ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

_____________________________________________________________________________________________

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

15 травня 2018 року Справа № 915/877/17

Одеський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого судді: Бєляновського В.В.,

суддів: Поліщук Л.В., Філінюка І.Г.

при секретарі - Колбасовій О.Ф.

За участю представників:

Від позивача: не з’явився

Від відповідача: ОСОБА_1, ОСОБА_2

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Одесі

апеляційну скаргу Державного підприємства “Одеський морський торговельний порт”

на рішення господарського суду Миколаївської області від 14.11.2017р., суддя в І інстанції Смородінова О.Г., повний текст складено 20.11.2017р. в м. Миколаєві

по справі № 915/877/17

за позовом Державного підприємства “Одеський морський торговельний порт”

до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю “ПРОЕКТ-КОМПЛЕКТ"

про: розірвання договорів та стягнення 3 839 006,24 грн.,

ВСТАНОВИВ:

          У вересні 2017 року Державне підприємство “Одеський морський торговельний порт” звернулося до господарського суду Миколаївської області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю “ПРОЕКТ-КОМПЛЕКТ" про розірвання договорів № КД-19750, № КД-19751, № КД-19752 та № КД-19753 від 07.12.2015, укладених між сторонами, а також стягнення з відповідача суми сплачених авансових платежів у розмірі 3 563 762,72 грн. та суми штрафу у розмірі 275 243,52 грн.

Позовні вимоги з посиланням на ч.ч. 1, 2 ст. 651, ч.ч. 2, 3 ст. 653, ст. 837, ч. 2 ст. 849 ЦК України, ст. ст. 193, 222 ГК України обґрунтовувалися тим, що у зв’язку з порушенням істотних умов зазначених договорів, а саме строку завершення виконання робіт, позивач втратив інтерес у виконанні робіт відповідачем та відмовився від договорів підряду.

Відзив на позовну заяву від відповідача не надходив.

Рішенням господарського суду Миколаївської області від 14.11.2017 року позов задоволено частково. Стягнуто з ТОВ “ПРОЕКТ-КОМПЛЕКТ” на користь ДП “Одеський морський торговельний порт” 234 431,33 грн. штрафу та 3516,47 грн. судового збору. У задоволенні позовних вимог в частині: розірвання договорів № КД-19750, № КД-19751, № КД-19752 та № КД-19753 від 07.12.2015, що укладені між ДП “Одеський морський торговельний порт” та ТОВ “ПРОЕКТ-КОМПЛЕКТ”; стягнення з ТОВ “ПРОЕКТ-КОМПЛЕКТ” на користь ДП “Одеський морський торговельний порт” суми сплачених авансових платежів у розмірі 3563762,72 грн. та суми штрафу у розмірі 40812,19 грн., – відмовлено.

          Рішення суду мотивовано встановленими по справі обставинами, на підставі яких суд дійшов висновку, що позивачем всупереч нормам ст. 651 ЦК України не наведено та не доведено причин, з яких вбачається неможливість досягнення цілей спірних договорів та взагалі не наведено обставин щодо шкоди і її розміру, завдання якої не дозволяє позивачу отримати очікуване при укладенні договорів підряду. Водночас, врахувавши дійсне порушення відповідачем строків виконання робіт за договорами, що дає позивачу правову можливість застосувати до порушника штрафні санкції, передбачені умовами п. 4.1 вищевказаних договорів, суд дійшов висновку, що стягненню з відповідача підлягає сума штрафу в розмірі 234431,33 грн.

          Не погоджуючись з вказаним рішенням, ДП “Одеський морський торговельний порт” звернулося до Одеського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить його скасувати в частині відмови у задоволенні позову та в цій частині ухвалити нове рішення, яким задовольнити позовні вимоги, а саме: розірвати договори № КД-19750, № КД-19751, № КД-19752 та № КД-19753 від 07.12.2015, укладені між сторонами, та стягнути з відповідача суму сплачених авансових платежів у розмірі 3 563 762,72 грн., а в іншій частині рішення залишити без змін.

Обґрунтовуючи підстави звернення з апеляційною скаргою відповідач посилається на неповне з’ясування обставин, що мають значення для справи, недоведеність обставин, що мають значення для справи, які місцевий суд визнав встановленими, порушення та неправильне застосування норм матеріального і процесуального права. Скаржник зазначає, що порушення строку виконання робіт понад 16 місяців не дозволяє ДП “Одеський морський торговельний порт” отримати очікуване при укладанні договорів та є істотним відступом від умов договорів, що є підставою для розірвання договорів № КД-19750, № КД-19751, № КД-19752 та № КД-19753 від 07.12.2015, а, отже, похідна вимога щодо стягнення суми авансових платежів, які є збитками, також підлягає задоволенню.

Відзив на апеляційну скаргу не надходив.

Про день, час і місце розгляду апеляційної скарги сторони в порядку передбаченому ст. ст. 120, 121 ГПК України заздалегідь були повідомлені належним чином, проте позивач не скористався наданим законом правом на участь свого представника в засіданні суду. Враховуючи, що частиною 12 ст. 270 ГПК передбачено, що неявка сторін або інших учасників справи, належним чином повідомлених про дату, час і місце розгляду справи, не перешкоджає розгляду справи, колегія суддів вважає за можливе розглянути апеляційну скаргу за відсутності в судовому засіданні представника позивача за наявними у справі матеріалами.

Перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги, обговоривши доводи апеляційної скарги та заперечення на неї, вислухавши пояснення представників відповідача, дослідивши наявні у справі матеріали, перевіривши правильність застосування судом норм матеріального та процесуального права при прийнятті оскаржуваного рішення, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Статтею 269 ГПК України унормовано, що суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї. Докази, які не були подані до суду першої інстанції, приймаються судом лише у виняткових випадках, якщо учасник справи надав докази неможливості їх подання до суду першої інстанції з причин, що об’єктивно не залежали від нього.

У зв’язку з цим, заява позивача про залучення до матеріалів справи копії листа за № 4-02/18 від 19.02.2018р. та копії акту від 08.12.2017р. задоволенню не підлягає, оскільки зазначені документи складені після прийняття рішення у даній справі і заявник не надав доказів неможливості їх виготовлення та подання до суду першої інстанції з причин, що об’єктивно не залежали від нього.          

          Як вбачається з матеріалів справи та встановлено місцевим господарським судом, 07 грудня 2015 року між ДП “Одеський морський торговельний порт” (замовник) та ТОВ “ПРОЕКТ-КОМПЛЕКТ" (підрядник) було укладено чотири ідентичних за змістом договорів, а саме:

1) № КД-19750, предметом якого є виконання підрядником, за дорученням замовника, на умовах договору робіт з модернізації індивідуального теплового пункту (ІТП) Будівлі блоку службово-побутових приміщень (інв. № 073500) (Портофлот). Ціна договору становить 978493,79 грн. (п.п. 1.1, 2.2).

2) № КД-19751, предметом якого є виконання підрядником, за дорученням замовника, на умовах договору робіт з модернізації індивідуального теплового пункту (ІТП) будівлі АБК Автобази (інв. № 076105) Ціна договору становить 998565,60 грн. (п.п. 1.1, 2.2).

3) № КД-19752, предметом якого є виконання підрядником, за дорученням замовника, на умовах договору робіт з модернізації індивідуального теплового пункту (ІТП) будівлі Заводоуправління (інв. № 100089) Ціна договору становить 975692,40 грн. (п.п. 1.1, 2.2).

4) № КД-19753, предметом якого є виконання підрядником, за дорученням замовника, на умовах договору робіт з модернізації індивідуального теплового пункту (ІТП) будівлі Управління № 4 (інв. № 072503). Ціна договору становить 979298,40 грн. (п.п. 1.1, 2.2).

За умовами вищевказаних договорів, за дорученням замовника підрядник зобов'язався виконати наступні роботи:

1.1.1. Виконати розробку проектної документації на підставі технічного завдання (додаток № 1 до договору) та договірної ціни на роботи (додаток № 2 до договору), що містить технічні, економічні та інші вимоги до виконуваної роботи.

1.1.2. Погодити проектну документацію із замовником та державними наглядовими органами.

1.1.3. Виконати будівельно-монтажні, пусконалагоджувальні роботи та режимно-налагоджувальні випробування обладнання згідно з додатком 1 та додатком 2.

1.1.4. Отримати дозвіл державних наглядових органів на допуск до експлуатації змонтованого та підключеного теплотехнічного обладнання згідно з додатком 1 та додатком 2.

1.2. Підрядник зобов'язався завершити роботу та здати замовнику модернізований згідно з додатком 1 та додатком 2 готовий до експлуатації ІТП в установленому договором порядку.

1.3. Роботи виконуються підрядником своїми матеріалами, виробами та конструкціями. Застосовувані підрядником при виконанні робіт за договором матеріали, вироби та конструкції, а також обладнання, що поставляється, повинні бути сертифіковані на території України та мати відповідні сертифікати, технічні паспорти та інші документи, що засвідчують їх якість. Дані документи повинні бути надані підрядником замовнику на його вимогу в період виконання робіт, або після закінчення виконання робіт одночасно з актами приймання виконаних робіт.

1.4. Замовник зобов'язався створити підряднику необхідні умови для виконання робіт, прийняти результат робіт в установленому договором порядку та сплатити обумовлену договором ціну.

1.5. Результатом виконаних робіт за договором є:

1.5.1. Проектна документація, яка узгоджена з усіма контролюючими та наглядовими органами;

1.5.2. Комплект проектно-кошторисної документації;

1.5.3. Повний комплект виконавчої документації;

1.5.4. Модернізований згідно з додатком 1 та додатком 2 та готовий до експлуатації ІТП, з повним пакетом проектної, технічної, експлуатаційної та виконавчої документації;

1.5.5. Дозвіл державних наглядових органів та допуск до експлуатації змонтованого та підключеного теплотехнічного обладнання на об'єкті замовника.

Ціна договору та порядок розрахунків встановлені сторонами в розділі 2 наведених договорів.

Так, відповідно до п. 2.3 договорів, оплата за ними проводиться шляхом безготівкового перерахування грошових коштів з розрахункового рахунку замовника на розрахунковий рахунок підрядника на підставі рахунку, виставленого на оплату. Датою виконання зобов'язань по оплаті є дата зарахування коштів на рахунок підрядника.

Після надання підрядником замовнику готової проектної документації відповідно до п.п. 1.5.1 та 1.5.2 договору, замовник протягом 5 банківських днів з дати підписання акту прийому-передачі виконаних проектних робіт та надання підрядником відповідного рахунку здійснює оплату повної вартості розробки проектної документації та здійснює авансування 100% вартості обладнання та матеріалів, необхідних для виконання робіт (п. 2.4.1 договорів).

Остаточна оплата за виконані роботи виконується замовником протягом 5 банківських днів після підписання сторонами двосторонніх актів прийому-передачі виконаних робіт за формою КБ-2в і КБ-3 та після затвердження фінансового плану замовника Кабінетом Міністрів України на календарний рік, в якому проводиться прийом-передача виконаних робіт (п. 2.4.2 договорів).

Розділом 3 договорів визначено строки виконання робіт: проектних робіт – 10 робочих днів з дати підписання цього договору (п. 3.1.1); будівельно-монтажних робіт, пусконалагоджувальних робіт та режимно-налагоджувального випробування обладнання – 40 календарних днів з моменту отримання підрядником авансу, відповідно до п. 2.4.1 цього договору та надання замовником території (фронту) виробництва робіт (п. 3.1.2); датою закінчення робіт вважається день підписання двостороннього акта прийому-передачі виконаних робіт, оформленого та наданого підрядником (п. 3.2); термін виконання робіт продовжується на кількість днів, протягом яких замовник не виконував передбачені договором зобов'язання, що впливають на можливість виконання робіт підрядником (п. 3.3).

Згідно з п. 4.1 договорів, у разі порушення термінів виконаних робіт, підрядник сплачує замовнику пеню у розмірі 0,1% вартості робіт за кожний день прострочення, а за прострочення понад тридцять днів додатково стягується штраф у розмірі 7% від вартості невиконаних робіт.

За умовами п. 8.4 договорів, замовник у разі неможливості надання території (фронту) виробництва робіт, має право призупинити роботи. Зупинення та поновлення робіт оформляється складанням двосторонніх актів або актів простоїв, підписаних представниками замовника та уповноваженим представником підрядника. Такий термін (затримки) не зараховується в загальний термін виконання робіт.

Пунктом 10.1 договорів передбачено, що договір набуває чинності з моменту його підписання сторонами, скріплення печатками та діє до 31 січня 2016 року, а в частині взаєморозрахунків до повного виконання сторонами своїх зобов'язань за цим договором.

Невід’ємними частинами кожного договору є: додаток № 1 – Технічне завдання; додаток № 2 – Договірна ціна (п. 11.1-11.3).

Судом установлено, і це підтверджується матеріалами справи, що на виконання вказаних вище договорів від 07.12.2015 сторони здійснили наступні дії:

- за договором № КД-19750:

1) 08 грудня 2015 року сторонами складено та підписано акт № 1/19750 прийому-передачі виконаних робіт про те, що підрядником були виконані роботи з розробки проектно-кошторисної документації на роботи з модернізації індивідуального теплового пункту (ІТП) Будівлі блоку службово-побутових приміщень (інв. № 073500) (Портофлот), а саме: загальна вартість робіт склала 53 685,92 грн. (разом з ПДВ).

Роботи виконані в повному обсязі. Проект отриманий замовником в електронному та паперовому вигляді. Сторони претензій одна до одної не мають.

2) 18 грудня 2015 року позивач перерахував відповідачеві 905724,56 грн. за роботи з проектної документації за договором № КД-19750 від 07.12.2015 згідно рахунку-фактури № 19750/1, що підтверджується платіжним дорученням № 92 від 18.12.2015р. та не заперечується сторонами.

3) 25 грудня 2015 року сторонами складено та підписано акт про те, що у відповідності до п. 8.4 договору № КД-19750 від 07.12.2015, у зв'язку з неможливістю надання території (фронту) виробництва робіт, роботи за вказаним договором призупинені. Датою призупинення робіт за договором № КД-19750 від 07.12.2015 вважається дата підписання цього акту.

4) 29 лютого 2016 року сторонами складено акт про відновлення виробництва робіт за цим договором. Датою відновлення вважається дата підписання цього акту.

- за договором № КД-19751:

1) 08 грудня 2015 року сторонами складено та підписано акт № 1/19751 прийому-передачі виконаних робіт про те, що підрядником були виконані роботи з розробки проектно-кошторисної документації на роботи з модернізації індивідуального теплового пункту (ІТП) будівлі АБК Автобази (інв. № 076105), а саме: загальна вартість робіт склала 53685,92 грн. (разом з ПДВ).

Роботи виконані в повному обсязі. Проект отриманий замовником в електронному та паперовому вигляді. Сторони претензій одна до одної не мають.

2) 18 грудня 2015 року позивач перерахував відповідачеві 883260,32 грн. за роботи з проектної документації за договором № КД-19751 від 07.12.2015 згідно рахунку-фактури № 19751/1, що підтверджується платіжним дорученням № 93 від 18.12.2015р. та не заперечується сторонами.

3) 25 грудня 2015 року сторонами складено та підписано акт про те, що у відповідності до п. 8.4 договору № КД-19751 від 07.12.2015, у зв'язку з неможливістю надання території (фронту) виробництва робіт, роботи за вказаним договором призупинені. Датою призупинення робіт за договором № КД-19751 від 07.12.2015 вважається дата підписання цього акту.

4) 29 лютого 2016 року сторонами складено акт про відновлення виробництва робіт за цим договором. Датою відновлення вважається дата підписання цього акту.

- за договором № КД-19752:

1) 08 грудня 2015 року сторонами складено та підписано акт № 1/19752 прийому-передачі виконаних робіт про те, що підрядником були виконані роботи з розробки проектно-кошторисної документації на роботи з модернізації індивідуального теплового пункту (ІТП) будівлі Заводоуправління (інв. № 100089), а саме: загальна вартість робіт склала 53685,92 грн. (разом з ПДВ).

Роботи виконані в повному обсязі. Проект отриманий замовником в електронному та паперовому вигляді. Сторони претензій одна до одної не мають.

2) 18 грудня 2015 року позивач перерахував відповідачеві 910591,52 грн. за роботи з проектної документації за договором № КД-19752 від 07.12.2015 згідно рахунку-фактури № 19752/2, що підтверджується платіжним дорученням № 94 від 18.12.2015р. та не заперечується сторонами.

3) 25 грудня 2015 року сторонами складено та підписано акт про те, що у відповідності до п. 8.4 договору № КД-19752 від 07.12.2015, у зв'язку з неможливістю надання території (фронту) виробництва робіт, роботи за вказаним договором призупинені. Датою призупинення робіт за договором № КД-19752 від 07.12.2015 вважається дата підписання цього акту.

4) 29 лютого 2016 року сторонами складено акт про відновлення виробництва робіт за цим договором. Датою відновлення вважається дата підписання цього акту.

- за договором № КД-19753:

1) 08 грудня 2015 року сторонами складено та підписано акт № 1/19753 прийому-передачі виконаних робіт про те, що підрядником були виконані роботи з розробки проектно-кошторисної документації на роботи з модернізації індивідуального теплового пункту (ІТП) будівлі Управління № 4 (інв. № 072503), а саме: загальна вартість робіт склала 53685,92 грн. (разом з ПДВ).

Роботи виконані в повному обсязі. Проект отриманий замовником в електронному та паперовому вигляді. Сторони претензій одна до одної не мають.

2) 18 грудня 2015 року позивач перерахував відповідачеві 864186,32 грн. за роботи з проектної документації за договором № КД-19753 від 07.12.2015 згідно рахунку-фактури № 19753/1, що підтверджується платіжним дорученням № 95 від 18.12.2015р. та не заперечується сторонами.

3) 25 грудня 2015 року сторонами складено та підписано акт про те, що у відповідності до п. 8.4 договору № КД-19753 від 07.12.2015, у зв'язку з неможливістю надання території (фронту) виробництва робіт, роботи за вказаним договором призупинені. Датою призупинення робіт за договором № КД-19753 від 07.12.2015 вважається дата підписання цього акту.

4) 29 лютого 2016 року сторонами складено акт про відновлення виробництва робіт за цим договором. Датою відновлення вважається дата підписання цього акту.

За твердженням позивача, у зв'язку з підписанням сторонами актів призупинення виробництва робіт та про поновлення виробництва робіт, останнім днем виконання підрядних робіт за договорами є 09.04.2016 року, що відповідачем не спростовано.

Претензіями від 18.11. 2016 року № 20/1-1843, № 20/1-1844, № 20/1-1845, № 20/1-1846 (окремо по кожному договору) позивач посилаючись на ст.ст. 610, 651, 837, ч. 2 ст. 849, ч. 2 ст. 852 ЦК України та численні відступи від умов договорів з боку підрядника, а саме технічного завдання (додаток № 1 до кожного договору), що містить технічні, економічні та інші вимоги до виконуваної роботи та є невід’ємною частиною кожного з договорів, а також порушення істотних умов договорів, а саме терміну виконання робіт, повідомив відповідача про відмову від договорів у повному обсязі та виклав вимогу повернути грошові кошти, сплачені як авансовий платіж по кожному договору, а також сплатити пеню та штраф за порушення термінів виконання робіт у визначених сумах.

Листом від 27.12.2016р. відповідач з посиланням на ст. 852 ЦК України відхилив вказані претензії позивача, зазначивши їх безпідставними та необґрунтованими.

Наведене й стало підставою для звернення позивача до господарського суду з даним позовом.

Предметом даного спору є вимоги позивача:

1) вимога немайнового характеру про розірвання вищезазначених договорів на підставі ч. 2 ст. 849, ч. 2 ст. 852, ч. 2 ст. 651 ЦК України у зв’язку з порушенням відповідачем істотних умов договорів, а саме – строку завершення виконання робіт, що призвело до втрати інтересу замовника у виконанні робіт підрядником та відмову замовника від договорів;

2) вимога майнового характеру про стягнення з відповідача суми сплачених за вказаними договорами грошових коштів (авансових платежів) та стягнення штрафу за порушення термінів виконання робіт на підставі ст. 653 ЦК України та пункту 4.1 договорів.

Колегія суддів погоджується з правомірним та обґрунтованим висновком місцевого суду про часткове задоволення заявлених ДП “Одеський морський торговельний порт” позовних вимог, з огляду на таке.

За своєю правовою природою укладені між сторонами договори є договорами підряду.

Так, згідно з статтею 837 ЦК України за договором підряду одна сторона (підрядник) зобов'язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов'язується прийняти та оплатити виконану роботу. Договір підряду може укладатися на виготовлення, обробку, переробку, ремонт речі або на виконання іншої роботи з переданням її результату замовникові.

За змістом ч. 1 ст. 843 ЦК України у договорі підряду визначається ціна роботи або способи її визначення.

В силу ч. 1 ст. 846 ЦК України строки виконання роботи або її окремих етапів встановлюються у договорі підряду.

Відповідно до ст. 849 ЦК України замовник має право у будь-який час перевірити хід і якість роботи, не втручаючись у діяльність підрядника.

Якщо підрядник своєчасно не розпочав роботу або виконує її настільки повільно, що закінчення її у строк стає явно неможливим, замовник має право відмовитися від договору підряду та вимагати відшкодування збитків.

Якщо під час виконання роботи стане очевидним, що вона не буде виконана належним чином, замовник має право призначити підрядникові строк для усунення недоліків, а в разі невиконання підрядником цієї вимоги – відмовитися від договору підряду та вимагати відшкодування збитків або доручити виправлення роботи іншій особі за рахунок підрядника.

Замовник має право у будь-який час до закінчення роботи відмовитися від договору підряду, виплативши підрядникові плату за виконану частину роботи та відшкодувавши йому збитки, завдані розірванням договору.

Із змісту позовної заяви вбачається, що позивач просить суд розірвати спірні договори з підстав порушення відповідачем строків виконання робіт, не реагування останнім на усунення недоліків, зазначених у претензіях, та як результат – втратою інтересу в даних роботах.

З наявного в справі листування між сторонами вбачається, що відповідач звертався до позивача з листом № 44 від 06.07.2016, в якому повідомляв останнього про закінчення виконання робіт за договорами № КД-19750, № КД-19752 та № КД-19753 від 07.12.2015 та просив повідомити дату проведення здачі-приймання виконаних робіт.

У відповідь на це звернення позивач листом № 08-19/1610 від 28.07.2016 просив відповідача направити на об’єкти виконаних робіт уповноваженого представника ТОВ “ПРОЕКТ-КОМПЛЕКТ” для перевірки готовності до приймання робіт з технічного переоснащення та введення в експлуатацію чотирьох індивідуальних теплових пунктів будівель ДП “Одеський порт” інв. №№ 073500, 072503, 100089 та 072503, однак відповіді на вказаний лист не отримав і представник відповідача на об’єкти не з’явився.

За приписами статті 852 ЦК України, якщо підрядник відступив від умов договору підряду, що погіршило роботу, або допустив інші недоліки в роботі, замовник має право за своїм вибором вимагати безоплатного виправлення цих недоліків у розумний строк або виправити їх за свій рахунок з правом на відшкодування своїх витрат на виправлення недоліків чи відповідного зменшення плати за роботу, якщо інше не встановлено договором.

За наявності у роботі істотних відступів від умов договору підряду або інших істотних недоліків замовник має право вимагати розірвання договору та відшкодування збитків.

Умовами спірних договорів сторонами не визначено порядок їх розірвання.

Із змісту претензій від 18.11.2016 року, на які посилається позивач як на доказ односторонньої відмови від договорів в порядку статті 849 ЦК України, вбачається, що позивач у зв'язку з порушенням умов договорів повідомив відповідача про відмову від договорів у повному обсязі.

На підставі ретельної правової оцінки наявних у справі доказів, встановлених обставин даної справи та правових норм, які регулюють виниклі між сторонами правовідносини, місцевий суд дійшов обґрунтованого висновку, що претензії № 20/1-1843, № 20/1-1844, № 20/1-1845, № 20/1-1846 від 18.11.2016 за своєю правовою природою є виключно пропозицією досудового врегулювання між сторонами відносин стосовно дострокового розірвання договорів в порядку статті 188 Господарського кодексу України, а не односторонньою відмовою від договорів, як помилково вважає позивач.

Наведене підтверджується також і листом відповідача від 27 грудня 2016 року у відповідь на ці претензії, в якому якого останній зазначає про безпідставність та необґрунтованість викладених в претензіях вимог.

В силу приписів статті 188 ГК України зміна та розірвання господарських договорів в односторонньому порядку не допускаються, якщо інше не передбачено законом або договором. Сторона договору, яка вважає за необхідне змінити або розірвати договір, повинна надіслати пропозиції про це другій стороні за договором. Сторона договору, яка одержала пропозицію про зміну чи розірвання договору, у двадцятиденний строк після одержання пропозиції повідомляє другу сторону про результати її розгляду. У разі якщо сторони не досягли згоди щодо зміни (розірвання) договору або у разі неодержання відповіді у встановлений строк з урахуванням часу поштового обігу, заінтересована сторона має право передати спір на вирішення суду.

Відповідно до ст. 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом (ст. 525 ЦК України).

Згідно приписів ч. 1 ст. 530 ЦК України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Судом установлено, що останнім днем виконання підрядних робіт за спірними договорами є 09.04.2016 року, що сторонами не заперечується, а тому відмова замовника 18.11.2016 року від договорів підряду суперечить загальним положенням статті 849 ЦК України.

Статтею 651 ЦК України визначено, що зміна або розірвання договору допускається лише за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або законом. Договір може бути змінено або розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених договором або законом. Істотним є таке порушення стороною договору, коли внаслідок завданої цим шкоди друга сторона значною мірою позбавляється того, на що вона розраховувала при укладенні договору. У разі односторонньої відмови від договору у повному обсязі або частково, якщо право на таку відмову встановлено договором або законом, договір є відповідно розірваним або зміненим.

Тобто йдеться про таке порушення договору однією зі сторін, яке тягне для другої сторони неможливість досягнення нею цілей договору.

Оцінка порушення договору як істотного здійснюється судом відповідно до критеріїв, що встановлені вказаною нормою. Оціночне поняття істотності порушення договору законодавець розкриває за допомогою іншого оціночного поняття – "значної міри" позбавлення сторони того, на що вона розраховувала при укладенні договору. Це (друге) оціночне поняття значно звужує сферу огляду суду. Істотність порушення визначається виключно за об'єктивними обставинами, що склалися у сторони, яка вимагає розірвання договору. В такому випадку вина (як суб'єктивний чинник) сторони, що припустилася порушення договору, не має будь-якого значення і для оцінки порушення як істотного, і для виникнення права вимагати розірвання договору на підставі частини другої статті 651 Цивільного кодексу України.

Іншим критерієм істотного порушення договору закон визнає розмір завданої порушенням шкоди, який не дозволяє потерпілій стороні отримати очікуване при укладенні договору. При цьому йдеться не лише про грошовий вираз завданої шкоди, прямі збитки, а й випадки, коли потерпіла сторона не зможе використати результати договору.

Вирішальне значення для застосування зазначеного положення закону має співвідношення шкоди з тим, що могла очікувати від виконання договору сторона.

Згідно зі ст. 32 ГПК України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору. Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими і речовими доказами, висновками судових експертів; поясненнями представників сторін та інших осіб, які беруть участь в судовому процесі. В необхідних випадках на вимогу судді пояснення представників сторін та інших осіб, які беруть участь в судовому процесі, мають бути викладені письмово.

Таким чином, із приписів даної правової норми випливає, що обставини на яких ґрунтуються вимоги та заперечення сторін та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення господарського спору встановлюються господарським судом на підставі фактичних даних, якими є докази.

За загальними правилами судового процесу кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судової о процесу (ст. 33 ГПК України).

Згідно з ст. 34 ГПК України господарський суд приймає тільки ті доказі, які мають значення для справи.

Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Частиною 1 ст. 36 ГПК України передбачено, що письмовими доказами є документи і матеріали, які містять дані про обставини, що мають значення для правильного вирішення спору.

При цьому, слід зазначити, що доказування полягає не лише в поданні особами доказів, а й у доведенні їх переконливості.

Обов’язок доказування визначається предметом спору. За загальним правилом тягар доказування певних обставин покладається на особу, яка посилається на ці обставини.

З урахуванням встановлених обставин даної справи та наведених позивачем у позовній заяві підстав заявлених позовних вимог про розірвання договорів підряду, суд першої інстанції дійшов правомірного висновку, що позивачем всупереч приписам ст. 651 ЦК України не наведено та не доведено причин, з яких вбачається неможливість досягнення цілей договорів та взагалі не наведено обставин щодо шкоди і її розміру, завдання якої не дозволяє позивачу отримати очікуване при укладенні договорів підряду.

Наведеним спростовується викладене в апеляційній скарзі твердження скаржника, що внаслідок висновку суду про порушення відповідачем строків виконання робіт, а також недосягнення сторонами згоди про розірвання договорів у досудовому порядку, існували підстави для розірвання договору за рішенням суду у зв’язку з невиконанням відповідачем обов’язків, передбачених договорами. При цьому, одного лише факту порушення строку виконання робіт недостатньо для розірвання договору на підставі ст. 651 ЦК України, про що зазначено вище, а тому помилковими є доводи скаржника про те, що враховуючи встановлення судом факту порушення умов договору, наведені у рішенні висновки місцевого суду є суперечливими і непослідовними.

Необхідність в поверненні виконаного однією із сторін договору виникає у разі дострокового припинення договору (до його повного виконання). Якщо одна сторона своє зобов'язання до цього належне виконала, таке виконання втрачає правову підставу. В цій частині визначається, що сторона договору не має права вимагати повернення того, що було виконане сторонами за зобов'язаннями до моменту зміни або розірвання договору, якщо інше не встановлено договором або законом. Так, право вимагати повернення виконаного надається не стороні договору, а суб'єкту, який вже втратив статус сторони договору. Аналогічно і обов'язок повернення несе не сторона договору, а суб'єкт, який мав такий статус у минулому.

В силу приписів ч. 4 ст. 653 ЦК України сторони не мають права вимагати повернення того, що було виконане ними за зобов'язанням до моменту зміни або розірвання договору, якщо інше не встановлено договором або законом.

Отже, з огляду на наявність чинних договорів підряду, колегія суддів погоджується з обґрунтованим висновком місцевого суду про недоведеність, а отже – безпідставність вимог позивача про стягнення з відповідача авансових платежів, отриманих відповідачем як оплата за виконання робіт за спірними договорами.

Разом з тим, як вже було зазначено вище, пунктом 4.1 вищевказаних договорів передбачено, що у разі порушення термінів виконаних робіт, підрядник сплачує замовнику пеню у розмірі 0,1% вартості робіт за кожний день прострочення, а за прострочення понад тридцять днів додатково стягується штраф у розмірі 7% від вартості невиконаних робіт. А тому, порушення відповідачем строків виконання робіт за цими договорами надає позивачу правову можливість застосувати до нього штрафні санкції.

Перевіривши та встановивши, що розрахунки позивача в частині стягнення з відповідача штрафу є помилковими, оскільки із загальної сплаченої позивачем грошової суми – 3563762,72 грн. фактично залишилися нереалізованими підрядником 3349019,04 грн., суд дійшов правильного висновку, що стягненню з відповідача підлягає сума штрафу в розмірі 234431,33 грн. (= 3349019,04 * 7%).

Таким чином, з урахуванням визначених позивачем предмету та підстав позову, встановлених обставин даної справи та правових норм, які регулюють виниклі між сторонами правовідносини, висновок місцевого суду про часткове задоволення позову є правомірним та обґрунтованим.

Інші доводи скаржника, що викладені в апеляційній скарзі, не заслуговують на увагу, оскільки з урахуванням всіх обставин даної справи, встановлених судом, не впливають на правильність вирішення спору по суті та остаточний висновок.           

З урахуванням наведених правових положень та встановлених обставин даної справи, колегія суддів вважає доводи викладені скаржником в апеляційній скарзі необґрунтованими, оскільки вони спростовуються зібраними по справі доказами та не відповідають вимогам закону, що регулює спірні правовідносини. За таких обставин колегія суддів не знаходить законних підстав для повного чи часткового задоволення вимог апеляційної скарги.

Враховуючи вищевикладене колегія суддів приходить до висновку, що судом першої інстанції було повно та всебічно з’ясовано обставини, що мають значення для справи, надано їм належну правову оцінку та винесено рішення з дотриманням норм матеріального і процесуального права, що дає підстави для залишення його без змін.

З огляду на те, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає то в порядку ст. 129 ГПК України судові витрати зі сплати судового збору за подання та розгляд апеляційної скарги в сумі 70 383,60 грн. покладаються на скаржника.

Керуючись ст.ст. 253, 269, 270, 275, 276, 281-284 ГПК України, Одеський апеляційний господарський суд

ПОСТАНОВИВ:

Рішення господарського суду Миколаївської області від 14 листопада 2017 року у справі № 915/877/17 залишити без змін, а апеляційну скаргу Державного підприємства “Одеський морський торговельний порт” - без задоволення.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена у касаційному порядку до Верховного Суду.

Повний текст постанови складено 16.05.2018р.

Головуючий суддя: Бєляновський В.В.

Судді: Поліщук Л.В.

ОСОБА_3