ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД Луганської області 91016, м.Луганськ пл.Героїв ВВВ 3а тел.55-17-32

ХОЗЯЙСТВЕННЫЙ СУД Луганской области 91016, г.Луганск пл.Героев ВОВ 3а тел.55-17-32

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

08.08.06                                                                                 Справа № 3/293

Суддя Доманська М.Л., розглянувши матеріали справи за позовом

Відкритого акціонерного товариства "Міттал стіл Кривий Ріг", м. Кривий Ріг

до Державного підприємства "Ровенькиантрацит", м. Ровеньки Луганської області

про стягнення 691 грн. 09 коп.                                          

за участю представників сторін:

від позивача –Шевченко Я.В. (дов. від 09.02.06 №19-25юр),

від відповідача –Ілліна О.В. (дов. від 07.06.06 № 1-3/3д-40),

                                                                  в с т а н о в и в:

Суть спору: позивачем заявлено вимогу про стягнення з відповідача на користь позивача вартість вагової недостачі продукції в сумі 691 грн. 09 коп.                                          

Представниками сторін подано клопотання про відмову від здійснення технічної фіксації судового процесу, яке судом розглянуто та підлягає до задоволення.

          Відповідно до ст.77 ГПК України у судовому засіданні оголошувалась перерва з 01.08.06 до 08.08.06.

           Відповідач у відзивах на позовну заяву від 24.07.07 № 469 та від 07.08.06 №636 проти вимог позивача заперечує з посиланням на наступне:

           - при прийнятті вугілля до перевезення відповідні вагони були завантажені до повної   вантажопідйомності;

           - перевізник прийняв вантаж  за вагою, що була зазначена у перевізному документі, переваження здійснено на технічно справних вагах відповідача, вагон відповідно до &  36 раздела 3   "Правил перевезення вантажів",   начальником станції не повертався на дозування;

- в порушення Інструкції П-6 та ст. 129 статуту залізниць України вантажоотримувач не вимагав від залізниці складання комерційного   акту
та склав в одноособовому   порядку   акти    № 448/1 від 25.05.05 про прийняття вантажу за кількістю, який не має   юридичної сили,
оскільки у ньому відсутне точне та докладне   описання стану вантажу;

           - при прийнятті продукції  та проведенні перевірки маси тари позивачем не були дотримані вимоги п.21 Інструкції П-6    по правильності оформлення посвідчення представника громадськості, оскільки посвідчення повинне видаватися на право участі у прийманні конкретної партії продукції; (посвідчення представників громадськості Порфілової Е.У від 25.05.06, Дарієнко Н.В. від 25.05.05 , ТагильцеваВ.І.  від 26.05.05, Кучерова А.А. від 27.05.05 не передбачає,    в прийманні якої саме продукції, по яких накладних, від якого постачальника і переважування яких саме порожніх вагонів братиме участь даний представник); посвідчення, видані з порушенням п. 21 Інструкції П-6, є    недійсними;

           - при виявленні недостачі вугілля у вагоні, що поступив, відповідно до ст. 130   Статуту залізниць України і   &   6 розділу 38   "Правил перевезень вантажів” вантажоодержувачу   з претензійними заявами необхідно звертатися безпосередньо до:

1)  вантадоперевізника   - з оригіналами претензійних документів,

2)    вантажовідправника - з належно завіреними копіями   претензійних документів;

- порушуючи   ст. 130   Статуту залізниць України    і & 6 розділу 38 "Правил перевезень вантажів"    позивач    пред'явив    претензію тільки   до вантажовідправника, а до залізниці претензія пред'явлена не була;

- за наявності недовантаження вугілля в спірному напіввагоні залізниця не використовувала наданого їй права відмовити в прийомі до перевезення вагон, який не довантажений до технічної норми, і не зажадала завантажити спірний напіввагон бракуючою кількістю вугілля;

- позивачем порушені наступні правові норми : 1)   п. 5 Інструкції П-6    від 15.06.65  -   позивач, знаючи про наявність недостачі вантажу в спірних напіввагонах, приймає вантаж від залізниці без перевірки; 25.05.05  на під'їзному путі позивача в період з 10 години 07 хв. до 10 години 20 хв. працівниками позивача була зафіксована недостача вантажу в спірних   напіввагонах     № 68705219,  № 67922583,  № 67564609,    №66378175, №68308139,    №68568369   і    № 66447285   загальною вагою   -   6.91т ; органом транспорту видача вантажу зроблена 25.05.05 о 12 годин 05 хв., з
відміткою в залізничних накладних № 51473678,   № 51473685,   № 51473607,   № 51473656, № 51473625,   № 51473633 «Вантаж по даній _накладній прибув в справному вагоні /контейнері/ без ознак втрати  і виданий 25.05.05 згідно зі ст.52 Статуту залізниць України без перевірки»;

2)    п. 13 Інструкції П-6    від 15.06.65 встановлено, що кількість продукції, що поступила, при її прийманні повинна визначатися в тих же одиницях вимірювання, які вказані в супровідних документах :

у накладних № 51473678,   № 51473685,   № 51473607,   № 51473656,   № 51473625,

№ 51473633       маса вантажу визначена в   кілограмах,    а в акті № 488/1  від 25.05.05 - в тоннах;

3)    п. 16 Інструкції П-6    від 15.06.65  визначено, що якщо при прийманні продукції буде виявлена недостача, то одержувач зобов'язаний припинити подальше приймання, забезпечити збереження продукції, а також вжити заходи по запобіганню її змішуванню з іншою однорідною продукцією; про виявлену недостачу продукції складається акт за підписами осіб, що здійснювали приймання продукції, але позивачем приймання продукції не припинялося і   відповідний акт не складався;

4)    п. 25    Інструкції П - 6 від 15.06.05 встановлено, що в акті про недостачу продукції повинне бути вказане :

-  підпункт «г»: найменування і адреса відправника і постачальника,

-  підпункт «с»:   точна кількість бракуючої продукції і вартість її;

у акті № 488/1  від 25.05. 05  позивачем найменування постачальника, відправника,  кількість бракуючої продукції вказана, а адресу,    вартість бракуючої продукції не вказано;

5)   п. 27 Інструкції П-6 від 15.06.2005 року, який передбачає, що до акту приймання, яким   встановлюється недостача продукції, повинні бути прикладені :

-  на підставі підпункту «ж»: акт, складений відповідно до п.16 Інструкції;

відповідний п.16 Інструкції П-6 акт складений не був, відповідно до акту № 488/1  від 25.05.05   приймання продукції не прикладений, до матеріалів справи   не залучений;

6)  в порушення ст.130   Статуту залізниць України і    &  6 розділу 38   "Правил перевезень вантажів" - позивач   пред'явив претензію тільки   до вантажовідправника, а до залізниці претензія пред'явлена не була;

- в   акті № 488/1   від 25.05.05 про приймання продукції по кількості особами, що беруть участь в прийманні продукції зроблена відмітка : «Бракуюча кількість продукції у вагони вміститися не могло», і даний факт був засвідчений підписами всіх членів   комісії.

          Позивач у письмових поясненнях на доводи відповідача, здані до суду 01.08.06 та  08.08.06, посилається на наступне:

        - позивач не порушував п. 5 Інструкції П-6 ; згідно з ч. 5 п. 3.2 Роз'яснення Вищого господарського суду України від 29.05.02 № 04-5/601 "Про деякі питання практики вирішення спорів, що виникають з перевезення вантажів залізницею", обов'язок скласти комерційний акт виникає у залізниці лише у випадках, коли вона згідно зі ст. 52 Статуту залізниць України зобов'язана перевірити масу, кількість місць і стан вантажу; при прибутті спірних вагонів з вантажем ні однієї з перелічених в частині 2 ст. 52 Статуту підстав не виявлено;

- в акті приймання № 488/1 від 25.05.05 позивачем в графі "Стан вантажу

в момент його видачі органом транспорту" зазначено, що вантаж прибув у справних вагонах без ознак розкрадання і втрати; ч. 3 ст. 52 Статуту залізниць України передбачає, що вантаж, завантажений відправником, який прибув в справних вагонах без ознак недостачі чи пошкодження на відкритому рухомому складі видається без перевірки його кількості та стану; факт саме такої видачі вантажу підтверджується проставленими залізницею відповідними відмітками в графі 6 залізничних накладних;

- відправник згідно зі ст. 37 Статуту залізниць України повинен визначити масу вантажу і зазначити її у залізничній накладній; залізниця вправі перевірити дані, зазначені відправником у залізничній накладній (ст. 24 Статуту залізниць України), але залізниця не зобов'язана перевіряти масу всіх вантажів, які вона приймає до перевезення; не має також правового значення оцінка того, чи могла залізниця при прийнятті вантажу до перевезення побачити недовантаження у вагоні, оскільки ні Статут залізниць України, ні Правила перевезень не передбачають визначення маси вантажу "на око", (п. 3.19. Роз'яснення Вищого господарського суду України від 29.05.2002 р. № 04-5/601 "Про деякі питання практики вирішення спорів, що виникають з перевезення вантажів залізницею");

- можливість повернення залізницею вагонів, навантажених відповідачем не до повної місткості, на довантаження було передбачене параграфом 36 розділу 3 Правил перевезень вантажів, затверджених Міністерством шляхів сполучення СРСР, але п. З наказу № 644 від 21.11.00 Міністерства транспорту України "Про затвердження окремих розділів Правил перевезень вантажів" встановлено, що з моменту введення в дію нових розділів Правил перевезень вантажів, розділ 3 Правил перевезень вантажів, затверджених Міністерством шляхів сполучення СРСР 06.11.81 визнати таким, що на території України не застосовується; новими Правилами приймання вантажів до перевезення повернення вагонів на довантаження відправнику не передбачене;

- розрахунок суми нестачі продукції наданий відповідачу разом з претензією № 19-4/2-8у від 20.10.05 розрахований згідно з п.27 "Правил видачі вантажів" , а саме, з урахуванням норми нестачі 1% і норми надлишків 0,2 %;

- відповідач вважає, що при проведенні перевірки маси тари позивачем не були виконані вимоги п.21 Інструкції П-6 що до правильності оформлення посвідчення представнику громадськості ,оскільки посвідчення повинно видаватися на право приймання конкретної партії продукції, та згідно з листом юридичного відділу Міністерства чорної металургії № 84-42 від 17.04.84 посвідчення представнику громадськості на право участі в прийманні продукції, що прибула у нічний (тобто не в робочий ) час адміністрації, може бути підписано керівником (заступником керівника) підприємства в його робочі години; при чому, крім даних, передбачених в Інструкції П-6, в посвідченні у такому випадку вказується, що представник громадськості уповноважений приймати участь в прийманні продукції, яка надійшла підприємству-одержувачу в такий-то період часу (наприклад з 19 годин поточного дня до 7 години наступного дня);

- представник громадськості Дариєнко Миколай Васильович уповноважувався на переваження порожніх вагонів у робочу зміну опалювача вапна з 19 годин 25.05.05 до 7 години 26.05.05, отже, перевірку ваги порожніх вагонів було здійснено в неробочий час адміністрації, посвідчення видане у день перевірки, оскільки згідно з актом №488/2 від 26.05.05 переваження вищевказаних вагонів розпочалося о 1 годині 15 хвилин; встановлений в посвідченні № 53/1 від 25.05.05 час повноважень представника (12 годин) є набагато меншим визначеного абзацом 4 п. 21 Інструкції П-6 періоду (декада, місяць), на який заборонено видавати посвідчення на приймання продукції за кількістю; посвідчення № 53/1 від 25.05.05 за своїм змістом не суперечить вимогам Інструкції П-6;

- ст. 130 Статуту залізниць України роз'яснює право відправника і одержувача на пред'явлення до залізниці претензій та позовів; у позивача не було підстав звернутись з вимогою про відшкодування вартості недостачі до залізниці, так як згідно зі ст. 111 Статуту залізниць України залізниця звільняється від відповідальності за недостачу вантажу у випадку, якщо вантаж надійшов у непошкодженому відкритому рухомому складі, завантаженому засобами вантажовідправника, якщо немає ознак втрати чи пошкодження вантажу під час перевезення;

- у відповідності до ст.129 підставою для матеріальної відповідальності залізниці є комерційний акт, але комерційний акт не складався , оскільки вантаж завантажений засобами відправника і надійшов в справних вагонах без ознак недостачі, псування, пошкодження, тому виданий залізницею без перевірки їх кількості у відповідності до ст. 52 Статуту;

          - з акту приймання № 488/1 від 25.05.05 вбачається, що зважування продукції проводилось в русі на автоматичних електронно-тензометричних 200-тонних вагах "Тгаррег DRS" № 4226148, які знаходяться на під'їзній колії комбінату і розташовані до пункту передачі вантажу залізницею комбінату, чим і пояснюється, що переваження продукції відбувалося до видачі вантажу залізницею;

- договором № ПР/МД-2/1-03/НЮ-778 від 29.01.03 на експлуатацію залізничної під"їзної колії, укладеним між позивачем та ДП "Придніпровська залізниця" (п. 6.1) передбачено, що вагони по під"їзній колії локомотивом залізниці зі станції Кривий Ріг -Головний (станції призначення в спірних залізничних накладних) подаються на одну із колій приймально —відправочного парку станції Східна - Приймально-Відправна, яка включає станції Східна-Розвантажувальна, Східна-Сортувальна, Східна-Внутрішньозаводська;

- на коліях станції Східна-Приймально-Відправна здійснюється здавання і прийом вагонів у технічному і комерційному відношенні (абз. 2 п. 6.3 договору), де у відповідності до п. 7 Правил видачі вантажів, затверджених Міністерством транспорту України від 21.11.00 № 644, і ст. 23 Статуту залізниць України вантаж видається разом із накладною одержувачу; після здійснення здавання вагонів подальший рух вагонів здійснюється локомотивом власника колії, тобто позивача (абз. З п. 6.3 дог.);

- правомірність видачі вантажу на станції Східна-Приймально-Відправна підтверджується Єдиним технологічним процесом (ЄТП) роботи під'їздної колії КГГМК і станцій приймання Кривий Ріг, Кривий Ріг-Головний, узгодженим з ДП "Придніпровська залізниця";

- у відповідності до ЄТП на станції Східна-Приймально-Відправна залізниця утримує філії технічної і товарної контор станції примикання Кривий Ріг-Головний, які є складовою частиною обмінних пунктів, до складу яких входить відповідний штат прийомоздавачів, оглядачів вагонів позивача і залізниці, які здійснюють передачу і прийом вагонів на  під'їзної колії позивача (стор. 244 витягу з ЄТП);

- акт № 488/1 від 25.05.06 складений у відповідності до вимог п.25 Інструкції П-6 , містить відомості про результати зважування продукції разом з вагоном ( вага брутто); у відповідності до п.14 Інструкції П-6 , при неможливості переважування продукції без тари, визначення ваги нетто здійснюється шляхом переважування ваги брутто в момент отримання продукції та ваги тари після звільнення її з-під продукції;

- акт № 488/2 від 26.05.05 складений у відповідності до вимог п.14 Інструкції П-6 містить відомості про результати зважування порожніх вагонів (вага тари) ; визначення ваги нетто здійснювалось шляхом віднімання від перевіреної ваги брутто (яка зафіксована в акті № 488/1) перевіреної ваги порожнього вагону; такий порядок визначення ваги нетто відповідає вимогам п.14 Інструкції П-6 , оскільки визначення ваги нетто шляхом відрахування з ваги брутто згідно даних, вказаних в супроводжуючих документах, без фактичної перевірки ваги брутто і ваги тари не дозволяється;

Дослідивши обставини справи, додатково надані документи, господарський суд дійшов до наступного.

В обґрунтування позову позивач посилається на наступне:

- згідно з рішенням загальних зборів акціонерів від 12.01.06  найменування Відкритого акціонерного товариства "Криворіжсталь" змінено на Відкрите акціонерне товариство "Міттал Стіл Кривий Ріг", яке є правонаступником всіх майнових і немайнових прав і обов'язків ВАТ "Криворіжсталь", у зв'язку з вибуттям у спірному правовідношенні ВАТ "Криворіжсталь" внаслідок зміни найменування, з вимогою про захист свого цивільного права звертається ВАТ "Міттал Стіл Кривий Ріг";

- позовні вимоги ґрунтуються на підставі договору № 43 у/З 5-24гп/921 від 11.02.05, укладеного між ВАТ "Криворіжсталь" і відповідачем, за умовами вищевказаного договору, 25.05.05 на адресу позивача за залізничними накладними №№ 51473678, 51473685, 51473607, 51473656, 51473608, 51473625, 51473633 у вагонах №№ 68705219, 6792258З, 67564609,66378175, 68308139, 68568369, 66447285 надійшов антрацит АШ;

- згідно з п. 2.8 вищевказаного договору, приймання продукції за кількістю здійснювалось у відповідності до вимог Інструкції про порядок приймання продукції виробничо-технічного призначення і товарів народного споживання по кількості П-6;

- при прийманні продукції за участю представника громадськості була виявлена вагова недостача у кількості 6,91 т, про що був складений акт про приймання продукції за кількістю № 488/1 від 25.05.05;

- у відповідності до вимог п. 14 Інструкції П-6 позивачем була проведена перевірка ваги тари вагонів після вивантаження продукції, результати якої зафіксовані актами № 488/2 від 26.05.05, № 488/3 від 27.05.05, № 488/4 від 27.05.05; після перевірки ваги порожніх вагонів недостача продукції за актом склала 6,75 т.

- з урахуванням фактичної ваги тари вагонів і норми недостачі 1,0% відповідальна недостача становить 3,18 т, вартість якої - 691,09 грн. (вартість однієї тони продукції - 178,38 грн. і 182,30 грн. підтверджена рахунками відповідача № 74265 від 22.05.05 і № 74298 24.05.05); вищевказані рахунки, виставлені відповідачем на оплату продукції, яка надійшла, в тому числі, і в спірних вагонах, сплачені позивачем в повній сумі платіжним дорученням № 2/07915 від 20.05.05;

- пред'явлену позивачем претензію про відшкодування вартості вагової недостачі продукції № 19-4/2-8у від 20.10.05 на суму 691,09 грн. відповідач відхилив листом № 831 від 10.11.05;

- позивач  з  доводами   відповідача   погодитись   не  може  з   наступних підстав: можливість повернення залізницею вагонів, навантажених відповідачем не до повної місткості, на довантаження було передбачене параграфом 36 розділу З Правил перевезень вантажів, затверджених Міністерством шляхів сполучення СРСР, але п. 3 наказу № 644 від 21.11.00 Міністерства транспорту України "Про затвердження окремих розділів Правил перевезень вантажів" встановлено,   що   з   моменту   введення   в   дію   нових   розділів   Правил перевезень вантажів, розділ 3 Правил перевезень вантажів, затверджених Міністерством шляхів сполучення СРСР 06.11.81 визнати таким, що на території України  не застосовується; новими Правилами приймання вантажів до перевезення повернення вагонів на довантаження відправнику не передбачене.

- відповідно до ч. 1 ст. 623 ЦК України, боржник, який порушив зобов'язання, має відшкодувати кредиторові завдані цим збитки;

- неналежне виконання зобов'язань відповідачем полягає в тому, що вага фактично поставленої позивачу продукції не відповідає вазі, вказаній в платіжних документах, чим позивачу завдано збитки в розмірі вартості вагової недостачі;

- позивач просить стягнути з відповідача на свою користь вартість вагової недостачі продукції в сумі 691 грн. 09 коп..

Між ВАТ „Криворізький державний гірничо-металургійний комбінат "Криворіжсталь" (правонаступником якого є позивач у справі) та Державним підприємством "Ровенькиантрацит" (відповідач у справі), укладений договір поставки від 11.02.05 № 43у/35-24гп/921 (а.с.33-34). Відповідно до умов договору відповідач прийняв на себе зобов'язання поставити вугілля марки А (антрацит), а позивач прийняти та здійснювати його оплату.

На виконання умов договору за залізничними накладними № № 51473633, 51473625, 51473608, 51473656, 51473607, 51473685, 51473678 відповідачем було відвантажено вугілля у кількості по 69,0 тн у вагоні № 66447285, 65,0 тн у вагоні № 68568369, 69,0 тн у вагонах № № 68308139, 66378175, 65,0 тн у вагоні 67564609  (відповідно).

На станцію призначення вантажу вагони прибули у справному стані, без ознак втрати, у зв'язку з чим були видані позивачеві без перевірки ваги згідно ст.52 Статуту Залізниць, про що свідчить штамп залізниці в графі 6 накладної "Відмітки про видачу вантажу".

Пунктами 2.8, 2.9 договору сторони передбачили проведення приймання товару за якістю та кількістю згідно з вимогами Інструкції П-6, П-7.

Згідно з пунктом 1 Інструкції П-6 вона застосовується у всіх випадках, коли стандартами, технічними умовами та іншими обов'язковими правилами не встановлено інший порядок приймання продукції за кількістю.

Порядок приймання продукції виробничо-технічного призначення за кількістю встановлений Інструкцією про порядок приймання продукції виробничо-технічного призначення і товарів народного споживання за кількістю, затвердженої постановою Держарбітражу при Раді Міністрів СРСР від 15 червня 1965 року № П-6, яка містить перелік документів-доказів, які є підставою для покладення на відправника відповідальності за втрату, псування, пошкодження або нестачу вантажу. Отже, ніякі інші документи не можуть підтверджувати обставини, що є підставою для покладення на відправника відповідальності за нестачу вантажу.

Як свідчать матеріали справи при прийманні продукції за участю повноважного представника громадськості (посвідчення –а.с.18) була встановлена вагова недостача у вагонах №№ 66447285, 68568369, 68308139, 66378175, 67564609  в кількості 6,91 тн, про що складений акт (Ф 224-4) про приймання продукції за кількістю від 25.05.05 № 488/1 (а.с. 19).

У відповідності з вимогами п.14 Інструкції П-6 позивачем зроблено перевірку ваги тари вагонів після вивантаження продукції, результати якої зафіксовані актами (Ф 224-5) від 26.05.05 № 488/2 (а.с.21), від 27.05.05 № 488/3 (а.с.23), 27.05.05 № 488/4 (а.с.25) та визначена недостача 6,75тн. (1,45 тн, 4,25 тн, 1,05 тн - відповідно).

Як вбачається з акту про приймання продукції за кількістю від 25.05.05 № 488/1 приймання (зважування) спірного вантажу здійснювалось у русі на автомотичних електронно-тензометричних 200-тонних справних вагах "ТКАРРЕR DRS" № 4226148, які знаходяться на під'їзній колії позивача та розміщені до пункту  передачі вантажів залізницею-станцією Кривий Ріг-Головний Придніпровської залізниці  - позивачеві.

Порядок здійснення прийомоздавальних операцій між позивачем і залізницею регулюється відповідними договором на експлуатацію залізничної під'їзної колії та Єдиним технологічним процесом (ЄТП).

Договором від 29.01.03 №ПР/МД-2/1-03/НЮ-778 на експлуатацію залізничної під'їзної колії, укладеним між ВАТ „Криворізький державний гірничо-металургійний комбінат "Криворіжсталь" (правонаступником якого є позивач у справі)  та ДП "Придніпровська залізниця" (п.6.1) передбачено, що вагони по під’їзній колії локомотивом залізниці зі станції Кривий Ріг-Головний (станція призначення) подаються на одну із колій приймально-відправочного парку станції Східна-Приймальновідправна,     власника.

Пунктом 6.3 цього договору передбачено, що на коліях станції Східна-Приймальновідправна здійснюється здавання і прийом вагонів у технічному і комерційному відношенні. Після здійснення здачі вагонів подальший рух вагонів здійснюється локомотивом власника колії, тобто позивача.

Таким чином, з урахуванням фактичної ваги тари вагонів, норми недостачі 1,0% та норми надлишків вартість відповідальної недостачі вугілля –3,18 тн за розрахунком позивача (а.с.26-27) складає 691 грн. 09 коп., яку позивач просить стягнути з відповідача на свою користь.

Оцінивши  обставини справи та доводи сторін у їх сукупності, суд  прийшов до наступного.

Відповідно до статті 526 Цивільного кодексу України зобов'язання повинні виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього кодексу,  інших актів цивільного законодавства. За змістом ст. 599 Цивільного кодексу України зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Відповідно до ст.623 Цивільного кодексу України боржник, що порушив зобов’язання, має відшкодувати кредиторові причинені цим збитки, розмір яких доводить кредитор.

Позивач свої зобов'язання за договором виконав, оплативши платіжні вимоги-доручення відповідача від 22.05.05 та від 24.05.05 (а.с.30-31) за платіжним дорученням від 20.05.05 № 2/07915 (а.с.32).

Отже, суд вважає,  що відповідач свої договірні зобов'язання виконав не в повному обсязі, а приймання продукції здійснене позивачем без порушень вимог Інструкції П-6.

Заперечення відповідача за відзивом відхиляються господарським судом за необґрунтованістю, оскільки у відповідності до ст. 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Видача вантажу органом транспорту після його перевантаження у русі на автоматичних електронно-тензометричних 200-тоних вагах “Trapper DRS” обумовлено тим, що зазначені ваги знаходяться на під‘їзній колії комбінату та розташовані до пункту передачі вантажів залізницею комбінату, про що зазначено у акті.

Господарський суд вважає заперечення відповідача необґрунтованими, оскільки компетентною комісією, яку попереджено про відповідальність за підписання акту, що містить дані, які не відповідають дійсності, було встановлено, що вантаж прибув у справних вагонах без ознак розкрадання та втрати.

Так, прибуття вантажу у справному вагоні свідчить про те, що доступу до вантажу у процесі перевезення не було, він не піддався будь-якому зовнішньому фізичному впливу; передбачається також, що вантаж прибув у тому стані і кількості, в якому був завантажений вантажовідправником. Відповідач вважає, що позивачем не виконано п.5 Інструкції П-6, яким передбачено, що у випадках, коли при прийомці вантажу від органу транспорту встановлено невідповідність  ваги вантажу даним, що зазначені у транспортному документі, одержувач зобов‘язаний вимагати від залізниці складання комерційного акту.

Позивачем вугілля по спірних відправках було одержане від залізниці у порядку ст. 52 Статуту залізниць без перевірки кількості вантажу, оскільки вантаж прибув у справних вагонах, без ознак розкрадання та втрати, тому вимоги  у позивача до залізниці про перевірку маси вантажу не було.

             Заперечення  відповідача щодо незазначення у акті стану  навантаження вугілля та у відповідних посвідченнях на право участі  у прийомці  сировини та матеріалів, переваженні порожніх вагонів періоду, а не конкретної партії товару, відхиляються господарським судом за необґрунтованістю, оскільки не свідчать про порушення позивачем   Інструкції П-6.  Позивач у своїх запереченнях на відзив посилається на те, що згідно з листом юридичного відділу Міністерства чорної металургії № 84-42 від 17.04.84 посвідчення представнику громадськості на право участі в прийманні продукції, що прибула у нічний (тобто не в робочий ) час адміністрації, може бути підписано керівником (заступником керівника) підприємства в його робочі години.

          Незазначення у акті адреси та вартості бракуючої продукції не лишає акт від 25.05.05 № 488/1 юридичної сили, не спростовує встановлення факту недостачі у відповідній кількості.

Таким чином, з урахуванням фактичної ваги тари вагонів, норми недостачі вартість 3,18 тн відповідальної недостачі вугілля за розрахунком позивача складає 691грн. 09 коп., які є для нього збитками через неналежне виконання відповідачем зобов’язань за укладеним договором щодо поставки певної  кількості вугілля.

Згідно зі ст. 193 ГК України суб’єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов’язання належним чином, зокрема,  відповідно до договору.

Відповідно до ст. 224 ГК України учасник господарських відносин, який порушив господарське зобов’язання або установлені вимоги щодо здійснення господарської діяльності, повинен відшкодувати завдані цим збитки суб’єкту, права або законні інтереси якого порушено. Під збитками розуміються витрати, зроблені управненою стороною, втрата або пошкодження її майна, а також не одержані нею доходи, які управнена сторона одержала б у разі належного виконання зобов’язання або додержання правил здійснення господарської діяльності другою стороною.

Відповідно до ст. 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

  Вина відповідача є такою, що підтверджена матеріалами справи.

              За таких обставин, позов підлягає задоволенню повністю у сумі 454 грн. 90 коп..

          Відповідно до ст.ст. 44, 49 ГПК України  судові витрати покладаються на відповідача.       

          На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 44, 49, 82, 84, 85 ГПК України,  суд

в и р і ш и в :

1.          Позов задовольнити повністю.

2. Стягнути з  Державного підприємства “Ровенькиантрацит”,  Луганська область, м. Роженьки,   вул. Комуністична, 6, код   32320704, на користь Відкритого акціонерного товариства "Міттал стіл Кривий Ріг", м. Кривий Ріг, вул..Орджонікідзе, 1, код 24432974,

збитків у розмірі вартості вагової недостачі продукції -  691 грн. 09 коп., 102 грн. 00 коп. витрат по держмиту та 118 грн. 00 коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу, видати на виконання наказ позивачеві після набрання рішенням законної сили.

             Рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його підписання, оформленого відповідно до ст. 84 ГПК України.

          Дата підписання рішення –08.08.06.

Суддя                                                                                  М.Л.Доманська