РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
2-447/2007 p.
22 лютого 2007 року
Лисичанській міський суд Луганської області в складі:
головуючого судді Фастовця В.М.,
при секретарі Федоровій Ю.В.,
з участю адвоката ОСОБА_3
представників
відповідача Відєнєєва В.П., Ковальчука Д.В.,
3 -ї особи ОСОБА_2,
розглянувши у відкритому судовому засіданні у М.Лисичанську цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до головного управління Міністерства надзвичайних ситуацій України в Луганській області, аварійно-рятувального загону спеціального призначення головного управління Міністерства надзвичайних ситуацій України в Луганській області про визнання наказів незаконними та зобов'язання до їх скасування, -
ВСТАНОВИВ:
02 січня 2007 року позивач звернувся до суду із вказаним позовом, в якому вказав, що він незаконно був притягнутий до дисциплінарної відповідальності наказом начальника ГУ МНС України в Луганській області НОМЕР_1, з яким був ознайомлений 05 грудня 2006 року, і який просить визнати незаконним та зобов'язати відповідача скасувати його, мотивуючи свої вимоги тим, що в наказі відсутнє посилання на порушення з його сторони, а наведені порушення допущені іншими посадовими особами. Також просить визнати незаконним і зобов'язати скасувати наказ АРЗ ГУ МНС України в Луганській області НОМЕР_2, яким на нього не застосували стягнення, обмежившись раніше накладеним. Вимоги мотивував тим, що про неодноразово попереджав керівництво про непрацездатність охоронно-пожежної сигналізації, відсутність телефонного зв'язку.
У судовому засіданні позивач позов підтримав, дав пояснення аналогічні викладеним у позові. Доповнив, що він не є військовослужбовцем та державним службовцем.
Представник відповідача ГУ МНС позов не визнав, суду пояснив, що справа не підлягає розгляду у порядку цивільного судочинства, оскільки відповідно законодавства відповідач є органом виконавчої влади, а тому це спір, що витікає з адміністративних правовідносин. Притягнення позивача до відповідальності не потягло негативних наслідків, оскільки він отримував премії, хоча за законодавством не мав на це права.
Представник відповідача АРЗ МНС позов не визнав, суду пояснив, що справа підлягає розгляду у порядку адміністративного судочинства, наказом АРЗ на позивача не було накладене стягнення, керівництво обмежилось раніше застосованим стягненням.
У судовому засіданні були вивчені і інші докази: накази НОМЕР_1 та НОМЕР_2; службова записка та рапорти позивача; рапорт заступника командира ВОХОР Гофмана; посадова інструкція позивача; письмові заперечення відповідачів; службова характеристика позивача; постова підмость за 26-27 жовтня 2006 р.; Акт перевірки... від 26-27.10.06.; рапорти ОСОБА_4 і ОСОБА_5.
Суд, вислухавши пояснення позивача, представників сторін та 3-ї особи, дослідивши матеріали справи, вважає позов таким, що підлягає частковому задоволенню.
В судовому засіданні встановлено, що позивач з 01 травня 2005 року працює на посаді начальника команди ВОХОР частини аварійно-рятувального загону спеціального призначення головного управління Міністерства надзвичайних ситуацій України в Луганській області.
2
Наказом начальника ГУ МНС України в Луганській області наказомНОМЕР_1, з яким позивач був ознайомлений 05 грудня .2006 року, до нього було застосоване дисциплінарне стягнення у вигляді догани.
Вказаний наказ у частині застосування дисциплінарного стягнення до позивача є незаконним, оскільки вказані у ньому порушення діючого порядку прибутково-видаткових операцій з матеріальними цінностями та їх документальне оформлення не входять до компетенції позивача, перелічені порушення допущені іншими особами.
Позовні вимоги щодо визнання незаконним наказу АРЗ ГУ МНС України в Луганській областіНОМЕР_2 задоволенню не підлягають, оскільки вказаним наказом позивач не притягнутий до дисциплінарної відповідальності.
Частково задовольняючи позов, суд виходить з наступного.
За ст. 147 КЗпП України за порушення трудової дисципліни до працівника може бути застосовано тільки один з таких заходів стягнення:
1) догана;
2) звільнення.
Відповідно до ст. 147-1 ч.І КЗпП України дисциплінарні стягнення застосовуються органом, якому надано право прийняття на роботу (обрання, затвердження і призначення на посаду) даного працівника.
1.3 описової та мотивувальної частини наказу ГУ МНС НОМЕР_1 вбачається, що підставами його винесення стали порушення при документальному оформленні прибутково-видаткових операцій, пов'язаних з відчуженням демонтованого майна військових містечок - видання наказу на демонтування, виписка накладних і т.д. (а.с.З) Відповідно до посадової інструкції позивача (а.с.11-12) вказані операції не входять до кола його повноважень. Представник відповідача ГУ МНС також пояснив, що виписка накладних не входить у компетенцію позивача та його підлеглих, а тільки перевірка їх наявності. Разом з тим, у наказі повністю відсутнє посилання на порушення при вивезенні матеріальних цінностей з території частини АРЗ, яке було б допущене позивачем або його підлеглими, як і посилання на конкретні норми законодавства та положення посадової інструкції, порушенні або недотримані позивачем.
При таких обставинах позовні вимоги про визнання вказаного наказу незаконним з огляду на те, що ним до відповідальності притягнуті і інші особи, які не заявляли позову, піддягають задоволенню тільки в частині накладення на позивача дисциплінарного стягнення у вигляді догани.
Оскільки суд визнав наказ частково незаконним, вимоги про зобов'язання відповідача до його скасування є зайвими і задоволенню не підлягають.
2. З наказу АРЗ ГУ МНС України в Луганській області НОМЕР_2 (а.с.13-14) вбачається, що позивач ним не був притягнутий до дисциплінарної відповідальності, тому підстав для визнання наказу незаконним і його скасування немає.
Суд не приймає заперечень представників відповідачів, що справа повинна розглядатися у порядку адміністративного судочинства, оскільки участь у правовідносинах суб'єкта владних повноважень ще не є підставою для кваліфікації правовідносин, як адміністративних. Оскільки позивач не є військовослужбовцем або державним службовцем, вказаний спір регулюється трудовим законодавством і підлягає розгляду у порядку цивільного судочинства.
Також не впливає на висновки суду і те, що наказ ГУ МНС України в Луганській області НОМЕР_1 не потягнув за собою наслідків для позивача, оскільки порушення чинного законодавства з боку цього відповідача по преміюванню ОСОБА_1 юридично не мають відношення до законності самого наказу.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 147-149 КЗпП України, ст. ст. 10, 11, 60, 212-215 ЦПК України,-
ВИРІШИВ:
Позов ОСОБА_1 до головного управління Міністерства надзвичайних ситуацій України в Луганській області, аварійно-рятувального загону спеціального призначення головного управління Міністерства надзвичайних ситуацій України в Луганській області про визнання наказів незаконними та зобов'язання до їх скасування задовольнити частково.
Позов ОСОБА_1 до головного управління Міністерства надзвичайних ситуацій України в Луганській області задовольнити частково - визнати наказ головного управління Міністерства надзвичайних ситуацій України в Луганській областіНОМЕР_1 в частині накладення на ОСОБА_1 дисциплінарного стягнення у вигляді догани незаконним.
У задоволенні позову ОСОБА_1 до аварійно-рятувального загону спеціального призначення головного управління Міністерства надзвичайних ситуацій України в Луганській області про визнання наказуНОМЕР_2 незаконним та зобов'язання до його скасування відмовити за безпідставністю.
Рішення може бути оскаржене до апеляційного суду Луганської області через Лисичанський міський суд шляхом подачі в 10-денний строк з дня винесення рішення заяви про апеляційне оскарження і поданням після цього протягом 20 днів апеляційної скарги або без попереднього подання заяви про апеляційне оскарження, якщо скарга подається у строк, встановлений для подання такої заяви.
Суддя: