Справа №1-18 2007 рік

ВИРОК

ІМЕНЕМ    УКРАЇНИ

22 лютого 2007 року      Путивльський районний суд Сумської області

в складі:      головуючого - судді        Толстого О.О.

при секретарі                                                     Фостовій M.M

з участю прокурора        Тверитінова О.С.

потерпілої ОСОБА_2

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Путивль кримінальну справу за обвинуваченням:

ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_1року народження, громадянки України, уродженки та мешканки Сумської області, АДРЕСА_1, освіта базова вища, не одруженої, не працюючої, раніше не судимої,

в скоєнні злочину, передбаченого ч.2 ст. 296 КК України,

ВСТАНОВИВ:

Підсудна ОСОБА_1 вчинила злочин проти громадського порядку та моральності за слідуючих обставин.

ІНФОРМАЦІЯ_2 року, близько 00 годин, ОСОБА_1 разом із ОСОБА_3 та ОСОБА_4, яких засуджено за вчинення цього злочину вироком Путивльського районного суду Сумської області від ІНФОРМАЦІЯ_3р., приїхали до магазину «Центр» м. Путивль, де купуючи спиртні напої побачили потерпілу ОСОБА_2, яка працювала там продавцем-касиром, після чого вийшли з магазину і стали чекати її в автомобілі.

Через деякий час, після того як ОСОБА_2 вийшла з магазину після закінчення робочого дня, ОСОБА_1, ОСОБА_4. та ОСОБА_3. на автомобілі «Ланос-Део», під керуванням останньої, наздогнали її на вул. Кірова, біля автовокзалу.

Використовуючи малозначний привід - припущення ОСОБА_3про те, що потерпіла обрахувала її при розрахунку в магазині у ІНФОРМАЦІЯ_4р., стали вимагати від неї сісти в машину, а коли та відмовилась і пішла далі, вийшли з автомобіля і наздогнали її. Діючи з хуліганських спонукань, ОСОБА_1, ОСОБА_4. та ОСОБА_3., перебуваючи в стані алкогольного сп'яніння і грубо порушуючи громадській порядок, з мотивів явної неповаги до суспільства, проявляючи грубу силу і нехтуючи загальноприйнятими в суспільстві нормами поведінки, схопили потерпілу за куртку і стягнувши шапку почали висловлюватись на її адресу брутальною лайкою, не зважаючи на зауваження з боку гр.ОСОБА_5 і ОСОБА_6. Потім втрьох стали наносити потерпілій ударів руками й ногами у різні частини тіла, заставляли її ставати на коліна і просити вибачення, намагались силоміць заштовхати її на заднє сидіння, а потім і до багажника автомобіля, тобто діяли з особливою зухвалістю.

Не подолавши опір потерпілої, ОСОБА_1, ОСОБА_3. та ОСОБА_4. завели ОСОБА_2 в район житлових будинків, де ОСОБА_3. вдаривши потерпілу пригрозила в разі її звернення до міліції.

Внаслідок таких хуліганських дій потерпілій ОСОБА_2 були спричинені легкі тілесні ушкодження з короткочасним розладом здоров'я у вигляді синця молочної залози і лівого колінного суглобу, закритої черепно-мозкової травми, струсу головного мозку.

Підсудна ОСОБА_1 свою вину у вчиненні цього злочину не визнала, як і заявлений потерпілою цивільний позов. Суду показала, що в той день вона, ОСОБА_4, ОСОБА_3 та її співмешканець ОСОБА_7 ввечері повернулись з рибалки, де разом відпочивали з дітьми. Жоден з них спиртне не вживав і вони були у тверезому стані.

Близько 00 годин вони під'їхали до магазину "Центр", де купити спиртні напої, щоб відсвяткувати рибалку. Коли повертались, в районі автовокзалу побачили ОСОБА_2, яка, зі слів ОСОБА_3, обрахувала її в магазині. Вони зупинились та вийшли з машини, щоб поговорити з нею. Вони зажадали від ОСОБА_2 вибачення, але вона відмовилась це робити і між ними виникла сварка, що супроводжувалась обопільною нецензурною лайкою. Але жоден з них ОСОБА_2 не бив та жодних фізичних дій щодо неї не вчиняв. Потім вони сіли до автомобілю та поїхали.

2

Допитавши підсудну, потерпілу, свідків, дослідивши матеріали справи, суд вважає, що винуватість підсудної ОСОБА_1 у даному злочині доведена повністю сукупністю доказів, а невизнання нею своєї вини і її показання сприймає критично, як обраний нею спосіб самозахисту і уникнути відповідальності за скоєне.

Так, потерпіла ОСОБА_2 суду показала, що ІНФОРМАЦІЯ_2 року, вона працювала на касі продавцем- касиром в магазині "Центр". Близько 00 годин до магазину зайшли ОСОБА_4., ОСОБА_3 і її співмешканець ОСОБА_7    Всі вони були в стані алкогольного сп'яніння. Купуючи спиртні напої, ОСОБА_3., ОСОБА_4. повідомили присутньому в магазині директору ОСОБА_8, щоб той за нею слідкував, бо нібито в ІНФОРМАЦІЯ_4року вона обрахувала ОСОБА_3. Після цього залишили магазин.

Після опівночі вона закрила магазин і вийшла на вулицю, де її чекали друзі - ОСОБА_5. та ОСОБА_6 з якими вона пішла додому. Біля магазину стояв автомобіль «Ланос-Део». Цей автомобіль їхав за ними і згодом наздогнав їх біля автовокзалу. За кермом знаходилась ОСОБА_3., яка через відкрите вікно почала кричати щоб вона сіла в автомобіль і проїхала з ними. А коли вона відмовилась і пішла далі, то ОСОБА_3., ОСОБА_4. і ОСОБА_1 вибігли з автомобіля і наздогнавши її схопили за одежу, намагалися звалити, при цьому висловлювались нецензурною лайкою на її адресу. Потім вони втрьох почали бити її руками в область грудної клітки, а також ногами під коліна, намагаючись збити з ніг, вимагали стати на коліна та просити вибачення. Далі потягнули до автомобіля, де намагалися заштовхнути її спочатку на заднє сидіння, а потім до багажника, об який вона сильно вдарилась головою. Коли не змогли цього зробити, бо вона чинила опір, відвели її за руки в район житлових будинків, де ОСОБА_3. ще нанесла удар по їй по тілу, привозивши щоб не зверталась до міліції.

Коли вони залишили її, вона зателефонувала до своєї матері і розповіла, що трапилося з нею, після цього звернулась до чергової частини райвідділу міліції. їй були спричинені тілесні ушкодження, з приводу чого вона знаходилась у лікарні.

Такі показання потерпілої суд вважає за необхідне покласти в основу обвинувального вироку, оскільки вони були логічними і послідовними, як на досудовому слідстві, так і в суді, та стверджуються іншими перевіреними у судовому засіданні доказами.

Заявою ОСОБА_2 підтверджено, що ІНФОРМАЦІЯ_2р. вона звернулася до райвідділу міліції з проханням притягти до відповідальності трьох дівчат, які ІНФОРМАЦІЯ_2 року, в 24-30, на вул. Кирова, в районі автовокзалу м. Путивль, побили її( а.с 4). Згідно з висновком судово-медичної експертизи, при обстеженні у потерпілої ОСОБА_2 виявлені легкі тілесні ушкодження з короткочасним розладом здоров'я у вигляді синця молочної залози і лівого колінного суглобу, закритої черепно-мозкової травми, струсу головного мозку(а.с. 27-28). Свідок ОСОБА_5. суду показав, що він і його друг ОСОБА_6 на прохання потерпілої ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_2 року, десь в 23.40 підійшли до магазину "Центр", щоб провести її після закінчення роботи додому. В цей час до магазину під'їхав автомобіль «Ланос-Део». З нього вийшли троє дівчат і один мужчина, які направились до магазину і через деякий час вийшли з пакетами в руках. З їхньої розмови, поведінки і ходьби, а також із запаху спиртного від них, він зрозумів, що ті знаходяться в стані алкогольного сп'яніння. Всі четверо сіли в автомобіль, який залишався стояти на місці. За 10 хвилин із магазину вийшла потерпіла ОСОБА_2, і вони втрьох пішли вулицею. Через деякий час вони помітили, що за ними по тротуару їде цей автомобіль. Коли той під'їхав до них, він побачив, що за кермом знаходиться жінка, яка через відкрите вікно почала кричати ОСОБА_2, щоб та сіла до автомобіля і поїхала з ними. Звернувши з тротуару, вони продовжували йти в напрямку будинків, тоді автомобіль зупинився і з нього вибігли троє дівчат. Наздогнавши потерпілу вони схопили її за одежу та намагалися звалити з ніг, потім почали разом бити руками та ногами удари в обличчя і тулуб. Він і ОСОБА_6 зробили їм зауваження і намагалися втрутитись, але в цей час чоловік, який знаходився в автомобілі, підійшов до них і відвівши у бік наказав не втручатися. Після цього дівчата намагалися посадити ОСОБА_2 на заднє сидіння автомобіля, а потім відкривши багажник, почали заштовхувати її до багажника. ОСОБА_2 чинила опір і це їм не вдалося. Далі дівчата відвели її за будинки і що було далі він не бачив. На другий день йому стало відомо, що потерпіла з приводу цих подій звернулась в міліцію, лікувалась у лікарні. Свідок ОСОБА_6 в суді повністю підтвердив повідомлені ОСОБА_10 обставини, давши аналогічні свідчення. Свідок ОСОБА_9, мати потерпілої, суду показала, що ІНФОРМАЦІЯ_2 року, в нічний час, в с. Рудневе, де вона проживає, подзвонила її донька і розповіла, що коли вона поверталась з роботи додому її побили троє дівчат, але за яких саме обставин не казала. Як вбачається з протоколу відтворення обстановки і обставин події - потерпіла ОСОБА_2 показала та розповіла про обставини спричинення тілесних ушкоджень ОСОБА_3, ОСОБА_4 та ОСОБА_1( а.с. 35-36).

3

Висновком додаткової судово-медичної експертизи підтверджено, що механізм нанесення тілесних ушкоджень продемонстрований потерпілою ОСОБА_2 при відтворенні обстановки і обставин поди повністю співпадає з характером пошкоджень виявлених при її судово-медичному обстеженні(а.с. 33). З показів на досудовому слідстві свідка ОСОБА_11, ІНФОРМАЦІЯ_5 «Центр», вбачається, що він підтвердив, що ІНФОРМАЦІЯ_2р. близько 24-ї години до магазину заходили ОСОБА_3 та ОСОБА_4 з молодим хлопцем, які були випивши. Він допоміг їм купити вино. Розраховуючись біля каси вони повідомили йому, що продавець ОСОБА_2 постійно їх обраховує, але він не звернув на них увагу. Після цього вони пішли з магазину(а.с21). За викладених обставин та даючи оцінку зібраним у справі доказам, суд приходить до висновку, що дії підсудної ОСОБА_1 органами досудового слідства кваліфіковані правильно, за ч.2 ст. 296 КК України, як хуліганство, тобто грубе порушення громадського порядку з мотивів явної неповаги до суспільства, що супроводжувалось особливою зухвалістю, кваліфікуючою ознакою якого є вчинення цих дій групою осіб, оскільки ОСОБА_3., ОСОБА_4 та ОСОБА_1 перебуваючи в стані алкогольного сп'яніння, використовуючи для своїх дій малозначний привід, що нібито в ІНФОРМАЦІЯ_4 року потерпіла обрахувала ОСОБА_3., при цьому знаючи, як слід вчиняти за таких обставин, але проявляючи грубу силу і п'яну хвацькість, що супроводжувалось насильством над потерпілої, заподіянням їй тілесних ушкоджень, що вказує на особливу зухвалість їхніх дій, грубо порушували громадський порядок в присутності других громадян, тобто діяли з хуліганських мотивів. При призначенні ОСОБА_1 міри покарання, суд враховує ступень тяжкості вчиненого нею злочину, її особу, обставини, що пом'якшують та обтяжують її покарання. Як особа - ОСОБА_12 позитивно характеризується за місцем проживання, ніде не працює, має на утриманні малолітню дитину, не судима.

Обставин, що пом'якшують покарання підсудної ОСОБА_1, суд не вбачає.

Вчинення ОСОБА_1 злочину у стані алкогольного сп'яніння, суд визнає за обставину, що обтяжує її покарання. Враховуючи такі дані за особу підсудної, тяжкість скоєного злочину, обставини його вчинення, а також те, що вона не розкаялась і не сприяла розкриттю злочину, заподіяну шкоду потерпілій не відшкодувала, суд приходить до висновку, що її виправлення і запобігання вчинення нею нових злочинів можливе при призначенні їй покарання у виді позбавлення волі, але на підставі ст.75 КК України звільнивши її від його відбування з випробовуванням, з огляду на те, що вона вперше притягується до кримінальної відповідальності, позитивно характеризується за місцем проживання, має на утриманні малолітню дитину.

Підстав для зміни міри запобіжного заходу ОСОБА_1 до вступу вироку в законну силу немає.

Заявлений цивільний позов потерпілою ОСОБА_2 про стягнення з ОСОБА_12 750грн. в рахунок відшкодування моральної шкоди, підлягає повному задоволенню зі слідуючих підстав.

Згідно до ст. 1167 ЦК України моральна шкода, завдана фізичній або юридичній особі неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю, відшкодовується особою, яка її завдала, за наявності її вини. В силу ч.2 ст.1190 ЦК України за заявою потерпілого суд може визначити відповідальність осіб, які спільно завдали шкоди, у частці відповідно до ступеня їхньої вини.

У справі доведено, що спільними діями ОСОБА_3, ОСОБА_4 і ОСОБА_1, потерпілій були спричинені тілесні ушкодження, що змусило її лікуватись і докладати додаткових зусиль до нормалізації свого життя, вона почувалась приниженою, зазнала душевних страждань, тобто їй була завдана моральна шкода.

Враховуючи ступень вини ОСОБА_1 та моральних страждань потерпілої, вимоги розумності і справедливості, суд погоджується з розміром заявленої потерпілою компенсації за спричинену моральної шкоду, та вважає за необхідне стягнути її з підсудної, з огляду на положення ч.2 ст.1190 ЦК України.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 323,324 КПК України, суд

ЗАСУДИВ:

ОСОБА_1 визнати винною у вчиненні злочину, передбаченого ч.2 ст. 296 КК України і призначити їй покарання у виді позбавлення волі строком на 2(два) роки.

На підставі ст. 75 КК України звільнити її від призначеного покарання з випробовуванням з іспитовим строком два роки.

В силу ст.76 КК України покласти на ОСОБА_1 слідуючи обов'язки:

· не виїжджати за межі України на постійне проживання без дозволу органу кримінально-виконавчої системи;

повідомляти   органи кримінально-виконавчої системи   про зміну місця проживання, роботи або

4

         навчання           - періодично з'являтися для реєстрації в органи кримінально-виконавчої системи в установлені ними дні.         

Міру запобіжного заходу до вступу вироку в закону силу ОСОБА_1 залишити підписка про невиїзд.

Цивільний позов ОСОБА_2 задовольнити повністю. Стягнути з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 750( сімсот п'ятдесят) грн в рахунок відшкодування моральної шкоди.

На вирок суду може бути подана апеляція до апеляційного суду Сумської області через Путивльський районний суд протягом 15 діб з моменту його проголошення всіма учасниками процесу.