ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

10 травня 2018 рокуЛьвів№ 876/2915/18

Львівський апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

головуючого судді: Затолочного В.С.,

суддів: Матковської З.М., Шавеля Р.М.,

з участю секретаря судового засідання Мельничук Б.Б.,

представника позивача ОСОБА_1,

розглянувши у судовому засіданні у місті Львові апеляційну скаргу Львівської митниці ДФС на рішення Галицького районного суду м. Львова від 13 березня 2018 року у справі № 461/893/18 за адміністративним позовом ОСОБА_2 до Львівської митниці ДФС про скасування постанови (рішення суду першої інстанції ухвалене суддею Стрельбицьким В.В. в м. Львові Львівської області 13.03.2018 року, відомості про час складання рішення відсутні), -

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_2 (далі - ОСОБА_2, Позивач) звернувся з адміністративним позовом до Львівської митниці ДФС (далі - Відповідач), у якому просить визнати протиправною та скасувати постанову у справі про порушення митних правил № 6176/20900/17 від 30.01.2018р. про притягнення його до адміністративної відповідальності за порушення ч. 3 ст. 470 МК України та закрити провадження у справі.

Рішенням Галицького районного суду м. Львова від 13 березня 2018 року адміністративний позов задоволено частково.

Скасовано постанову Львівської митниці Державної фіскальної служби України в справі № 6176/20900/17 від 30.01.2018р. про притягнення ОСОБА_2 до адміністративної відповідальності за порушення ч. 3 ст. 470 МК України.

Провадження у справі № 6176/20900/17 від 30.01.2018р. про притягнення ОСОБА_2 до адміністративної відповідальності за порушення ч. 3 ст. 470 МК України закрито.

В решті позовних вимог відмовлено.

Рішення суду першої інстанції оскаржила Львівська митниця ДФС, яка просить його скасувати та прийняти нове, яким в задоволенні позовних вимог відмовити, покликаючись на те, що вказане рішення є незаконним та прийнятим з порушенням норм матеріального і процесуального права, з неповним з'ясуванням обставин, що мають значення для справи.

В обґрунтування апеляційних вимог покликається на те, що судом першої інстанції не враховано, що згідно із нормами ч. 2 ст. 95 Митного кодексу України (далі - МК України) до строків, визначених у ч. 1 даної статті, не включається час дії обставин, зазначених у ст. 192 МК України. Нормою ч. 1 ст. 192 МК України передбачено, що у разі, якщо під час перевезення товарів транспортний засіб внаслідок аварії або дії обставин непереборної сили не зміг прибути до митного органу призначення, перевізник зобов'язаний терміново повідомити найближчий митний орган про обставини події, місце знаходження товарів і транспортного засобу. Позивач з такою заявою до митного органу не звертався. Звертає увагу на те, що Позивача притягнуто до адміністративної відповідальності за перевищення встановленого ст. 95 МК України строку доставки товару, транспортних засобів до органу доходів і зборів, а не за не вивезення їх до Республіки Польща. Тобто відсутність дозволу на вивіз товару за митну територію України не перешкоджало Позивачу доставити такий товар до органну доходів і зборів призначення.

Вислухавши суддю-доповідача, дослідивши обставини справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів приходить до висновку про те, що в задоволенні апеляційної скарги слід відмовити з наступних підстав.

Судом першої інстанції вірно встановлено, що оскарженою постановою Львівської митниці ДФС в справі про порушення митних правил № 6176/20900/17 від 30.01.2018р. Позивача визнано винним у вчиненні порушення митних правил, передбаченого ч. 3 ст. 470 МК України та накладено стягнення у вигляді штрафу у розмірі 8500 гривень.

Із змісту матеріалів справи про порушення митних правил встановлено, що 04.12.2017 року приблизно о 18:52 год. ОСОБА_2, який є водієм ПП «ТКФ Берегиня» (м. Запоріжжя, вул. Випробувачів, 2В), прибув в зону митного контролю м/п «Краковець» Львівської митниці ДФС на смугу руху «червоний коридор» у напрямку виїзд з України транспортним засобом комерційного призначення марки «RENAULT» модель «PREMIUM 450.18T», д.н.з. НОМЕР_1, з напівпричепом бортовим - Е марки «PACTON» модель «TXD 339», д.н.з. НОМЕР_2, яким він перевозив вантаж «Картон облицювальний». Згідно поданої експортної митної декларації № UA702030/2017/004220, оформленої Запорізькою митницею ДФС 10.11.2017 року, датою доставки вищевказаного вантажу до Львівської митниці ДФС є 20.11.2017 року.

Позивача визнано винним у тому, що він перевищив встановлений статтею 95 Митного кодексу України строк доставки товарів, транспортних засобів комерційного призначення, що перебувають під митним контролем до органу доходів і зборів, а також документів на ці товари, транспортні засоби, терміном більше ніж на одну добу, але не більше ніж на десять діб, оскільки митна декларація № UA702030/2017/004220 була оформлена 10.11.2017 року. Відповідно до інформації, наявної в електронній базі, вищевказаний вантаж переміщувався у митному режимі «транзит» до органу доходів і зборів призначення на кордоні і мав бути доставлений в термін до 20.11.2017 року. Однак, товар фактично доставлено у зону митного контролю митниці лише 04.12.2017 року.

Суд апеляційної інстанції погоджується з висновком суду першої інстанції про наявність підстав для задоволення адміністративного позову щодо скасування постанови в справі про порушення митних правил № 6176/20900/17 від 30.01.2018 року, виходячи з наступного.

Згідно ст. 458 МК України порушення митних правил є адміністративним правопорушенням, яке являє собою протиправні, винні (умисні або з необережності) дії чи бездіяльність, що посягають на встановлений цим Кодексом та іншими актами законодавства України порядок переміщення товарів, транспортних засобів комерційного призначення через митний кордон України, пред'явлення їх органам доходів і зборів для проведення митного контролю та митного оформлення, а також здійснення операцій з товарами, що перебувають під митним контролем або контроль за якими покладено на органи доходів і зборів цим Кодексом чи іншими законами України, і за які цим Кодексом передбачена адміністративна відповідальність.

Згідно ч. 1 ст. 460 МК України вчинення порушень митних правил, передбачених частиною третьою статті 469, статтею 470, частиною третьою статті 478, статтею 481 цього Кодексу, внаслідок аварії, дії обставин непереборної сили або протиправних дій третіх осіб, що підтверджується відповідними документами, а також допущення у митній декларації помилок, які не призвели до неправомірного звільнення від сплати митних платежів або зменшення їх розміру, до незабезпечення дотримання заходів тарифного та/або нетарифного регулювання зовнішньоекономічної діяльності, якщо такі помилки не допускаються систематично (стаття 268 цього Кодексу), не тягне за собою адміністративної відповідальності, передбаченої цим Кодексом.

Відповідно до ст. 95 МК України для автомобільного транспорту встановлюється такий строк транзитного перевезення: 10 діб (у разі переміщення в зоні діяльності однієї митниці - 5 діб). При цьому до строків, зазначених у частині першій цієї статті, не включається час дії обставин, зазначених у статті 192 цього Кодексу.

Частиною 1 ст. 192 МК України передбачено, що якщо під час перевезення товарів транспортний засіб внаслідок аварії або дії обставин непереборної сили не зміг прибути до органу доходів і зборів призначення, допускається вивантаження товарів в іншому місці.

Тобто до строку транзитного перевезення не включається час дії обставин непереборної сили.

Згідно з ст. 495 МК України доказами у справі про порушення митних правил є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку встановлюються наявність або відсутність порушення митних правил, винність особи у його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Такі дані встановлюються: протоколом про порушення митних правил, протоколами процесуальних дій, додатками до зазначених протоколів; поясненнями свідків; поясненнями особи, яка притягується до відповідальності; висновком експерта; іншими документами (належним чином завіреними їх копіями або витягами з них) та інформацією, у тому числі тими, що перебувають в електронному вигляді, а також товарами безпосередніми предметами порушення митних правил, товарами із спеціально виготовленими сховищами (тайниками), що використовувалися для приховування безпосередніх предметів порушення митних правил від митного контролю, транспортними засобами, що використовувалися для переміщення безпосередніх предметів порушення митних правил через митний кордон України.

Статтею 489 МК України встановлено, що посадова особа при розгляді справи про порушення митних правил зобов`язана з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують та/або обтяжують відповідальність, чи є підстави для звільнення особи, що вчинила правопорушення, від адміністративної відповідальності, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Згідно п. 1.3 Порядку оформлення і видачі дозволів на поїздку по територіях іноземних держав при виконанні перевезень пасажирів і вантажів автомобільним транспортом у міжнародному сполученні, їх обміну та обліку (далі - Порядок), затвердженого Наказом Міністерства транспорту України від 20.08.2004р. № 757, перевезення пасажирів і вантажів автомобільним транспортом територією іноземних держав або транзитом через їхні території здійснюється автомобільними перевізниками згідно з вимогами міжнародних договорів України та на підставі належним чином оформлених відповідних дозволів, якщо інше не передбачено міжнародними договорами України.

Пунктом 1.4 вказаного Порядку передбачено, що перевезення пасажирів і вантажів автомобільним транспортом між пунктами, розташованими на території іноземної держави, заборонено, якщо на це не отримано відповідного дозволу компетентного органу іноземної держави згідно з вимогами міжнародних договорів України.

Пунктом 3.2 Порядку передбачено, що дозволи для перевезення вантажів оформлюються і видаються водію автомобільного транспортного засобу (автомобільному перевізнику або уповноваженій ним особі) (далі - уповноважена особа) на підставі усного звернення або письмової заяви, в якій зазначаються найменування (прізвище, ім`я, по батькові) автомобільного перевізника та його місцезнаходження (місце проживання), відомості щодо автомобільних транспортних засобів (реєстраційні номери, вантажопідйомність, повна маса), маршруту руху із зазначенням країн відправлення та призначення, а також країн прямування автомобільного транспортного засобу, вантажу (вага, загальна кількість), видів дозволів, які бажає отримати автомобільний перевізник, та пункт видачі дозволів. При цьому для оформлення та видачі дозволу уповноважена особа при усному зверненні та поданні письмової заяви пред`являє документ, що посвідчує особу, свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу, документи на вантаж, за винятком здійснення порожньої подачі транспортного засобу на завантаження до країни відправлення, сертифікати відповідності транспортного засобу щодо безпеки руху та екологічної безпеки вимогам країн, територією яких буде здійснюватися перевезення, якщо інше не передбачено міжнародними договорами України.

Отже, для отримання дозволу на перевезення у випадку переміщення експортного вантажу перевізник згідно вимог чинного законодавства зобов`язаний спочатку завантажитись і лише згодом звертатись із відповідною заявою за видачею дозвільного документа.

Матеріалами справи підтверджується, що пункти видачі дозволів припинили видачу для українських перевізників дозволів на перевезення вантажів територією Республіки Польща 17.11.2017 року.

21.12.2017 року Львівська торгово-промислова палата, в межах своєї компетенції, розглянула звернення б/н від 19.12.2017 р. Асоціації міжнародних перевізників України, щодо наявності обставин, які привели до неможливості виконання зобов'язань перевезення експортних вантажів автомобільними перевізниками України та видала Висновок щодо обставин, які унеможливили виконання зобов`язань № 19-08-5/1369 (далі Висновок ТПП).

Згідно Висновку ТПП Львівська торгово-промислова палата встановила, що особи автомобільні перевізники України, які зобов`язані здійснити транзитне перевезення експортних вантажів у визначені законодавством строки, і які доклали всіх зусиль і використали всі доступні для них можливості для належного виконання зобов`язань щодо дотримання строків транзитного перевезення вантажів, не мали змоги виконати вказані зобов`язання через обставину непереборної сили (форс-мажорну обставину), а саме: відсутність (завершення квоти) дозволів Республіки Польща на поїздку по територіях іноземних держав при виконанні перевезень пасажирів і вантажів автомобільним транспортом у міжнародному сполученні, оскільки така обставина перебуває поза їх контролем, і може вважатися як надзвичайна і невідворотна за даних умов відповідно до законодавства України та міжнародно-правових актів з 17 листопада до 01 грудня 2017 року.

Отже, Львівська ТПП встановила та затвердила належним чином факт, що відсутність дозволів Республіки Польща на поїздку по територіях іноземних держав при виконанні перевезень пасажирів і вантажів автомобільним транспортом у міжнародному сполученні з 17 листопада по 01 грудня 2017 року є обставиною непереборної сили.

Частиною 3 ст. 14 Закону України «Про Торгово-промислові палати» (далі Закон) визначено, що Торгово-промислова палата України засвідчує форс-мажорні обставини (обставини непереборної сили), а також торговельні та портові звичаї, прийняті в Україні, за зверненнями суб`єктів господарської діяльності та фізичних осіб.

Відповідно до ч. 1 ст. 14-1 Закону Торгово-промислова палата України та уповноважені нею регіональні торгово-промислові палати засвідчують форс-мажорні обставини (обставини непереборної сили).

Згідно з частиною 2 ст. 14-1 Закону форс-мажорними обставинами (обставинами непереборної сили) є надзвичайні та невідворотні обставини, що об`єктивно унеможливлюють виконання зобов`язань, передбачених умовами договору (контракту, угоди тощо), обов`язків згідно із законодавчими та іншими нормативними актами, а саме: загроза війни, збройний конфлікт або серйозна погроза такого конфлікту, включаючи але не обмежуючись ворожими атаками, блокадами, військовим ембарго, дії іноземного ворога, загальна військова мобілізація, військові дії, оголошена та неоголошена війна, дії суспільного ворога, збурення, акти тероризму, диверсії, піратства, безлади, вторгнення, блокада, революція, заколот, повстання, масові заворушення, введення комендантської години, експропріація, примусове вилучення, захоплення підприємств, реквізиція, громадська демонстрація, блокада, страйк, аварія, протиправні дії третіх осіб, пожежа, вибух, тривалі перерви в роботі транспорту, регламентовані умовами відповідних рішень та актами державних органів влади, закриття морських проток, ембарго, заборона (обмеження) експорту/імпорту тощо, а також викликані винятковими погодними умовами і стихійним лихом, а саме: епідемія, сильний шторм, циклон, ураган, торнадо, буревій, повінь, нагромадження снігу, ожеледь, град, заморозки, замерзання моря, проток, портів, перевалів, землетрус, блискавка, пожежа, посуха, просідання і зсув ґрунту, інші стихійні лиха тощо.

Отже, з врахуванням того, що у разі виключення терміну з 17.11.2017 року по 01.12.2017 року з розрахунку строку доставки товарів до Львівської митниці ДФС, суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку, що Позивачем не був порушений десятиденний строк доставки товарів, оскільки експортна декларація оформлена з 10.11.2017 року до 11.11.2017 року, тобто протягом 1 доби, а з 17.11.2017 року по 01.12.2017 року Позивач намагався отримати дозвіл Республіки Польща на поїздку по територіях іноземних держав при виконанні перевезень пасажирів і вантажів автомобільним транспортом у міжнародному сполученні, однак був позбавлений можливості це зробити, про що свідчить висновок Львівської ТПП про існування обставин непереборної сили, а також з 02.12.2017 року по 04.12.2017 року, тобто 2 доби в межах яких позивач прибув до Львівської митниці ДФС.

Також слід зазначити, що експортна декларація оформлена не Львівською митницею ДФС, до якої 04.12.2017 року був доставлений товар, а Запорізькою митницею ДФС, тому згідно статті 95 МК України такий строк становить 10 діб, який і був дотриманий Позивачем.

З врахуванням наведеного вище, суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку, що постанова про притягнення позивача до адміністративної відповідальності № 6176/20900/17 від 30.01.2018р. за порушення митних правил підлягає скасуванню, а провадження у справі про притягнення Позивача до адміністративної відповідальності - закриттю.

Статтею 316 КАС України передбачено, що суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Враховуючи вищенаведене, суд апеляційної інстанції зазначає, що судом першої інстанції, при вирішенні даного публічно-правового спору, правильно встановлено обставини справи та ухвалено законне рішення з дотриманням норм матеріального і процесуального права, постанова суду першої інстанції ґрунтується на повно, об'єктивно і всебічно з'ясованих обставинах, доводи апеляційної скарги висновків суду першої інстанції не спростовують, тому підстав для скасування постанови суду першої інстанції немає.

З урахуванням викладеного, колегія суддів вважає, що рішення суду першої інстанції є законним, доводи апеляційної скарги зроблених судом першої інстанції висновків не спростовують, тому підстави для скасування чи зміни рішення суду першої інстанції відсутні.

Керуючись, ч. 3 ст. 243, ст. 308, 310, п. 1 ч. 1 ст. 315, ст. 316, ч. 1 ст. 321, ст.ст. 322, 325, 329 КАС України, суд -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Львівської митниці ДФС залишити без задоволення, а рішення Галицького районного суду м. Львова від 13 березня 2018 року у справі № 461/893/18 без змін.

Постанова набирає законної сили з моменту проголошення і не може бути оскаржена.

Головуючий суддя В. С. Затолочний

судді З. М. Матковська

Р. М. Шавель