справа № 2 – 5282/2009
Р І Ш Е Н Н Я
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
24 листопада 2009 року. Павлоградський міськрайонный суд Дніпропетровської області
у складі:
головуючого судді Тимченко С.О.,
при секретарі Пономаренко Л.Г.,
за участю адвокатів: ОСОБА_1, ОСОБА_2,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Павлограді цивільну справу за позовною заявою ОСОБА_3 до ОСОБА_4 про витребування майна із чужого незаконного володіння, та поділ майна подружжя, зустрічну позовну заяву ОСОБА_4 до ОСОБА_3 про витребування майна із чужого незаконного володіння, та поділ майна подружжя, -
В С Т А Н О В И В :
Позивач ОСОБА_3 в позові посилається на те, що 09.11.2007 року відділом РАЦС по місту Павлограду Павлоградського міськрайонного управління юстиції був зареєстрований шлюб з відповідачкою, який 17 липня 2009 року був розірваний. До шлюбу на праві особистої власності він мав: стільниковий телефон “Самсунг” вартістю 1600 грн.; пральну машину “LG”, вартістю 2593 грн.. Після розірвання шлюбу відповідач незаконно заволоділа телефоном та пральною машиною і відмовляється їх повернути. Факт придбання пральної машини підтверджується довідкою, виданою КБ “Приватбанк” про отримання кредиту, а придбання телефону підтверджується довідкою про вартість такого телефону, та поясненнями свідків. При неможливості повернути майно відповідачка зобов’язана йому сплатити за нього 4193 грн. Під час шлюбу вони з відповідачкою придбали: телевізор “Патріот” вартістю 589 грн.; телевізійну підставку вартістю 199 грн. Оскільки вказані речі залишилися у відповідачки і є неподільними, то остання зобов’язана сплатити йому вартість Ѕ їх частки у сумі 394 грн. На праві сумісної власності вони мали квартиру, розташовану за адресою: АДРЕСА_1, з якої відповідачка забрала собі вхідні двері вартістю 1218 грн. Двері є неподільними і тому відповідачка зобов’язана йому сплатити за них 609 грн. як Ѕ частку від спільного майна подружжя. 26 червня 2008 року у Павлоградському філіалі ЗАТ “Хоум Кредит Банк” для сім’ї він отримав готівку у сумі 10135 грн., які залишилися у відповідачки, та не були поділені поміж ними. Таким чином, відповідачка зобов’язана сплатити йому 5067 грн. як Ѕ частку спільної сумісної власності подружжя. Просить суд: зобов’язати відповідачку повернути йому стільниковий телефон “Самсунг”, а при відсутності вартість телефону у сумі 1600 грн.; пральну машину “LG”, а при її відсутності вартість пральної машинки у сумі 2593 грн.. Поділити спільне сумісно нажите майно, а саме: визнати за відповідачкою право власності на: телевізор “Патріот”; телевізійну підставку; вхідні двері в квартиру; гроші у сумі 5067 грн., отримані у Павлоградський філії ЗАТ “Хоум Кредит Банк”; стягнути з відповідачки на його користь: грошову компенсацію Ѕ частини телевізора “Патріот” у сумі 294 грн.; телевізійної підставки у сумі 99 грн.; дверей у сумі 609 грн.; грошей, отриманих у Павлоградський філії ЗАТ “Хоум Кредит Банк” у сумі 5067 грн., та судові витрати по справі.
ОСОБА_4 звернулася до суду із зустрічним позовом до ОСОБА_3 про витребування майна із чужого незаконного володіння, та поділ майна подружжя, посилаючись на те, що з 09.11.2007 року вона перебувала з відповідачем у зареєстрованому шлюбі, який був розірваний 17.07.2009 року. За період шлюбу вони придбали наступне майно: диван “Барон” вартістю 2545 грн.; міжкімнатні двері “Камея” вартістю 1060 грн.; пластикові вікна вартістю 4300 грн.; від коси на пластикові вікна у сумі 1050 грн. Оскільки зазначені речі залишилися у квартирі відповідача ОСОБА_3, та є неподільними, то останній повинен сплатити їй Ѕ частину вартості зазначеного майна, а саме 4477 грн. 50 коп. До шлюбу нею був придбаний стіл вартістю 703 грн., та стілець вартістю 256 грн., які є її особистою власністю, але зазначене майно залишилося у відповідача, тому відповідач повинен повернути їй вказане майно, або сплатити їй його вартість в сумі 959 грн. Пральна машинка “LG” вартістю 2593 грн. була придбана ними до реєстрації шлюбу за кредитною карткою, кредит за якою погашався з моменту реєстрації шлюбу - 09.11.2007 року ними спільно. Тому вважає вказане вище майно їх спільною сумісною власністю. Оскільки пральну машину вона залишила собі, то згодна компенсувати відповідачу Ѕ частину її вартості – 1296 грн. 50 коп. Просить суд: стягнути з відповідача на її користь 4140 грн. в рахунок грошової компенсації за належну їй частку у придбаному нею і відповідачем в період шлюбу майні, та судові витрати по справі.
В судовому засіданні позивач ОСОБА_3 підтримав свої позовні вимоги. Зустрічний позов ОСОБА_4 не визнав, та суду пояснив, що рішенням Павлоградського міськрайонного суду від 27 серпня 2009 року було встановлено, що за період шлюбу він з відповідачкою придбали двокімнатну квартиру АДРЕСА_1, яка є об’єктом спільної сумісної власності подружжя у рівних частках. На користь відповідачки була стягнута грошова компенсація Ѕ частки квартири у сумі 13085 грн. Відповідачка отримала грошову компенсацію за частку квартири з розрахунком вартості міжкімнатних дверей, пластикових вікон, від косів до вікон. 18 червня 2009 року відповідачка, перебуваючи з ним у шлюбі, до поділу квартири, забрала собі двері. Під час поділу квартири у вартість квартири входили двері, які особисто ним після розірвання шлюбу були придбані за власний рахунок. Відповідачка зобов’язана повернути йому двері з квартири вартістю 1218 грн., або сплатити йому Ѕ частку їх вартості. Стіл та стілець були придбані ним особисто до шлюбу, що підтверджується випискою з кредитної картки КБ “Приватбанк” від 26.08.2007 року про видачу йому грошей у сумі 1493, 50 грн. для купівлі столу та стільця.
ОСОБА_4 у судовому засіданні позов ОСОБА_3 не визнала, підтримала свої позовні вимоги за зустрічним позовом, та суду пояснила, що до шлюбу з ОСОБА_3 ними була придбана пральна машина “LG” вартістю 2593 грн. Пральна машина була придбана ОСОБА_3 за кредитною карткою у період проживання у цивільному шлюбі, кредит за якою погашався з моменту реєстрації шлюбу - 09.11.2007 року ними спільно, тому вважає вказане майно їх спільною сумісною власністю. Оскільки пральну машину вона залишила собі, то згодна компенсувати відповідачу Ѕ частину її вартості у сумі 1296 грн. 50 коп. Щодо отримання відповідачем кредиту у Павлоградський філії ЗАТ “Хоум Кредит Банк”, то своєї згоди на отримання кредиту відповідачем вона не надавала, їй взагалі не було відомо, що відповідач отримав кредитну картку. Двері в квартирі АДРЕСА_1 вона не забирала. Надані відповідачем документи, у підтвердження їх вартості, не відповідають дійсності, оскільки видаткова накладна на придбання дверей датована 25 вересня 2009 року, а шлюб між ними було розірвано 17.07.2009 року. Міжкімнатні двері були подаровані їм батьками. Гроші на придбання та установку від косів на вікна їм давала її мати, а самі вікна вони придбали з відповідачем за сумісні кошти. Стільниковий телефон вона у відповідача не забирала, у неї є свій телефон, який їй придбала її мати на день народження.
Вислухавши пояснення сторін по справі, свідків, дослідивши матеріали справи, суд вважає, що в позовні вимоги сторін підлягають частковому задоволенню, з наступних підстав.
Так, в судовому засіданні встановлено, що 09 листопада 2007 року відділом РАЦС по місту Павлограду Павлоградського міськрайонного управління юстиції між сторонами був зареєстрований шлюб за актовим записом № 897 /а. с. /. Від вказаного шлюбу дітей немає.
17 липня 2009 року шлюб між сторонами був розірваний, що підтверджується свідоцтвом про розірвання шлюбу НОМЕР_1 /а. с. /.
Згідно ст. 57 ч.1 п.1 СК України особистою приватною власністю дружини, чоловіка є майно набуте нею, ним до шлюбу.
Згідно ст. 60 СК України майно, набуте подружжям за час шлюбу, належить дружині та чоловікові на праві спільної сумісної власності незалежно від того, що один з них не мав з поважної причини самостійного заробітку.
Згідно ст.. 61 ч.3 СК Кодексу якщо одним із подружжя укладено договір в інтересах сім ї, то гроші, інше майно, які були одержані за цим договором, є об’єктом права спільної сумісної власності подружжя.
Згідно ч.1 ст. 71 СК України майно, що є об’єктом права спільної сумісної власності подружжя, ділиться між ними в натурі.
Згідно ст.60 ЦПК України кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях, враховуючи положення ст.ст. 58, 59 ЦПК України про належність та допустимість доказів.
Судом встановлено, що сторони за час шлюбу придбали: телевізор “Патріот” вартістю 589 грн.; телевізійну підставку, вартістю 199 грн., про що самі підтвердили в судовому засіданні. Згідно фіскального чеку від 27.05.2009 року, вартість телевізору “Патріот” становить 589 грн. / а. с. /., Згідно фіскального чеку від 27.05.2009 року, вартість підставки під телевізор становить 199 грн. / а. с. /. Компенсація Ѕ частини вартості телевізора становить 294 грн. 50 коп. Компенсацію Ѕ частини вартості підставки під телевізор становить 99, 50 грн.
Судом встановлено, що в період проживання в цивільному шлюбі, а саме 10.09.2007 року ОСОБА_3 була придбана пральна машина “LG” вартістю 2593 грн. за кредитною карткою. Згідно виписки руху грошових коштів по кредитній картці НОМЕР_2 від 10.09.2009 року, встановлено, що 10.09.2007 року ОСОБА_3 були зняті гроші у сумі 2 693, 00 грн. на купівлю пральної машини “LG” / а. с. /. Кредит погашався з моменту реєстрації шлюбу з ОСОБА_4 - 09.11.2007 року сторонами спільно, тому суд вважає вказане майно є їх спільною власністю. Оскільки пральну машину ОСОБА_4 залишила собі , про що не заперечує ОСОБА_3, то з неї на користь нього слід стягнути компенсацію Ѕ частину її вартості у сумі 1296 грн. 50 коп.
Судом встановлено, що стільниковий телефон “Самсунг” ОСОБА_4 у грудні місяці 2008 року подарувала на день народження її мати - ОСОБА_6, про що в судовому засіданні не заперечував сам ОСОБА_3
Згідно договору № Ск-1268-012415/6-2008 від 24.06.2008 року ОСОБА_3 був отриманий кредит у Павлоградський філії ЗАТ “Хоум Кредит Банк” у сумі 10135 грн. / а. с. /
26 червня 2008 року ОСОБА_3 у Павлоградському філіалі ЗАТ “Хоум Кредит Банк” отримав готівку у сумі 10135 грн. /а .с. /.
В судовому засіданні ОСОБА_4 пояснила, що вона своєї згоди на отримання кредиту не надавала ОСОБА_3, та їй взагалі не було відомо, що ОСОБА_3 отримав у ЗАТ “Хоум Кредит Банк” кредитну картку. Ствердження ОСОБА_3 про те що ОСОБА_4 залишилися указані вище гроші собі, і вони не були поділені поміж ними, суд вважає безпідставними. ОСОБА_3 не надав суду доказів про знаходження грошей у ОСОБА_4
Згідно видаткової накладної від 25.09.2009 року / а. с. / були придбані вхідні двері у сумі 1218 грн. Але з накладної не видно, що саме за двері були придбані, ким, що саме ці двері ОСОБА_3 збирався ставити в туалеті, та ванній кімнаті квартири. Видаткова накладна на придбання дверей датована 25 вересня 2009 року, а шлюб між сторонами розірвано 17.07.2009 року, тому суд вважає що можливо ОСОБА_3 придбалися нові двері, але вже після розірвання шлюбу.
До шлюбу ОСОБА_4 був придбаний стіл вартістю 703 грн., та стілець вартістю 256 грн., які є її особистою власністю, але зазначене майно залишилося у ОСОБА_3, тому суд вважає, що останній повинен сплатити ОСОБА_4 Ѕ частину їх вартості.
Про наведені вище факти в судовому засіданні підтвердили свідки.
Так свідок ОСОБА_6 у судовому засіданні пояснила, що ОСОБА_4 наймала квартиру за адресою: АДРЕСА_2. Півроку сторони проживали у цивільному шлюбі, після чого зареєстрували шлюб. На початку 2008 року сторони придбали квартиру. Вона допомагала перевозити речі. У грудні місяці 2008 року вона купила ОСОБА_4 мобільний телефон “Самсунг” вартістю 950 грн. на день народження. У серпні місяці 2007 року, до реєстрації шлюбу, вона давала сторонам 1000 грн. на придбання столу та стільця. Вона давала сторонам 1050 грн. на відкоси на вікна. Їй не відомо про те, що ОСОБА_3 брав кредит. Пральну машину сторони купували до шлюбу.
Свідок ОСОБА_7 у судовому засіданні пояснила, що 09.11.2007 року сторони одружилися, та переїхали жити у квартиру, яку придбали у кредит. Сторони купляли стіл та стілець за гроші, які давала мати ОСОБА_4 Двері у ванну кімнату були придбані знайомими ОСОБА_4 Сторонами був придбаний диван. Пральна машинка була придбана сторонами до шлюбу, а телефон був подарований ОСОБА_4 її матір’ю. Міжкімнатні двері були подаровані, та знаходяться на даний момент у матері ОСОБА_4
Свідок ОСОБА_8 у судовому засіданні пояснив, що безкоштовно віддав сторонам міжкімнатні двері, та допомагав їх встановити у туалет, та ванну кімнати.
З урахуванням наведеного суд вважає, що позовну заяву ОСОБА_3 до ОСОБА_4 про витребування майна із чужого незаконного володіння, та поділ майна подружжя слід задовольнити частково, виділивши ОСОБА_4: телевізор “Патріот”; підставку під телевізор; пральну машину “LG”, стягнувши з ОСОБА_4 на користь ОСОБА_3: компенсацію Ѕ частки пральної машини “LG” у сумі 1296 грн. 50 коп.; компенсацію 1/2 частки телевізора “Патріот” у сумі 294 грн. 50 коп.; компенсацію 1/2 частки підставки під телевізор у сумі 99 грн. 50 коп.. В позові ОСОБА_3 про витребування у ОСОБА_4: стільникового телефону “Самсунг”, або його вартості в сумі 1600 грн.; пральної машини “LG”, або її вартості у сумі 2593 грн.; в розподілі грошей, отриманих у Павлоградському філії ЗАТ «Хоум Кредит Банк», та стягненні з відповідачки їх Ѕ частини – 5067 грн.; стягнені грошової компенсації Ѕ частини вартості дверей в сумі 609 грн. – слід відмовити.
Судом встановлено, що за період шлюбу сторонами було придбане наступне майно: диван “Барон” вартістю 2545 грн.; міжкімнатні двері “Камея” вартістю 1060 грн.; пластикові вікна вартістю 4300 грн.; від коси на пластикові вікна вартістю 1050 грн.
Рішенням Павлоградського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 27 серпня 2009 року з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_4 в рахунок належної їй частки придбаної квартири стягнуто 13085 грн. /а. с. /. Згідно даного рішення квартира придбана сторонами в кредит. ОСОБА_4 просила суд залишити квартиру ОСОБА_3, який буде в подальшому виплачувати кредитні кошти, а вона компенсує витрати по сплаті кредиту. Всього за період шлюбу сплачено кредиту 5017,40 доларів США. ОСОБА_4 просила суд стягнути з ОСОБА_3 19091,20 грн. в рахунок належної їй частки придбаної квартири. Тому суд вважає безпідставними заперечення ОСОБА_3 про те, що ОСОБА_4 уже отримала грошову компенсацію за частку квартири з урахуванням вартості між кімнатних дверей, пластикових вікон, від косів до вікон. Оскільки зазначені речі залишилися у квартирі де проживає ОСОБА_3, та є неподільними, то останній повинен сплатити ОСОБА_4 Ѕ частину вартості зазначеного майна.
Згідно товарного чеку № 193 від 03.11.2008 року, вартість міжкімнатних дверей “Камея”становить 1060 грн. /а. с. /.
Згідно товарних чеків від 26.02.2008 року та від 03.03.2008 року вартість пластикових вікон становить 4300 грн.
Згідно товарного чеку від 21 січня 2008 року, вартість дивану “Барон” становить 2545 грн. /а. с. /.,
Згідно товарного чеку № 3 від 26.08.2007 року, вартість столу становить 703, 00 грн. /а. с. /.,
Згідно товарного чеку № 3 від 26.08.2007 року, вартість стільця становить 256, 00 грн. /а. с. /.
Згідно товарного чеку № 784 від 09.04.2008 року, вартість від косів на пластикові вікна становить 1050 грн. /а. с. /.
Свідок ОСОБА_9 у судовому засіданні пояснив, що до шлюбу сторони проживали у найманій квартирі. ОСОБА_3 купив у цей період пральну машину, стіл та стілець. Пральна машина була придбана ОСОБА_3 у кредит у КБ “Приватбанк”. ОСОБА_3 був придбаний для ОСОБА_4 телефон “Самсунг”, який знаходиться у останньої. Двері купував ОСОБА_3, і він особисто допомагав останньому їх заносити в квартиру.
Пояснення свідка ОСОБА_9 щодо придбання ОСОБА_3 стільця та столу спростовуються поясненнями свідків ОСОБА_6, та ОСОБА_7, які пояснили, що на придбання вказаних предметів, ще до шлюбу, ОСОБА_6 давала сторонам 1000 грн.. Про вказаний факт не заперечував сам ОСОБА_3 Суд не може взяти до уваги ствердження свідка що саме ОСОБА_3, та саме за свої кошти придбав стіл та стілець.
Свідок ОСОБА_10 у судовому засіданні пояснив, що пральна машинка та стільниковий телефон були придбані ОСОБА_3 у кредит до реєстрації шлюбу. Двері в квартирі у ванну кімнату були відсутні. ОСОБА_3 говорив, що посварився з ОСОБА_4, а коли повернувся додому, то не було міжкімнатних дверей, телевізору. До шлюбу сторони проживали разом.
Пояснення свідків ОСОБА_9 та ОСОБА_10 щодо придбання ОСОБА_3 стільникового телефону спростовуються поясненнями в судовому засіданні самим ОСОБА_3, який підтвердив, що стільниковий телефон був подарований ОСОБА_4 на день народження її мамою вже після розірвання шлюбу. Стосовно придбання пральної машини “LG”, то сторони в судовому засіданні не заперечували щодо придбання її до шлюбу, але кредит за її придбання погашався з моменту реєстрації шлюбу, тобто 09.11.2007 року сторонами спільно.
З урахуванням наведеного суд вважає, що позовну заяву ОСОБА_4 до ОСОБА_3 про витребування майна з чужого незаконного володіння, та поділ майна подружжя слід задовольнити частково, виділивши ОСОБА_3 диван «Барон», стіл, стілець, між кімнатні двері “Камея”, пластикові вікна, від коси на пластикові вікна, стягнувши з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_4 компенсацію Ѕ частини вартості дивану “Барон” у сумі 1272 грн. 50 коп.; компенсацію Ѕ частини вартості столу у сумі 351 грн. 50 коп.; компенсацію 1\2 частини вартості стільця у сумі 128 грн.; компенсацію Ѕ частини вартості між кімнатних дверей “Камея» у сумі 530 грн.; компенсацію Ѕ частини вартості пластикових вікон у сумі 2150 грн.; компенсацію Ѕ частини вартості від косів на пластикові вікна у сумі 525 грн.
Згідно ст. 88 ЦПК України з сторін слід стягнути судовий збір та витрати на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи.
Керуючись ст.ст. 10, 60, 212 ЦПК України суд, -
В И Р І Ш И В :
Позовну заяву ОСОБА_3 до ОСОБА_4 про витребування майна із чужого незаконного володіння, та поділ майна подружжя – задовольнити частково.
Розподілити спільно нажите майно подружжя ОСОБА_4 та ОСОБА_3, виділивши ОСОБА_4 телевізор “Патріот”, підставку під телевізор, пральну машину “LG”.
Стягнути з ОСОБА_4 на користь ОСОБА_3 компенсацію Ѕ частки вартості пральної машини “LG” у сумі 1296 (одна тисяча двісті дев’яносто шість) грн. 50 коп.; компенсацію 1/2 частки вартості телевізора “Патріот” у сумі 294 (двісті дев’яносто чотири) грн. 50 коп.; компенсацію 1/2 частки вартості підставки під телевізор у сумі 99 (дев’яносто дев”ять) грн. 50 коп., а всього на суму 1690 (одна тисяча шістсот дев’яносто) грн. 50 коп.
В позові ОСОБА_3 про витребування у ОСОБА_4 стільникового телефону “Самсунг”, або його вартості в сумі 1600 грн., пральної машини “LG”, або її вартості у сумі 2593 грн.; в розподілі грошей, отриманих у Павлоградському філії ЗАТ «Хоум Кредит Банк», та стягненні з ОСОБА_4 їх Ѕ частини – 5067 грн.; стягнені грошової компенсації Ѕ частини вартості дверей в сумі 609 грн. – відмовити.
Зустрічну позовну заяву ОСОБА_4 до ОСОБА_3 про витребування майна із чужого незаконного володіння, та поділ майна подружжя – задовольнити частково.
Розподілити спільно нажите майно подружжя ОСОБА_4 та ОСОБА_3, виділивши ОСОБА_3 диван «Барон», стіл, стілець, між кімнатні двері “Камея”, пластикові вікна, від коси на пластикові вікна.
Стягнути з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_4 компенсацію Ѕ частки вартості дивану “Барон” у сумі 1272 (одна тисяча двісті сімдесят дві) грн. 50 коп.; компенсацію Ѕ частини вартості столу у сумі 351 грн. 50 коп.; компенсацію 1\2 частини вартості стільця у сумі 128 грн.; компенсацію Ѕ частини вартості між кімнатних дверей “Камея» у сумі 530 грн.; компенсацію Ѕ частини вартості пластикових вікон у сумі 2150 грн.; компенсацію Ѕ частини вартості від косів на пластикові вікна у сумі 525 грн., а всього на суму 4957 грн.
Стягнути з ОСОБА_4 на користь ОСОБА_3 судовий збір у сумі 51 (п’ятдесят одна) грн. 00 коп., витрати на інформаційно-технічне забезпечення розгляду цивільних справ у сумі 120 (сто двадцять) грн. 00 коп.
Стягнути з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_4 судовий збір у сумі 51 (п’ятдесят одна) грн. 00 коп., витрати на інформаційно-технічне забезпечення розгляду цивільних справ у сумі 120 (сто двадцять) грн. 00 коп.
Заяву про апеляційне оскарження рішення суду може бути подано в Павлоградський міськрайонний суд протягом десяти днів з дня проголошення рішення.
Апеляційна скарга на рішення суду подається в апеляційний суд Дніпропетровської області через Павлоградський міськрайонний суд протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження.
Суддя: С.О. Тимченко