Справа № 462/8397/15 Головуючий у 1 інстанції: Кирилюк А.І.

Провадження № 22-ц/783/302/17 Доповідач в 2-й інстанції: ОСОБА_1П.

Категорія:27

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

14 травня 2018 року колегія суддів судової палати в цивільних справах Апеляційного суду Львівської області в складі:

головуючого – судді Цяцяка Р.П.,

суддів Ванівського О.М. і ОСОБА_2,

за участю: секретаря Цапа П.М.,

ОСОБА_3 – представника відповідача ОСОБА_4,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Львові цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_4 на заочне рішення Залізничного районного суду міста Львова від 04 липня 2016 року,

В С Т А Н О В И Л А:

У грудні 2015 року Публічне акціонерне товариство „Енергобанк” (в подальшому – „Банк”) звернулося до суду з позовом до ОСОБА_4 про стягнення заборгованості за договором № 13-000891-01 від 24.02.2012 року про видачу та обслуговування кредитної міжнародної пластикової картки VISA в розмірі 263 154 грн. 68 коп.

Позовні вимоги обґрунтовувалися тим, що 24.02.2012 року між позивачем та відповідачем було укладено договір № 13-000891-01 про видачу та обслуговування кредитної міжнародної пластикової картки VISA, з кредитним лімітом у розмірі 80 000 грн. і зі сплатою процентів за користування кредитом. Проте, відповідач взятих на себе зобов'язань перед Банком не виконує, в результаті чого у нього утворилася заборгованість за даним договором у розмірі 263 154 грн. 68 коп. (т.1, а.с. 2-3).

Оскаржуваним заочним рішенням позов задоволено.

Стягнуто з ОСОБА_4 на користь Публічного акціонерного товариства «ЕНЕРГОБАНК» заборгованість за договором № 13-000891-01 від 24.02.2012 року про видачу та обслуговування кредитної міжнародної пластикової картки VISA в розмірі 263 154 грн. 68 коп. та 3 947 грн. 32 коп. сплаченого судового збору, а всього - 267 102 грн. (т.2, а.с. 21-22).

Ухвалою Залізничного районного суду м. Львова від 27 липня 2016 року заяву ОСОБА_4 про скасування заочного рішення Залізничного районного суду міста Львова від 04 липня 2016 року залишено без задоволення (т.2, а.с. 27, 37) і відповідач згадане рішення оскаржив в загальному порядку.

Апелянт просить оскаржуване рішення скасувати та ухвалити нове, яким відмовити Банку у задоволенні позовних вимог, покликаючись на порушення і неправильне застосування норм матеріального і процесуального права.

Вважає, що „в основу оскаржуваного рішення покладено виключно суб’єктивні твердження позивача, які обгрунтовано неналежними доказами ..., а розрахунок боргу є документом, який грунтується виключно на припущеннях позивача, оскільки з тексту Договору та додатків до нього не вбачається методика та підстави розрахунку складових боргу” (т.2, а.с. 43-45).

Уповноважена особа Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію ПАТ «Енергобанк» надіслав до суду заяву про апеляційний розгляд справи за відсутності представника позивача (т.2, а.с. 166).

Заслухавши суддю-доповідача, пояснення представника апелянта на підтримання доводів апеляційної скарги, перевіривши матеріали справи та законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга до задоволення не підлягає з наступних підстав.

Статтями 12 і 81 ЦПК України встановлено, що цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін; учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов’язків, передбачених законом, і що кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Аналогічні за змістом норми містяться у статтях 10, 60 ЦПК України в редакції, яка була чинною на час розгляду справи судом першої інстанції та ухвалення оскаржуваного рішення.

В обґрунтування позовних вимог позивачем (Банком) до поданого ним до суду позову долучено детальний розрахунок цих позовних вимог (т.1, а.с. 4-15), та документи (виписки по особовим рахункам тощо), які підтверджують цей розрахунок (т.1, а.с. 16-337): всього згадані додатки до позовної заяви складають 334 аркуші (т.1, а.с. 4-337).

В ході апеляційного розгляду справи апелянтом в обґрунтування доводів апеляційної скарги було подано до суду Висновок № 03 експертного економічного дослідження на запит ОСОБА_4 від 24.01.2017 року судового експерта ОСОБА_5, згідно якого згаданому експерту не надається можливим дати відповіді на питання, які містяться у запиті ОСОБА_4 (зокрема – і стосовно розміру боргу ОСОБА_4 перед Банком), у зв’язку з «недостатністю» наданих документів (т.2, а.с. 116-121), а також клопотання про витребування у позивача (Банку) документів, які (згідно відповіді експерта) необхідні для проведення експертного дослідження (т.2, а.с. 129, 130).

На вимогу суду (т.2, а.с. 134-135) документи, які просив витребувати у позивача відповідач (апелянт) та судовий експерт ОСОБА_5, Банком були поданими до суду: загальним обсягом 718 аркушів, які і було долучено до матеріалів справи (т.3 - 198 арк.; т.4 – 313 арк.; т.5 – 207 арк.).

В подальшому судом апеляційної інстанції було задоволено клопотання представника апелянта про призначення по даній справі судової економічної експертизи (т.2, а.с. 142-143) і ухвалою від 24 квітня 2017 року таку експертизу було призначено, а її проведення доручено судовому експерту ОСОБА_5

На вирішення експерта було поставлено всі 9 (дев’ять) питань, які містились у клопотанні представника апелянта про призначення експертизи, а саме:

1.Який загальний розмір заборгованості ОСОБА_4 за весь період дії Договору ?

2.Який розмір боргу ОСОБА_4 за Договором станом на 11 січня 2013 року ?

3.Коли виникло прострочення сплати боргу по Договору ?

4.Коли здійснена ОСОБА_4 остання операція по отриманню кредитних коштів ?

5.Який розмір кредитних коштів було отримано ОСОБА_4 за Договором з 26 листопада 2014 року по 23 лютого 2015 року ?

6.Який розмір боргу ОСОБА_4 за Договором станом на 24 лютого 2015 року та на 26 листопада 2015 року ?

7.Чи відповідає розрахунок відсотків за користування кредитними коштами та штрафних санкцій за невиконання умов Договору, доданий позивачем до позову, договірним умовам та вимогам закону ?

8.Який розмір боргу ОСОБА_4 згідно наданих позивачем документів ?

9.Чи видавалися кредитні кошти на погашення заборгованості по сплаті відсотків за користування кредитними коштами за Договором ? (т.2, а.с. 147-148).

В розпорядження експерта було надіслано всі матеріали справи в 5-ти томах, які перебували у її розпорядженні 10-ть місяців: при цьому, ні від експерта, ні від апелянта жодних зауважень, запитів тощо щодо неповноти чи «недостатності» надісланих на експертизу матеріалів не поступало.

15 березня 2018 року матеріали справи з Висновком № 09 судово-економічної експертизи від 28.02.2018 року повернулися до суду.

Згідно вище згаданого Висновку …, на більшість питань, зокрема – про наявність боргу відповідача ОСОБА_4 перед Банком і його розмір, судовий експерт відповіді не дав, зіславшись при цьому на відсутність в матеріалах справи «документальних даних, що підтверджують фактичне отримання ОСОБА_4 кредитних коштів» (т.2, а.с. 150-158). При цьому Висновок … не містить посилання на те, якими саме мали б бути «документальні дані, що підтверджують фактичне отримання ОСОБА_4 кредитних коштів» - з урахуванням того, що згідно умов договору № 13-000891-01 про видачу та обслуговування кредитної міжнародної пластикової картки VISA від 24.02.2012 року кредит у розмірі кредитного ліміту Банком надавався ОСОБА_4 шляхом випуску та видачі останньому пластикової картки типу VISA Platinum - з зарахуванням кредитних коштів на цю пластикову картку.

Таким чином, апелянтом (відповідачем) поданий Банком розрахунок позовних вимог (із зазначенням його складових) не спростовано та не надано іншого розрахунку, який би спростовував розрахунки Банку.

За вище наведених обставин колегія суддів вважає, що суд першої інстанції дав належну оцінку всім обставинам і доказам по справі в їх сукупності та ухвалив рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права, а тому приходить до висновку про те, що підстави для його скасування відсутні і апеляційну скаргу на нього, доводи якої не спростовують висновків рішення суду, слід залишити без задоволення.

Керуючись ст.ст. 367, 368, 374 п.1, 375, 381, 382, 383, 384 ЦПК України, колегія суддів

П О С Т А Н О В И Л А:

Апеляційну скаргу ОСОБА_4 залишити без задоволення, а заочне рішення Залізничного районного суду міста Львова від 04 липня 2016 року - без змін.

Постанова апеляційного суду набирає законної сили з дня її прийняття, але може бути оскарженою у касаційному порядку шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції протягом тридцяти днів з дня складення повної постанови.

Повну постанову складено 15 травня 2018 року.

Головуючий

Судді: