У Х В А Л А
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
30 грудня 2009 року справа № 2а-15005/09/0470
Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:
головуючий суддя: Букіна Л.Є.
при секретарі судового засідання: Росітюк Є.В.,
за участю: представника позивача: Пермінова Н.О.,
представника відповідача: Поліщук К.В.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Дніпропетровську адміністративний позов Публічного акціонерного товариства «Акціонерний комерційний промислово-інвестиційний банк» в особі філії «Відділення ПАТ Промінвестбанк в м.Нікополь Дніпропетровської області» до Головного управління юстиції у Дніпропетровській області відділ державної виконавчої служби про визнання протиправними дій та скасування постанови, -
В С Т А Н О В И В:
Публічне акціонерне товариство «Акціонерний комерційний промислово-інвестиційний банк» в особі філії «Відділення ПАТ Промінвестбанк в м.Нікополь Дніпропетровської області» звернулось до Дніпропетровського окружного адміністративного суду із позовною заявою до Головного управління юстиції у Дніпропетровській області, в якій просить визнати протиправними дії державного виконавця Півня С.В., пов’язані з описом та арештом майна та скасувати Постанову державного виконавця Півня С.В. від 13.04.2009 р. в частині накладення арешту на нежитлову будівлю трубоволочильного цеху № 5 (інв. №000801 Літ.-А), загальною площею 30455, 4 кв.м. з усіма при належностями, що знаходяться за адресою: Дніпропетровська область, м.Нікополь, пр.Трубників, 56, а також виключити це майно з опису та зняти арешт.
У судовому засіданні представник позивача зазначив, що державний виконавець проводив опис і арешт майна із порушенням вимог діючого законодавства, оскільки при виконанні ухвали Господарського суду Дніпропетровської області державний виконавець не перевірив, кому належить майно і виніс постанову про накладення арешту на майно, яке належить позивачу.
Представник відповідача заперечував проти позову, посилаючись на те, що державний виконавець виконував рішення суду, у якому зазначено кому саме належить майно, на яке необхідно накласти арешт.
Заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши матеріали справи, суд дійшов наступних висновків.
Судом встановлено, що державний виконавець виніс оскаржувану постанову від 13.04.2009 р., а також провів опис й арешт майна 28.04.2009 року при примусовому виконанні ухвали Господарського суду Дніпропетровської області № Б15/43-09, виданої 10.04.09 р.
Державний виконавець проводив зазначені виконавчі дії, керуючись статтею 55 Закону України «Про виконавче провадження» в рамках виконання ухвали Господарського суду Дніпропетровської області від 10.04.2009 року у справі №Б15/43-09, відповідно до якої накладено арешт, зокрема, на нежитлову будівлю трубоволочильного цеху № 5 (інв. №000801 Літ. А), що знаходяться за адресою: Дніпропетровська область, м.Нікополь, пр.Трубників, 56.
Посилаючись на протиправність дій державного виконавця позивач просив суд виключити майно з опису та зняти арешт з майна, яке належить позивачу, і яка не є стороною виконавчого провадження.
Відповідно до пункту 1 статті 17 Кодексу адміністративного судочинства України (далі – КАС України) компетенція адміністративних судів поширюється на спори фізичних чи юридичних осіб із суб’єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів або правових актів індивідуальної дії), дій чи бездіяльності.
За змістом статті 3 КАС України справою адміністративної юрисдикції визначено як переданий на вирішення адміністративного суду публічно-правовий спір, у якому хоча б однією зі сторін є орган виконавчої влади, орган місцевого самоврядування, їхня посадова чи службова особа або інший суб'єкт, який здійснює владні управлінські функції на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.
Предметом спору, що розглядається, є захист права власності на майно. Зазначений спір не пов'язаний із захистом прав, свобод чи інтересів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, що виключає розгляд справи у порядку адміністративного судочинства.
З урахуванням викладеного, суддя доходить висновку, що даний спір не підлягає вирішенню в порядку адміністративного судочинства.
Відповідно до пункту 1 частини 1 статті 157 КАС України суд закриває провадження у справі, якщо справу не належить розглядати в порядку адміністративного судочинства. Якщо ж провадження за заявою, яку не належить розглядати в порядку адміністративного судочинства, було помилково порушено, суд закриває провадження у справі на підставі пункту 1 частини першої статті 157 КАС України.
Відповідно до статті 59 Закону України «Про виконавче провадження» особа, яка вважає, що майно, на яке накладено арешт, належить їй, а не боржникові, може звернутися до суду з позовом про визнання права на майно і про звільнення майна з-під арешту.
За таких обставин суд дійшов висновку про закриття провадження у справі, що не позбавляє позивача права звернутись із відповідним позовом до суду господарської юрисдикції.
Керуючись ст. 3,17, 157 КАС України, -
УХВАЛИВ:
Закрити провадження в адміністративній справі за адміністративним позовом Публічного акціонерного товариства «Акціонерний комерційний промислово-інвестиційний банк» в особі філії «Відділення ПАТ Промінвестбанк в м.Нікополь Дніпропетровської області» до Головного управління юстиції у Дніпропетровській області відділ державної виконавчої служби про визнання протиправними дій та скасування постанови.
Роз’яснити позивачу, що розгляд справи даної категорії підлягає розгляду в порядку господарського судочинства.
Ухвала суду набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, якщо таку заяву не було подано. Якщо було подано заяву про апеляційне оскарження, але апеляційна скарга не була подана у строк, ухвала суду набирає законної сили після закінчення цього строку.
Ухвала суду може бути оскаржена до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду шляхом подачі заяви про апеляційне оскарження через Дніпропетровський окружний адміністративний суд протягом п'яти днів з дня проголошення ухвали, а апеляційна скарга на ухвалу суду подається протягом десяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження. Апеляційна скарга може бути подана без попереднього подання заяви про апеляційне оскарження, якщо скарга подається у строк, встановлений для подання заяви про апеляційне оскарження.
Суддя Л.Є. Букіна