АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУДМІСТА КИЄВА

1[1]

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

5 лютого 2018 року місто Київ

Суддя судової палати з розгляду кримінальних справ Апеляційного суду міста Києва Журавель О.О., за участю ОСОБА_3, його захисника ОСОБА_4, прокурора Онищенка А.В., розглянувши матеріали справи про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_3 з апеляційною скаргою прокурора Київської місцевої прокуратури №10 Павліченко В.О. на постанову Подільського районного суду м. Києва від 18 жовтня 2017 року, -

в с т а н о в и в :

Цією постановою справу про притягнення до адміністративної відповідальності щодо ОСОБА_3 за ч. 2 ст. 172-6 КУпАП закрито через відсутність в його діях складу адміністративного правопорушення.

Згідно постанови суду, та протоколу про адміністративне правопорушення №84 від 29 червня 2017 року ОСОБА_3, обіймаючи посаду заступника голови Подільської районної в місті Києві державної адміністрації, будучи державним службовцем категорії «Б», відповідно до пункту «в» пункту 1 частини 1 статті 3 Закону України «Про запобігання корупції», примітки до статті 172-6 КУпАП, являючись суб'єктом відповідальності, на якого поширюється дія Закону України «Про запобігання корупції», в порушенні вимог ч.2 ст. 52 даного Закону, пункту 1 Рішення Національного агентства з питань запобігання корупції від 10.06.2016 №2 «Про початок роботи системи подання та оприлюднення декларацій осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування», не повідомив про суттєві зміни у майновому стані, а саме придбання автомобіля МАН, 1998 року випуску, д.н.з. НОМЕР_1, загальною вартістю 190 000 гривень, чим вчинив адміністративне правопорушення, пов'язане з корупцією, передбачене ч.2 ст. 172-6 КУпАП.

Суд першої інстанції прийняте рішення обґрунтовує тим, що під час розгляду справи не було встановлено в бездіяльності ОСОБА_3 мотивів на уникнення фінансового контролю отриманого доходу, оскільки автомобіль був придбаний у законний спосіб та з законних джерел, про його придбання ОСОБА_3 правдиво повідомив у декларації за 2016 рік, що також свідчить про відсутність умислу на уникнення фінансового контролю доходів суб'єкта декларування.

Таким чином, судом було встановлено, що в бездіяльності ОСОБА_3 відсутні ознаки суб'єктивної сторони складу адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 172-6 КУпАП, оскільки у нього були відсутні мотиви вчинити порушення закону, поза його волею перебував свідомий допуск настання негативних наслідків від діяння, що свідчить про відсутність вини, відтак робить неможливим притягнення ОСОБА_3 до адміністративної відповідальності за даною статтею.

Не погодившись з таким рішенням судді Подільського районного суду міста Києва прокурором Київської місцевої прокуратури №10 Павліченком В.О. подано апеляційну скаргу на обгрунтуання якої зазначає наступне.

Вина ОСОБА_3 у вчиненні адміністративного правопорушення передбаченого ч. 2 ст. 176-2 КУпАП підтверджується фактичними даними протоколу про адміністративне правопорушення та доданими до нього письмовими доказами. Так, пояснення ОСОБА_3 про те,що в період з 28.09.2016 по 07.10.2016 були наявні технічні проблеми в роботі Єдиного державного реєстру декларацій осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, спростовуються інформацією НАЗК від 01.02.2017 №53-09/2205/17, відповідно до якої обмежень доступу до інформаційно - телекомунікаційної системи не було.

Апелянт вважає, що поважні причини, які б об'єктивно унеможливлювали декларування ОСОБА_3 суттєвих змін в майновому стані в ІТС «Реєстр» і свідчили б про вчинення адміністративного правопорушення з необережності, належними та допустимими доказами не підтверджені.

На цих підставах прокурор просить скасувати постанову Подільського районного суду міста Києва від 18.10.2017 року по справі про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_3 у вчинення корупційного правопорушення, передбаченого ч.2 ст. 172-6 КУпАП та прийняти нову постанову, якою визнати ОСОБА_3 винним у вчиненні адміністративного корупційного правопорушення, передбаченого ч.2 ст. 172-6 КУпАП із застосуванням адміністративного стягнення у вигляді накладення штрафу в розмірі 100 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Приймаючи до розгляду апеляційну скаргу прокурора, вважаю, що право прокурора подати апеляційну скаргу у цьому конкретному випадку ґрунтується на положеннях ст. 250 КУпАП, відповідно до яких прокурор, здійснюючи нагляд за додержанням і правильним застосуванням законів при провадженнях у справах про адміністративні правопорушення має право, зокрема, оскаржувати постанову і рішення по скарзі у справі про адміністративні правопорушення, передбачені ст.ст. 172-4 - 172-9 участь прокурора у розгляді справи судом є обов'язковою.

Заслухавши виступи прокурора на підтримку апеляційних вимог, пояснення ОСОБА_3 про законність рішення першої інстанції,перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги вважаю, що вона задоволенню не підлягає, з наступних підстав.

Всупереч твердженням апелянта суд першої інстанції досить повно, всебічно, об'єктивно та неупереджено дослідив докази, які наявні в матеріалах справи, повно та правильно виклав їх у постанові, оцінив у плані відносності, допустимості, достовірності та достатності для висновків по суті справи і на цих підставах прийшов до правильного висновку про відсутність в діях ОСОБА_3 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч.2 ст. 172-6 КУпАП.

В апеляційному засіданні встановлено, що ОСОБА_3 дійсно, будучи суб'єктом декларування, а саме обіймаючи посаду заступника голови Подільської районної в місті Києві державної адміністрації, 28.09.2016 року придбав у власність автомобіль.

Невчасність подання декларації, ОСОБА_3 пояснив тим, що на той час він не знав про обов'язок декларування даного об'єкта протягом 10 днів шляхом заповнення електронної форми декларації через офіційний веб - сайт Національного агентства з питань запобігання корупції. ОСОБА_3 наполегливо вказував, що не мав умислу на приховування інформації стосовно набутого ним майна.

До того ж, заповнюючи декларацію за 2016 рік, ОСОБА_3 вказав набуте майно, що підтверджується наявною в матеріалах справи копією щорічної декларації (а.с. 16), що свідчить про відсутність у нього умислу на уникнення фінансового контролю доходів.

Слід також зазначити, що судова палата у кримінальних справах Вищого Спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ у своєму інформаційному листі щодо притягнення до адміністративної відповідальності за окремі правопорушення, пов'язані з корупцією від 22 травня 2017 року, зазначила, що суб'єктивна сторона правопорушення, передбаченого ст. 172-6 КУпАП, характеризується наявністю вини у формі прямого чи непрямого умислу, вчинення цього діяння через необережність виключає притягнення особи до адміністративної відповідальності.

Таким чином, в бездіяльності ОСОБА_3 відсутні ознаки суб'єктивно сторони складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч.2 ст. 172-6 КУпАП, оскільки у нього були відсутні мотиви вчинити порушення закону, він не бажав його порушити, поза його волею перебував свідомий допуск настання негативних наслідків від діяння, що свідчить про відсутність вини, а відтак робить неможливим притягнення ОСОБА_3 до адміністративної відповідальність за даною статтею.

Отже, переконливих доводів, які б спростували висновки суду про відсутність в діях ОСОБА_3 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч.2 ст. 172-6 КУпАП, при розгляді апеляційної скарги не наведено.

За таких обставин, постанова Подільського районного суду міста Києва від 18.10.2017 року про закриття справи відносно ОСОБА_3 за відсутністю у його діях складу адміністративного правопорушення, винесена з дотриманням вимог закону, тому підстав для її скасування не убачається.

Керуючись ст. 294 КУпАП, суд -

постановив:

Апеляційну скаргу прокурора Київської місцевої прокуратури №10 Павліченко В.О. на постанову Подільського районного суду міста Києва від 18 жовтня 2017 року - залишити без задоволення.

Постанову судді Подільського районного суду міста Києва від 18 жовтня 2017 року, якою справу про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_3 за ч.2 ст. 172-6 КУпАП закрито через відсутність у його діях складу адміністративного правопорушення - залишити без змін.

Постанова є остаточною і оскарженню не підлягає.

Суддя

Апеляційного суду міста Києва   О.О. Журавель

Справа № 33/796/2811/2017

Категорія: ч.2 ст. 172-6 КУпАП

Суддя у першій інстанції - Павленко О.О.