Справа №1-22 2007року

ВИРОК

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

28 лютого 2007 року           Путивльський районний суд Сумської області

в складі:              головуючого - судді   Толстого О.О.

при секретарі -            Фостовій М.М.

з участю прокурора       Тверитінова О.С.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Путивль кримінальну справу за обвинуваченням:

ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1року народження, українки, громадянки України, уродженки с Крехаїв Козелецького району Чернігівської області, розлученої, освіта повна загальна середня, зареєстрованої в с Зінове Путивльського району Сумської області, фактично мешкає АДРЕСА_1, не працюючої, не судимої,

у скоєнні злочину, передбаченого ч.1 ст. 164 КК України,

ВСТАНОВИВ:

Згідно з рішенням Путивльського районного суду Сумської області від ІНФОРМАЦІЯ_6 року підсудна ОСОБА_1 була позбавлена батьківських прав відносно своїх неповнолітніх дітей - дочки ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_2року народження і сина ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_3року народження, і зобов'язана щомісячно сплачувати аліменти в розмірі 1/3 частини всіх видів заробітку на користь навчального закладу за місцем влаштування дітей, починаючи з ІНФОРМАЦІЯ_4р.

Разом з тим, будь-якої матеріальної допомоги дітям не надавала, ухиляючись від сплати аліментів на протязі 33 місяців.

Так, будучи працездатною, жодних мір щодо свого офіційного працевлаштування не приймала і на облік до центру зайнятості як безробітна не стала Маючи можливість сплачувати аліменти, за наявності неофіційних прибутків, їх приховувала і не зважаючи на офіційне попередження відділу державної виконавчої служби, продовжувала ухилятися від сплати аліментів.

Внаслідок такого злісного ухилення з боку ОСОБА_1 від сплати аліментів на утримання своїх неповнолітніх дітей станом на ІНФОРМАЦІЯ_5року утворилась заборгованість по сплаті аліментів у розмірі 4318грн.

Підсудна ОСОБА_1 вину свою в інкримінованому їй злочині визнала повністю, показавши суду, що дійсно за рішенням суду повинна сплачувати аліменти на утримання своїх неповнолітніх дітей, які перебувають у школі-інтернаті. Офіційно вона ніде не працювала, але на облік до центру зайнятості не зверталась. Була працездатною і стан її здоров'я дозволяв їй працювати. Вона періодично мала неофіційні заробітки, підробляючи по людях, але матеріальної допомоги своїм дітям не надавала, аліменти не сплачувала. Державний виконавець роз'яснював їй про необхідність сплати аліментів та про кримінальну відповідальність в разі ухилення від їх сплати, але і після цього вона аліменти не сплачувала. Просила не позбавляти її волі, оскільки обіцяє допомагати своїм дітям.

Такі показання підсудної ОСОБА_1 відповідають фактичним обставинам справи і нею не оспорюються, а тому, обмеживши дослідження доказів у справі в порядку ч.3 ст.299 КПК України, суд приходить до висновку, що її вина у вчиненні цього злочину доведена повністю.

Ці злочинні дії підсудної ОСОБА_1 суд кваліфікує за ч.1 ст.164 КК України, як злісне ухилення від сплати аліментів на утримання своїх неповнолітніх дітей.

2

При призначенні підсудній ОСОБА_1 міри покарання, суд враховує ступень тяжкості вчиненого злочину, особу підсудної, яка вину свою визнала, негативно характеризується за місцем проживання, ніде не працює, на обліку у лікаря психіатра-нарколога не перебуває, вперше притягується до кримінальної відповідальності.

Обставин, що пом'якшують або обтяжують покарання підсудної підсудна ОСОБА_1, суд не вбачає.

Враховуючи такі дані за особу винної, ступень тяжкості вчиненого нею злочину, суд приходить до висновку, що її виправлення можливе при призначенні покарання у виді громадських робіт.

Підстав для зміни чи скасування міри запобіжного заходу ОСОБА_1, до вступу вироку в законну силу, суд не вбачає.

Речових доказів та судових витрат по справі немає.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 323,324 КПК України, суд

ЗАСУДИВ:

ОСОБА_1 визнати винною у скоєнні злочину, передбаченого ч.1 ст.164 КК України і призначити їй покарання у виді громадських робіт на строк 120( сто двадцять) годин.

Міру запобіжного заходу до вступу вироку в законну силу ОСОБА_1 залишити підписку про невиїзд і строк відбування призначеного покарання відраховувати з часу приведення його до виконання.

На вирок суду може бути подана апеляція до апеляційного суду Сумської області через Путивльський районний суд протягом 15 діб із моменту його проголошення всіма учасниками процесу.