Справа №  2 – 492,  2009 р.

                                                     РІШЕННЯ

                                                ІМЕНЕМ  УКРАЇНИ

                    07 квітня 2009 року. Миргородський міськрайонний суд Полтавської області в складі : головуючого – судді Чернюк В.Д.,

                           при секретарі Рубан Т.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Миргороді цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення боргу за договором позики ,-                                                                                                                      

                                                 в с т а н о в и в :

В березні 2009 року позивач ОСОБА_1 звернувся в суд з цим позовом до відповідача  ОСОБА_2, посилаючись на порушення нею його прав.

В  процесі розгляду справи  по суті позивач заявлений позов підтримав, просив задовольнити його, пояснивши, що в грудні 2008 року він позичив відповідачу грошові кошти в сумі 9055 гривень 13 копійок зі сплатою 15 %  за кожен місяць користування коштами, які та зобов’язувалася повернути до 28 лютого 2009 року, проте свого зобов’язання у строк, обумовлений у відповідній розписці, не виконала. В даний час відповідач фактично не бажає повертати боргу, незважаючи на неодноразові звернення до неї позивача. З цих підстав позивач просив стягнути з відповідача всі понесені ним і документально підтверджені судові витрати, в тому числі і кошти на правову допомогу адвоката.

Відповідач ОСОБА_2 заявлений позов визнала, в своїх поясненнях підтвердила факт позики грошей у позивача зі сплатою відсотків за їх користування, проте заперечувала проти оплати правової допомоги адвоката і вказувала на те, що на даний час вона не в змозі повернути позику через невелику пенсію та неможливість продати наявну у неї нерухомість.

Заслухавши пояснення сторони позивача і відповідача, дослідивши письмові докази по справі, надані на засадах змагальності і диспозитивності, суд приходить до висновку про те, що заявлений позов підлягає до задоволення зі слідуючих обгрунтувань.

Відповідно до ст. 1046 ЦК України  за договором позики одна сторона                   ( позикодавець ) передає у власність другій стороні ( позичальникові ) грошові кошти або інші речі, визначені родовими ознаками, а позичальник зобов’язується повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів ( суму позики ) або таку ж кількість речей того ж роду та такої ж якості. Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками.

За змістом ст. 1047 ЦК України договір позики укладається у письмовій формі, якщо його сума не менш як у десять разів перевищує встановлений законом розмір неоподатковуваного мінімуму доходів громадян, а на підтвердження укладення договору позики та його умов може бути представлена розписка позичальника або інший документ, який посвідчує передання йому позикодавцем визначеної грошової суми або визначеної кількості речей.

Відповідна розписка на підтвердження укладеного договору позики, одержання відповідачем певної грошової суми з зобов’язанням сплатити відсотків за користування позикою позивачем в копії надана суду / а.с. 5 /.

При викладених обставинах, виходячи з положень ст. 1049 ЦК України, відповідач, як позичальник, має повернути позикодавцеві позику у такій самій сумі, що була передана їй позивачем, а зважаючи на взяте зобов’язання про сплату відсотків за користування позикою та її визнання на засадах диспозитивності відповідачем, ще й сплатити відсотки, розрахунок яких, наведений позивачем, суд визнає обгрунтованим .

З цих підстав вимоги позивача є обґрунтованими та такими, що підлягають до задоволення.

                 Відповідно до  ч. 1 ст. 88 ЦПК України стороні, на користь якої ухвалено рішення, суд присуджує з другої сторони понесені нею і документально підтверджені судові витрати. Факт понесення позивачем відповідних судових витрат підтверджений документально / а.с. 1, 2, 11, 12 /.

  Керуючись ст. ст. 10, 11, 14, 60, 62, 64, 88, 208, 209, 214, 215  ЦПК України, ст. ст. 1046, 1047, 1049 ЦК України, суд ,-                                              

                                    в и р і ш и в :

                  Позов ОСОБА_1 задовольнити.

                 Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 в рахунок боргу за грошовою позикою і користування нею 11771 ( одинадцять тисяч сімсот сімдесят одну ) гривну 67 копійок, в рахунок відшкодування судових витрат  по оплаті позову судовим збором 51 ( п’ятдесят одну ) гривну,  по оплаті витрат на інформаційно – технічне забезпечення розгляду судової справи   30 ( тридцять ) гривень, по оплаті правової допомоги адвоката 2000 ( дві тисяч ) гривень.

                    Всього стягнути з відповідача на користь позивача 13852 гривни 67 копійок.  

                  Рішення може бути оскаржене до апеляційного суду Полтавської області через Миргородський міськрайонний суд шляхом подачі заяви про апеляційне оскарження протягом десяти днів з дня його проголошення та подачі апеляційної скарги  на рішення суду протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження.                      

             Суддя Миргородського

               міськрайонного суду                                                   ОСОБА_3Д .