Постанова

Іменем України

10 травня 2018 року

м. Київ

справа № 365/183/17-ц

провадження № 61-687св17

Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду: Мартєва С. Ю. (суддя-доповідач), ВисоцькоїВ. С., Штелик С. П.,

учасники справи:

позивач - ОСОБА_4,

представник позивача - ОСОБА_5,

відповідачі: Згурівська селищна рада Київської області, голова Згурівської селищної ради Київської області Ткачук ПавлоІванович, Сіньковська Наталія Ромуальдівна,

третя особа, яка заявляє самостійні вимоги - ОСОБА_8,

розглянув у попередньому судовому засіданні у порядку письмового провадження касаційні скарги ОСОБА_4, ОСОБА_4 та його представника ОСОБА_5, ОСОБА_8 на рішення Згурівського районного суду Київської області від 3 жовтня 2017 року у складі судді Денисенко Н. О. та ухвалу апеляційного суду Київської області від 28 листопада 2017 року у складі колегії суддів: Іванової І. В., Приходька К. П., Гуля В. В.,

ВСТАНОВИВ:

Відповідно до пункту 4 розділу XIII «Перехідні положення» ЦПК України у редакції Закону України від 3 жовтня 2017 року № 2147-VIII «Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів» касаційні скарги (подання) на судові рішення у цивільних справах, які подані і розгляд яких не закінчено до набрання чинності цією редакцією Кодексу, передаються до Касаційного цивільного суду та розглядаються спочатку за правилами, що діють після набрання чинності цією редакцією Кодексу.

У березні 2017 року ОСОБА_4 звернувся до суду з позовом до Згурівської селищної ради Київської області, голови Згурівської селищної ради Київської області ОСОБА_6, ОСОБА_7 про визнання дій селищного голови протиправними, визнання незаконним рішення селищної ради, визнання правочину недійсним та застосування наслідків його недійсності.

Позов мотивований тим, що порушені його права як члена територіальної громади села Згурівка, оскільки 18 жовтня 2016 року між ОСОБА_7 та Згурівською селищною радою було укладено договір купівлі-продажу квартири на підставі рішення Згурівської селищної ради від 25 серпня 2016 року № 350-13-VІІ «Про придбання квартири», проте за таке рішення депутати не голосували.

Позивач вважає цей договір недійсним, оскільки квартира була куплена за кошти місцевого бюджету в порушення вимог Закону України «Про публічні закупівлі», а тому просив визнати протиправними дії Згурівського селищного голови ОСОБА_6 щодо внесення до пункту 1 рішення № 350-13-VІІ неправдивих відомостей, визнати незаконним рішення та скасувати його; визнати недійсним договір від 18 жовтня 2016 року, скасувати у реєстрі прав власності на нерухоме майно запис про реєстрацію права власності на об'єкт нерухомого майна № 1057834632219 та стягнути із ОСОБА_7 на користь Згурівського селищного бюджету кошти, які вона отримала від продажу квартири у розмірі 258 546,00 грн.

У травні 2017 року ОСОБА_8 звернувся до суду із аналогічними позовними вимогами та ухвалою суду залучений до участі у справі як третя особа, яка заявляє самостійні вимоги щодо предмета спору, на стороні позивача.

Рішенням Згурівського районного суду Київської області від 3 жовтня 2017 року у задоволенні позову ОСОБА_4 відмовлено. У задоволенні позову третьої особи, яка заявляє самостійні вимоги ОСОБА_8 відмовлено.

Рішення суду першої інстанції мотивоване тим, що позивач та третя особа не надали належних доказів на підтвердження того, що питання придбання квартири не розглядалося на 13 сесії, оскільки доказів щодо фальсифікації чи заміни документів не надано. Позивачі не довели порушення договором від 18 жовтня 2016 року їхніх прав та законних інтересів, вони не є стороною договору, а тому не вбачається, що у результаті визнання цього договору недійсним майнові інтереси цих осіб будуть відновлені та що вони отримають будь-що в результаті проведення реституції (права, майно).

Ухвалою апеляційного суду Київської області від 28 листопада 2017 року рішення суду першої інстанції залишено без змін.

Ухвала апеляційного суду мотивована тим, що доводи позивачів про фальсифікацію відповідачем документів щодо придбання у комунальну власність спірної квартири не доведені належними та допустимими доказами, а тому суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку про відсутність правових підстав для задоволення позовних вимог.

У касаційній скарзі ОСОБА_4 просить скасувати судові рішення, ухвалити нове про задоволення позовів ОСОБА_4 та ОСОБА_8, посилаючись на неправильне застосування норм матеріального права та порушення норм процесуального права.

Касаційна скарга мотивована тим, що рішенням ради порушено права позивача як громадянина України, депутата Згурівської селищної ради Київської області, який має право ухвального голосу з приводу усіх питань, які розглядаються на сесіях ради.

У касаційній скарзі ОСОБА_4 та його представник ОСОБА_5 просять скасувати судові рішення, ухвалити нове про задоволення позовів ОСОБА_4 та ОСОБА_8, посилаючись на неправильне застосування норм матеріального права та порушення норм процесуального права.

Касаційна скарга мотивована тим, що голосування за придбання квартири не відбувалося, протокол поіменного голосування відсутній, а тому таке рішення ради є незаконним.

У касаційній скарзі ОСОБА_8 просить скасувати судові рішення, ухвалити нове рішення про задоволення позовів ОСОБА_4 та ОСОБА_8, посилаючись на неправильне застосування судами норм матеріального права та порушення норм процесуального права.

Касаційна скарга також мотивована тим, що голосування за придбання квартири не відбувалося, протокол поіменного голосування відсутній, а тому таке рішення ради є незаконним.

Відзив на касаційні скарги не надходив.

Згідно зі статтею 388 ЦПК України судом касаційної інстанції у цивільних справах є Верховний Суд.

Касаційна скарга задоволенню не підлягає.

У частині третій статті 3 ЦПК України визначено, що провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.

Відповідно до вимог частин першої і другої статті 400 ЦПК України під час розгляду справи в касаційному порядку суд перевіряє в межах касаційної скарги правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.

Суд касаційної інстанції перевіряє законність судових рішень лише в межах позовних вимог, заявлених у суді першої інстанції.

Згідно із положенням частини другої статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.

Суд встановив, що 18 жовтня 2016 року між ОСОБА_7 та Згурівською селищною радою Київської області був укладений договір купівлі-продажу квартири АДРЕСА_1 вартістю 258 546,00 грн на підставі рішення Згурівської селищної ради Київської області від 25 серпня 2016 року № 350-13-VІІ «Про придбання квартири», у якому зазначено про придбання квартири не дорожче 300 000,00 грн, з наданням їй статусу службової.

Згурівська селищна рада Київської області на підставі договору купівлі-продажу від 18 жовтня 2016 року набула право власності на квартиру АДРЕСА_1.

З протоколу 13 сесії 7 скликання від 25 серпня 2016 року вбачається, що на розгляд сесії виносилось питання № 350 «Про придбання квартири».

Відповідно до змісту статей 11, 15 ЦК України цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства. Кожна особа має право на судовий захист.

Захист цивільних прав - це передбачені законом способи охорони цивільних прав у разі їх порушення чи реальної небезпеки такого порушення.

Способи захисту суб'єктивних цивільних прав розуміють як закріплені законом матеріально-правові заходи примусового характеру, за допомогою яких проводиться поновлення (визнання) порушених (оспорюваних) прав та вплив на правопорушника. Загальний перелік таких способів захисту цивільних прав та інтересів дається в статті 16 ЦК.

Як правило, власник порушеного права може скористатися не будь-яким, а цілком конкретним способом захисту свого права. Частіше за все спосіб захисту порушеного права прямо визначається спеціальним законом, який регламентує конкретні цивільні правовідносини.

Встановивши, що позивачі не довели факту порушення їх особистих прав та охоронюваних законом інтересів діями відповідачів, що є їх обов'язком відповідно до засад змагальності процесу, суди попередніх інстанцій дійшли обґрунтованого висновку про відмову у задоволенні позову.

Доводи касаційних скарг про те, що голосування за придбання квартири не відбувалося, протокол поіменного голосування відсутній, а тому таке рішення ради є незаконним не спростовують висновків судів попередніх інстанцій про те, що позивачі не довели належними та допустимими доказами фальсифікації відповідачем документів щодо придбання у комунальну власність спірної квартири.

Крім того, безпідставними є доводи позивача про те, що рішенням ради порушено права позивача як громадянина України, депутата Згурівської селищної ради Київської області, який має право ухвального голосу з приводу усіх питань, які розглядаються на сесіях ради, оскільки позов було подано ним як членом територіальної громади.

Відповідно до частини третьої статті 401 ЦПК України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а рішення без змін, якщо відсутні підстави для скасування судового рішення.

Враховуючи наведене, колегія суддів вважає за необхідне залишити касаційну скаргу без задоволення, а рішення суду першої інстанції та ухвалу апеляційного суду - без змін.

Керуючись статтями 400, 401, 416 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу ОСОБА_4 залишити без задоволення.

Касаційну скаргу ОСОБА_4 та його представника ОСОБА_5 залишити без задоволення.

Касаційну скаргу ОСОБА_8 залишити без задоволення.

Рішення Згурівського районного суду Київської області від 3 жовтня 2017 року та ухвалу апеляційного суду Київської області від 28 листопада 2017 року залишити без змін.

Постанова суду касаційної інстанції набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною та оскарженню не підлягає.

Судді: С. Ю. Мартєв В. С. Висоцька С. П. Штелик