Дата документу 08.05.2018

Справа № 334/1992/17

Провадження № 2/334/646/18

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

08 травня 2018 року Ленінський районний суд м. Запоріжжя у складі:

головуючого судді Добрєва М.В.,

при секретарі Череп М.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 треті особи: Відділ по Дніпровському району служби (управління) у справах дітей Запорізької міської ради, Відділ по Хортицькому району служби (управління) у справах дітей Запорізької міської ради про позбавлення батьківських прав, суд, -

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернулась до суду з позовом до відповідача про позбавлення батьківських прав в позовній заяві зазначила, що згідно розпорядження районної адміністрації Запорізької міської ради по Дніпровському району № 131/v від 02.03.2017 року, її було призначено опікуном над малолітнім ОСОБА_3 ІНФОРМАЦІЯ_1. Біологічна мати дитини, ОСОБА_2, відмовилася забрати свою дитину із полового будинку. Згідно акту про передачу дітей у сім'ю опікуна від 07.03.2017 року, дитину було передано на утримання позивачки. На теперішній час дитина проживає з позивачкою.

Із дня народження дитини і по теперішній час ОСОБА_2 жодного разу не цікавилася сином, не намагалася повернути його, тобто вона свідомо ухиляється від виконання своїх батьківських обов'язків: не піклується дитиною, не приймає ніякої участи у її вихованні та оздоровленні дитини.

Тому позивачка, на підставі ст. 164 СК України, приймаючи до уваги, що ОСОБА_2 належним чином не виконує свої батьківські обов'язки по відношенню до малолітнього сина, права і інтереси, якого повинні бути захищені у встановленому зако­ном порядку, просить позбавити ОСОБА_2 батьківських прав відносно її малолітнього сина ОСОБА_3 та стягнути з неї аліменти на утримання малолітнього ОСОБА_3.

Позивачка та її представник, у судовому засіданні, позов підтримали, просили суд позбавити ОСОБА_2 батьківських прав відносно її малолітнього сина ОСОБА_3 та стягнути з неї аліменти на користь позивачки на утримання малолітнього ОСОБА_3 у розмірі 1/4 частини усіх її доходів, щомісячно, до досягнення повноліття дитини.

Відповідачка ОСОБА_2 проти позбавлення її батьківських прав у відношенні її малолітнього сина ОСОБА_3 не заперечувала, підтвердила, що не піклується про дитину та не бажає з ним спілкуватись. Проти стягнення з неї аліментів заперечувала, оскільки не має коштів для їх сплати.

Представник відповідачки підтримав думку ОСОБА_2

Представник третьої особиВідділу по Хортицькому району служби (управління) у справах дітей Запорізької міської ради, позов підтримала, надала суду висновок районної адміністрації по Хортицькому району №01/01-22/0059 від 22.01.2018 року про доцільність позбавлення ОСОБА_2 батьківських прав відносно її малолітнього сина ОСОБА_3.

Представник третьої особиВідділу по Дніпровському району служби (управління) у справах дітей Запорізької міської ради, у судове засідання не з'явився про час та місце розгляду справи повідомлявся у встановленому законом порядку.

Допитана у судовому засіданні свідок ОСОБА_4, суду пояснила, що знає родину позивачки, та може підтвердити, що вона з 2017 року піклується про малолітнього ОСОБА_3, надає йому повне матеріальне забезпечення. Розвиває дитину духовно та фізично.

Розглянувши матеріали справи, вислухавши пояснення позивачки, відповідачки, свідка ОСОБА_4, третьої особи суд вважає, що позов підлягає задоволенню на підставі ст.164 СК України, оскільки батько і матір можуть бути позбавлені судом батьківських прав, якщо вони ухиляються від виконання своїх обов'язків по вихованню дитини.

Судом встановлено, що згідно розпорядження голови районної адміністрації Запорізької міської ради по Дніпровському району № 131/v від 02.03.2017 року, ОСОБА_1 було призначено опікуном над малолітнім ОСОБА_3 ІНФОРМАЦІЯ_1.

Біологічна мати дитини, ОСОБА_2, відмовилася забрати свою дитину із полового будинку, що підтверджується її заявою та актом закладу охорони здоров'я та органу внутрішніх справ від 17.10.2016 року.

Реєстрація народження ОСОБА_3 проведена у Хортицькому районному у місті Запоріжжі відділу державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції у Запорізькій області, актовий запис №938 від 27 жовтня 2016 року.

ОСОБА_3 народився у матері, яка не перебуває у шлюбі тому, запис про батька дитини у Книзі реєстрації народження проведено у відповідності до ч. 1 ст. 135 Сімейного кодексу України: прізвище батька записано за прізвищем матері, а ім'я та по батькові батька записано за її вказівкою. Ця обставина підтверджується витягом з Державного реєстру актів цивільного стану громадян про державну реєстрацію народження до ст. 126, 133, 135 сімейного кодексу України № 00017258430 від 27.10.2016р.

У зв'язку з відмовою матері від дитини, рішенням виконавчого комітету Запорізької міської ради №816/2 від 19.12.2016 року, ОСОБА_3 надано статус дитини, позбавленої батьківського піклування.

Згідно акту про передачу дітей у сім'ю опікуна від 07 березня 2017 року, дитину було передано на утримання позивачки. Нині дитина проживає з нею, що підтверджується довідкою про реєстрацію місця проживання дитини.

ОСОБА_3 знаходиться на диспансерному медичному обліку у лікаря невролога дитячим КУ «3МБДЛ №5» з діагнозом затримки психомоторного розвитку. Обов'язки по утриманню, вихованню та лікуванню дитини виконує позивачка.

Спілкування відповідачки з малолітнім сином припинилося одразу після його народження. Мати про сина не піклується, його життям не цікавиться та не виявляє такого бажання, матеріально не забезпечує, засобами зв'язку не зв'язується, до органів опіки та піклування з приводу встановлення порядку участі у вихованні та спілкуванні з малолітнім сином не зверталась.

Зазначені фактори, як кожен окремо, так і в сукупності суд розцінює як свідоме нехтування відповідачкою своїх батьківських обов'язків та характеризує ОСОБА_2 з негативної сторони, як особу яка свідомо ухиляється від виконання своїх батьківських обов'язків.

Згідно з висновком Запорізької міської ради по Хортицькому району № 01/01-22/0059 від 22.01.2018 року, визнано за доцільне позбавити ОСОБА_2 батьківських прав відносно її малолітнього сина ОСОБА_3.

У відповідності до вимог ч.1 ст.12 ЗУ «Про охорону дитинства», виховання в сім'ї є першоосновою розвитку особистості дитини. На кожного з батьків покладається однакова відповідальність за виховання, навчання і розвиток дитини. Батьки, або особи, які їх замінюють, мають право і зобов'язані виховувати дитину, піклуватися про її здоров'я, фізичний, духовний і моральний розвиток, навчання, створювати належні умови для розвитку її природних здібностей, поважати гідність дитини, готувати її до самостійного життя та праці.

У відповідності до вимог п.2 ч.1 ст.164 СК України, мати, батько можуть бути позбавлені судом батьківських прав, якщо вона, він ухиляються від виконання своїх обов'язків по вихованню дитини.

Відповідно до п.15 Постанови Верховного Суду України від 30.03.2007р. №3 «Про практику застосування законодавства при розгляді справ про усиновлення і про позбавлення та поновлення батьківських прав», позбавлення батьківських прав (тобто прав на виховання дитини, захист її інтересів, на відібрання дитини в інших осіб, які незаконно її утримують, та ін.), що надані батькам до досягнення дитиною повноліття і ґрунтуються на факті спорідненості з нею, є крайнім заходом впливу на осіб, які не виконують батьківських обов'язків, а тому питання про його застосування слід вирішувати лише після повного, всебічного, об'єктивного з'ясування обставин справи, зокрема ставлення батьків до дітей.

Відповідно до п.16 Постанови Верховного Суду України від 30.03.2007р. №3 «Про практику застосування законодавства при розгляді справ про усиновлення і про позбавлення та поновлення батьківських прав», ухилення батьків від виконання своїх обов'язків має місце, коли вони не піклуються про фізичний і духовний розвиток дитини, її навчання, підготовку до самостійного життя, зокрема: не забезпечують необхідного харчування, медичного догляду, лікування дитини, що негативно впливає на її фізичний розвиток як складову виховання; не спілкуються з дитиною в обсязі, необхідному для її нормального самоусвідомлення; не надають дитині доступу до культурних та інших духовних цінностей; не сприяють засвоєнню нею загальновизнаних норм моралі; не виявляють інтересу до її внутрішнього світу; не створюють умов для отримання нею освіти. Зазначені фактори, як кожен окремо, так і в сукупності, можна розцінювати як ухилення від виховання дитини лише за умови винної поведінки батьків, свідомого нехтування ними своїми обов'язками.

Мати малолітнього ОСОБА_3 відповідач - ОСОБА_2 не піклується про фізичний і духовний розвиток дитини, не надає необхідного матеріального забезпечення для дитини, що негативно впливає на її розвиток, як складову виховання; не спілкується з дитиною в обсязі, необхідному для її нормального самоусвідомлення; не виявляє інтересу до її внутрішнього світу, матеріальної допомоги на утримання сина не надає, тому суд вважає за доцільне позбавити ОСОБА_2 батьківських прав відносно її малолітнього сина ОСОБА_3.

Відповідно до ст. 121 Сімейного кодексу України, права та обов'язки матері, батька і дитини ґрунтуються на походження дитини від них, засвідченому органом державної реєстрації актів цивільного стану в порядку встановленому статтями 122 та 125 цього Кодексу.

У відповідності до ч.2 ст.166 Сімейного Кодексу України, особа, яка позбавлена батьківських прав, не звільнюється від обов'язку по утриманню дитини. Одночасно з позбавленням батьківських прав, суд може на вимогу позивача або з власної ініціативи вирішити питання про стягнення аліментів на дитину.

Відповідно до ст. 180 Сімейного Кодексу України батьки зобов'язані утримувати дитину до досягнення нею повноліття та згідно зі ст. 181 СК України одним із способів виконання батьками свого обов'язку щодо утримання дитини є стягнення за рішенням суду коштів на утримання дитини (аліментів), які присуджуються в частці від доходу її матері, батька або у твердій грошовій сумі.

Відповідно до ч. 1 ст. 182 СК України, при визначені розміру аліментів суд враховує стан здоров'я та матеріальне становище дитини, стан здоров'я та матеріальне становище платника аліментів, наявність у платника аліментів інших дітей, непрацездатних чоловіка, дружини, батьків, дочки, сина, інші обставини, що мають істотне значення.

Згідно з ч.2 ст. 182 СК України мінімальний розмір аліментів на одну дитину не може бути меншим, ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку.

Відповідно до ст. 191 СК України, аліменти на дитину присуджуються за рішенням суду від дня пред'явлення позову.

Підтвердження викладених у позові обставин, їх доведеність та обґрунтованість, дозволяють суду задовольнити вимоги позивача, щодо стягнення аліментів з відповідача.

У зв`язку з тим, що позивач звільнена від сплати судового збору, судовий збір в сумі 640,00 гривень, слід стягнути з відповідача на користь держави.

Керуючись ст.ст. 12, 81, 223, 259, 263, 264, 265, 268 ЦПК України, ст.ст.164-166, 180-182, 191 СК України, ч.1 ст.12 ЗУ «Про охорону дитинства», від 26.04.2001р. №2402-ІІІ, п.16,18 Постанови Пленуму Верховного Суду України «Про практику застосування судами законодавства при розгляді справ про усиновлення і про позбавлення та поновлення батьківських прав», суд, -

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити.

Позбавити ОСОБА_2 (ІНФОРМАЦІЯ_3, ІПН НОМЕР_1, мешкає: АДРЕСА_1) батьківських прав відносно її малолітнього сина ОСОБА_3 ІНФОРМАЦІЯ_1.

Стягнути з ОСОБА_2 (ІНФОРМАЦІЯ_3, ІПН НОМЕР_1, мешкає: АДРЕСА_1), на користь ОСОБА_1 (ІНФОРМАЦІЯ_2, ІПН НОМЕР_2, мешкає: АДРЕСА_2, аліменти на утримання сина - ОСОБА_3 ІНФОРМАЦІЯ_1, у розмірі 1/4 частки з усіх видів її заробітку (доходу), але не менше 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку щомісячно, починаючи стягувати з 28.03.2017 року і до досягнення дитиною повноліття.

Стягнути з ОСОБА_2 (ІНФОРМАЦІЯ_3, ІПН НОМЕР_1, мешкає: АДРЕСА_1), на користь держави - судовий збір у розмірі 640 (шістсот сорок) гривень.

Рішення в частині стягнення аліментів допустити до негайного виконання.

На рішення суду може бути подано апеляційну скаргу до Апеляційного суду Запорізької області протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повний текст судового рішення виготовлено 08.05.2018 року.

Суддя: Добрєв М. В.