У к р а ї н а
ЗАПОРІЗЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ
ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
ПОСТАНОВА
Іменем України
08.12.09 Справа №4/180-пн-09
Колегія суддів Запорізького апеляційного господарського суду у складі:
Головуючий суддя Федоров І.О. судді Федоров І.О. , Кагітіна Л.П. , Коробка Н.Д.
при секретарі: Акімовій Т.М.
за участю представників:
від позивача: Терлецька І.І. (паспорт серії НОМЕР_1 від 07.12.1998 р., начальник Відділу культури і туризму Чаплинської районної державної адміністрації Херсонської області);
від відповідача: не з’явився;
від третьої особи: не з’явився;
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Відділу культури і туризму Чаплинської районної державної адміністрації Херсонської області, смт. Чаплинка Херсонської області,
на рішення господарського суду Херсонської області від 15.09.2009 р. у справі № 4/180-ПН-09
за позовом Відділу культури і туризму Чаплинської районної державної адміністрації Херсонської області, смт. Чаплинка Херсонської області,
до відповідача: Приватного підприємця ОСОБА_2, смт. Чаплинка Херсонської області,
третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні позивача: Чаплинська районна рада, смт. Чаплинка Херсонської області,
про визнання договору оренди неукладеним та звільнення танцювальної площадки,
ВСТАНОВИВ:
Розпорядженням Голови Запорізького апеляційного господарського суду від 08.12.2009 р. № 2613 справу № 4/180-ПН-09 передано для розгляду колегії суддів у складі: головуючий – Федоров І.О. (доповідач), судді: Кагітіна Л.П., Коробка Н.Д. Колегія суддів прийняла справу до провадження.
За клопотанням представника позивача фіксація судового процесу технічними засобами не здійснювалася, за його згодою по закінченні судового засідання колегією суддів оголошено вступну та резолютивну частини постанови.
Рішенням господарського суду Херсонської області від 15.09.2009 р. у справі № 4/180-ПН-09 (суддя Ємленінова З.І.) відмовлено в задоволенні позовних вимог Відділу культури і туризму Чаплинської районної державної адміністрації Херсонської області до Приватного підприємця ОСОБА_2 про визнання неукладеним договору оренди танцювальної площадки від 16.04.1997 р. № 5 і зобов'язання відповідача звільнити орендоване майно.
Рішення мотивовано тим, що визнання договору оренди неукладеним, як предмет спору, не співвідноситься із встановленими законом способами захисту права. Відповідно до Інформаційного листа Вищого Господарського Суду України від 13.08.2008 р. № 01-8/482, встановивши, що предмет позову не співвідноситься із встановленими законом способами захисту права, господарський суд повинен відмовити в позові, а не припиняти провадження у справі. Зазначене відповідає і правовій позиції Верховного Суду України, викладеній зокрема в постанові від 13.07.2004 р. №10/732. З урахуванням викладеного, суд відмовив у задоволенні позовних вимог.
Позивач з рішенням суду не погодився, звернувся з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати оскаржуване рішення та прийняти нове рішення про задоволення позову.
В обґрунтування вимог апеляційної скарги позивач посилається на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права. Вказує, що визнання договору неукладеним є способом захисту права. Оскільки спірний договір оренди не містить усіх суттєвих умов та є неукладеним, господарський суд мав зазначити про це у мотивувальній частині рішення як факт, встановлений господарським судом. Також зауважує, що суд не вирішив позовну вимогу про звільнення танцювальної площадки, оскільки рішення суду не місить обґрунтованої підстави для відмови в задоволенні цієї вимоги.
В судовому засіданні представник позивача підтримав вимоги апеляційної скарги.
Відповідач у відзиві на апеляційну скаргу вказав, що вважає рішення господарського суду законним та обґрунтованим, просить залишити його без змін. Крім того, просить застосувати строк позовної давності, оскільки позивач звернувся з позовом після спливу строку, встановленого ст. 257 Цивільного кодексу України.
Також відповідач заявив клопотання про розгляд апеляційної скарги без його присутності в судовому засіданні.
Третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні позивача (Чаплинська районна рада) у відзиві на апеляційну скаргу вказала, що підтримує апеляційну скаргу позивача, просить скасувати оскаржуване рішення суду та прийняти нове рішення про задоволення позову.
Крім того, тертя особа заявила клопотання про розгляд апеляційної скарги без присутності в судовому засіданні її представника.
Колегія суддів задовольнила клопотання відповідача та третьої особи, оскільки вважає, що наявних у справі матеріалів достатньо для розгляду апеляційної скарги по суті і розгляд скарги можливий без присутності їх представників.
Відповідно до ст. 99 ГПК України, апеляційний господарський суд, переглядаючи рішення в апеляційному порядку, користується правами, наданими суду першої інстанції.
Згідно ст. 101 ГПК України, апеляційний господарський суд не зв’язаний доводами апеляційної скарги і перевіряє законність і обґрунтованість рішення місцевого господарського суду у повному обсязі.
Колегія суддів, вивчивши матеріали справи та апеляційної скарги, перевіривши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права при винесенні оскаржуваного рішення, знаходить апеляційну скаргу такою, що підлягає задоволенню частково, виходячи з наступного.
Як вбачається з матеріалів справи, Відділ культури і туризму Чаплинської районної державної адміністрації Херсонської області звернувся до господарського суду з позовом до Приватного підприємця ОСОБА_2 про визнання неукладеним договору оренди танцювальної площадки від 16.04.1997 р. № 5 і зобов'язання відповідача звільнити орендоване майно.
В обґрунтування позову позивач вказав, що спірний договір не містить істотних умов, визначених Законом України «Про оренду державного та комунального майна».
Оскільки відповідач відмовляється привести договір у відповідність до вимог чинного законодавства, позивач просить на підставі ст. ст. 180, 181 Господарського кодексу, ст. ст. 2, 10 Закону України «Про оренду державного і комунального майна» визнати договір оренди неукладеним та зобов’язати відповідача звільнити орендоване майно.
Також позивач подав доповнення до позовної заяви, в яких просив суд застосувати правові наслідки ст. 1212 Цивільного кодексу України щодо повернення безпідставно набутого майна.
Судом першої інстанції прийняті та розглядалися уточнені позовні вимоги.
Колегією суддів встановлено, що 16.04.1997 р. між Чаплинським районним Будинком культури (орендодавець) та ОСОБА_2 (орендар) підписано договір № 5, за яким орендодавець передав в оренду танцювальну літню площадку для роботи кафе площею 432 кв.м.
Як вбачається з Положення про районний Будинок культури, Будинок культури є структурним підрозділом Відділу культури і туризму Чаплинської районної державної адміністрації - позивача у справі.
Колегія судів зазначає, що відповідно до свідоцтва про державну реєстрацію від 06.08.1996 р. серії НОМЕР_2 ОСОБА_2 зареєстрований як фізична особа-підприємець, а цільове призначення майна, вказане в договорі оренди, відповідає меті підприємницької діяльності.
Відповідно до рішення Чаплинської районної ради від 18.03.1994 р. № 188 танцювальну площадку віднесено до складу комунальної власності районної ради.
У зв’язку з цим до спірних правовідносин підлягають застосуванню положення Закону України «Про оренду державного та комунального майна» в редакції, яка діяла на момент виникнення спірних правовідносин.
Відповідно до ч. 1 ст. 10 даного Закону істотними умовами договору оренди були:
- об'єкт оренди (склад і вартість майна з урахуванням її індексації);
- термін, на який укладається договір оренди;
- орендна плата з урахуванням її індексації;
- порядок використання амортизаційних відрахувань;
- відновлення орендованого майна та умови його повернення;
- виконання зобов'язань;
- відповідальність сторін;
- страхування орендарем взятого ним в оренду майна.
Як вбачається з тексту спірного договору, сторонами не визначено терміну дії договору, порядку використання амортизаційних відрахувань, відновлення орендованого майна та умови його повернення, відповідальність сторін, страхування взятого в оренду майна.
Таким чином, спірний договір не містить усіх суттєвих умов, необхідних для даного виду договору, а отже він є неукладеним (таким, що не відбувся).
Разом із тим, законодавство не передбачає такого способу захисту цивільних прав та інтересів, як визнання договору неукладеним.
Зазначена правова позиція підтверджується роз’ясненням Верховного Суду України, викладеним в абз. 6 п. 8 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 06.11.2009 р. № 9 «Про судову практику розгляду цивільних справ про визнання правочинів недійсними», в якому зазначено, що вимога про визнання правочину (договору) неукладеним не відповідає можливим способам захисту цивільних прав та інтересів, передбачених законом. Суди мають відмовляти в позові з такою вимогою. У цьому разі можуть заявлятися лише вимоги, передбачені главою 83 книги п'ятої ЦК.
Також у п. 15 Листа Вищого господарського суду України від 20.10.2006 № 01-8/2351 «Про деякі питання практики застосування норм Господарського процесуального кодексу України порушені у доповідних записках про роботу господарських судів у 2005 році та в першому півріччі 2006 року» про визнання договору неукладеним може зазначатися виключно у мотивувальній частині рішення як про обставину справи, встановлену господарським судом (пункт 3 частини першої статті 84 ГПК).
Враховуючи зазначене, підстави для задоволення вимоги позивача про визнання спірного договору неукладеним не підлягають задоволенню. Господарський суд обґрунтовано відмовив у задоволенні позову в цій частині.
Разом із цим, як свідчить мотивувальна частина рішення суду, судом не досліджувались істотні умови спірного договору, не встановлювався факт неукладеності договору, наявність у відповідача підстав для користування спірним майном. Мотивувальна частина рішення суду не містить обґрунтування відмови в задоволенні вимоги про звільнення танцювальної площадки.
Враховуючи те, що колегією суддів встановлено факт неукладеності спірного договору оренди, правові підстави для користування орендованим майном у відповідача відсутні.
Факт користування майном відповідачем не оспорюється. Більш того, відповідач вважає договір чинним.
Згідно з ч. 1 ст. 1212 Цивільного кодексу України, на яку посилається позивач в доповненнях до позовної заяви (а.с. 43), особа, яка набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави (безпідставно набуте майно), зобов'язана повернути потерпілому це майно. Особа зобов'язана повернути майно і тоді, коли підстава, на якій воно було набуте, згодом відпала.
Оскільки відповідно до рішення Чаплинської районної ради від 18.03.1994 р. № 188 танцювальну площадку поставлено на баланс районного будинку культури, який є структурним підрозділом Відділу культури та туризму – позивача у справі, орендоване майно – танцювальну площадку площею 432 кв.м., розташовану за адресою: вул. Радянська, 30-Б, смт. Чаплинка, Херсонська область, слід звільнити та повернути Відділу культури і туризму Чаплинської районної державної адміністрації.
Таким чином, позовні вимоги підлягають задоволенню частково. Рішення господарського суду підлягає скасуванню в частині відмови в задоволенні позовних вимог про звільнення танцювальної площадки. В частині відмови у визнанні договору неукладеним рішення господарського суду залишається без змін.
Щодо рішення Чаплинського районного суду від 18.06.1998 р., на яке посилається відповідач, колегія суддів зазначає, що даним рішенням суд надав оцінку лише підставам для розірвання договору та стягнення орендної плати, які були предметом позовних вимог. Однак даним рішенням не вирішувалося питання щодо нечинності, недійсності та неукладеності спірного договору. Тому обставини, встановлені цим рішенням, не мають преюдиційного значення для вирішення даної справи.
Щодо клопотання відповідача про застосування строку позовної давності колегія суддів зазначає, що до вимоги про визнання договору неукладеним позовна давність не застосовується у зв’язку з відмовою у її задоволенні з підстав невідповідності обраного позивачем способу захисту прав. Щодо вимоги про звільнення танцювальної площадки позовна давність не може вважатися пропущеною, оскільки підстави для її задоволення випливають з факту неукладеності договору, який встановлений судом при розгляді даної справи.
Відповідно до ст. 49 ГПК України судові витрати підлягають розподілу між сторонами пропорційно задоволених позовних вимог.
Керуючись ст. ст. 49, 99, 101, п. 2 ч. 1 ст. 103, п. 1 ч. 1 ст. 104, 105 Господарського процесуального кодексу України, суд
ПОСТАНОВИВ:
Апеляційну скаргу Відділу культури і туризму Чаплинської районної державної адміністрації Херсонської області, смт. Чаплинка Херсонської області, задовольнити частково.
Рішення господарського суду Херсонської області від 15.09.2009 р. у справі № 4/180-ПН-09 скасувати частково.
Позов задовольнити частково.
Зобов’язати Приватного підприємця ОСОБА_2, смт. Чаплинка Херсонської області, звільнити та повернути танцювальну площадку площею 432 кв.м., розташовану за адресою: вул. Радянська, 30-Б, смт. Чаплинка, Херсонська область, Відділу культури і туризму Чаплинської районної державної адміністрації Херсонської області, смт. Чаплинка Херсонської області.
Видати наказ.
В задоволенні іншої частини позовних вимог відмовити.
Стягнути з Приватного підприємця ОСОБА_2, смт. Чаплинка Херсонської області, на користь Відділу культури і туризму Чаплинської районної державної адміністрації Херсонської області, смт. Чаплинка Херсонської області, 85 грн. 00 коп. державного мита за розгляд позовної заяви та 59 грн. 00 коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.
Видати наказ.
Видачу відповідних наказів з указівкою необхідних реквізитів доручити господарському суду Херсонської області.
Головуючий суддя Федоров І.О.
судді Федоров І.О.
Кагітіна Л.П. Коробка Н.Д.