У Х В А Л А
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
25 грудня 2009 року місто Вінниця
Колегія суддів судової палати з цивільних справ апеляційного суду Вінницької області у складі:
головуючого: Оніщука В.В.
суддів: Чорного В.І., Медвецького С.К.,
при секретарі: Новотарській В.І.,
за участю ОСОБА_1, представника кредитної спілки «Альянс Україна» - Мадюді В.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Барського районного суду Вінницької області від 03.11.2009 року по справі за позовом кредитної спілки «Альянс Україна» до ОСОБА_1 про дострокове розірвання договору кредиту, стягнення суми кредиту, процентів за користування кредитом та неустойки, -
в с т а н о в и л а :
В квітні 2009 року позивач звернувся до суду з вказаним позовом, посилаючись на те, що 28.09.2007 року між ним та ОСОБА_1 було укладено договір кредиту, за яким остання отримала кошти в сумі 3700 грн. строком на 24 місяці і зобов’язалася повернути кредит і проценти за його користування до 28.09.2009 року та в разі порушення терміну повернення отриманого кредиту і прострочення суми сплати процентів за користування кредитом більш як на 30 календарних днів, сплатити пеню в розмірі 1% від загальної суми неповернутого кредиту за кожен день прострочення, однак від виконання взятих на себе зобов’язань по поверненню боргу, відповідач ухиляється, тому просив розірвати укладений між ними договір кредиту і стягнути з ОСОБА_1 на користь кредитної спілки «Альянс України» суму неповернутого кредиту у розмірі 2246,25 грн., пеню в розмірі 14029,24 грн., проценти за користування кредитом в сумі 1090,34 грн., а всього на загальну суму 17365,83 грн. та судові витрати в розмірі 203,66 грн..
Рішенням Барського районного суду Вінницької області від 03.11.2009 року позов задоволено та розірвано договір кредиту №191-07 кб від 28.09.2007 року, укладений між кредитною спілкою «Альянс Україна» та ОСОБА_1, стягнуто з останньої на користь позивача суму неповернутого кредиту у розмірі 2246,25 грн., пеню в розмірі 14029,24 грн., проценти за користування кредитом в сумі 1090,34 грн., а всього на загальну суму 17365,83 грн. та судові витрати в розмірі 203,66 грн..
Не погодившись із вказаним рішенням суду, ОСОБА_1 подала апеляційну скаргу, в якій просить рішення суду скасувати та повернути справу на новий розгляд до суду першої інстанції, посилаючись на неповноту з`ясування судом обставин, що мають значення для справи та неправильне застосування норм матеріального і процесуального права.
Судова колегія, заслухавши суддю-доповідача, пояснення сторін, перевіривши матеріали справи та обговоривши доводи апеляційної скарги, вважає, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає з таких підстав.
Відповідно до ст. 308 ЦПК України апеляційний суд відхиляє апеляційну скаргу і залишає рішення без зміни, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив рішення з додержанням вимог матеріального і процесуального права.
Не може бути скасоване правильне по суті і справедливе рішення суду з одних лише формальних міркувань.
Задовольняючи позов, районний суд виходив з того, що відповідач не виконала взяті на себе зобов’язання за умовами договору кредиту, що свідчить про обгрунтованість позовних вимог.
Розглядаючи спір, судова колегія вважає, що районний суд повно і всебічно дослідив і оцінив обставини по справі, надані сторонами докази, правильно визначив юридичну природу спірних правовідносин і закон, який їх регулює..
Судом встановлено та підтверджено матеріалами справи, що 28.09.2007 року між кредитною спілкою «Альянс Україна» та ОСОБА_1 було укладено договір кредиту, за яким остання отримала кредит на споживчі цілі в сумі 3700 грн. строком на 24 місяці і зобов’язалася повернути кредит і проценти за його користування до 28.09.2009 року та в разі порушення терміну повернення отриманого кредиту і прострочення суми сплати процентів за користування кредитом більш як на 30 календарних днів, сплатити пеню в розмірі 1% від загальної суми неповернутого кредиту за кожен день прострочення виконання.
З матеріалів справи видно, що ОСОБА_1 свої зобов’язання за умовами зазначеного договору кредиту не виконує, що призвело до виникнення заборгованості.
Відповідно до вимог ст.1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов’язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов’язується повернути кредит та сплатити проценти.
Згідно ст.1050 ч.1 ЦК України якщо позичальник своєчасно не повернув суму позики, він зобов’язаний сплатити грошову суму відповідно до ст.625 цього Кодексу.
Відповідно до вимог ст.625 ч.2 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов’язання, на вимогу кредитора зобов’язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу їнфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
В п.6.2 укладеного між сторонами договору кредиту, передбачено, що в разі порушення терміну повернення отриманого кредиту і прострочення суми сплати процентів за користування кредитом більш як на 30 календарних днів, позичальник сплачує кредитодавцю пеню в розмірі 1% від загальної суми неповернутого кредиту за кожен день прострочення виконання.
Крім того, на підставі п. 5.4.4. договору кредиту, кредитодавець має право достроково розірвати кредит та вимагати дострокового повернення кредиту і сплати процентів за весь термін, передбачений п. 2.1 договору у випадку затримки сплати позичальником частини кредиту та/або процентів за користування кредитом на строк, що перевищує один календарний місяць.
На підставі наведеного судова колегія вважає, що суд першої інстанції прийшов до правильного висновку про те, що ОСОБА_1 свої зобов’язання за умовами договору кредиту не виконує і тому даний договір необхідно розірвати та стягнути з відповідачки на користь позивача суму неповернутого кредиту у розмірі 2246,25 грн., 14029,24 грн. - пені, проценти за користування кредитом в сумі 1090,34 грн., а всього на загальну суму 17365,83 грн. та судові витрати в розмірі 203,66 грн..
Викладені в апеляційній скарзі твердження про те, що вказаний договір кредиту між сторонами взагалі не укладався, не може бути прийнято до уваги, оскільки не підтверджено належними доказами і при цьому, судова почеркознавча експертиза не була проведена через не оплату відповідачкою її вартості.
Таким чином, судова колегія вважає, що доводи апеляційної скарги не дають підстав для висновку про неправильне застосування судом першої інстанції норм матеріального чи процесуального права, які призвели або могли призвести до неправильного вирішення справи, тобто постановлене рішення відповідає матеріалам справи та вимогам закону і підстав для його скасування немає.
Керуючись ст. ст. 303, 304, 307, 308, 313-315, 317, 319 ЦПК України, колегія суддів -
у х в а л и л а :
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 – відхилити.
Рішення Барського районного суду Вінницької області від 03.11.2009 року залишити без змін.
Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту її проголошення, однак може бути оскаржена шляхом подачі касаційної скарги протягом двох місяців з дня набрання законної сили до Верховного Суду України.
Головуючий:
Судді:
З оригіналом вірно: