Справа № 2 «а» - 991/09
0531
П О С Т А Н О В А
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
16 червня 2009 року Куйбишевський районний суд м. Донецька у складі:
головуючого судді: Гладишевої О.В.,
при секретарі: Ілясовій Г.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Управління праці та соціального захисту населення Куйбишевської районної в м. Донецьку ради, третя особа: Головне управління державного казначейства України в Донецькій області про перерахування та виплату недоотриманих сум на оздоровлення за 2002-2005, 2007, 2008 роки, -
В С Т А Н О В И В :
Позивач звернувся до суду з адміністративним позовом до відповідача перерахування та виплату недоотриманих сум на оздоровлення за 2002-2005, 2007, 2008 роки. В обґрунтування позову вказав, що він є ліквідатором наслідків аварії на ЧАЕС 1 категорії, інвалід 3 групи з 2005 року, до цього часу мав статус ліквідатора 2 категорії та знаходиться на обліку в УПСЗН Куйбишевської районної у м. Донецьку Ради.
Відповідно до ст. 48 Закону України «Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», позивачу передбачена щорічна компенсація на оздоровлення у розмірі 4 мінімальних заробітних плат, встановлених на момент виплати як інваліду 3 групи і 5 мінімальних заробітних плат, встановлених на момент виплати, як ліквідатору 2 категорії.
На протязі 2002-2005, 2007, 2008 років даний вид соціального захисту позивачу сплачується відповідачем у розмірах, значно нижче встановленого законодавством.
Позивач звернувся до УПСЗН Куйбишевської районної у м. Донецьку Ради із заявою про перерахування та доплату сплачених йому у 2002-2005, 2007, 2008 роках сум щорічної компенсації на оздоровлення у розмірах, встановлених законом. Відповідач відмовив у цьому проханні.
Відповідачем грубо порушувалося на протязі 2002-2005, 2007, 2008 років право позивача на соціальний захист як інваліда, потерпілого в результаті Чорнобильської катастрофи. В результаті протиправних дій відповідача, позивач недоотримав за вказаний період часу значну суму коштів, а саме: за 2002 рік – 998,30 грн., за 2003 рік – 998,30 грн., за 2004 рік – 1158,30 грн., за 2005 рік – 1238 грн., за 2007 рік – 1510 грн., за 2008 рік – 2330 грн., а разом 8232,90 грн.
Тому, позивач змушений звернутися до суду з вимогами про визнання дій УПСЗН Куйбишевської районної у м. Донецьку Ради по відмові в перерахуванні та доплаті сплачених йому у 2002-2004 роках сум щорічної компенсації на оздоровлення у розмірі 5 мінімальних заробітних плат, встановлених на момент виплати, протиправним. Визнати дії УПСЗН Куйбишевської районної у м. Донецьку Ради по відмові в перерахуванні та доплаті сплачених йому у 2005, 2007, 2008 роках сум щорічної компенсації на оздоровлення у розмірі 4 мінімальних заробітних плат, встановлених на момент виплати, протиправним. Зобов’язати УПСЗН Куйбишевської районної у м. Донецьку Ради у відповідності зі ст.48 Закону України «Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» зробити перерахування сум належних позивачу, щорічної компенсації на оздоровлення у розмірі 5 мінімальних заробітних плат, встановлені на момент виплати, за 2002-2004 роки з проведенням доплати недоотриманих сум у розмірі 3154,90 грн. Зобов’язати УПСЗН Куйбишевської районної у м. Донецьку Ради у відповідності зі ст.48 Закону України «Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» зробити перерахування сум належних позивачу, щорічної компенсації на оздоровлення у розмірі 4 мінімальних заробітних плат, встановлені на момент виплати, за 2005, 2007, 2008 роки з проведенням доплати недоотриманих сум у розмірі 5078 грн.
В судове засідання позивач не з’явився, але надав заяву у якій позовні вимоги підтримав у повному обсязі та просив розглянути справу у його відсутність у зв’язку із станом здоров’я.
Представник відповідача – Управління праці та соціального захисту населення Куйбишевської районної у м. Донецьку Ради надав суду заяву про розгляд справи у його відсутність та письмові заперечення, в яких позов не визнав і просив в позові відмовити, оскільки вважає, що виплата на оздоровлення позивачеві за 2002-2005, 2007, 2008 роки здійснена відповідно до діючого законодавства.
Представник третьої особи – Управління Державного казначейства в Донецькій області в судове засідання також не з’явився, надав суду письмову заяву про розгляд справи у його відсутність та письмові пояснення, в яких вказав, що розпорядниками бюджетних коштів, що надходять для виплати компенсацій та допомоги певних видів є управління (відділи) праці та соціального захисту населення районних (міських) держадміністрацій, виконкомів міських, районних у містах рад та обов’язок щодо виплати цих коштів покладено саме на вказані органи .
Суд, дослідивши матеріали справи, вважає що позов підлягає частковому задоволенню за наступних підстав.
При написанні та подачі позовної заяви, позивачем було допущено механічну помилку, а саме: позивач вказує, що ліквідатором наслідків аварії на ЧАЕС 1 категорії, інвалідом 3 групи він став з 2005 року, до цього мав статус ліквідатора 2 категорії і на підставі ст. 48 Закону України «Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», йому передбачена щорічна компенсація на оздоровлення у розмірі 4 мінімальних заробітних плат, встановлених на момент виплати як інваліду 3 групи і 5 мінімальних заробітних плат, встановлених на момент виплати, як ліквідатору 2 категорії, і відповідно до цього просить стягнути недоплачену суму щорічної допомоги на оздоровлення за 2004 рік у розмірі 1158,30 грн. (з розрахунку 237 х 5 – 26,70), тобто з розрахунку щорічної компенсації на оздоровлення як ліквідатору 2 категорії. Однак, як вбачається з наданої до суду копії посвідчення на ім’я ОСОБА_1, та листа з УПСЗН Куйбишевської районної у м. Донецьку Ради – позивач є ліквідатором наслідків аварії на ЧАЕС 1 категорії, інвалід 3 групи з 04.12.2003 року та відповідно до цього, йому передбачена щорічна компенсація на оздоровлення за 2004 рік, як інваліду 3 групи.
ОСОБА_1 є ліквідатором наслідків аварії на ЧАЕС 1 категорії, інвалід 3 групи з 04.12.2003 року, до цього мав статус ліквідатора 2 категорії, перебуває на обліку у відповідача – Управлінні праці та соціального захисту населення Куйбишевської районної у м. Донецьку Ради.
Як встановлено судом, то позивач отримав від відповідача компенсаційні виплати на оздоровлення в такому розмірі: за 2002 р. – 26,70 грн. (16.08.2004р.), за 2003 р. – 26,70 грн. (19.03.2004 р.), за 2004 р. – 21,50 грн. (29.12.2004 р.), за 2005 р. – 90 грн. (22.04.2005р. – 21,50 грн., 29.12.2005р. – 68,50), за 2007р. – 90 грн. (29.03.2007 р.), за 2008р. – 90 грн. (28.01.2009р.).
Виплата вказаних сум здійснена відповідачем в розмірах, які встановлені постановою Кабінету Міністрів України № 836 від 26.07.1996р. в 2002-2005 р.р., та постановою Кабінету Міністрів України № 562 від 26.07.1996 р. «Про щорічну допомогу на оздоровлення громадянам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» в 2005-2008 р.р..
Згідно зі ст. 48 ч.4 Закону України «Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», позивачу передбачена щорічна компенсація на оздоровлення, учасникам ліквідації на Чорнобильській АЕС 2 категорії у розмірі 5-х мінімальних розмірів заробітної плати.
Законом України «Про державний бюджет України на 2004 рік», а саме ст. 89, встановлено, що з 1 січня 2004 року розмір мінімальної заробітної плати складає 205 гривень на місяць, таким чином з урахуванням того, що виплата по оздоровленню за 2002 рік була проведена позивачу у серпні 2004 року, то недоплачена сума щорічної допомоги на оздоровлення за 2002 р. складає 998,3 грн. (205 х 5 – 26,70). Виплата по оздоровленню на 2003 рік була проведена позивачу у березні 2004 року, то недоплачена сума щорічної допомоги на оздоровлення за 2003р. складає 998,3 грн. (205 х 5 – 26,70).
Згідно зі ст. 48 Закону України «Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» позивачу передбачена щорічна компенсація на оздоровлення, учасникам ліквідації на Чорнобильській АЕС 1 категорії, інваліду 3 групи у розмірі 4-х мінімальних розмірів заробітної плати.
Законом України «Про державний бюджет України на 2004 рік», а саме ст . 89, встановлено, що з 1 січня 2004 року розмір мінімальної заробітної плати 205 гривень на місяць, а з 01.09.2004 р. по 31.12.2004 року – 237 грн. на місяць, таким чином з урахуванням, що виплата була проведена – 29.12.2004 року, недоплачена сума щорічної допомоги на оздоровлення за 2004 рік складає 926,50 грн. ( 237 х 4 – 21,50).
Статтею 83 Закону України «Про державний бюджет України на 2005 рік» встановлено, що з 01.04.2005р. по 30.06.2005р. - розмір мінімальної заробітної плати 290 гривень на місяць, а з 01.09.2005 року до 31.12.2005р. – 332 гривні.
Таким чином, з урахуванням виплаченої позивачу суми та розміру мінімальної заробітної плати на момент останньої виплати, недоплачена сума щорічної допомоги на оздоровлення за 2005 р. складає 1238 грн. (332 х 4 – 90)
У відповідності до п.30 ст. 71 Закону України "Про державний бюджет України на 2007 рік" призупинено чинність п.2, 3, 4, 5, 6, 7 ч.4 та ч.7 ст. 48 Закону України " Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" щодо виплати компенсацій і допомоги у розмірах відповідно до мінімальної заробітної плати.
Рішенням Конституційного Суду України від 09.07.2007 р. щодо конституційності положень статей 29, 36, частини 2 ст. 56, частини 2 ст. 62, частини 1 ст. 66, пунктів 7, 9, 12, 13, 14, 23, 29, 30, 39, 41, 43, 44, 45, 46 ст. 71, ст.ст. 98, 101, 103, 111 Закону України "Про Державний бюджет України на 2007 рік" (справа про соціальні пільги та гарантії громадянам) визнано таким, що не відповідає Конституції України (є неконституційним) п.3 ст. 71 Закону України "Про державний бюджет України на 2007 рік".
Таким чином, відновлено дію положення ст. 48 ч.4 Закону України "Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи", в т.ч. і в частині виплати щорічної допомоги на оздоровлення учасникам ліквідації наслідків Чорнобильської катастрофи, інвалідам 3 групи в розмірі 4-х мінімальних розмірів заробітної плати.
В зв'язку з чим, виходячи із загальних засад пріоритету законів над підзаконними нормативними актами при виплаті щорічної допомоги на оздоровлення застосуванню підлягає саме ст. 48 вищевказаного Закону, а не постанова КМ України від 12.07.2005 р. № 562.
Тому суд не приймає до уваги заперечення представника відповідача по те, що виплата позивачу відповідала вимогам ст.ст. 62, 63 Закону України "Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи", оскільки виплата призведена в розмірі, встановленому постановою КМ України, а постанови є підзаконними нормативними актами, і в даному випадку слід застосовувати Закон України, оскільки в державі діє принцип верховенства права.
У відповідності до ст. 48 ч.7 Закону України "Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" розмір мінімальної заробітної плати визначається на момент виплати.
Згідно ст. 76 Закону України "Про державний бюджет України на 2007 рік" з 01.01.2007 року по 31.03.2007 року розмір мінімальної заробітної плати складає 400 гривень на місяць.
Таким чином, з урахуванням виплаченої позивачу суми та розміру мінімальної заробітної плати на момент виплати, недоплачена сума щорічної допомоги на оздоровлення за 2007р. складає 1510 грн. (400 х 4 – 90).
Згідно ст. 55 Закону України «Про державний бюджет України на 2009 рік» мінімальна заробітна плата з 01.01.2009 р. складає 605 гривень, з урахуванням виплаченої позивачу суми та розміру мінімальної заробітної плати на момент виплати, недоплачена сума на оздоровлення за 2008 рік, складає 2330 грн.(605 х 4 - 90).
Вказані обставини дають суду підстави зробити висновок, що позовні вимоги в частині визнання неправомірними дій відповідача по виплаті ОСОБА_1 щорічної допомоги на оздоровлення за 2002, 2003, 2004, 2005, 2007, 2008 р.р. і стягнення недоплаченої суми є законними і обґрунтованими, у зв'язку з чим підлягають задоволенню.
На підставі викладеного, ст. 55 Конституції України, ст. 89 Закону України "Про державний бюджет на 2004 рік", ст. 83 Закону України "Про державний бюджет на 2005 рік", ст. 77 Закону України "Про державний бюджет на 2006 рік", ст. 76 Закону України "Про державний бюджет на 2007 рік", ст. 55 Закону України Про державний бюджет на 2009 рік", ст. ст. 48, 62 Закону України "Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи", постанови Кабінету Міністрів України від 12.07.2005 р. № 562 "Про щорічну допомогу на оздоровлення громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи", Рішення Конституційного Суду України від 09.07.2007р. №6-рп/2007, керуючись ст.ст. 11, 86, 88, 159, 161, 163 КАС України, -
П О С Т А Н О В И В :
Позов ОСОБА_1 до Управління праці та соціального захисту населення Куйбишевської районної в м. Донецьку ради, третя особа: Головне управління державного казначейства України в Донецькій області про перерахування та виплату недоотриманих сум на оздоровлення за 2002-2005, 2007, 2008 роки – задовольнити частково.
Визнати неправомірними дії Управління праці та соціального захисту населення Куйбишевської районної у м. Донецьку Ради по перерахуванню та виплаті ОСОБА_1 щорічної допомоги на оздоровлення за 2002-2003 роки.
Визнати неправомірними дії Управління праці та соціального захисту населення Куйбишевської районної у м. Донецьку Ради по перерахуванню та виплаті ОСОБА_1 щорічної допомоги на оздоровлення за 2004, 2005, 2007, 2008 роки.
Стягнути з Управління праці та соціального захисту населення Куйбишевської районної у м. Донецьку Ради за рахунок коштів Державного бюджету України на користь ОСОБА_1 недоплачену суму щорічної допомоги на оздоровлення: за 2002р. – у розмірі 998,3 грн., за 2003р. – у розмірі 998,30 грн., за 2004 р. – у розмірі 926,50 грн., за 2005р. – у розмірі 1238 грн., за 2007 р. – у розмірі 1510 грн., за 2008р. – у розмірі 2330 грн., а всього – 8001,10 грн.
В іншій частині позовних вимог відмовити.
Звільнити Управління праці та соціального захисту населення Куйбишевської районної у м. Донецьку Ради від сплати судових витрат в доход бюджету.
Постанова може бути оскаржена до Донецького апеляційного адміністративного суду через Куйбишевський районний суд м. Донецька шляхом подачі заяви про апеляційне оскарження протягом 10 днів, починаючи з дня складання постанови в повному обсязі, та наступною подачею апеляційної скарги протягом 20 днів після подання заяви про апеляційне оскарження, або апеляційна скарга може бути подана без попередньої подачі заяви про апеляційне оскарження, якщо скарга подається в строк, встановлений для подачі заяви про оскарження.
Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, якщо таку заяву подано не було. Якщо було подано заяву про апеляційне оскарження, але апеляційна скарга не була подана у строк, встановлений законом, постанова набирає законної сили, після закінчення цього строку. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.
Суддя: