Постанова

Іменем України

10 травня 2018 року

м. Київ

справа № 683/3628/16-ц

провадження № 61-979св18

Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду: Мартєва С. Ю. (суддя-доповідач), ВисоцькоїВ. С., Штелик С. П.,

учасники справи:

позивач - ОСОБА_4,

представник позивача - ОСОБА_5,

відповідачі: ОСОБА_6, ОСОБА_7,

третя особа - Старокостянтинівська житлово-експлуатаційна контора Виконавчого комітету Старокостянтинівської міської ради Хмельницької області,

розглянув у попередньому судовому засіданні у порядку письмового провадження касаційну скаргу ОСОБА_7 на рішення апеляційного суду Хмельницької області від 7 грудня 2017 року у складі колегії суддів: Грох Л. М., Гринчука Р. С., Костенка А. М.,

ВСТАНОВИВ:

Відповідно до пункту 4 розділу XIII «Перехідні положення» ЦПК України у редакції Закону України від 3 жовтня 2017 року № 2147-VIII «Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів» касаційні скарги (подання) на судові рішення у цивільних справах, які подані і розгляд яких не закінчено до набрання чинності цією редакцією Кодексу, передаються до Касаційного цивільного суду та розглядаються спочатку за правилами, що діють після набрання чинності цією редакцією Кодексу.

У грудні 2016 року ОСОБА_4 звернулася до суду з позовом до ОСОБА_6 та ОСОБА_7 про відшкодування майнової та моральної шкоди.

Позовна заява мотивована тим, що вона із матір'ю проживає на АДРЕСА_2

У цьому ж будинку поверхом вище над їх квартирою розташована квартира АДРЕСА_3 у якій проживає відповідач ОСОБА_6 із сім'єю.

З 9 до 14 грудня 2016 року відповідач безперервно заливав її квартиру водою, про що 19 та 22 грудня 2016 року спеціалістами Старокостянтинівської житлово-експлуатаційної контори Виконавчого комітету Старокостянтинівської міської ради Хмельницької області (далі - Старокостянтинівська ЖЕК) та комунального підприємство «Водоканал» (далі - КП «Водоканал»), були складені акти, в актах зазначено винну особу - ОСОБА_6

Спеціалісти встановили, що залиття квартири сталося з причини пошкодження каналізаційної труби, яку необхідно було замінити. Внаслідок тривалого затоплення квартири позивачу завдано майнову шкоду, а також моральну шкоду.

З врахуванням неодноразових уточнень позовних вимог, ОСОБА_4 остаточно просила стягнути з ОСОБА_6 та ОСОБА_7 солідарно 21 949,50 грн майнової шкоди та 10 000,00 грн моральної шкоди, а також понесені судові витрати в розмірі 3 382,40 грн.

Рішенням Старокостянтинівського районного суду Хмельницької області від 11 жовтня 2017 року в складі судді Бондарчук Л. А. в задоволенні позову відмовлено.

Рішення суду першої інстанції мотивоване тим, що позивач не довела факту залиття її квартири саме внаслідок протиправної поведінки відповідачів.

Рішенням апеляційного суду Хмельницької області від 7 грудня 2017 року рішення суду першої інстанції скасовано та ухвалено нове рішення.

Позов задоволено частково.

Стягнуто з ОСОБА_7 на користь ОСОБА_4 21 949,50 грн на відшкодування майнової шкоди та 500 грн на відшкодування завданої моральної шкоди.

У решті позову відмовлено.

Стягнуто з ОСОБА_7 на користь ОСОБА_4 3 383,31 грн понесених судових витрат.

Рішення апеляційного суду мотивоване тим, що ОСОБА_7 не забезпечила належне утримання та експлуатацію мережі водовідведення квартири, у зв'язку з чим сталося пошкодження труби водовідведення, що призвело до залиття квартири позивача, та як наслідок завдання майнової та моральної шкоди.

У касаційній скарзі ОСОБА_7 просить, посилаючись на неправильне застосування судом норм матеріального права та порушення норм процесуального права, скасувати рішення апеляційного суду, залишити в силі рішення суду першої інстанції.

Касаційна скарга мотивована тим, що позивач не довела, що пошкодження каналізаційної труби сталося з вини відповідача ОСОБА_7, а навпаки зазначена труба знаходиться в квартирі позивача. У справі відсутні докази на підтвердження того, що шкода заподіяна позивачу внаслідок протиправної поведінки відповідача.

У квітні 2018 року ОСОБА_4 та її представник ОСОБА_5 подали відзиви на касаційну скаргу, у яких просять залишити касаційну скаргу без задоволення, а рішення апеляційного суду без змін.

Касаційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.

У частині третій статті 3 ЦПК України визначено, що провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.

Відповідно до вимог частин першої і другої статті 400 ЦПК України під час розгляду справи в касаційному порядку суд перевіряє в межах касаційної скарги правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.

Суд касаційної інстанції перевіряє законність судових рішень лише в межах позовних вимог, заявлених у суді першої інстанції.

Згідно із положенням частини другої статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.

Загальні підстави відповідальності за завдану майнову шкоду в межах позадоговірних (деліктних) зобов'язань визначені статтею 1166 ЦК України, відповідно до якої майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі, яка її завдала.

Частина друга статті 1166 ЦК України встановлює презумпцію вини завдавача шкоди, що означає, що особа, яка завдала шкоду, буде вважатися винною, якщо вона сама не доведе відсутність своєї вини (у зв'язку із наявністю вини іншої особи або у зв'язку із дією об'єктивних обставин). Якщо в процесі розгляду справи зазначена презумпція не спростована, то вона є юридичною підставою для висновку про наявність вини заподіювача шкоди.

Фактичною підставою для застосування такого виду відповідальності є вчинення особою правопорушення. Юридичною підставою позадоговірної відповідальності є склад цивільного правопорушення, елементами якого є шкода, протиправна поведінка, причинний зв'язок між шкодою і протиправною поведінкою, вина.

Суд встановив, що позивач разом із матір'ю проживають в квартирі АДРЕСА_4

У цьому ж будинку поверхом вище над їхньою квартирою розташована квартира АДРЕСА_3 у якій проживає відповідач ОСОБА_6 із сім'єю. Власником вказаної квартири є ОСОБА_7

З комісійного акта від 19 грудня 2016 року, складеного працівниками Старокостянтинівської ЖЕК, вбачається, що працівниками були обстежені квартири АДРЕСА_5 та встановлено, що квартиру АДРЕСА_6 що поверхом вище, але причин затоплення не встановлено. Після обстеження встановлено, що труба в перекритті між квартирами АДРЕСА_7 та АДРЕСА_8 була тріснута.

Згідно з актом від 22 грудня 2016 року, складеним працівниками КП «Водоканал», мешканців квартири АДРЕСА_9 9 та 14 грудня 2016 року було затоплено водою із квартири АДРЕСА_3 мешканцем ОСОБА_6 Працівниками КП «Водоканал» були обстежені ці квартири та частково замінено каналізаційну трубу, яка виходить із квартири АДРЕСА_8 через ванну кімнату і коридор квартири АДРЕСА_7.

Унаслідок залиття квартири позивачу завдано шкоди, розмір якої згідно із звітом про визначення розміру матеріального збитку, із врахуванням фізичного зносу, внаслідок пошкодження оздоблення приміщень квартири, яка знаходиться за адресою: АДРЕСА_1, в результаті проникнення води через перекриття цієї квартири складає 21 733 грн.

Причина протікання води через перекриття у квартиру позивача не була встановлена в процесі складання актів працівниками Старокостянтинівської ЖЕК та КП «Водоканал», а також не була предметом дослідження спеціаліста - суб'єкта оціночної діяльності в ході визначення розміру збитків.

Згідно з наданою Старокостянтинівською ЖЕК схеми внутрішньобудинкової системи водовідведення багатоквартирного будинку АДРЕСА_10 труба водовідведення з ванної кімнати квартири АДРЕСА_8 проходить міжповерхове залізобетонне перекриття, і далі, проходячи попід стелю у ванній кімнаті, коридорі та туалеті квартири АДРЕСА_7, врізається у стояк системи водовідведення.

Таке фактичне влаштування системи водовідведення у всіх квартирах будинку підтвердили і сторони.

Відповідно до Порядку формування тарифів на послуги з централізованого постачання холодної води, водовідведення (з використанням внутрішньобудинкових систем), затвердженого постановою Нацкомісії у сфері регулювання енергетики та комунальних послуг від 10 березня 2016 року № 303, внутрішньобудинкова система водовідведення (відведення холодної та/або гарячої води) - це система від місця скидання стоків у перший колодязь на випуску з будинку до трійника включно на відгалуженні від стояка, що розташований у квартирі споживача (житловому приміщенні в гуртожитку).

Отже, за змістом наведеної норми, каналізаційна труба від місць під'єднання у квартирі власника до трійника на відгалуженні від стояка відноситься до сантехнічного обладнання квартири, яку вона обслуговує.

Статтею 317, частиною першою статті 319 ЦК України передбачено, що власникові належать права володіння, користування та розпорядження своїм майном, які він здійснює на власний розсуд.

Згідно з частинами чотири, п'ять статті 319 ЦК України власність зобов'язує; власник не може використовувати право власності на шкоду правам, свободам та гідності громадян.

Установивши факт залиття квартири позивача у період з 9 до 14 грудня 2016 року, факт протікання води через перекриття у квартиру позивача мало місце у зв'язку з пошкодженням (тріщиною) каналізаційної труби, яка відводить каналізаційні стоки від місця під'єднання у ванній кімнаті квартири АДРЕСА_8 до стояка системи водовідведення, а також те, що ОСОБА_7, як власник квартири, не забезпечила належне утримання та експлуатацію мережі водовідведення квартири, у зв'язку з чим сталося пошкодження труби, що призвело до залиття квартири позивача, правильно застосувавши норми матеріального права, апеляційний суд дійшов обґрунтованого висновку про часткове задоволення позову.

Доводи касаційної скарги про те, що позивач не довела, що пошкодження каналізаційної труби сталося з вини відповідача ОСОБА_7, а навпаки зазначена труба знаходиться в квартирі позивача не знайшли свого підтвердження, оскільки пошкодження труби мало місце у глибині залізобетонного міжповерхового перекриття, а не в квартирі позивача.

Доводи скарги про те, що у справі відсутні докази на підтвердження того, що шкода заподіяна позивачу внаслідок протиправної поведінки відповідача є безпідставними, оскільки власник квартири несе обов'язки щодо належного утримання та експлуатації квартири та її складових частин, зокрема сантехнічного обладнання та мережі водовідведення квартири. Крім того, відсутність безпосереднього доступу відповідача до місця пошкодження труби не спростовує її вини як заподіювача шкоди, як передбачено частиною другою статті 1166 ЦК України.

Відповідно до частини третьої статті 401 ЦПК України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а рішення без змін, якщо відсутні підстави для скасування судового рішення.

Враховуючи наведене, колегія суддів вважає за необхідне залишити касаційну скаргу без задоволення, а рішення апеляційного суду - без змін, оскільки доводи касаційної скарги висновків суду не спростовують.

Відповідно до частини третьої статті 436 ЦПК України суд касаційної інстанції у постанові за результатами перегляду оскаржуваного судового рішення вирішує питання про поновлення його виконання (дії).

Оскільки ухвалою Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду від 29 березня 2018 року зупинено виконання рішення апеляційного суду Хмельницької області від 7 грудня 2017 року до закінчення касаційного провадження, слід поновити виконання (дію) цього рішення.

Керуючись статтями 400, 401, 416, 436 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу ОСОБА_7 залишити без задоволення.

Рішення апеляційного суду Хмельницької області від 7 грудня 2017 року залишити без змін.

Поновити виконання (дію) рішення апеляційного суду Хмельницької області від 7 грудня 2017 року.

Постанова суду касаційної інстанції набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною та оскарженню не підлягає.

Судді: С. Ю. Мартєв В. С. Висоцька С. П. Штелик