ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА
01025, м. Київ, вул. Десятинна, 4/6, тел. 278-43-43
П О С Т А Н О В А
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
м. Київ
10.09.2009 р. 12:30 № 10/544
Окружний адміністративний суд міста Києва у складі головуючого судді Ковзеля П.О. при секретарі судового засідання Павелків С.Р. вирішив адміністративну справу
за позовом ОСОБА_1
до Старшого дільничного інспектора Оболонського районного управління головного управління міністерства внутрішніх справ України в м. Києві Батрака Григорія Федоровича
Оболонського районного управління Головного управління Міністерства внутрішніх справ України в м. Києві
про визнання бездіяльності протиправною
ВСТАНОВИВ:
Позивач звернувся до суду із позовною заявою, в якій з урахуванням уточнення позовних вимог просив визнати бездіяльність старшого дільничного інспектора Оболонського РУ ГУ МВС України в м. Києві Батрака Григорія Федоровича (далі - Відповідач 1) щодо невжиття жодних заходів, передбачених ч.5. ст. 97 КПК України під час вирішення заяви від 27.01.2007 про крадіжку мобільного телефону NOKIA 6230 i IMEI НОМЕР_1, яка мала місце 27.01.2007 та неповідомлення про прийняте рішення за заявою про злочин від 27.01.2007 в розумний строк.
Також, позивач просив визнати протиправною бездіяльність Оболонського РУ ГУ МВС України в місті Києві (далі - Відповідач 2) щодо невжиття жодних заходів, передбачених ч.5. ст. 97 КПК України під час вирішення заяви від 27.01.2007 про крадіжку мобільного телефону NOKIA 6230 i IMEI НОМЕР_1, яка мала місце 27.01.2007; щодо неповідомлення про прийняте рішення за заявою про злочин від 27.01.2007 в розумний строк; стосовно невидачі талону –повідомлення про подачу заяви про злочин від 27.01.2007; щодо невжиття жодних (крім допиту позивача в якості потерпілого), передбачених законом заходів для всебічного, повного і об’єктивного дослідження обставин справи під час розслідування кримінальної справи № 55-2284, порушеної 06.07.2007 за ознаками злочину, передбаченого ч.1 ст. 185 КК України за фактом крадіжки в позивача мобільного телефону NOKIA 6230 i IMEI НОМЕР_1, яка мала місце 27.01.2007.
В судовому засіданні позивач підтримав позовні вимоги у повному обсязі.
Відповідач 1 та представник відповідача 2 проти позову заперечили, з підстав, зазначених у письмових запереченнях, у тому числі у зв’язку із пропуском строку звернення до суду.
На підставі ч. 3 ст. 160 КАС України в судовому засіданні 10.09.2009 проголошено вступну та резолютивну частини постанови. Виготовлення постанови у повному обсязі відкладено на 15.09.2009, про що повідомлено сторонам після проголошення вступної та резолютивної частини постанови в судовому засіданні з урахуванням вимог ч. 4 ст. 167 КАС України.
Розглянувши подані сторонами документи і матеріали, заслухавши пояснення представників сторін, всебічно і повно з’ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об’єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив наступне.
27.01.2007 позивач звернувся до відповідача 2 з усною заявою про те, що 27.01.2007 в місті Києві приблизно о 19 год. 15 хв. в автобусі, який рухався по маршруту №102 в нього викрали мобільний телефон NOKIA 6230i, IMEI НОМЕР_1.
Заява була зареєстрована в журналі реєстрації заяв та повідомлень про злочин (далі- ЖРЗПЗ) відповідача 2 за № 1929.
28.01.2007 позивачу в телефонному режимі повідомлено про номер ЖРЗПЗ по його заяві, прізвище виконавця, адресу дільничного пункту, що підтверджується листом відповідача 2 від 13.05.2009.
27.01.2007 під час надання даної заяви оперуповноваженим Сергеєвим О.М. (співробітником відповідача 2) у позивача було відібрано пояснення щодо обставин викрадення вказаного мобільного телефону, що підтверджується матеріалами кримінальної справи № 55-2284.
30.01.2007 співробітниками Відповідача 2 отримані пояснення від водіїв маршрутного таксі №102 ОСОБА_4, ОСОБА_5 та кондукторів ОСОБА_6 і ОСОБА_7.
Відповідачем 1 встановлена вартість вартістю 1377 грн. мобільного телефону NOKIA 6230i, IMEI НОМЕР_1, шляхом отримання довідки ТОВ «Утл-ком»б/н від 29.01.2007.
30.01.2007 відповідачем 1 за результатами розгляду матеріалів перевірки ЖРЗПЗ № 1929 винесено постанову про відмову у порушенні кримінальної справи, на підставі ч. 2 ст. 6 КПК України, про що 30.01.2007 повідомлено позивача належним чином, про що свідчить запис у журналі обліку - 4, 6, 7 за 1-й квартал 2007 року «Документів з питань основних засобів та майна товарно-матеріальних цінностей, їх інвентаризація», який розпочато 01.01.2007 та закінчено 31.03.2007.
07.03.2007 позивач звернувся до начальника Оболонського РУ ГУ МВС України в місті Києві з листом, в якому просив повідомити про прийняте по його заяві рішення.
Додатково, на дане звернення позивача відповідач 2 направив лист № 52/3186 від 14.05.2007, в якому вказано, про повідомлення позивача про винесення постанови про відмову у порушенні кримінальної справи за адресою: АДРЕСА_1.
Постановою Оболонського районного суду міста Києва від 31.05.2007 скаргу ОСОБА_1 на постанову відповідача 1 про відмову у порушенні кримінальної справи від 30.01.2007 залишено без задоволення.
Позивач звернувся зі скаргою на бездіяльність відповідача 2 на ім’я прокурора Оболонського району м. Києва, за результатами розгляду якої, 17.05.2007 прийнято рішення про скасування постанови про відмову у порушенні кримінальної справи від 30.01.2007, а матеріали направлені для проведення додаткової перевірки до відповідача 2.
06.07.2007 прокурором Оболонського району м. Києва винесено постанову про скасування постанови про відмову в порушені кримінальної справи від 30.01.2007 та порушено кримінальну справу № 55-2284, за ознаками злочину, передбаченого ч.1 ст. 185 КК України.
При проведенні досудового слідства по кримінальній справі № 55-2284 проведені наступні процесуальні дії: 12.07.2007 винесено постанову про прийняття кримінальної справи до провадження, постанову про створення слідчо-оперативної групи та винесений план спільних слідчо-оперативних дій, спрямованих на розкриття та розслідування кримінальної справи.
25.07.2007 ОСОБА_1 визнано потерпілим та допитано в даному процесуальному статусі.
04.09.2007 винесена постанова про зупинення дізнання по кримінальні справі.
19.02.2008 прокуратурою Оболонського району винесена постанова про скасування постанови про зупинення дізнання та 28.02.2008 дізнавачем справу прийнято до провадження, створено слідчо-оперативну групу та винесений план спільних слідчо-оперативних дій, спрямованих на розкриття кримінальної справи.
В ході розслідування кримінальної справи крім допиту в якості потерпілого позивача проведені наступні дії: надано доручення до ВКР Оболонського РУ ГУ МВС України в м. Києві, доручення до галузевих служб Оболонського РУ ГУ МВС України в м. Києві з метою встановлення свідків даного злочину, перевірки та причетності осіб раніше засуджених за аналогічні злочини, перевірки місць можливості збуту викраденого майна, долучено до матеріалів справи роздруківку телефонних розмов з викраденого телефону, дані якої вказують, що викрадений телефон знаходиться у місті Кагарлик Київської області, в зв’язку з цим направлено доручення, однак встановити особу, яка їм користується не встановлено. Також, в ході розслідування кримінальної справи проведено судово-товарознавчу експертизу, якою визначено вартість викраденого мобільного телефону, яка становить 901 38, грн.
Суд не погоджується з доводами позивача стосовно протиправної бездіяльності відповідача 2 щодо невжиття жодних, передбачених законом заходів для всебічного, повного і об’єктивного дослідження обставин справи під час розслідування кримінальної справи, в зв’язку з тим, що відповідачем 2 проведені зазначені вище процесуальні дії з метою виявлення ознак злочину і осіб, що його вчинили.
27.11.2008 дізнавачем відділу дізнання Оболонського РУ ГУ МВС України в м. Києві винесено постанову про зупинення дізнання по кримінальній справі.
20.03.2009 заступником прокурора Оболонського району м. Києва винесено постанову про скасування постанови про зупинення дізнання. На даний час по справі проводиться досудове слідство.
Враховуючи наведене вище суд встановив, що позовні вимоги позивача не підлягають задоволенню з таких підстав.
Ст. 19 ч. 2 Конституції України передбачає, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Ст. 1 Закону України «Про міліцію України», встановлює, що міліція в Україні - державний озброєний орган виконавчої влади, який захищає життя, здоров'я, права і свободи громадян, власність, природне середовище, інтереси суспільства і держави від протиправних посягань, на яку відповідно до ст. 2 даного Закону покладені основні завдання, одним з яких є виявлення і розкриття злочинів, розшук осіб, які їх вчинили.
Ст. 101 кримінально - процесуального кодексу України (далі - КПК України) зазначає, що органом дізнання є міліція, відповідно до ст. 103 КПК на органи дізнання покладається вжиття необхідних оперативно-розшукових заходів з метою виявлення ознак злочину і осіб, що його вчинили.
У відповідності до вимог ст. 94 КПК України, приводами і підставами до порушення кримінальної справи є заяви або повідомлення підприємств, установ, організацій, посадових осіб, представників влади, громадськості або окремих громадян; повідомлення представників влади, громадськості або окремих громадян, які затримали підозрювану особу на місці вчинення злочину або з поличним; явка з повинною; повідомлення, опубліковані в пресі; безпосереднє виявлення органом дізнання, слідчим, прокурором або судом ознак злочину.
Кримінальна справа може бути порушена тільки в тих випадках, коли є достатні дані, які вказують на наявність ознак злочину.
Співробітниками Відповідача 2 згідно вимог чинного законодавства України, ст.95 КПК України 27.01.2007 прийнято усну заяву позивача та враховуючи вимоги ч.5 ст. 97 КПК України в подальшому відібрані пояснення від позивача та свідків, однак не встановлено достатніх даних для порушення кримінальної справи.
Наведеним вище спростовуються позовні вимоги позивача щодо невжиття відповідачами 1, 2 жодних заходів, передбачених ч.5 ст. 97 КПК України під час вирішення заяви від 27.01.2007 про крадіжку мобільного телефону NOKIA 6230i.
Щодо доводів позивача про неповідомлення його належним чином про прийняте рішення, 30.01.2007 винесено постанову про відмову у порушенні кримінальної справи, протягом встановленого законодавством триденного строку. Про прийняття якої, 30.01.2007 повідомлено позивача, що підтверджується записом журналу обліку - 4, 6, 7 за 1-й квартал 2007 року «Документів з питань основних засобів та майна товарно-матеріальних цінностей, їх інвентаризація», який розпочато 01.01.2007 та закінчено 31.03.2007.
Відповідачем 2 при отриманні від позивача заяви про злочин порушені вимоги п.п.3.9, 3.10, 3.11 Інструкції про порядок приймання, реєстрації та розгляду в органах і підрозділах внутрішніх справ України заяв і повідомлень про злочини, що вчинені або готуються, в зв’язку з тим, що йому не видано талон-повідомлення про злочин, який мали видати заявнику, позивач не розписався за його отримання на талоні-корінці.
Згідно ст. 104 КАС України до адміністративного суду має право звернутися з адміністративним позовом особа, яка вважає, що порушено її права, свободи чи інтереси у сфері публічно-правових відносин.
Частина 2 ст. 99 КАС України передбачає строк звернення до адміністративного суду так, для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється річний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
Відповідно до ч.1 ст. 100 КАС України, пропущення строку звернення до адміністративного суду є підставою для відмови у задоволенні адміністративного позову за умови, якщо на цьому наполягає одна із сторін.
Судом встановлено, що позивач звернувся до Окружного адміністративного суду з позовом 05.05.2008, однак з наявних в матеріалах справи документів, вбачається, що він дізнався про порушення свого права 30.01.2007, отже, позивачем порушено річний строк для звернення до адміністративного суду.
Враховуючи наведене суд відмовляє у задоволенні позовних вимог.
Згідно ч.2 ст. 94 КАС України, якщо судове рішення ухвалене на користь сторони - суб'єкта владних повноважень, суд присуджує з іншої сторони всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати, пов'язані із залученням свідків та проведенням судових експертиз.
Керуючись ст. ст. 69-71, 94, 99, 100, 160-165, 167, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, Окружний адміністративний суд міста Києва, -
П О С Т А Н О В И В:
У задоволенні позову відмовити повністю.
Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, встановленого Кодексом адміністративного судочинства України, якщо таку заяву не було подано. Якщо було подано заяву про апеляційне оскарження, але апеляційна скарга не була подана у встановлений строк постанова набирає законної сили після закінчення цього строку.
Постанова може бути оскаржена до суду апеляційної інстанції протягом десяти днів за правилами, встановленими ст. ст. 185-187 КАС України, шляхом подання через суд першої інстанції заяви про апеляційне оскарження з наступним поданням протягом двадцяти днів апеляційної скарги. Апеляційна скарга може бути подана без попереднього подання заяви про апеляційне оскарження, якщо скарга подається у строк, встановлений для подання заяви про апеляційне оскарження.
Суддя Ковзель П.О.