ГОСПОДАРСЬКИЙ |
| ХОЗЯЙСТВЕННЫЙ |
П О С Т А Н О В А
Іменем України
07.08.06 Справа № 3/344ад.
Суддя Доманська М.Л., при секретарі судового засідання Буймирській О.В., розглянувши матеріали справи за позовом
Прокурора Ленінського району м. Луганська в інтересах держави в особі Управління Пенсійного фонду України в Ленінському районі м. Луганська, м. Луганськ
до Міського комунального підприємства "Жилкомфорт", м. Луганськ
про стягнення 41129 грн. 84 коп.
в присутності представників сторін:
від позивача: Скрилова І.І. (дов. від 12.12.05 № 8323/06),
від відповідача: Сапронова В.Є. (дов. від 13.07.06 № 1314),
від заявника: Мінаєва І.В.,
в с т а н о в и в:
Суть спору: заявлено вимогу про з відповідача на користь позивача несплачені суми внесків в розмірі 41129 грн. 84 коп.
Згідно з п. 6 Прикінцевих та перехідних положень Кодексу адміністративного судочинства України, який набрав законної сили з 01.09.05, до початку діяльності окружних та апеляційних адміністративних судів підсудні їм справи вирішують у першій та апеляційній інстанціях відповідні місцеві та апеляційні господарські суди за правилами Кодексу адміністративного судочинства України.
Враховуючи суб'єктний склад сторін у справі, характер спору, де в якості позивача виступає суб'єкт владних повноважень, та з урахуванням рекомендацій Верховного суду України, провадження у даній справі продовжено за правилами Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України).
Представниками сторін подано клопотання про відмову від здійснення технічної фіксації судового процесу, яке судом задовольняється.
Відгуком на позов від 07.08.06 № 1928, відповідач позовні вимоги визнав частково у сумі 18246 грн. 63 коп., повідомивши про часткове погашення заборгованості.
Позивач заявою від 04.08.06 № 11988/07 та заявник заявою від 07.08.06 в порядку ст. 51 КАС України відмовились від позову в частині стягнення суми 22883 грн. 21 коп. та просять стягнути з відповідача залишок боргу у сумі 18246 грн. 63 коп., посилаючись на часткову сплату відповідачем заявленого в позові боргу після пред'явлення позову до суду, зазначаючи, що з наслідками відмови від позову ознайомлені.
Дослідивши матеріали справи, додатково надані документи, вислухавши представників сторін та заявника, суд прийшов до наступного.
Засади і механізми системи функціонування загальнообов‘язкового державного пенсійного страхування, призначення, перерахунку і виплати пенсій, надання соціальних послуг з коштів Пенсійного фонду, що формуються за рахунок страхових внесків роботодавців, бюджетних та інших джерел визначає Закон України від 09.07.03 № 1058-ІУ “Про загальнообов‘язкове державне пенсійне страхування” (далі –Закон).
Відповідно до ст.1 Закону страхові внески –це кошти відрахувань на соціальне страхування та збір на обов‘язкове державне пенсійне страхування, сплачені згідно із законодавством, що діяло раніше; кошти, сплачені на загальнообов‘язкове державне пенсійне страхування відповідно до цього Закону.
Відповідно до п.6 ч.2 ст.17 Закону страхувальники (роботодавці) зобов‘язані нараховувати, обчислювати і сплачувати в установлені строки та в повному обсязі страхові внески.
Порядок обчислення і сплати страхувальниками та застрахованими особами внесків на загальнообов‘язкове державне пенсійне страхування до Пенсійного фонду України встановлений однойменною Інструкцією, затвердженою Постановою Правління Пенсійного фонду України від 19.12.03 № 21-1 та зареєстрованою в Міністерстві юстиції України 16.01.04 № 64/8663 (далі –Інструкція).
Розміри страхових внесків на загальнообов‘язкове державне пенсійне страхування встановлюються відповідно до Закону України “Про збір на обов‘язкове державне Пенсійне страхування” (п.4 Інструкції).
З матеріалів справи вбачається, що відповідач зареєстрований в Управлінні Пенсійного фонду України в Ленінському районі м. Луганська, як платник збору на обов‘язкове державне пенсійне страхування та своєчасно не перераховує названий збір, у зв‘язку з чим за ним станом на 01.05.06 утворилась заборгованість зі сплати страхових внесків у сумі 43722 грн. 17 коп.
Згідно зі ст. 106 Закону позивач направив відповідачеві відповідну вимогу про сплату заборгованості від 05.05.06 № Ю.427 на суму 43722 грн. 17 коп. (а.с. 7). Вказана заборгованість частково погашена відповідачем, у зв'язку з чим позивач просить стягнути з відповідача на свою користь заборгованість зі сплати страхових внесків в сумі 18246 грн. 63 коп., яку заявник просить стягнути з відповідача на користь позивача.
Відгуком на позов від 07.08.06 № 1928, відповідач позовні вимоги визнав частково у сумі 18246 грн. 63 коп., повідомивши про часткове погашення заборгованості.
Згідно зі ст. ст. 112, 136 КАС України у разі визнання відповідачем адміністративного позову суд приймає рішення про задоволення адміністративного позову за умови, що дії відповідача не суперечать закону або не порушують чиї-небудь права, свободи або інтереси.
Судом встановлено, що дії відповідача у справі не суперечать закону та не порушують прав, свобод та інтересів інших осіб.
Оцінивши доводи сторін, обставини справи у їх сукупності, суд вважає позов обґрунтованим, а позовні вимоги такими, що підлягають до задоволення частково, з огляду на наступне.
Позовні вимоги щодо стягнення з відповідача заборгованості (недоїмки по внесках на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування) у сумі 18246 грн. 63 коп. відповідають чинному законодавству, документально обґрунтовані, підтверджені матеріалами справи, у тому числі розрахунками сум страхових внесків, визнані відповідачем, тому підлягають до задоволення.
Заявою, зданою до суду 07.08.06, позивач та заявник в порядку ст. 51 КАС України відмовились від позову в частині стягнення суми 22883 грн. 21 коп. та просять стягнути з відповідача залишок боргу у сумі 18246 грн. 63 коп., зазначаючи, що з наслідками відмови від позову ознайомлені.
Згідно зі ст.ст. 51, 136 КАС України позивач, заявник вправі відмовитись від адміністративного позову, а суд прийняти відмову від адміністративного позову за умови, що ці дії не суперечать закону та не порушують чиї-небудь права, свободи чи інтереси. Суд ознайомив позивача та заявника з правовими наслідками часткової відмови від позову. З огляду на наведене, вказана часткова відмова позивача та заявника від адміністративного позову прийнята судом. За таких обставин, провадження у справі щодо позовних вимог в частині стягнення заборгованості у сумі 22883 грн. 21 коп. слід закрити відповідно до п. 2 ч.1 ст. 157 КАС України.
Питання щодо розподілу судових витрат не вирішується, оскільки позивач та заявник звільнені від їх сплати у встановленому законом порядку, віднесення судових витрат на відповідача, який не є суб'єктом владних повноважень, у даному випадку не передбачено чинним законодавством, у тому числі ст. 94 КАС України.
Згідно ст. 160 Кодексу адміністративного судочинства України у судовому засіданні, в якому закінчився розгляд справи, оголошено вступну та резолютивну частини постанови та повідомлено про те, що постанову у повному обсязі буде виготовлено протягом п'ятиденного строку.
На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 2, 17, 51, 87, 94, 98, 112, 136, 157, 158 - 163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
вирішив:
1. Позов задовольнити частково.
2. Стягнути з Міського комунального підприємства "Жилкомфорт", м. Луганськ, кв. Героїв Брестської фортеці, 31А, код 30597192,
на користь Управління Пенсійного фонду України в Ленінському районі м. Луганська, м. Луганськ, вул. Совєтська, 42, код 21792330, заборгованість зі сплати страхових внесків у сумі 18246 грн. 63 коп.
3. Закрити провадження у справі щодо решти позовних вимог .
Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, встановленого Кодексом адміністративного судочинства України, якщо таку заяву не було подано.
Постанову складено у повному обсязі та підписано 08.08.06 у відповідності до вимог ст. 167 КАС України.
Про апеляційне оскарження рішення суду першої інстанції спочатку подається заява. Обґрунтування мотивів оскарження і вимоги до суду апеляційної інстанції викладаються в апеляційній скарзі.
Заява про апеляційне оскарження та апеляційна скарга подаються до адміністративного суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.
Заява про апеляційне оскарження постанови суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення, а в разі складення постанови у повному обсязі відповідно до статті 160 цього Кодексу - з дня складення в повному обсязі. Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження.
Апеляційна скарга може бути подана без попереднього подання заяви про апеляційне оскарження, якщо скарга подається у строк, встановлений для подання заяви про апеляційне оскарження.
Суддя М.Л. Доманська