КОПІЯ

УКРАЇНА

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ХМЕЛЬНИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

____________________________________________________________________

Справа № 686/5359/17

Провадження № 22-ц/792/647/18

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

08 травня 2018 року м. Хмельницький

Апеляційний суд Хмельницької області у складі

колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ

Купельського А.В. (суддя-доповідач), Спірідонової Т.В., Янчук Т.О.,

секретар судового засідання Гриньова А.М.

з участю учасників справи: представника апелянта - ОСОБА_4, представника ДВС Новіцької Л.С., стягувача ОСОБА_6, її представника ОСОБА_7, боржника ОСОБА_8

розглянув у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу ОСОБА_9 на ухвалу Хмельницького міськрайонного суду від 12 січня 2018 року (суддя Стефанишин С.Л.) про задоволення подання державного виконавця Першого відділу державної виконавчої служби м. Хмельницького Головного територіального управління юстиції у Хмельницькій області про примусове проникнення до житла чи іншого володіння,

в с т а н о в и в :

В грудні 2017 року Державний виконавець Першого відділу державної виконавчої служби м. Хмельницького Головного територіального управління юстиції у Хмельницькій області Новіцька Л.С. звернулася до суду з поданням про вирішення питання в порядку ст. 439 ЦПК України, про надання дозволу на примусове проникнення до житла за адресою: АДРЕСА_3 де проживає ОСОБА_8, у зв'язку з наявністю в останньої невиконаних зобов'язань перед ОСОБА_6 та Головним Управлінням ДФС у Хмельницькій області за зведеним виконавчим провадженням № 55205863.

Ухвалою Хмельницького міськрайонного суду від 12 січня 2018 року подання задоволено.

Надано дозвіл на примусове проникнення до вказаного будинку, який належить на праві власності ОСОБА_9, у якому проживає ОСОБА_8, для проведення виконавчих дій по виконанню зведеного виконавчого провадження № 55205863.

Не погоджуючись з такою ухвалою, ОСОБА_9 в апеляційній скарзі просить її скасувати, в задоволенні подання відмовити.

Вважає, що ухвала є незаконною, необґрунтованою, прийнята з порушенням норм матеріального та процесуального права.

Посилається на те, що державним виконавцем не були проведені дії, спрямовані на встановлення наявності майна у боржника за відповідною адресою, що було проігноровано судом.

Апелянт зазначив, що суд неналежним чином з'ясував за якою саме адресою проживає боржник та чи перебуває його майно за адресою, вказаною виконавцем.

Крім того, ОСОБА_9 вказує, що державний виконавець не дотримався порядку повідомлення боржника про час і місце проведення виконавчих дій.

ОСОБА_6 подала відзив на апеляційну скаргу. Зазначає, що ухвала Хмельницького міськрайонного суду від 12 січня 2018 року постановлена з дотриманням норм матеріального та процесуального права. Вказує, що апелянт не надав жодного належного та допустимого доказу, який би спростував обгрунтування суду та державного виконавця.

Заслухавши доповідача, пояснення учасників справи, перевіривши матеріали справи, ознайомившись з доводами апеляційної скарги, апеляційний суд приходить до висновку, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом встановлено, і це підтверджується матеріалами справи, що згідно виконавчого листа по справі 686/5359/17 від 31 липня 2017 року, виданого Хмельницьким міськрайонним судом, з ОСОБА_8 на користь ОСОБА_6 стягнуто кошти в сумі 133754,30 грн., вимог № Ф-705-23-У від 07.07.2017 року ГУ ДФС у Хмельницькій області про стягнення з ОСОБА_8 на користь ГУ ДФС у Хмельницькій області заборгованості в розмірі 13871, 37 грн., вимог № Ф-705-23-У від 07.07.2017 року ГУ ДФС у Хмельницькій області про стягнення з ОСОБА_8 на користь ГУ ДФС у Хмельницькій області заборгованості в розмірі 10369,13 грн. (Т. 1 а. с. 41, 84).

01 серпня 2017 року державним виконавцем Першого відділу державної виконавчої служби м. Хмельницького Головного територіального управління юстиції у Хмельницькій області Новіцькою Л.С. відкрите виконавче провадження ВП № 54415945 з виконання вищевказаного виконавчого листа 686/5359/17 (Т. 1 а. с.64).

З метою виявлення майна боржника державним виконавцем направлено запити до реєструючих органів.

Згідно відповідей УПФУ від 01 серпня 2017 року ОСОБА_8 на обліку як така, що отримує пенсію не перебуває, інформації щодо особи-боржника який працює за трудовими та цивільно-правовими договорами, про останнє місце роботи не знайдено (Т. 1 а. с. 63).

Даними відповіді ДФСУ від 01 серпня 2017 року підтведжується, що у зазначеного боржника відсутні відкриті рахунки у банківських установах (Т. 1 а. с. 63 звор.).

Незважаючи на зазначену інформацію 02 серпня та 03 серпня 2017 року державним виконавцем винесено постанову про арешт коштів боржника ( загальний арешт на 20 банківських установ) та направлено до банківських установ для подальшого виконання (Т. 1 а. с. 65, 66, 67, 68).

Даними витягу з Єдиного державного реєстру МВС України підтверджується, що за зазначеним боржником рухомого майна не виявлено (Т. 1 а. с. 76).

Згідно інформаційної довідки з Реєстру прав власності на нерухоме майно за останньою зареєстровано право власності на квартиру, що розташована за адресою АДРЕСА_1. Відповідне майно підпадає під дію мораторію оскільки перебуває в доларовій іпотеці ЗАТ "Альфа-Банк" від 29 листопада 2007 року (Т. 1 а. с. 70-71).

Згідно відповіді міграційної служби України в Хмельницькій області боржниця документована 19 вересня 2011 року паспортом громадянина України для виїзду за кордон серії ЕТ №307345 (Т. 1 а. с. 76).

01 серпня 2017 року державним виконавцем винесено та направлено ОСОБА_8 виклик державного виконавця, який зобов'язував її з'явитись до державного виконавця 07 серпня 2017 року (Т. 1 а. с. 64).

З метою перевірки майнового стану 02 серпня 2017 року за місцем проживання боржника державним виконавцем здійснено виїзд за адресою АДРЕСА_3 але на територію приватного будинку зайти не вдалося, оскільки ніхто ворота не відчинив, про що був складено відповідний акт. Крім цього, виконавцем встановлено, що житловий будинок за зазначеною вище адресою, згідно інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру права власності на нерухоме майно станом на 03 листопада 2017 року, належить на праві власності сину боржника ОСОБА_9, який набутий ним на підставі договору дарування від 27 листопада 2009 року (Т. 1 а. с. 69).

Задля забезпечення повного і своєчасного виконання рішення 03 серпня 2017 року державним виконавцем винесено нову постанову про арешт коштів боржника ще у 6-ти банківських установах (Т. 1 а. с. 66).

07 серпня 2017 року ОСОБА_8 на виклик державного виконавця не з'явилась.

09 серпня 2017 року державним виконавцем повторно винесено та направлено боржнику виклик державного виконавця, який зобов'язував останню з'явитись до державного виконавця 14 серпня 2017 року. Відповідний виклик (та постанову про відкриття виконавчого провадження) було вручено боржнику під особистий підпис при виїзді державного виконавця за адресою м. Хмельницький, АДРЕСА_3 (Т. 1 а. с. 124, 94).

Державним виконавцем 11 серпня 2017 року направлено запит до закладів комунального обслуговування населення (Хмельницькводоканал, ЖЕК2, Хмельницьктеплокомуненерго, Хмельницькоблнерго, Хмельницькгаз), для встановлення чи проживає ОСОБА_8 за адресою АДРЕСА_2 та чи проводиться сплата/несплата останньою комунальних послуг за вищевказаною адресою (Т. 1 а. с. 122).

Згідно відповідей наданих комунальними закладами, ОСОБА_8 має заборгованість перед: ЖЕК-2-4813,28 грн., Хмельницьктеплокомуненерго - 28 248,30 грн. (Т. 1 а. с. 120, 121).

11 серпня 2017 року державним виконавцем здійснено вихід за адресою АДРЕСА_2 відповідно до якого було складено акт державного виконавця в присутності 2-х свідків (сусідів з квартир №1 та №3) та представника ОМК «Проскурівська» (колишній ЖЕК-2), про те що ОСОБА_8 протягом декількох років вже не проживає за відповідною адресою (Т. 1 а. с. 119).

14 серпня 2017 року на виклик державного виконавця боржник не з'явилась.

Державним виконавцем 15 серпня 2017 року здійснено виїзд за адресою м. Хмельницький, с. Ружичанка та складено акт державного виконавця, яким підтверджується факт проживання боржника за адресою м. Хмельницький, АДРЕСА_3, акт було складено за участі 2-х свідків, про що в акті є відповідні відмітки (Т. 1 а. с. 118).

Ухвалою Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області від 13 вересня 2017 року задоволено подання державного виконавця Першого відділу державної виконавчої служби м. Хмельницького Головного територіального управління юстиції у Хмельницькій області про тимчасове обмеження у праві виїзду боржника-фізичної особи ОСОБА_8 за межі України (а. с. 148 Т. 1).

Ухвалою Апеляційного суду Хмельницької області від 11 грудня 2017 року апеляційну скаргу ОСОБА_8 відхилено, ухвалу Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області від 13 вересня 2017 року залишено без змін (Т. 1 а. с. 221 ).

Задовольняючи подання про примусове проникнення до житла, суд виходив з того, що боржник ухиляється від виконання рішення суду.

З таким висновком колегія суддів Апеляційного суду не погоджується.

Так, ст. 1 ЦПК України (в редакції, яка діяла на час ухвалення оскаржуваного рішення) передбачено, що завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.

Належне та повне виконання рішення суду є невід'ємною частиною права на справедливий суд (ст. 6 Конвенції про захист прав і основоположних свобод).

Відповідно до ч. 1 ст. 18 Закону України «Про виконавче провадження» виконавець зобов'язаний вживати передбачених цим Законом заходів щодо примусового виконання рішень, неупереджено, ефективно, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії.

Згідно з п. 4 ч. 3 ст. 18 Закону України «Про виконавче провадження» виконавець під час здійснення виконавчого провадження має право за наявності вмотивованого рішення суду про примусове проникнення до житла чи іншого володіння фізичної особи безперешкодно входити на земельні ділянки, до житлових та інших приміщень боржника - фізичної особи, особи, в якої перебуває майно боржника чи майно та кошти, належні боржникові від інших осіб, проводити в них огляд, у разі потреби примусово відкривати їх в установленому порядку із залученням працівників поліції, опечатувати такі приміщення, арештовувати, опечатувати та вилучати належне боржникові майно, яке там перебуває та на яке згідно із законом можливо звернути стягнення. Примусове проникнення на земельні ділянки, до житлових та інших приміщень у зв'язку з примусовим виконанням рішення суду про виселення боржника та вселення стягувача і рішення про усунення перешкод у користуванні приміщенням (житлом) здійснюється виключно на підставі такого рішення суду.

Аналіз положень Закону України «Про виконавче провадження» та процесуальних норм дає підстави для висновку про законодавче збалансування прав як особи, що ініціює питання звернення з поданням до суду про примусове проникнення до житла, так і особи, щодо якої такі заходи застосовано. При цьому питання про примусове проникнення до житла вирішується не інакше як шляхом прийняття вмотивованої ухвали суду з додержанням принципу верховенства права.

Процесуальний порядок вирішення питання про примусове проникнення до житла регламентовано нормами ст. 376 ЦПК України (в редакції, яка діяла на час ухвалення рішення), зі змісту якої вбачається, що вирішення питання про проникнення до житла боржника в судовому порядку може мати місце для встановлення майна боржника чи майна та коштів, належних боржникові від інших осіб.

Згідно зі ст. 8 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод кожен має право на повагу до свого приватного і сімейного життя, до свого житла і кореспонденції. Органи державної влади не можуть втручатись у здійснення цього права, за винятком випадків, коли втручання здійснюється згідно із законом і є необхідним у демократичному суспільстві в інтересах національної та громадської безпеки чи економічного добробуту країни, для запобігання заворушенням чи злочинам, для захисту здоровя чи моралі або для захисту прав і свобод інших осіб.

25 вересня 2015 року на засіданні пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ було обговорено та взято до відома інформацію про узагальнення практики розгляду судами процесуальних питань, пов'язаних із виконанням судових рішень у цивільних справах. Відповідно до цього узагальнення у поданні про примусове проникнення до житла чи іншого володіння боржника - фізичної особи або особи, у якої знаходиться майно боржника чи майно та кошти, належні боржникові від інших осіб, повинні бути зазначені достовірні дані про наявність майна у приміщенні, до якого потрібно здійснити примусове проникнення. У разі проникнення до житла чи іншого володіння особи, яка не є учасником виконавчого провадження, у відповідному поданні, мають бути зазначені обставини, які свідчили б про інформування цієї особи про необхідність вчинення дій щодо передання майна, належного боржникові, для подальшого звернення стягнення на нього, а також дані про небажання цієї особи виконувати відповідне розпорядження державного виконавця. Відповідно до змісту ст. 376 ЦПК при задоволенні подання про примусове проникнення до житла чи іншого володіння боржника - фізичної особи або особи, у якої знаходиться майно боржника чи майно та кошти, належні боржникові від інших осіб, суд в ухвалі має зазначити, в чиє житло чи володіння дозволяє проникнення, для виконання якого рішення суду чи іншого органу (посадової особи) дається цей дозвіл, для виконання яких виконавчих дій дається цей дозвіл (із метою проведення опису, арешту майна, вилучення майна у присутності власника квартири для подальшої реалізації, для ознайомлення покупців із майном, що підлягає реалізації, тощо).

Як встановлено судом, боржник не зареєстрована за адресою АДРЕСА_3, а тільки мешкає там. У власності боржника наявна квартира АДРЕСА_1, про що було відомо державному виконавцю. З поданням про примусове проникнення до належної боржнику квартири державний виконавець до суду не звернувся. Належного обгрунтування про необхідність проникнення до житла належного на праві власності іншій особі державний виконавець не надав. Також, державним виконавцем не надано інформації чи відомо власнику будинку за адресою м. Хмельницький, АДРЕСА_3, де проживає боржник, про необхідність вчинення дій щодо передання майна, належного боржникові для подальшого звернення стягнення на нього, а також дані про небажання цієї особи виконувати відповідне розпорядження державного виконавця, чи чинить власник будинку перешкоди у наданні доступу до свого житла для перевірки наявності майна боржника та його опису.

Надаючи дозвіл на примусове проникнення до житла, місцевий суд належним чином не з'ясував зазначені питання. Не з'ясував чи перебуває майно боржника за адресою вказаною виконавцем і чи не будуть порушуватись таким чином права інших осіб на недоторканість житла.

Враховуючи зазначене, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга є обґрунтованою, а оскаржувана ухвала суду прийнята з порушенням норм процесуального та матеріального права, а тому вона підлягає скасуванню з ухваленням нового судового рішення про відмову в задоволенні подання державного виконавця.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 374, 379, 382, 384, 389, 390 ЦПК України, Апеляційний суд

п о с т а н о в и в :

Апеляційну скаргу ОСОБА_9 задовольнити.

Ухвалу Хмельницького міськрайонного суду від 12 січня 2018 року скасувати та прийняти постанову.

Відмовити в задоволенні подання Державного виконавця Першого відділу державної виконавчої служби м. Хмельницького Головного територіального управління юстиції у Хмельницькій області про надання дозволу на примусове проникнення до житла.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і оскарженню в касаційному порядку не підлягає.

Повне судове рішення складено 11 травня 2018 року.

Судді: /підписи/ А.В. Купельський

Т.В. Спірідонова

Т.О. Янчук

Згідно з оригіналом:

суддя Апеляційного суду

Хмельницької області А.В. Купельський