справа № 2а-2970/09
категорія 19
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
24 листопада 2009 року Нахімовський районний суд м. Севастополя в складі:
головуючого – судді Лемешко А.С.,
при секретарі – Бебеєвої Е.Е.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Управління праці та соціального захисту населення Нахімовської районної державної адміністрації м. Севастополя, про визнання дій протиправними, визнання права на перерахунок допомоги, стягнення недоплаченої соціальної грошової допомоги, допомоги при народженні дитини,
ВСТАНОВИВ:
Позивачка, уточнивши позовні вимоги, звернулася до суду із адміністративним позовом про визнання протиправною бездіяльності відповідача, визнання права на перерахунок допомоги, стягнення з Управління праці та соціального захисту населення Нахімовської РДА М.Севастополя суми недоплаченої щомісячної допомоги на дитину до досягнення нею трьох років з вересня 2007 року по жовтень 2009 р. у встановленому законом порядку, допомоги при народженні дитини кратну 22,6 розміру прожиткового мінімуму для дітей відповідного віку. Вимоги свого позову мотивувала тим, що вона має дитину – ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1. Відповідно до ЗУ „Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими народженням та похованням" щомісячно їй повинна сплачуватися грошова допомога, яка частково компенсує втрату заробітної плати (доходу)у період відпуски по догляду за дітьми до досягнення ними трирічного віку у розмірі, що встановлюється правлінням Фонду, але не менше встановленого законом прожиткового мінімуму, однак у порушення цих норм їй сплачують грошову допомогу в розмірі 144.10 грн. на дитину щомісячно. Вказувала, що посилання відповідача при невиплаті у повному обсязі вказаної допомоги на закони про державні бюджети різних років, на її думку, є неспроможними, оскільки ці закони не мають рівну юридичну силу з законами, якими встановлені спірні виплати, та не можуть їх скасовувати. Крім того, одноразову допомогу їй сплатили усього 8500 гривень а не 22.6 прожиткових мінімумів на дитину віком до 6 років на момент народження дитини.
Позивачка у судове засіданні не з’явились, надіслала заяву про підтримку адміністративного позову у повному обсязі з підстав, викладених у позовній заяві, а також просила суд її позов задовольнити у повному обсязі.
Представник відповідача - Управління праці та соціального захисту населення Нахімовської районної державної адміністрації м. Севастополя у судове засідання не з’явився, надіслав заяву про розгляд справи без його участі, адміністративний позов не визнав у повному обсязі з підстав його необґрунтованості. Заперечення на позов мотивував тим, що Конституцією України встановлено, що виключно Законом про Державний бюджет України визначаються розходи держави на суспільні потреби, їх розмір, цільове призначення. Відповідними Законами про Державний бюджет України на відповідний рік передбачався визначений обсяг виплат сім'ям із дітьми, які не досягли трьох років. У зв'язку з чим зазначені виплати Управління праці та соціального захисту населення здійснювало відповідно до Конституції у межах бюджетних асигнувань, обсяг коштів на дану виплату надходив до їх Управління також з розрахунку коштів, передбачених бюджетом в даній частині. Вказував, що УТСЗН є органом виконавчої влади - розпорядником бюджетних коштів нижчого рівня, яке діє у межах виділених йому на даний вид виплат коштів, тому порушення прав позивачки відбулося з вини законодавчого органу, який встановив розмір виплат на кожний рік. Із зазначеного ним у сукупності, просив суд в задоволенні позову відмовити у повному обсязі.
У зв’язку з тим, що від позивача і відповідача надійшли заяви про розгляд справи за їх відсутності суд розглядає справу у порядку письмового провадження згідно с ч 3. ст. 122 КАС України.
Суд, дослідивши матеріали справи, знаходить позовні вимоги такими, що підлягають частковому задоволенню, виходячи з наступних підстав.
Судом встановлено, що позивачка ОСОБА_1 має дочку ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, що підтверджується копією свідоцтва про народження дитини, яке є в матеріалах справи. З вересня 2007 року позивач знаходиться у відпустці по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку.
З 01.01.2007 року згідно Постанови Кабінету Міністрів України від 16.01.2007р. за №32 «Питання виплати застрахованим особам допомоги при народженні дитини та по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку» та Наказу Міністерства праці та соціальної політики від 06.12.2006 року за №453 «Про передачу функцій призначення та виплати, допомоги, при народженні дитини та по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку застрахованим особам від страхувальників та робочих органів виконавчої дирекції Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності та його відділень органам праці та соціального захисту населення» повноваження робочих органів виконавчої дирекції Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності та його відділень з призначення та виплати допомоги при народженні дитини та по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку, які передбачені Законом України "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування в зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими народженням та похованням" від 18.01.2001 року № 2240-14 передані органам праці та соціального захисту населення.
Таким чином, Управління праці та соціального захисту населення з 01 січня 2007 року забезпечує призначення допомоги при народженні дитини та по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку на підставі документів, визначених Законом України „Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими народженням та похованням", у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України. Даним Законом також встановлений розмір зазначених видів допомоги.
Згідно ст.43 Закону України ЗУ «Про соціальну допомогу, у зв'язку із втратою працездатності, пологами та похованням» зі змінами та доповненнями, допомога по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку для застрахованої особи надається застрахованій особі у розмірі, що встановлюється правлінням Фонду, але не менше розміру прожиткового мінімуму, встановленого законом.
Встановлено, що у період 2008-2009 роки, щомісячна грошова допомога виплачувалася позивачці не у повному обсязі, а у розмірах, передбачених відповідними Законами України «Про державні бюджети України» на відповідні роки.
Згідно зі ст.29 Закону України „Про державний бюджет України на 2007 рік" у 2007 році розмір щорічної щомісячної грошової допомоги на утримання дитини - до досягнення нею трьох років визначений в розмірі 130 грн. Рішенням Конституційного суду України від 09.07.2007 р. № 6-рп2007 дане положення визнано не конституційним та втратило силу з моменту прийняття зазначеного рішення.
Правовідносини, що виникають в процесі реалізації права на отримання соціальної допомоги матерям на утримання дітей до досягнення ними трьох років, основані на принципі юридичної визначеності. Зазначений принцип не дозволяє державі посилатися на відсутність певного нормативного акта, який визначає механізм реалізації прав та свобод громадян, закріплених у конституційних та інших актах. Як свідчить позиція Суду ЄС у справі Yvonne van Duyn v. Home Office (Case 41/74 van Duyn v. Home Office) принцип юридичної визначеності означає, що зацікавлені особи повинні мати змогу покладатися на зобов'язання, взяті державою, навіть якщо такі зобов'язання містяться у законодавчому акті, який загалом не має автоматичної прямої дії. Така дія зазначеного принципу пов'язана з іншим принципом відповідальності держави, який полягає у тому, що держава не може посилатися - на власне порушення зобов'язань для запобігання відповідальності. При цьому, якщо держава чи орган публічної влади схвалили певну концепцію, в даному випадку це надання матерям соціальної допомоги, така держава чи орган вважатимуться такими, що діють протиправно, якщо вони відступлять від такої політики чи поведінки, зокрема, щодо фізичних осіб без завчасного повідомлення про зміни в такій політиці чи поведінці, оскільки схвалення такої політики чи поведінки дало підстави для виникнення обґрунтованих сподівань у фізичних осіб стосовно додержання державою чи органом публічної влади такої політики чи поведінки.
При вирішенні даної колізії слід взяти до уваги Лист Міністерства юстиції від 29.07.2008 року за №337-0-2-08-19 «Щодо практики застосування норм права у разі колізії». За цим листом дана колізія вирішується на користь Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими народженням та похованням». Оскільки саме цей закон для осіб, застрахованих в системі загальнообов'язкового державного соціального страхування, є спеціальним і повинен використовуватись Управлінням праці та соціального захисту населення при регулюванні питання нарахування і виплати допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку.
Таким чином, якщо будь-який закон був прийнятий з порушенням ч.3 ст. 22 Конституції України, а саме - зменшив право людини на отримання яких-небудь виплат, пільг, компенсації, то такий закон не може застосовуватись, і повинен діяти первісний закон, який дав людині право на вказану виплату, пільгу чи компенсацію.
Підтвердженням правильності такого висновку є п. 2 Пленуму Верховного Суду України від 01.01.96 за № 9 «Про застосування Конституції України при здійсненні правосуддя», де зазначено, що «оскільки Конституція України, як зазначено в її ст.8, має найвищу юридичну силу, а її норми є нормами прямої дії, суди при розгляді конкретних справ мають оцінювати зміст будь-якого закону чи іншого нормативно-правового акта з точки зору його відповідності Конституції і в усіх необхідних випадках застосовувати Конституцію як акт прямої дії. Судові рішення мають ґрунтуватись на Конституції, а також на чинному законодавстві, яке не суперечить їй.»
Враховуючи, встановлений Законами України „Про Державний Бюджет України" на 2008-2009 роки розмір прожиткового мінімуму, розмір недоплаченої позивачці щомісячної допомоги у 2008 році не доплачено: у січні – 398,0 грн., у лютому – 398,0 грн., у березні – 398,0 грн., у квітні – 408,0 грн., у травні – 408,0 грн., у червні – 408,0 грн., у липні – 410,0 грн., у серпні – 410,0 грн., у вересні – 410,0 грн., у жовтні - 427,0 грн., у листопаді – 427,0 грн., у грудні – 427,0 грн., а всього – 4929,0 гривень.
У 2009 році не доплачено: у січні – 427,0 грн., у лютому - 427,0 грн., у березні 427,0 грн., у квітні – 427,0 грн., у травні – 427,0 грн., у червні 427,0 грн., у липні – 427,0 грн., у серпні – 427,0 грн., у вересні – 427,0 грн., у жовтні – 427,0 грн., а всього – 4270 гривень.
Таким чином, загальна сума недоплаченої позивачці щомісячної допомоги на утримання дитини до досягнення нею 3-х років з січня 2008 року по жовтень 2009 року становить 9199 гривень та має бути стягнута на користь позивачки в судовому порядку.
Разом з цим, в задоволенні вимог позивача у частині виплати одноразової допомоги при народжені дитини та щомісячної грошової допомоги по догляду а дитиною до досягнення нею трирічного віку за період з вересня 2007 року по грудень 2007 року суд вважає за необхідно відмовити в зв'язку із пропущеним строку звернення до суду відповідно до вимог ст. 99 КАС України. Згідно ч.2 ст.99 КАС України річний строк для звернення до суду обчислюються з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів. Оскільки ЗУ «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими народженням та похованням" пройшов обов'язкову процедуру оприлюднення та був загальновідомим, тому позивач з моменту оприлюднення закону або виникнення в неї права на отримання допомоги по догляду за дитиною повинна була дізнатися про наявність у неї прав на певну державну допомогу, її розмір, а при отриманні одноразової допомоги при народженні дитини та щомісячної грошової допомоги на утримання дитини від відповідача з 2007 року повинна була достовірно знати про невиплату їй вказаної допомоги у повному обсязі. Поважних причин для поновлення строку на звернення до суду, як то хвороба, неможливість звернення до суду, тощо судом при розгляді справи не встановлено.
При вирішені справи згідно з ч.2 абзацом 2 ст.162 КАСУ при вирішені справи суд має право винести іншу постанову, яка б гарантувала дотримання і захист прав і свобод, інтересів людини і громадянина від порушень з боку суб’єкта владних повноважень.
Відповідно до ч.1 ст. 94 КАС України, якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб’єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України, відповідно до задоволених вимог.
Керуючись ст. 22 Конституції України, ст.43 Закону України „Про загальнообов’язкове державне соціальне страхування у зв’язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими народженням та похованням”, ст.58 Закону України „Про Державний Бюджет України на 2008 рік." ст.46 п.3, ст.54 Закону України „Про Державний Бюджет України на 2009 рік.", ст.ст.12,70,71,76,79,94, 99,100,159-163,186 КАС України, суд
ПОСТАНОВИВ:
Позовні вимоги ОСОБА_1 – задовольнити частково.
Визнати дії відповідача щодо нарахування та виплати щорічної грошової допомоги в межах Закону України «Про державний бюджет України на 2008-2009 р.р.» - протиправними.
Стягнути з Управління праці та соціального захисту населення Нахімовської районної державної адміністрації м. Севастополя на користь ОСОБА_1 невиплачену частину щомісячної допомоги з січня 2008 року по жовтень 2009 року в розмірі 9199 гривень 00 копійок.
В останній частині позову – відмовити.
Стягнути з Державного бюджету України на користь ОСОБА_1 судові витрати в сумі 3 гривні 40 копійок.
Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Адміністративного апеляційного суду м. Севастополя через суд першої інстанції шляхом подання заяви про апеляційне оскарження протягом 10-ти днів з моменту проголошення постанови та подання після цього протягом 20- ти днів апеляційної скарги.
Головуючий – суддя /підпис/ А.С. Лемешко
Згідно з оригіналом:
Суддя Нахімовського районного
суду м. Севастополя А.С. Лемешко