Справа№ 1-110/06 Справа №1-7/07

ВИРОК

ІМ'ЯМ   УКРАЇНИ

27 лютого 2007 року       Царичанський районний суд Дніпропетровської області у складі:

головуючої   -    судді Гудим О.М.

при секретарі    - Чайковській В.В.

з участю прокурора - Тараненко П.П.

адвоката -ОСОБА_1

розглянувши у   відкритому  судовому  засіданні   в    залі суду    смт. Царичанка Дніпропетровської області справу про обвинувачення

ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця с Залелія Царичанського району Дніпропетровської області, за національністю українця, громадянина України, маючого середню освіту, не одруженого, не працюючого, військовозобов'язаного, маючого на утриманні одну неповнолітню дитину віком 16 років, мешканця АДРЕСА_1, раніше судимого: 1)03.07.2000р. Царичанським райсудом за ч.2 ст. 140,46-1,44 КК України до 3 років позбавлення волі без конфіскації майна, з відстрочкою виконання вироку на 2 роки без сплати штрафу; 2) 06.10.2000р. Царичанським райсудом за ст.114,42ч.З, 46-1 КК України до 3 років позбавлення волі з відстрочкою виконання вироку на 2 роки без сплати штрафу, без конфіскації майна; 3)21.02.2001 року Царичанським районним судом по ст. 140 ч.2,43 КК України до 3-х років 6 міс. позбавлення волі, звільнився 24.10.2002 року умовно достроково на 1 рік 8 міс. 26 днів

у вчиненні злочинів, передбачених ст. ст. 296 ч.І, 122 ч.І КК України,

ВСТАНОВИВ:

25 липня 2006 року, близько 15 год. 00 хв. ОСОБА_2, перебуваючи в стані алкогольного сп'яніння, підійшов до приміщення магазину „Інна", який розташований по вул. Чкалова у с Залелія Царичанського району Дніпропетровської області, де в цей час перебувала група людей, в числі яких знаходилась ОСОБА_3.

Переслідуючи безпричинний хуліганський мотив, ОСОБА_2, усвідомлюючи, що він перебуває в громадському місці, а також суспільно-небезпечний характер свого діяння та передбачаючи його суспільно небезпечні наслідки і бажаючи їх настання, прагнучи проявити явну неповагу до суспільства, шляхом скоєння дій, що грубо порушують громадський порядок та низменне прагнення протиставити себе суспільству, проявити грубу силу, п'яне завзяття, почав чіплятись до присутніх у

вказаному місці громадян та просити у них випити спиртних напоїв. Отримавши від них відмову, ОСОБА_2, безпричинно, із хуліганських мотивів почав чіплятися до гр-ки ОСОБА_3 та проявляючи свою фізичну зверхність над жінкою, обзиваючи її нецензурними словами, навмисне, з розмаху наніс один удар кулаком в праву частину обличчя ОСОБА_3. Внаслідок чого остання від несподіваного удару упала задньою частиною тіла на бетонну поверхню площадки поблизу магазину та отримавши тілесні ушкодження голови, втратила свідомість, а ОСОБА_2 вперто продовжував хуліганській дії ще не менше 5-ти хвилин, і тільки втручання присутніх осіб припинили його хуліганські дії. Діючи за єдиним продовжувальним умислом на спричинення тілесних ушкоджень ОСОБА_3, із хуліганських мотивів, в цей ж день, тобто 25 липня 2006 року, близько 18 год. вечора ОСОБА_2, перебуваючи в стані алкогольного сп'яніння, проходячи повз домоволодіння гр-ки ОСОБА_3, яке розташоване по вул. Чкалова, 52 в с Залелія Царичанського району Дніпропетровської області, побачив її стоячу під навісом у своєму дворі. Після чого, ОСОБА_2, продовжуючи свої умисні хуліганські дії з мотивів явної неповаги до суспільства, що було виражено у відкритому і очевидному для самого ОСОБА_2, потерпілої та очевидців, зневажливому відношенні до громадського порядку, проявляючи свою зневагу до існуючих у суспільстві елементарних норм поведінки, моральності, благопристойності та повному їх ігноруванні, гучно лаючись нецензурними словами, підійшов до ОСОБА_3, яка ледве трималась на ногах після нанесених їй ним тілесних ушкоджень та своїми руками з силою штовхнув її в лоб. Не утримавшись на ногах, ОСОБА_3 упала тілом назад, ударившись тильною частиною голови об азбестовий стовпчик (опору), в наслідок чого отримала тілесні ушкодження.

Згідно висновку судово-медичної експертизи № 5270-Е, проведеної в Дніпропетровському бюро судово-медичної експертизи від 27.10.2006 року встановлено, що у ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_2, виявлено: закриту черепно-мозкову травму, забій головного мозку 1-го ступеня, кровотеча з правого слухового проходу, посттравматичний правосторонній отоневрит, парез лицевого нерву праворуч та трофічний кератит правого ока, які спричинені від дії тупих твердих предметів, або при ударі об такі, внаслідок падіння з приданим тілу прискоренням та удару об тверде покриття. Виявлені у неї ушкодження за своїм характером відносяться до СЕРЕДНЬОГО ступеня тяжкості, що зумовили тривалий розлад здоров'я понад 21 добу.

Підсудний ОСОБА_2 вину по ст. ст. 296 ч.І, 122 ч.І КК України визнав повністю та показав, що 25 липня 2006 року він перебуваючи в стані алкогольного сп'яніння, близько 15 год. 00 хв. підійшов до магазину в с.Залелія" де під навісом знаходилася група людей, в числі яких була і ОСОБА_3. Він сів до них за стіл, потім поміж ним та ОСОБА_3 виникла сварка. Він розізлившись та побачивши, що ОСОБА_3 стоїть біля нього майже в притул, лаючись нецензурними словами , і розуміючи, що перебуває в громадському місці, з розмаху кулаком ударив її в праву частину обличчя. Від його удару ОСОБА_3 упала не бетонну площадку і втратила свідомість. Він побачив як у неї з правого вуха потекла кров, але він був тоді дуже п'яний і злий на неї, а вчинив це щоб її „провчити". Потім він пішов звідти. Уже ввечері цього ж дня, ще не прохмелившись, зі свого двору випадково побачив ОСОБА_3 у її дворі поАДРЕСА_1. Знову ж таки з метою побиття, зайшов у її двір та бачачи, що вона ледве тримається на ногах, облаявши її, з силою пхнув своїми руками її в лоб, і вона знову упала, як перший раз, навзнак, тобто назад, ударившись головою об   азбестовий стовпчик (опору) під навісом. Він побачив як у двір   з огороду

біжить її син та знайомий і він почав тікати з двору. Як пізніше з'ясувалося, ОСОБА_3 внаслідок спричиненим ним тілесних ушкоджень попала в лікарню. Він щиро кається в скоєному, прохає не позбавляти його волі. Цивільний позов потерпілої ОСОБА_3 щодо відшкодування матеріальної шкоди в розмірі 960грн. та моральної шкоди в розмірі 5000грн., а всього на суму 5960грн. то визнав повністю, то визнав позов повністю лише щодо відшкодування матеріальної шкоди в збільшеному потерпілою розмірі на суму 1249грн., а щодо моральної шкоди визнав частково лише на суму 2500грн., так як більше не взмозі сплатити , також згоден відшкодувати витрати понесені Царичанською ЦРЛ за стаціонарне лікування потерпілої ОСОБА_3 в сумі 29грн.96коп.

Вина ОСОБА_2 по ст. ст.296 ч.І, 122 ч.І КК України також підтверджується показами потерпілої, судмедексперта, матеріалами справи.

Потерпіла ОСОБА_3 пояснила, що 25 жовтня 2006 року вона, разом зі своїми односельцями сиділи біля столику, поблизу магазина „Інна", в центрі с.Залелія. Раптом до них підійшов односельчанин гр. ОСОБА_2, який перебував в стані алкогольного сп'яніння. Потім поміж нею та ОСОБА_2 виникла сварка. ОСОБА_2 почав обзивати її нецензурними словами, принижуючи її гідність, хоча вона просила припинити це, почав хапати її за руку. На її прохання відчепитися від неї, ОСОБА_2, розмахнувшись кулаком правої руки наніс удар їй в праву сторону обличчя. Від несподіваного удару вона впала тілом назад, ударившись об бетонну поверхню площадки головою, тобто тім'ям, внаслідок чого втратила свідомість. Прийшла до тями уже вдома, боліла голова, правим вухом текла кров, було дуже погано. Потім вийшла у двір і тут побачила свого нападника ОСОБА_2, який підійшов до неї і знову, обзиваючи її нецензурними словами, своїми руками штовхнув її з силою у лоб, а вона не втримавшись, упала назад, вдарившись головою об азбестову опору навісу. Тут підбіг її син ОСОБА_4 з огороду і закричав, щоб ОСОБА_2 зараз же припинив її бити, після чого останній утік. Пізніше вона була госпіталізована і в неї виявлено середньої тяжкості тілесні ушкодження.

В ході досудового слідства та на початку судового слідства прохала стягнути з підсудного ОСОБА_2 матеріальної шкоди на суму 960грн. та моральної шкоди на суму 5000грн., а всього 5960грн. Потім змінила свої позовні вимоги, збільшивши суму матеріальної шкоди, оскільки продовжувала лікування з 12.02.2007 року по 21.02.2007 року в Царичанській ЦРЛ за наслідками отриманої травми, спричиненої їй ОСОБА_2, на яке витратила 289грн. Тому, прохає стягнути на її користь з ОСОБА_2 на відшкодування матеріальної шкоди в розмірі 1249грн., в т.ч. транспортні послуги в сумі 100грн. та 5000грн. моральної шкоди, оскільки вона перенесла моральні страждання, фізичний біль, ОСОБА_2 принизив її честь і гідність перед односельцями, через свій стан здоров'я вона не може продовжувати працювати.

Судмедексперт ОСОБА_5 пояснив, що згідно висновку судово-медичної експертизи тілесні ушкодження ОСОБА_3 як середнього ступеня тяжкості, що зумовили тривалий розлад здоров'я понад 21 добу, встановлені за своїм характером в їх сукупності, т.я. у потерпілої була травма голови і розмежувати їх по наслідкам немає можливості.

Відповідно до ст. 299 КПК України вивчення доказів у судовому засіданні обмежено допитом підсудного, потерпілої, судмедексперта.

Іншими матеріалами справи:

- рапортом працівника міліції (а.с. 7);

протоколом усної заяви про злочин ОСОБА_3(а.с. 8); поясненнями (ах. 9-16); довідкою ЦРЛ (а.с. 17); випискою із історії хвороби (а.с. 22-23); актом судово-медичного дослідження ОСОБА_3(а.с. 24-25); протоколом допиту потерпілої ОСОБА_3 із схемою до нього (а.с.28-33); цивільним позовом ОСОБА_3 на суму 5960грн. З долученими до нього квитанціями, чеками на придбання ліків на загальну суму 846грн.67коп. та накладною витрат транспортних   послуг до лікарні на суму 100грн., а всього на загальну суму - 946грн.67коп(а.с.34, 35- 38); протокол огляду місця події (а.с. 53-54); довідкою Царичанської ЦРЛ щодо ОСОБА_2 (а.с.57); довідками про судимість, про притягнення  до адмінвідповідальності  та звільнення від відбування покарання ОСОБА_2 (а.с.58-60); довідкою характеристикою з місця проживання щодо ОСОБА_2(а.с.бІ); довідкою та постановою Царичанського райсуду від 06.10.2006 року про притягнення ОСОБА_2 до адмінвідповідальності по ст. 173 КУпАП у виді адмінарешту строком на 15 діб (а.с.62-62а); вимогою про спецперевірку на судимість ОСОБА_2 (а.с.63); копією вироку Царичанського райсуду від 21.02.2001 року щодо ОСОБА_2 (а.с.65);

довідкою про звільнення ОСОБА_2 (а.с.66);

випискою із медкарти та калькуляцією витрат на стацлікування ОСОБА_3 на суму 29,60грн. (а.с.75-76);

висновком судмедекспертизи № 5270-е від 27.10.2006 року відносно ОСОБА_3, в якої виявлені тілесні ушкодження у вигляді: закритої черепно-мозкової травми, забія головного мозку 1-го ступеня, кровотечі з правого слухового проходу, посттравматичного правостороннього отоневрита, пареза лицевого нерва праворуч та трофічного кератита правого ока, які спричинені від дії тупих твердих предметів, або при ударі об такі, внаслідок падіння з приданим тілу прискоренням та удару об тверде покриття. Виявлені у неї ушкодження за своїм характером відносяться до СЕРЕДНЬОГО ступеня тяжкості, що зумовили тривалий розлад здоров'я понад 21 добу.(а.с. 79);

протоколом допиту обвинуваченого ОСОБА_2 (а.с.86); копіями постанов про притягнення до адмінвідповідальності ОСОБА_2 від 05.12.2006 року по ст.51 КУпАП у виді 15 діб адмінарешту та від 07.02.2007 року по ст. 173 КУпАП у виді адмінарешту строком 15 діб, долученими до матеріалів справи в ході судового слідства; коією епікризу Царичанської ЦРЛ шодо ОСОБА_3, яка знаходилась на стаціонарному лікування з 12.02.2007 року по 21.02.2007 року, в зв'язку з наслідками ЧМТ (2006 року), чеками та квитанціями про придбання ліків ОСОБА_3 на загальну суму 289грн.51коп., долученими до матеріалів справи в ході судового слідства.

Таким чином, вина ОСОБА_2 в інкримінованих йому злочинах доказана у повному обсязі, його дії вірно кваліфіковані за ч.І ст. 296 КК України, як він, перебуваючи в стані алкогольного сп'яніння, вчинив хуліганство, тобто умисні дії, що грубо порушують громадський порядок, виражають явну неповагу до суспільства, що супроводжувалось особливою зухвалістю, вираженою в тривалому

і впертому неприпиненні порушення громадського порядку в суспільному місці, яке виражало явну неповагу до суспільства і супроводжувалось насильством із умисним спричиненням потерпілій ОСОБА_3 середньої тяжкості тілесних ушкоджень, а також - за ч. 1ст. 122 КК України, як він вчинив дії, виражені в умисному нанесенні потерпілій ОСОБА_3 середньої тяжкості тілесних ушкоджень, які не є небезпечними для життя і не потягли наслідків, передбачених у статті 121 КК України, але такі, що спричинили тривалий розлад здоров'я потерпілої.

При призначенні міри покарання суд враховує характер та ступінь тяжкості скоєного злочину, особу підсудного, раніше неодноразово (тричі) судимий, на шлях виправлення та перевиховання не став, вчинив даний злочин, перебуваючи в стані алкогольного сп'яніння, що являється обтяжуючою покарання обставиною, згідно ст. 67 КК України; по місцю проживання характеризується з негативної сторони, неодноразово притягувався до адмінвідповідальності за скоєння адмінправопорушень, передбачених ст.ст.51, 173 КУпАП у виді адмінарешту строком на 15 діб (26.10.2006р., 05.12.2006 p., 07.02.2007 р.) в період як досудового, так і судового слідства по даній справі, матеріальну та моральну шкоду потерпілій взагалі не відшкодував, що свідчить про небажання підсудного ОСОБА_2 щиро розкаятися і ставати на шлях виправлення та перевиховання, ту обставину, що потерпіла не пробачає ОСОБА_2 і вважає, що його слід позбавити волі.

Суд вважає, що підсудному ОСОБА_3 повинно бути призначено покарання в межах санкції, передбаченої ч. 1 ст. 296 та ч.І ст. 122 КК України, його виправлення та перевиховання можливе лише з ізоляцією від суспільства, тобто з відбуванням покарання у виді позбавлення волі і застосування ст. ст. 69, 75, 76 КК України недоцільне.

Вирішуючи цивільний позов, суд виходить з того, що в частині стягнення з підсудного ОСОБА_2 на користь потерпілої ОСОБА_3 матеріальної шкоди в сумі 1236грн. 18 коп., яка складається з витрат потерпілої ОСОБА_3 на лікування в сумі 1136грн. 18коп. та витрат на транспортні послуги до лікарні 100грн., що підтверджується наданими потерпілою відповідними квитанціями, чеками, накладною та висновком судмедекспертизи, слід задоволити в повному обсязі.

Цивільний позов потерпілої ОСОБА_3 про відшкодування їй ОСОБА_2 моральної шкоди в сумі 5000грн., на думку суду підлягає частковому задоволенню лише на суму 3000грн., оскільки дійсно в результаті злочинних дій підсудного ОСОБА_2 потерпіла пережила моральні страждання, фізичну біль, була принижена її честь і гідність серед односельчан, змінився її звичний уклад життя, враховуючи в той же час матеріальний стан підсудного ОСОБА_2 В іншій частині позову потерпілої слід відмовити.

Також, слід стягнути з ОСОБА_2 на користь Царичанської ЦРЛ витрати понесені лікувальним закладом на стаціонарне лікування потерпілої ОСОБА_3 в сумі 29грн.96коп., що підтверджується випискою із медкарти ОСОБА_3, яка перебувала на лікуванні в Царичанській ЦРЛ з 26.07.2006 року по 31.07.2006 року та калькуляцією витрат на її лікування (а.с.75-76), перерахувавши кошти на р/рахунок № 35418003001674 в УДКУ у Дніпропетровській області, код ОКПО 01989585 МФО 805012.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 323, 324 КПК України, суд

ПРИСУДИВ:

ОСОБА_2 визнати винним у вчиненні злочинів, передбачених ч. 1 ст. 296 та ч.І ст. 122 КК України, та призначити йому покарання:

·      по ч. 1 ст. 296 КК України - у виді  2  років обмеження волі;

·      по ч. 1 ст. 122 КК України - у виді 2 років 6 місяців позбавлення волі.

·      На підставі ст.70 КК України шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим остаточно призначити ОСОБА_2 до відбування 2 роки 6 місяців позбавлення волі.

Запобіжний захід до набрання вироком чинності змінити ОСОБА_2 з підписки про невиїзд на тримання під вартою, взявши під варту із - залу суду.

Строк покарання відраховувати з 27 лютого 2007 року, тобто з дня взяття під варту із - залу суду .

Стягнути з ОСОБА_2 на користь потерпілої ОСОБА_3 на відшкодування матеріальної шкоди суму в розмірі 1236грн. 18коп., та на відшкодування моральної шкоди суму в розмірі 3000грн., а всього 4236грн. 18Коп., задоволивши частково позов потерпілої. В іншій частині позову потерпілої слід відмовити.

Стягнути з ОСОБА_2 на користь Царичанської центральної районної лікарні Дніпропетровської області ( р/ рахунок № 35418003001674 в УДКУ у Дніпропетровській області, код ОКПО 01989585 МФО 805012 ) витрат за стаціонарне лікування потерпілої ОСОБА_3 в сумі розміром 29 грн. 96 коп.

Вирок може бути оскаржений до апеляційного суду Дніпропетровської області протягом 15 днів з подачею апеляції через районний суд.

Головуюча:

О.М.Гудим