Справа № 495/2431/16-к

Номер провадження 1-кп/495/52/2018

УХВАЛА

15 травня 2018 рокум. Білгород-Дністровський

Білгород-Дністровський міськрайонний суд Одеської області

колегіально у складі - судді-доповідача ОСОБА_1

судді Савицького С.І.

суддів присяжних ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8

за участю секретаря Скотикайло Т.А.

прокурора Франчук О.В.

захисників ОСОБА_9, ОСОБА_10, ОСОБА_11, ОСОБА_12

обвинувачених ОСОБА_13, ОСОБА_14, ОСОБА_15, ОСОБА_16

розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі суду м. Білгород-Дністровський клопотання прокурора про продовження запобіжного заходу по кримінальному провадженню за обвинуваченням ОСОБА_13 за ст. 115 ч.2 п. 6.12, ст. 289 ч.3 КК України, ОСОБА_14 за ст. 115 ч.2 п. 6.12, ст. 289 ч.3 КК України, ОСОБА_15 за ст. 115 ч.2 п. 6.12, ст. 289 ч.3 КК України, ОСОБА_16 за ч.2 ст. 289 КК України, суд –

ВСТАНОВИВ:

В провадженні Білгород-Дністровського міськрайонного суду Одеської області знаходиться обвинувальний акт у кримінальному провадженні за обвинуваченням ОСОБА_13 за ст. 115 ч.2 п. 6.12, ст. 289 ч.3 КК України, ОСОБА_14 за ст. 115 ч.2 п. 6.12, ст. 289 ч.3 КК України, ОСОБА_15 за ст. 115 ч.2 п. 6.12, ст. 289 ч.3 КК України, ОСОБА_16 за ч. 2 ст. 289 КК України.

У судовому засіданні прокурор Франчук О.В. заявив клопотання, в якому просив продовжити строк тримання під вартою відносно обвинуваченого ОСОБА_13 та строк домашнього арешту відносно обвинуваченого ОСОБА_15, ОСОБА_14, ОСОБА_16, у зв’язку з тим, що на даний час розгляд даного кримінального провадження не завершено, та враховуючи, що строк запобіжного заходу відносно обвинувачених спливає, у зв’язку з чим вважав, що існують ризики передбачені п.1,3,4,5 ч.1 ст. 177 КПК України.

У судовому засіданні захисник ОСОБА_10 заперечував проти задоволення даного клопотання прокурора про продовження запобіжного заходу щодо обвинуваченого ОСОБА_13, оскільки важав, що вказане клопотання не може бути задоволеним в такому вигляді, яке подано до суду, оскільки не відповідає нормам КПК, порушує принцип рівності учасників провадження, не відповідає поняттю «дотримання принципу верховенства права» та грубо порушує основоположні права та свободи в розумінні відповідної Конвенції та є тенденційним клопотанням, тотожним тим, які подавались на попередніх засіданнях. Всупереч статті 177 КПК України прокурором не наведено, що обвинувачений ОСОБА_13 може переховуватись від суду, незаконно впливати на учасників провадження, вчинити інше кримінальне правопорушення. Звернув увагу суду на те, що окрім ОСОБА_13 в даному провадженні наявні інші обвинувачені відносно яких обрано менш суворий запобіжний захід. Також звернув увагу суду на те, що різниця між ОСОБА_13 та іншими обвинуваченими згідно з ухвалою суду від 12.07.2016 року полягає у тому, що ОСОБА_13 не зявився на судові засідання на 11.07.2016 року. Просив змінити запобіжний захід обвинуваченому на домашній арешт цілодобово за його місцем мешкання.

У судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_13 підтримав думку свого захисника.

У судовому засіданні захисник ОСОБА_11 в інтересах обвинуваченого ОСОБА_16 не заперечував проти продовження строку домашнього арешту.

У судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_15 та захисник ОСОБА_9 не заперечували проти продовження строку домашнього арешту.

У судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_14 та захисник ОСОБА_12 не заперечував проти продовження строку домашнього арешту.

Вивчивши клопотання прокурора та заслухавши думку учасників судового провадження, суд дійшов до наступного.

Відповідно до ч.2 ст. 184 КПК України копія клопотання та матеріалів, якими обґрунтовується необхідність застосування запобіжного заходу, надається підозрюваному, обвинуваченому не пізніше ніж за три години до початку розгляду клопотання.

Згідно зі ст. 29 Конституції України, кожна людина має право на свободу та особисту недоторканність. Ніхто не може бути заарештований або триматися під вартою інакше як за вмотивованим рішенням суду і тільки на підставах та в порядку, встановлених законом.

П. 1 ст. 5 Європейської конвенції з прав людини визначає, що кожен має право на свободу та особисту недоторканість. Нікого не може бути позбавлено свободи, крім таких випадків і відповідно до процедури, встановленої законом.

Разом з цим, тримання під вартою може бути виправдане тільки за наявності конкретного суспільного інтересу, який, незважаючи на презумпцію невинуватості, переважує принцип поваги до свободи особистості. Також згідно з пунктом 3 статті 5 Європейської Ковенції про захист прав людини і основоположних свобод саме тільки існування обґрунтованої підозри перестає бути підставою для позбавлення свободи, і органи досудового розслідування мають навести всі підстави для обрання запобіжного заходу тримання під вартою. До того ж такі підстави мають бути чітко вказані.

Відповідно до ч.1 ст.331 КПК України вирішення питання судом щодо запобіжного заходу відбувається в порядку, передбаченому главою 18 КПК України.

Згідно ч.4 ст.176 КПК України запобіжний захід застосовуються: під час досудового розслідування – слідчим суддею, а під час судового провадження – судом за клопотанням прокурора.

Відповідно до ст.177 КПК України метою застосування запобіжного заходу є забезпечення підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов’язків, а також запобігання спробам: 1) переховуватися від органів досудового розслідування або суду; 2) знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; 3)незаконно впливати на потерпілого, свідка іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженню; 4) перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; 5) вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується. Підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчинені особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають підстави суду вважати, що обвинувачений може здійснювати дії, передбачені ч.1 ст.177 КПК України.

Відповідно до ч.3 ст. 331 КПК України незалежно від наявності клопотань суд зобов’язаний розглянути питання доцільності продовження тримання обвинуваченого під вартою до спливу двомісячного строку з дня надходження до суду обвинувального акта, клопотання про застосування примусових заходів медичного або виховного характеру чи з дня застосування судом до обвинуваченого запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою. За наслідками розгляду питання суд своєю вмотивованою ухвалою скасовує, змінює запобіжний захід у вигляді тримання під вартою або продовжує його дію на строк, що не може перевищувати двох місяців. Копія ухвали вручається обвинуваченому, прокурору та направляється уповноваженій службовій особі місця ув’язнення. Під час здійснення судового провадження судом присяжних питання, передбачене цією частиною, вирішує головуючий.

Враховуючи те, що строк тримання під вартою відносно обвинуваченого ОСОБА_13 та строк домашнього арешту відносно обвинувачених ОСОБА_15, ОСОБА_14, ОСОБА_16 спливає 17.05.2018 року, під час судового провадження мали місце неявки обвинуваченого ОСОБА_13, чим були порушені покладені на нього процесуальні обов'язки, на даний час розгляд кримінального провадження не завершено, обвинувачені обвинувачуються у вчиненні злочинів, які відповідно до ст. 12 КК України відносяться до категорії особливо тяжких та тяжких, не мають постійного місця проживання на території м. Білгород–Дністровський та Білгород-Дністровського району Одеської області, то суд вважає за необхідне продовжити строк тримання під вартою відносно ОСОБА_13, та строк домашнього арешту відносно обвинуваченого ОСОБА_15, ОСОБА_14, ОСОБА_16 ще на 60 днів, який діє включно до 13.07.2018 року, оскільки обвинувачені з метою уникнення притягнення їх до кримінальної відповідальності можуть переховуватися від суду, незаконно впливати на потерпілих та свідків, вчинити інше кримінальне правопорушення, що унеможливлює запобігання ризиків, передбачених п.1,3,5 ч.1 ст. 177 КПК України.

Крім того будь-яких даних про зменшення чи відсутність ризиків, передбачених ст. 177 КПК України для застосування стосовно обвинувачених більш м'якого запобіжного заходу ніж тримання під вартою та домашній арешт в судовому засіданні не встановлено.

Керуючись ст. 177, 178, 183, 199, 369-372, 392-395 КПК України, суд –

ПОСТАНОВИВ:

Задовольнити клопотання прокурора Конюшенко М.В. про продовження запобіжного заходу у виглядітримання під вартою обвинуваченому ОСОБА_13 та запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту обвинуваченим ОСОБА_15, ОСОБА_14, ОСОБА_16.

Продовжити строк тримання під вартою відносно обвинуваченого ОСОБА_13 в Ізмаїльській установі виконання покарань УДПС України в Одеській області № 22 строком на 60 днів, який діє включно до 13.07.2018 року.

Продовжити запобіжний захід обвинуваченим ОСОБА_15, ОСОБА_14, ОСОБА_16 у виді домашнього арешту строком на 60 днів, який діє включно до 13.07.2018 року

Роз'яснити обвинуваченим положення ч.5 ст. 181 КПК України, а саме: працівники органу внутрішніх справ з метою контролю за поведінкою підозрюваного, обвинуваченого, який перебуває під домашнім арештом, мають право з'являтись до житла цієї особи, вимагати надати усні чи письмові пояснення з питань, пов'язаних із виконанням покладених на нього зобов'язань, використовувати засоби контролю.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Судді