ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
П О С Т А Н О В А
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
03 грудня 2009 року № 6191/09/9104
Колегія суддів Львівського апеляційного адміністративного суду в складі :
Головуючого судді Ніколіна В.В.,
суддів: Сапіги В.П., Ліщинського А.М.,
при секретарі судового засідання Тарнавській Л.Л.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Львові апеляційну скаргу Управління Пенсійного фонду України в Гощанському районі Рівненської області на постанову Рівненського окружного адміністративного суду від 29.01.2009 року у справі за позовом ОСОБА_1 до Управління Пенсійного фонду України в Гощанському районі Рівненської області про визнання дій протиправними та стягнення недоплаченої щомісячної соціальної допомоги до пенсії в сумі 2398,11 грн., -
ВСТАНОВИЛА :
В грудні 2008 року ОСОБА_1 звернувся до суду з адміністративним позовом, у якому просив визнати неправомірними дії Управління Пенсійного фонду України в Гощанському районі Рівненської області щодо не нарахування та невиплати щомісячного підвищення до пенсії в розмірі 30% мінімальної за віком відповідно до ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни за період з 02.04.2006 року по 31.12.2006 року, з 09.07.2007 року по 31.12.2007 року та з 22.05.2008 року по 31.12.2008 року, стягнути з Управління Пенсійного фонду України в Гощанському районі Рівненської області на його користь підвищення до пенсії в розмірі 30% мінімальної за віком відповідно до ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни з період з 02.04.2006 року по 31.12.2006 року, з 09.07.2007 року по 31.12.2007 року та з 22.05.2008 року по 31.12.2008 року включно в сумі 2398,11 грн.
Оскаржуваною постановою Рівненського окружного адміністративного суду від 29.01.2009 року позов ОСОБА_1 задоволено повністю.
У поданій апеляційній скарзі відповідач просить зазначену постанову скасувати та прийняти нову, якою у задоволенні позовних вимог позивача відмовити в повному обсязі, покликаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального права. Вимоги за апеляційною скаргою обґрунтовує тим, що законодавством України не прийнято жодного нормативного акту на виконання вимог ст. 6 Закону України “Про соціальний захист дітей війни” про підвищення розміру пенсій дітей війни, не визначено, які саме органи мають проводити такі виплати, за рахунок яких коштів і джерел. Крім того, залишається невизначеним порядок обчислення такого підвищення та його розмір. Просить врахувати, що встановлений ч. 1 ст. 28 Закону України “Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування” мінімальний розмір пенсії за віком застосовується виключно для визначення розміру пенсій, призначених відповідно до зазначеного Закону, і не може враховуватися для перерахунків або підвищень інших пенсій.
Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги у їх сукупності, колегія суддів приходить до переконання, що подана скарга підлягає задоволенню частково з наступних мотивів.
Задовольняючи позовні вимоги ОСОБА_1 суд виходив з того, що позивач належить до категорії громадян, на яких поширюються державні соціальні гарантії дітям війни, а тому він має право на встановлене ст. 6 Закону України “Про соціальний захист дітей війни” підвищення до пенсії. Оскільки Конституційний Суд України своїм рішенням від 09 липня 2007 року №1-29/2007 та від 22 травня 2008 року № 10-рп/2008 визнав неконституційними окремі положення Закону України “Про Державний бюджет України на 2006,2007,2008 рр.”, якими було зупинено і обмежено право на отримання спірних виплат, невиплата Управлінням Пенсійного фонду України в Гощанському районі Рівненської області 30% доплати до пенсії позивачу з врахуванням вимог ст. 6 Закону України “Про соціальний захист дітей війни” є незаконною.
Такі висновки суду першої інстанції, на думку колегії суддів, частково відповідають нормам матеріального права та є не правильними.
Безспірно встановлено, що позивач є дитиною війни та відповідно до ст. 6 Закону України “Про соціальний захист дітей війни”, у редакції, що була чинною на час виникнення спірних правовідносин та вирішення даного публічно-правового спору судом, має право на отримання 30% підвищення виплачуваної йому Управлінням Пенсійного фонду України в Гощанському районі Рівненської області пенсії за віком.
Рішеннями Конституційного Суду України від 09.07.2007 року та 22.05.2008 року визнано такими, що не відповідають Конституції України положення Закону України “Про Державний бюджет на 2007-2008 рр.”, якими було зупинено (обмежено) дію вищевказаної ст. 6 Закону України “Про соціальний захист дітей війни”, із вказівкою на те, що дане рішення Конституційного Суду України має преюдиціальне значення для судів загальної юрисдикції при розгляді ними позовів у зв’язку з правовідносинами, які виникли внаслідок дії положень статей зазначених законів, що визнані неконституційними.
Поряд із цим, слід вважати помилковим визначення судом першої інстанції конкретного розміру заборгованості щомісячної виплати державної допомоги, що підлягає виплаті позивачу.
Разом із тим, при вирішенні адміністративного позову ОСОБА_1 щодо проведення виплати по підвищення до пенсії дитині війни за період з 02 квітня 2006 року по 31 грудня 2006 року, з 09 липня 2007 року по 31 грудня 2007 року та з 22 травня 2008 року по 31 грудня 2008 року, судом першої інстанції безпідставно не враховано, що згідно із ч. 2 ст. 99 КАС України для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється річний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
Пропущення строку звернення до адміністративного суду є підставою для відмови у задоволенні адміністративного позову за умови, якщо на цьому наполягає одна із сторін (ч.1 ст. 100 КАС України).
Враховуючи наведене колегія суддів Львівського апеляційного адміністративного суду вважає, що ОСОБА_1 пропустив строк звернення до адміністративного суду з позовом, так як просить задоволити його позовні вимоги за період з 02 квітня 2006 року по 31 грудня 2006 року з 09 липня 2007 року по 31 грудня 2007 року та з 22 травня 2008 року по 31 грудня 2008 року, а звернувся з позовом до суду тільки 29.12.2008 року, крім цього відповідач наполягає на відмову позивачу в його поновленні, і тому даний позов підлягає до задоволення частково, а саме: слід зобов’язати Управління Пенсійного фонду України в Гощанському районі Рівненської області провести нарахування та виплату ОСОБА_1 щомісячне державне соціальне підвищення до пенсії як дитині війни за період з 29.12.2007 року по 31.12.2007 року та з 22.05.2008 року по 31.12.2008 року в розмірі 30% мінімальної пенсії за віком, відповідно до ст. 6 Закону України “Про соціальний захист дітей війни”, яка обчислюється відповідно до абз. 1 ч. 1 ст. 28 Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування» з врахуванням виплачених сум, а також виключити посилання на конкретний розмір грошових сум.
Крім того, п. 17 ст. 77 Закону України «Про Державний бюджет України на 2006 рік» дію ст. 6 Закону України “Про соціальний захист дітей війни ” було зупинено, а Закон України «Про внесення змін до Закону України «Про Державний бюджет України на 2006 рік» від 19.01.2006 року дію ст. 6 вищевказаного Закону було відновлено, про те її дія запроваджується поетапно за результатами виконання бюджету у 1 півріччі у порядку, визначеному КМУ за погодженням з комітетом Верховної Ради з питань бюджету. Статтею 111 Закону України «Про Державний бюджет України на 2007 рік» встановлено, що у 2007 році підвищення до пенсії або щомісячного грошового утримання чи державної соціальної допомоги, яка виплачується замість пенсії, відповідно до ст. 6 Закону України “Про соціальний захист дітей війни ” виплачується лише особам, які є інвалідами (крім тих, на яких поширюється дія Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту») у розмірі 50% від розміру надбавки, встановленої для учасників війни. Враховуючи наведене, вимоги позивачів в частині стягнення підвищення до пенсії за період з січня 2006 року задоволенню не підлягають, оскільки КМУ за результатами виконання бюджету у 1 півріччі 2006 року будь-яких документів про зазначеній виплаті не приймалось.
Оскільки функції з призначення, нарахування та виплати пенсії позивачу здійснює Пенсійний фонд України в особі Управління Пенсійного фонду України в Гощанському районі Рівненської області, відповідний обов’язок слід покласти на відповідача у справі.
На підставі викладеного і статті 202 КАС України підставою для скасування постанови або ухвали суду першої інстанції та ухвалення нового рішення є порушення норм матеріального або процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи або питання, а тому колегія суддів в задоволення позову вважає вірним рішення суду першої інстанції - скасувати і прийняти нове рішення про задоволення позову частково.
Керуючись ч. 3 ст. 160, ст.ст. 195, 196, 198, 202, 205, 207, 254 КАС України колегія суддів, -
П О С Т А Н О В И Л А:
Апеляційну скаргу Управління Пенсійного фонду України в Гощанському районі Рівненської області задовольнити частково.
Постанову Рівненського окружного адміністративного суду від 29.01.2009 року у справі № 2а-10090/08 скасувати і прийняти нову постанову, якою позов задоволити частково зобов’язати Управління Пенсійного фонду України в Гощанському районі Рівненської області провести нарахування та виплату ОСОБА_1 щомісячне державне соціальне підвищення до пенсії як дитині війни за період з 29.12.2007 року по 31.12.2007 року та з 22.05.2008 року по 31.12.2008 року в розмірі 30% мінімальної пенсії за віком, відповідно до ст. 6 Закону України “Про соціальний захист дітей війни”, яка обчислюється відповідно до абз. 1 ч. 1 ст. 28 Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування» з врахуванням виплачених сум.
В решті позовних вимог відмовити.
Постанова набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України протягом одного місяця шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції.
Головуючий В.В.Ніколін
Судді В.П.Сапіга
А.М.Ліщинський