КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
01025, м.Київ, пров. Рильський, 8 т. (044) 278-46-14
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
22.12.2009 № 18/406
Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого: Моторного О.А.
суддів:
при секретарі:
За участю представників:
від прокурора - Казак О.А.
від позивача - Краснов П.В.
від відповідача - Тхорик С.М.
від третьої особи – ОСОБА_3
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційне подання Заступника прокурора м.Києва
на рішення Господарського суду м.Києва від 10.11.2009
у справі № 18/406 (суддя
за позовом Заступника прокурора м.Києва в інтересах держави в особі Державного комітету України із земельних ресурсів
до Київської міської ради
третя особа відповідача ОСОБА_4
про визнання недійсним рішення Київської міської ради від 28.08.2008р. № 198/198
ВСТАНОВИВ :
Заступник прокурора м. Києва в інтересах держави в особі Державного комітету України із земельних ресурсів звернувся до Господарського суду міста Києва з позовом до Київської міської ради про визнання недійсним рішення Київської міської ради від 28.08.2008 року № 198/198.
Рішенням Господарського суду міста Києва від 10.11.2009 року в задоволенні позову було відмовлено повністю.
Не погоджуючись із вказаним рішенням, Заступник прокурора м. Києва звернувся з апеляційним поданням до Київського апеляційного господарського суду, в якому вказує, що рішення прийняте є необґрунтоване та незаконне, а тому просить рішення скасувати та прийняти нове, яким позовні вимоги задовольнити повністю.
Представник відповідача та третьої особи відзиви на апеляційне подання суду не надали.
Апеляційний господарський суд, розглянувши доводи апеляційного подання, вислухавши пояснення представників сторін, дослідивши наявні матеріали справи, встановив наступне.
Рішенням Київської міської ради № 198/198 від 28.08.2008 року „Про передачу громадянину ОСОБА_4 земельної ділянки для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд у АДРЕСА_1 затверджене містобудівне обґрунтування щодо внесення змін до містобудівної документації та визначення параметрів об’єкту містобудування „Розміщення житлових будинків, господарських будівель і споруд по провулку Бастіонному Печерського району м. Києва”; внесено зміни до Генерального плану міста Києва та проекту планування його приміської зони на період до 2020 року, а саме: територію, яка передається відповідно до цього рішення вилучено із категорії багатоповерхової житлової забудови та переведено за функціональним призначенням до території садибної забудови; затверджений проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки громадянину ОСОБА_4 для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд у АДРЕСА_1; вирішено передати громадянину ОСОБА_4, за умови виконання пункту 7 цього рішення, у приватну власність земельну ділянку площею 0,10 га для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд у АДРЕСА_1 за рахунок міських земель, не наданих у власність чи користування.
Відповідно до статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією України та Законами України.
Підставами для визнання акта недійсним є невідповідність його вимогам чинного законодавства та/або визначеній законом компетенції органу, який видав цей акт.
Обов'язковою умовою визнання акта недійсним є також порушення у зв'язку з прийняттям відповідного акта прав та охоронюваних законом інтересів підприємства чи організації.
Якщо за результатами розгляду справи факту такого порушення не встановлено, у господарського суду немає правових підстав для задоволення позову.
Недодержання вимог правових норм, які регулюють порядок прийняття акта, у тому числі стосовно його форми, строків прийняття тощо, може бути підставою для визнання акта недійсним лише у тому разі, коди відповідне порушення спричинило прийняття неправильного акта.
Якщо акт відповідає вимогам чинного законодавства і прийнятий відповідно до обставин, що склались, окремі порушення встановленої процедури прийняття акта не можуть бути підставою для визнання його недійсним, якщо інше не передбачено законодавством.
Згідно зі статтею 9 Земельного кодексу України до повноважень Київської міської ради належить, зокрема, організація землеустрою.
Відповідно до пункту 37 частини 1 статті 26 Закону України „Про місцеве самоврядування в Україні” до виключної компетенції Київської міської ради належить прийняття рішень про організацію територій і об'єктів природно – заповідного фонду місцевого значення та інших територій, що підлягають особливій охороні.
Відповідно до частини 3 статті 53 Закону України „Про природно – заповідний фонд України” рішення про організацію чи оголошення територій та об'єктів природно-заповідного фонду місцевого значення та встановлення охоронних зон територій та об'єктів природно-заповідного фонду приймається обласними, Київською та Севастопольською міськими радами.
Як вбачається з наявних матеріалів справи, третя особа ОСОБА_4 звернувся з заявою до Київської міської ради про надання у приватну власність земельної ділянки площею 0,10 га, що розташована за адресою: АДРЕСА_1, для будівництва, експлуатації та обслуговування індивідуального житлового будинку, прибудинкових будівель та споруд.
Відповідно до частини 5 статті 123 Земельного кодексу України у редакції, чинній на момент прийняття оспорюваного рішення, відповідна сільська, селищна, міська рада розглядає клопотання у місячний строк і дає згоду на розроблення проекту відведення земельної ділянки.
Пунктом 2 Порядку набуття права на землю юридичними особами та громадянами в м. Києві, затвердженого рішенням Київської міської ради від 14.03.2002 року №310/1747, встановлено, що клопотання, подане до Київської міської ради, розглядається в місячний термін, після чого надається згода на складання проекту відведення земельної ділянки за підписом міського голови або заступника міського голови – секретаря ради, що направляється до Головного управління земельних ресурсів Київської міської державної адміністрації для підготовки документів, що обґрунтовують розмір, призначення та місце розташування земельної ділянки.
Відповідно до листа вих. № 225-032-6989 від 09.10.2006 року, Заступник міського голови – секретар Київської міської ради надав згоду та направив заяву громадянина ОСОБА_4 для подальшого розгляду до Головного управління земельних ресурсів виконавчого органу Київради (Київської міської державної адміністрації).
На виконання вимог статей 123, 124 Земельного кодексу України було розроблено проект відведення земельної ділянки, отримано висновки та погодження проекту землеустрою щодо її відведення: Головного управління містобудування, архітектури та дизайну міського середовища №19-11889 від 19.10.2007 року, Дочірнього підприємства „Інститут генерального плану міста Києва” від 28.01.2008 року №279, Київської міської санепідстанції № 1173 від 12.02.2008 року, Київського комунального об'єднання зеленого будівництва та експлуатації зелених насаджень міста „Київзеленбуд” №148-311 від 15.02.2008 року, Державного управління охорони навколишнього природного середовища в м. Києві від 28.12.2007 року № 05-08/10010, ВАТ „Спеціалізоване управління протизсувних підземних робіт” від 19.12.2007 року № 8/1-1993, Головного управління охорони культурної спадщини № 989 від 12.02.2008 року та від 20.11.2006 року № 6100, Державної служби з питань національної культурної спадщини від 21.11.2006 року № 22-3031/35.
Крім того, згідно з листом Національного ботанічного саду ім. М.М. Гришка НАН України від 21.05.2008 року № 112-8/211-7 останній не заперечує щодо відведення земельної ділянки, що знаходиться у АДРЕСА_1, у приватну власність для будівництва, експлуатації та обслуговування житлового будинку, господарських будівель та споруд у встановленому порядку згідно з чинним законодавством.
За приписами статті 43 Земельного кодексу України, землі природно-заповідного фонду - це ділянки суші і водного простору з природними комплексами та об'єктами, що мають особливу природоохоронну, екологічну, наукову, естетичну, рекреаційну та іншу цінність, яким відповідно до закону надано статус територій та об'єктів природно-заповідного фонду.
Частиною 2 статті 47 Закону України „Про землеустрій” встановлено, що проектами землеустрою щодо організації і встановлення меж територій природно-заповідного фонду та іншого природоохоронного призначення, оздоровчого, рекреаційного та історико-культурного призначення визначаються місце розташування і розміри земельних ділянок, власники земельних ділянок, землекористувачі, у тому числі орендарі, а також встановлюється режим використання та охорони територій природно-заповідного фонду та іншого природоохоронного призначення, оздоровчого (округи і зони санітарної (гірничо-санітарної) охорони), рекреаційного та історико-культурного (охоронні зони) призначення.
Частиною 3 статті Закону України „Про природно-заповідний фонд України” визначено, що рішення про встановлення охоронних зон територій та об’єктів природно-заповідного фонду приймається Київською міською радою.
Заступником прокурора міста Києва та позивачем не додано доказів розробки та погодження проекту відведення земельної ділянки у АДРЕСА_1, межі охоронної зони парку – пам’ятки садово-паркового мистецтва національного значення – Національного ботанічного саду ім. М.Гришка Національної академії наук України також не визначено.
Відповідно до с 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог та заперечень.
Враховуючи все вище викладене, колегія суддів вважає, що Заступником прокурора та позивачем не було наведено суду належних та законних підстав для визнання рішення Київської міської ради від 28.08.2008 року недійсним, а тому позовні вимоги не підлягають задоволенню.
На підставі викладеного, апеляційний господарський суд вважає, що судом першої інстанції повно, всебічно і об’єктивно з’ясовано обставини справи, винесено рішення у відповідності до норм матеріального і процесуального права, правомірно відмовлено Заступнику прокурора міста Києва у задоволенні позову, а тому апеляційне подання заступника прокурора міста Києва на рішення Господарського суду міста Києва від 10.11.2009 року у справі № 18/406 не підлягає задоволенню..
Відповідно до викладеного, керуючись ст.101, п. 1 ст.103, ст.105 ГПК України, Київський апеляційний господарський суд, -
ПОСТАНОВИВ:
Апеляційне подання заступника прокурора міста Києва залишити без задоволення, рішення Господарського суду міста Києва від 10.11.2009 у справі № 18/406 - без змін.
Матеріали справи № 18/406 повернути до Господарського суду міста Києва.
Головуючий суддя
Судді