікувати, як крадіжка, по ст. 185 ч. 1 КК України.
Обставинами, що пом’якшують покарання підсудного, суд визнає з’явлення із зізнанням, щире каяття, та сприяння у розкритті злочину. Обставиною, що обтяжує його покарання, суд визнає вчинення злочину особою, яка перебувала в стані алкогольного сп’яніння.
При призначенні міри покарання підсудному враховується ступінь тяжкості вчиненого ним діяння, обставини справи, що пом’якшують та обтяжують його покарання, а також особа підсудного, який має постійне місце проживання та сім’ю, за якими характеризується позитивно, на своєму утриманні має малолітню дитину, вперше засуджується, не має постійного місця роботи та заробітку. За таких обставин суд приходить до висновку про можливість його виправлення і перевиховання з застосуванням мінімального виду покарання у виді штрафу, визначеного санкцією статті, по якій він засуджується, що в достатній мірі сприятиме досягненню мети його виправлення та запобігання вчинення нових злочинів.
Керуючись ст. ст. 16 – 1, 323, 324 КПК України , суд , -
з а с у д и в :
ОСОБА_2 визнати винним і призначити покарання по ст. 185 ч. 1 КК України у виді штрафу в сумі 510 ( п’ятсот десять ) гривень.
Міру запобіжного заходу засудженому до набрання вироком законної сили залишити у вигляді підписки про невиїзд.
Речові докази по справі – телефон марки „ Nokia 6555” з сім карткою та флеш – карткою пам’яті, передані на зберігання потерпілому ОСОБА_1, той може використовувати на свій розсуд, як власник / а.с. 26, 27 /.
Вирок може бути оскаржений до апеляційного суду Полтавської області протягом п’ятнадцяти діб з моменту його проголошення шляхом подачі апеляцій через Миргородський міськрайонний суд.
Суддя Миргородського
міськрайонного суду ОСОБА_3