Справа № 2-2448
2009 р.
Р І Ш Е Н Н Я
І м е н е м У к р а ї н и
(заочне)
27 листопада 2009 р. м. Донецьк
Калінінський районний суд міста Донецька в складі:
головуючого - судді Домарєва О.В.,
при секретарі Луценко А.Г.,
за участю позивачки ОСОБА_1, розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за позовною заявою ОСОБА_1 до Виконкому Калінінської районної в м. Донецьку ради „Про визнання права користування житловим приміщенням”, -
В С Т А Н О В И В :
У жовтні 2009 року позивачка звернулась до суду із позовною заявою, якою просила визнати за нею право користування житловим приміщенням квартирою АДРЕСА_2, зобов’язавши відповідача укласти з нею договір найму житлового приміщення.
У судовому засіданні позивачка підтримала позовні вимоги та суду пояснила, що в 1972 році вона зареєструвала шлюб з ОСОБА_2, з яким вони мешкали у квартирі АДРЕСА_1. В 1992 році брак був розірваний, тому ОСОБА_2 пішов мешкати до своєї матері в квартиру АДРЕСА_2. ІНФОРМАЦІЯ_1 померла ОСОБА_3 та ОСОБА_2 став основним наймачем спірної квартири. Після смерті свекрові, зі згоди колишнього чоловіка, вона стала мешкати у спірній квартирі, як член сім’ї наймача. ОСОБА_2 намагався зареєструвати її за спірною адресу, але у ЖЕК № 7 їм відмовили, оскільки шлюб був між ними розірваний. ІНФОРМАЦІЯ_2. ОСОБА_2 раптово помер. З 1995 р. вона спільно мешкала в спірній квартирі з ОСОБА_2, вели спільне господарство, сплачувала за комунальні послуги, на спільні гроші виконували ремонт. Тому просила визнати за нею, як членом сім’ї наймача, право користування квартирою АДРЕСА_2, зобов’язавши відповідача укласти з нею договір найму житлового приміщення з підстав, передбачених ст.64 ЖК України.
Представник відповідача – Виконком Калінінського районної в м. Донецьку Ради у судове засідання не з’явився, про день, час та місце розгляду справи повідомлявся належним чином, у попереднє судове засідання від відповідача надійшов лист, згідно якого відповідач позов визнав повністю, у зв’язку з чим на підставі п. 4 ст. 169 ЦПК України, суд ухвалив справу розглянути у відсутність представника відповідача на підставі наявних у ній матеріалів. Зі згоди представника позивача суд ухвалює рішення при заочному розгляді справи, що відповідає положенням ст. 224 ЦПК України.
Заслухавши пояснення позивачки, перевіривши матеріали справи та документи, суд вважає, що позов є обґрунтованим та підлягає задоволенню з наступних підстав.
Судом встановлено, що спірна квартира АДРЕСА_2 і складається з двох кімнат житловою площею 27,5 кв.м.
Відповідно до вимог ст. 64 ЖК України – члени родини наймача, що проживають разом з ним, користаються нарівні з наймачем усіма правами і несуть всі обов'язки, що випливають з договору наймання житлового приміщення. Повнолітні члени родини несуть солідарну з наймачем майнову відповідальність по зобов'язаннях, що випливає з зазначеного договору. Згідно ч.ч. 2 і 3 зазначені статті членами родини наймача можуть бути визнані й іншої особи, якщо вони постійно проживають разом з наймачем і веде з ним загальне господарство. Якщо ці особи перестали бути членами родини наймача, але продовжують проживати в займаному житловому приміщенні, вони мають такі ж права й обов'язки, як наймач і члени його родини.
Відповідно до роз'яснень п. 9 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 12 квітня 1985 року № 2 «Про деякі питання, що виникли в практиці застосування судами Житлового кодексу України» з наступними змінами і доповненнями, дозволяючи суперечки про право користування житловим приміщенням осіб, що вселилися до наймача , суд зобов'язаний з'ясувати - чи витриманий встановлений порядок при їхньому вселенні, зокрема чи була письмова згода на це всіх членів родини наймача, були чи вони прописані в даному житловому приміщенні, чи було це приміщення постійним місцем їхнього проживання, чи вели вони з наймачем спільне господарство, тривалість часу їхнього проживання. При цьому, як роз'яснив Пленум Верховного Суду України в п. 15 постанови від 01 листопада 1996 року № 9 «Про застосування Конституції України при здійсненні правосуддя» - наявність, або відсутність прописки саме по собі не може бути основою для визнання права користування житловим приміщенням за особою, що там чи проживало вселилося туди як член родини наймача (власника) приміщення, або відмовленні йому в цьому. Однак, відсутність письмової згоди членів родини наймача на вселення саме по собі свідчить про те, що особи, що вселилися, не придбали право користування житловим приміщенням, якщо по обставинах справи безперечно встановлено, що вони висловлювали таку згоду.
Як встановлено в судовому засіданні позивачка є колишньою дружиною померлого ОСОБА_2. Позивачка вселилась в спірну квартиру в 1995 р. за згодою наймача, хоча при відсутності письмових документів, що підтверджують дану обставину, і проживає в спірній квартирі до теперішнього часу, оплачує квартирну плату і комунальні послуги.
Вказані обставини об ’єктивно підтверджені у судовому засіданні письмовими пояненнями свідків ОСОБА_4,ОСОБА_5, ОСОБА_6, а також доданими до справи письмовими доказами.
З урахуванням конкретних обставин і доказів, встановлених і досліджених у судовому засіданні, а також вищевказаних вимог закону, суд вважає за необхідне визнати за позивачкою право користування житловою площею в спірній квартирі та зобов’язати відповідача укласти з позивачкою договір найму житлового приміщення в спірній квартирі .
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 64 ЖК України, 10, 11, 209, 213-215, 224-226 ЦПК України, суд
ВИРІШИВ:
Позовні вимоги ОСОБА_1 до Виконкому Калінінської районної в м. Донецьку ради „Про визнання права користування житловим приміщенням” - задовольнити.
Визнати за ОСОБА_1 право користування житловим приміщенням в квартирі АДРЕСА_2.
Зобов’язати Виконком Калінінської районної в м. Донецьку ради укласти з ОСОБА_1 договір найму житлового приміщення в квартирі АДРЕСА_2.
Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до апеляційного суду Донецької області через суд першої інстанції шляхом подачі в 10 – денний строк з дня проголошення рішення заяви про апеляційне оскарження і подання після цього протягом 20 днів апеляційної скарги, з подачею її копії до апеляційної інстанції або в порядку ч.4 ст. 295 ЦПК України.
Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, поданою протягом десяти днів з дня отримання його копії.
.
Суддя О.В. Домарєв