ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

_____________________________________________________________________________________________

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

08 травня 2018 року м. ОдесаСправа № 923/1159/17

Одеський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого судді В.В. Лашина

суддів Л.О. Будішевської,

О.Ю. Аленіна

При секретарі Є.О. Чеголя

За участю представників сторін:

Від Херсонського міського центру зайнятості - Ковтун Ю.О.

Від Херсонського об'єднаного УПФУ Херсонської області - Холодкова Ю.М..

ОСОБА_4 в судове засідання не з'явився.

Розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Херсонського міського центру зайнятості

на рішення Господарського суду Херсонської області

від 04.01.2018

у справі №923/1159/17

за позовом Херсонського міського центру зайнятості

до Головного управління Пенсійного фонду України в Херсонській області

за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні позивача: ОСОБА_4

про стягнення 2826 грн. 58 коп. збитків,

Головуючий суддя - Гридасов Ю.В.

час та місце прийняття рішення: 4 січня 2018 року, м. Херсон, вул. Театральна 18, господарський суд Херсонської області

повний текст рішення складено 09.01.2018.

ВСТАНОВИВ:

В грудні 2017 року Херсонський міський центр зайнятості звернувся до господарського суду Херсонської області з позовом до Херсонського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Херсонської області (правнонаступником якого є Головне управління Пенсійного фонду України в Херсонській області) про стягнення 2826 грн. 58 коп. отриманих третьою особою у справі, як допомога по безробіттю за період з 30.04.14 по 17.07.14.

Рішенням Господарського суду Херсонської області від 04.01.2018 (суддя Гридасов Ю.В.) у задоволенні позову відмовлено .

Не погоджуючись з вказаним рішенням, Херсонський міський центр зайнятості звернувся до Одеського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить рішення місцевого господарського суду скасувати та постановити нове, яким позовні вимоги задовольнити в повному обсязі, посилаючись на неповне з'ясування господарським судом обставин що мають значення для справи.

В обґрунтування апеляційної скарги позивач зазначає, що станом на момент звернення до Херсонського міського центру зайнятості за сприянням у працевлаштуванні, а саме 23.04.2014 року, ОСОБА_4 пенсія не призначалася. За інформацією, яка містилася в Державному реєстрі загальнообов'язкового державного соціального страхування на момент реєстрації ОСОБА_4 як безробітного та в період його перебування на обліку у центрі зайнятості, вищезазначених відомостей стосовно призначення ОСОБА_4 пенсії за віком із зменшенням пенсійного віку на 10 років, встановленого для одержання державних пенсій, відповідно до ст. 55 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" не було..

Скаржник зазначає що саме внаслідок протиправних дій УПФУ в м. Херсоні щодо відмови ОСОБА_4 в призначенні пенсії за віком із зменшенням пенсійного віку на 10 років, встановленого для одержання державних пенсій, відповідно до ст. 55 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи", ОСОБА_4 був вимушений звернутися до Херсонського міського центру зайнятості за сприянням у працевлаштуванні, що на думку скаржника свідчить про наявність вини Відповідача у заподіянні збитків (шкоди) Позивачу.

Оскільки постановою Одеського апеляційного адміністративного суду по справі № 667/6530/14-а від 10.02.2015, визнано протиправною відмову Відповідача при вирішенні питання призначення пенсії гр. ОСОБА_4, виплати Позивача, здійснені зазначеній особі, позивач вважає такими такими, що здійснені у зв'язку з неправомірними діями Відповідача, а тому підлягають відшкодуванню .

В відзиві на апеляційну скаргу Головне управління Пенсійного фонду України в Херсонській області" просить відмовити у задоволенні апеляційної скарги та залишити оскаржуване судове рішення без змін, оскільки, на думку відповідача саме на позивача покладено обов'язок перевірки та розслідування страхових випадків та обґрунтованість виплат. Позивачем не доведено причинно-наслідкового зв'язку між діями Відповідача та шкодою, завданою Позивачеві, що є обов'язковою умовою для стягнення позадоговірної шкоди.

Ухвалою Одеського апеляційного господарського суду від 16.04.2018 здійснено заміну відповідача - Херсонського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Херсонської області найого процесуальним правонаступником - Головним управлінням Пенсійного фонду України в Херсонській області.

Гр. ОСОБА_4 в судове засідання не з'явився, про час, дату та місце його проведення повідомлявся належним чином.

Обговоривши доводи апеляційної скарги, заслухавши пояснення присутніх представників сторін, дослідивши матеріали справи та перевіривши правильність застосування господарським судом норм матеріального і процесуального права, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з огляду на наступне.

Як вбачається з матеріалів справи та встановлено господарським судом, 23.04.2014 гр. ОСОБА_4 звернувся до Херсонського міського центру зайнятості за сприянням у працевлаштуванні . Наказом центру зайнятості від 28.04.2014 № НТ140428, ОСОБА_4 надано статус безробітного з 23.04.2014 та призначено виплату допомоги по безробіттю з 30.04.2014 згідно наказу від 30.04.2014 № НТ140430.

Наказом центру зайнятості від 18.07.2014 № НТ140718 прийнято рішення припинити виплату допомоги по безробіттю гр. ОСОБА_4 з 18.07.2014 та припинити реєстрацію безробітного з 18.07.2014 у зв'язку з поданням заяви безробітного про відмову від послуг ДСЗ відповідно до пп. 10 п. 1 статті 31 Закону України «Про загальнообов'язкове" державне соціальне страхування на випадок безробіття» та заяви про припинення реєстрації відповідно до абз. 17 пп. 1 п. 37 Порядку реєстрації, перереєстрації безробітних та ведення обліку осіб, які шукають роботу, затвердженого постановою КМУ від 20.03.2013 № 198.

За результатами верифікації інформації центром зайнятості було виявлено, що гр. ОСОБА_4, за даними Пенсійного фонду України, в період перебування на обліку в центрі зайнятості отримував пенсію. До Управління Пенсійного фонду України в м. Херсоні було надіслано запит щодо уточнення періоду та виду пенсії.

Листом від 21.12.2016 № 29200/02 УПФУ в м. Херсоні було надано інформацію до Центру зайнятості щодо перебування пенсіонерів на обліку в Пенсійному фонді. З вказаної інформації вбачається, що гр. ОСОБА_4 перебуває на обліку в Пенсійному фонді України та отримує пенсію за віком як учасник ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС з 13.01.2014 року.

30.11.2017 Херсонським міським центром зайнятості складено акт розслідування страхових випадків та обгрунтованості виплат матеріального забезпечення.

За період перебування на обліку в центрі зайнятості гр. ОСОБА_4 отримав матеріальне забезпечення - допомогу по безробіттю в розмірі 2826 грн. 58 коп., за період з 30.04.2014 року по 17.07.2014 рік.

15.02.2017 позивачем направлено до УПФУ в м. Херсоні претензію про відшкодування матеріальної шкоди та запропоновано добровільно повернути кошти Херсонському міському центру зайнятості.

Зазначена претензія була відповідачем без задоволення, що стало підставою для звернення позивача з даним позовом до суду.

Відмовляючи у задоволенні позову, місцевий суд дійшов висновку що у матеріалах справи відсутні докази, які б свідчили про наявність будь-яких правових зв'язків між Херсонським об'єднаним управлінням Пенсійного фонду України Херсонської області і Херсонським міським центром зайнятості, та докази порушення цивільного права останнього. Заявлена до стягнення сума була сплачена Херсонським міським центром зайнятості добровільно, а саме виплачена як допомога по безробіттю (матеріальне забезпечення), у зв'язку з наданням третій особі статусу безробітного, що свідчить про відсутність матеріальної шкоди, завданої Херсонським об'єднаним управлінням Пенсійного фонду України Херсонської області Херсонському міському центру зайнятості, та про відсутність підстав для стягнення шкоди у вигляді коштів, перерахованих третій особі, як допомоги по безробіттю. Крім того, судом зазначено що Херсонським міським центром зайнятості не доведено причинно-наслідкового зв'язку між діями Херсонського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Херсонської області та виплатами третій особі грошових коштів, що є обов'язковою умовою для стягнення позадоговірної шкоди, відповідно до ст. 1166 ЦК України.

Однак колегія суддів не погоджується з вищезазначеними висновками місцевого господарського суду, виходячи з наступних підстав.

Загальні підстави відповідальності за завдану майнову шкоду встановлені ст.1166 ЦК України, згідно з частин 1,2,4 якої майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала. Особа, яка завдала шкоди, звільняється від її відшкодування, якщо вона доведе, що шкоди завдано не з її вини. Шкода завдана правомірними діями, відшкодовується у випадках, встановлених цим Кодексом та іншим законом.

Положеннями статті 1173 ЦК України встановлено, що шкода, завдана фізичній або юридичній особі незаконними рішеннями, дією чи бездіяльністю органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування при здійсненні ними своїх повноважень, відшкодовується державою, Автономною Республікою Крим або органом місцевого самоврядування незалежно від вини цих органів.

При цьому, відповідальність за шкоду, завдану органом державної влади, органом влади Автономної республіки Крим або органом місцевого самоврядування, настає незалежно від вини цих органів, тобто і при випадковому завданні.

За таких обставин, необхідною підставою для притягнення органу державної влади до відповідальності у вигляді стягнення шкоди є неправомірні дії цього органу, наявність шкоди та причинний зв'язок між неправомірними діями і заподіяною шкодою. Відсутність хоча б одного з цих елементів виключає відповідальність за заподіяну шкоду.

Суб'єктами відповідальності, відповідно до статті 1173 ЦК України є органи державної влади або місцевого самоврядування.

Згідно статті 6 Конституції України державна влада в Україні здійснюється на засадах її поділу на законодавчу, виконавчу та судову.

Відповідно до пункту 1 Положення про Пенсійний фонд України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України №280 від 23.07.2014, Пенсійний фонд України є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України через Міністра соціальної політики, що реалізує державну політику з питань пенсійного забезпечення та ведення обліку осіб, які підлягають загальнообов'язковому державному соціальному страхуванню.

За пунктом 7 цього Положення Пенсійний фонд України здійснює свої повноваження безпосередньо та через утворені в установленому порядку територіальні органи.

Отже, Відповідач є органом виконавчої влади, тобто суб'єктом відповідальності в розумінні статті 1173 ЦК України.

Таким чином, Позивач, який звернувся з позовом про стягнення шкоди, має довести наявність лише трьох елементів цивільного правопорушення: неправомірні дії цього органу, наявність шкоди та причинний зв'язок між неправомірними діями і заподіяною шкодою.

Відповідно до частини 1 статті 107 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" пенсійний фонд, його органи та посадові особи за шкоду, заподіяну особам внаслідок несвоєчасного або неповного надання соціальних послуг, призначення (перерахунку) та виплати пенсій, передбачених цим Законом, а також за невиконання або неналежне виконання ними обов'язків з адміністративного управління Накопичувальним фондом несуть відповідальність згідно із законом.

У спірних деліктних правовідносинах саме на позивача покладається обов'язок довести наявність шкоди (її розмір), протиправність (незаконність) поведінки органу соціального захисту населення та причинний зв'язок такої поведінки із заподіяною шкодою.

Як вбачається з матеріалів справи, постановою Одеського апеляційного адміністративного суду по справі № 667/6530/14-а від 10.02.2015, скасовано постанову Комсомольського районного суду м. Херсона від 03.09.2014 та прийнято нову постанову, якою позовні вимоги гр. ОСОБА_4 до УПФУ в м. Херсоні про визнання протиправним та скасування рішення, зобов'язання вчинити певні дії, - задоволено. Визнано протиправним та скасовано протокол УПФУ в м. Херсоні від 14.04.2014 № 27 та зобов'язано УПФУ в м. Херсоні призначити гр. ОСОБА_4 пенсію за віком із зменшенням пенсійного віку на 10 років, встановленого для одержання державних пенсій, відповідно до ст. 55 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», починаючи з 13.01.2014 року.

Таким чином, факт неправомірності дій управління Пенсійного фонду України щодо відмови у призначенні пенсії за віком на пільгових умовах, встановлено постановою Одеського апеляційного адміністративного суду по справі № 667/6530/14-а від 10.02.2015 що набрала законної сили .

Відповідно до ст.75 Господарського процесуального кодексу України Обставини, встановлені рішенням суду в господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, стосовно якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.

З огляду на викладене, обставини протиправної поведінки відповідача у даній справі, яка виявилась у безпідставній та незаконній відмові в призначенні громадянину ОСОБА_4 пенсії, є встановленими та не підлягають доведенню.

Саме наслідком неправомірної відмови відповідача щодо призначення ОСОБА_4 пенсії за віком на пільгових умовах стало звернення безробітного до центру зайнятості та отримання допомоги по безробіттю за період з 30.04.14 по 17.07.14.

Частинами 1 і 2 статті 22 Цивільного кодексу України визначено, що особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування.

Збитками є: втрати, яких особа зазнала у зв'язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки); доходи, які особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушене (упущена вигода).

Згідно з пунктом 2 статті 1 Закону України "Про зайнятість населення" безробітний - особа віком від 15 до 70 років, яка через відсутність роботи не має заробітку або інших передбачених законодавством доходів як джерела існування, готова та здатна розпочати роботу.

Відповідно до пункту 1 частини 1 статті 43 зазначеного закону статусу безробітного може набути особа працездатного віку до призначення пенсії (зокрема на пільгових умовах або за вислугу років), яка через відсутність роботи не має заробітку або інших передбачених законодавством доходів, готова та здатна приступити до роботи

Статус безробітного надається зазначеним у частині першій цієї статті особам за їх особистою заявою у разі відсутності підходящої роботи з першого дня реєстрації у територіальних органах центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері зайнятості населення та трудової міграції, незалежно від зареєстрованого місця проживання чи місця перебування (частина 2 статті 43 Закону України "Про зайнятість населення").

Згідно з пунктом 2 частини 1 статті 44 Закону України "Про зайнятість населення" зареєстровані безробітні мають право на матеріальне забезпечення на випадок безробіття та соціальні послуги відповідно до Закону України "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття" та цього Закону.

Пунктом 7 частини 1 статті 31 Закону України "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття" визначено, що виплата допомоги по безробіттю припиняється у разі призначення чи отримання права на призначення пенсії за віком, у тому числі на пільгових умовах, пенсії за вислугу років або досягнення особою встановленого законом пенсійного віку.

Таким чином, виплата допомоги по безробіттю здійснювалася позивачем не добровільно, а на виконання вимог Закону України "Про зайнятість населення", чим спростовуються висновки господарського суду про те, що заявлена позивачем до стягнення сума (допомога по безробіттю) була виплачена позивачем в добровільному порядку та не є збитками позивача.

Аналогічний висновок у подібних правовідносинах викладений в постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду від 13.02.2018 року у справі № 915/282/17, у постанові від 10.04.2018 у справі № 927/455/17, у постанові від 03.05.2018 у справі №916/1601/17.

Посилання відповідача на відсутність доказів, які б свідчили про наявність будь-яких правових зв'язків між Позивачем та Відповідачем, колегія суддів вважає помилковими, оскільки такий зв'язок не є необхідним елементом для притягнення органу державної влади до відповідальності у вигляді стягнення шкоди. Для застосування такої міри відповідальності, як стягнення шкоди з органу державної влади, необхідною є наявність таких елементів складу цивільного правопорушення, а саме: є неправомірні дії цього органу, наявність шкоди та причинний зв'язок між неправомірними діями і заподіяною шкодою. Відповідно до статті 1173 ЦК України відповідальність за шкоду, завдану органом державної влади, органом влади Автономної республіки Крим або органом місцевого самоврядування, настає незалежно від вини цих органів, тобто і при випадковому завданні.

З огляду на викладені обставини, суд дійшов висновку, що апеляційна скарга Херсонського міського центру зайнятості підлягає задоволенню, а оскаржуване рішення господарського суду скасуванню із постановленням нового судового рішення, яким позовні вимоги належить задовольнити в повному обсязі та з відповідача на користь позивача стягнути 2826, 58 грн. збитків, які виникли внаслідок протиправних дій відповідача.

Витрати по сплаті судового збору відповідно до вимог статті 129 Господарського процесуального кодексу України за подання апеляційної скарги покладаються на відповідача.

Керуючись ст.ст. 123, 129, 240, 269, 270, 275, 277, 281, 282, 283, 284

Господарського процесуального кодексу України, суд

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Херсонського міського центру зайнятості задовольнити, а рішення Господарського суду Херсонської області від 04.01.2018 у справі №923/1159/17 скасувати.

Позовні вимоги Херсонського міського центру зайнятості задовольнити.

Стягнути з Головного управління Пенсійного фонду України в Херсонській області (73005, Херсонська обл., місто Херсон, вул.. 28 Армії, будинок 6 ідентифікаційний код 21295057) на користь Херсонського міського центру зайнятості (73027, Херсонська обл., місто Херсон, вул.. РОЗИ ЛЮКСЕМБУРГ, будинок 7-А, ідентифікаційний код 35219574) 2826 (дві тисячі вісімсот двадцять шість)грн. 58 коп. збитків, а також 2400 (дві тисячі чотириста) грн. судового збору за апеляційний розгляд справи.

Видачу наказу доручити Господарському суду Херсонської області.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена у касаційному порядку до Верховного Суду протягом двадцяти днів з дня складання її повного тексту.

Повний текст постанови складено 14.05.2018.

Головуючий суддя В.В. Лашин

Судді: О.Ю. Аленін

Л.О. Будішевська