ПОСТАНОВА
Іменем України
16 грудня 2009 року Справа 2а-2351/09
Краснодонський міськрайонний суд Луганської області у складі: судді Баличевої М.Б., при секретарі судового засідання Сабліної Г.М.,за участю третьої особи – Головного управління Державного казначейства України в Луганській області, розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до Управління праці та соціального захисту населення виконавчого комітету Краснодонської міської ради Луганської області про поновлення строку для звернення до суду, визнання дій неправомірними, стягнення недоотриманої суми допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею 3-річного віку, -
В С Т А Н О В И В :
У листопаді 2009 року позивачка звернулась до Краснодонського міськрайонного суду Луганської області з позовною заявою до Управління праці та соціального захисту населення виконавчого комітету Краснодонської міської ради Луганської області про поновлення строку для звернення до суду, визнання дій неправомірними, стягнення недоотриманої суми допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею 3-річного віку за період з 01.07.07 р. по 31.12.07 р. у сумі 2166.12 грн,
В обґрунтування своїх позовних вимог зазначила, що вона перебуває на обліку в УПСЗН в зв”язку з народженням дитини. Їй була призначена державна допомога по догляду за дитиною до досягнення нею трьохрічного віку. Однак, позивачка вважає, що їй допомога по догляду за дитиною сплачувалось у меншому розмірі, ніж це передбачено законодавством, отже, їй відповідач повинен сплатити за період з 01.07.07 р. по 31.12.07 р. у сумі 2166.12 грн. У червні 2009 р. вона зверталась до УПСЗН , однак, їй в перерахунку було відмовлено. Вважає, що рішення Конституційного суду є преюдиціальним, обов’язковим для виконання на всій території України. Просила поновити строк для звернення до суду, оскільки через малолітню дитину вона не мала змоги звернутись до суду, що потребувало часу та сил, вона займалась лише дитиною, піклувалась її станом та вихованням, тобто вважає причини пропуску строку звернення до суду поважними.
Позивачка в судове засідання не з»явилась, надала письмову заяву, в якій позовні вимоги підтримала в повному обсязі, просила задовольнити позов та поновити їй строк для звернення до суду, оскільки вважає, що строк нею пропущено з поважних причин. Вона займалась вихованням дитини, цілком весь час було призначено для цього. Дізналась про порушення свого права з моменту звернення до УПСЗН, вважає, що інтереси матері та дитини найвища цінність для держави та її інтересів, просила визнати дії відповідача неправомірними та стягнути недоотриману допомогу по догляду за дитиною за 2007 р.
Представник відповідача також всудове засідання не з»явився, надав письмові заперечення, в яких зазначив, що з позовом не згоден, просив відмовити у задоволенні позову в зв»язку з пропуском строку, передбаченого для звернення до суду, вважає, що виплати позивачці провадились відповідно до законодавства.
Представник третьої особи в судове засідання не з»явилась, надала письмову заяву, в якій зазначила, що позов не визнає, пояснила, що позивачці виплачувалась допомога по догляду за дитиною у розмірі , передбаченому законом, тому вимоги ОСОБА_1 є безпідставними та необгрунтованими, також вона пропустила строк звернення до суду. Про порушення своїх законних прав могла дізнатись раніше, тобто з моменту оприлюднення у ЗМІ Рішення Конституційного суду України, в зв»язку з чим наполягає на відмові у задоволенні позову.
Суд, вивчивши матеріали справи: копія позовної заяви, копія відповіді відповідача на заяву, довідку УПСЗН виконавчого комітету Краснодонської міської ради від 16.11.09 р. за № 5761, свідоцтво про народження, та дослідивши докази, вважає, що позовні вимоги підлягають частковому задоволенню з наступних підстав.
В судовому засіданні встановлено, що ОСОБА_1 є матір’ю малолітньої доньки ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, що підтверджується свідоцтвом про народження від 12.01.2007 року.
Позивачка зверталася до Управління праці та соціального захисту населення виконавчого комітету Краснодонської міської ради Луганської області із заявою про здійснення перерахунку допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку.
Листом від 17.06.2009 року за № 2541 відповідач відмовив ОСОБА_1 у зазначеному перерахунку, посилаючись на те, що згідно п. 22 Постанови Кабінету Міністрів України від 27.12.2001 р. за № 1751 “ Про затвердження Порядку призначення та виплати допомоги сім’ям з дітьми допомога по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку виплачується в розмірі, що дорівнює різниці між: з 1 січня 2008 року – 50%, з 1 січня 2009 року – 75%, з 1 січня 2010 року – 100% прожиткового мінімуму, встановленого для працездатних осіб, та середньомісячним сукупним доходом сім’ї в розрахунку на одну особу за попередні шість місяців, але не менше як 130 гривень на місяць, оскільки вона не зверталась за призначенням допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку у розмірі , який дорівнює різниці між 50 %, а з 01.01.2009 р. – 75 % прожиткового мінімуму. Встановленого для працездатних осіб, та середньомісячним сукупним доходом сім”ї в розрахунку на одну особу за попередні шість місяців, отже їй допомога виплачувалась у мінімальному розмірі - починаючи щомісячно з 06.03.07 р. по 31.12.07 р. не менш 90 грн, з 01.01.2008 р. по 16.12.2009 р. не менше 130 грн.
Законом України «Про державну допомогу сім’ям з дітьми» № 2811-ХІІ від 21.11.1992 року відповідно до Конституції України встановлено гарантований державою рівень матеріальної підтримки сімей з дітьми шляхом надання державної грошової допомоги з урахуванням складу сім’ї, її доходів та віку дітей і спрямований на забезпечення пріоритету державної допомоги сім’ям з дітьми у загальній системі соціального захисту населення.
Згідно ч. 1 ст. 1 зазначеного Закону громадяни України, в сім’ях яких виховуються та проживають неповнолітні діти, мають праву на державну допомогу у випадках та на умовах, передбачених цим Законом та іншими законами України.
Статтею 3 Закону України «Про державну допомогу сім’ям з дітьми» передбачено, що право на допомогу по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку за цим Законом має особа (один з батьків дитини, усиновитель, опікун, баба, дід або інший родич), яка фактично здійснює догляд за дитиною.
Відповідно до ст. 15 Закону допомога по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку надається у розмірі встановленого законом прожиткового мінімуму для дітей віком до 6 років.
ОСОБА_3 України «Про державну допомогу сім’ям з дітьми» № 2811-ХІІ від 21.11.1992 року є спеціальним законом, який регулює правовідносини, пов’язані з призначенням та виплатою державної допомоги на неповнолітніх дітей.
Умови призначення допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку передбачені статтею 14 Закону України «Про держану допомогу сім’ям з дітьми».
Відповідно до статті 56 Закону України «Про Державний бюджет України на 2007 рік» від 19.12.2006 року допомога по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку відповідно до Закону України «Про державну допомогу сім’ям з дітьми» здійснюється за рахунок коштів відповідної субвенції з державного бюджету місцевими бюджетами – у розмірі, що дорівнює різниці між 50 відсотками прожиткового мінімуму, встановленого для працездатних осіб, та середньомісячним сукупним доходом сім’ї в розрахунку на одну особу за попередні шість місяців, але не менше 90 гривень для незастрахованих осіб та не менше 23 відсотків прожиткового мінімуму, встановленого для працездатних осіб, для застрахованих осіб, в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.
Статтею 71 Закону України «Про Державний бюджет України на 2007 рік» було зупинено дію статті 15 Закону України «Про державну допомогу сім’ям з дітьми».
Рішенням Конституційного Суду України № 6-рп/2007 від 9 липня 2007 року у справі № 1-29/2007 про соціальні гарантії громадян були визнані такими, що не відповідають Конституції України (є неконституційними) статті 56, 71 Закону України «Про Державний бюджет України на 2007 рік» від 19.12.2006 року. Рішення Конституційного Суду є обов’язковими до виконання на території України, остаточними, мають преюдиціальне значення для судів усіх рівнів.
Таким чином, 9 липня 2007 року була відновлена дія статті 15 Закону України «Про державнудопомогу сім’ям з дітьми» від 21.11.1992 року № 2811-ХІІ, за якою допомога по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку надається у розмірі встновленого законом прожиткового мінімуму для дітей віком до 6 років.
Рішенням Конституційного Суду України № 10-рп/2008 від 22.05.2008 року встановлено, що закон про Державний бюджет не може скасовувати чи змінювати обсяг прав і обов’язків, пільг, компенсацій і гарантій, передбачених іншими законами України.
Згідно ст. 62 Закону України «Про Державний бюджет України на 2007 рік» прожитковий мінімум для дітей віком до 6 років складав з 1 жовтня 2007 року – 470 грн. на місяць.
Відповідно до ст. 58 Закону України «Про Державний бюджет України на 2008 рік та внесення змін до деяких законодавчих актів України» прожитковий мінімум для дітей віком до 6 років складає: з 1 січня – 526 грн., з 1 квітня – 538 грн., з 1 липня – 540 грн., з 1 жовтня – 557 грн.
Згідно довідки Управління праці та соціального захисту населення виконавчого комітету Краснодонської міської ради Луганської області Луганської області за № 571 від 16.11.2009 року позивачці було виплачена допомога по догляду за дитиною у таких розмірах: у липні 2007 року позивачці було виплачено 101.16 грн., у серпні 2007 - 103.41 грн, за період вересень-жовтень 2007 р. - по 104.85 грн, у листопадаі 2007 р. - 107.73 грн, у грудні 2007 р. - 110.88 грн., усього виплачена допомога по догляду за дитиною у сумі за вказаний період - 632.88 грн.
Відповідно до статті 4 Закону України «Про державну допомогу сім’ям з дітьми» покриття витрат на виплату державної допомоги сім’ям з дітьми здійснюється за рахунок Державного бюджету України у вигляді субвенцій до місцевих бюджетів.
Відповідно до ст. 13 Закону України “Про державну допомогу сім'ям з дітьми”, право на допомогу по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку за цим Законом має не застрахована в системі загальнообов'язкового державного соціального страхування особа, яка фактично здійснює догляд за дитиною.
Статтею 56 Закону України «Про Державний бюджет України на 2007 рік» встановлено, що у 2007 році щомісячна грошова допомога по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку, яка виплачується відповідно до Закону України « Про державну допомогу сім'ям з дітьми » передбачена у розмірі, що дорівнює різниці між 50 відсотками прожиткового мінімуму, встановленого для працездатних осіб, та середньомісячним сукупним доходом сім'ї в розрахунку на одну особу за попередні шість місяців, але не менше 90 гривень для незастрахованих осіб та не менше 23 відсотків прожиткового мінімуму, встановленого для працездатних осіб, для застрахованих осіб, у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.
Згідно з п. 14 ст. 71 ЗУ «Про державний бюджет на 2007 р.» на 2007 р. дію ст.. 12 , частини 1 ст.15 та п.3 розділу VІІІ «Прикінцеві положення» ЗУ «Про державну допомогу сім»ям з дітьми» було зупинено.
Рішенням Конституційного суду України у справі за конституційним поданням 46 народних депутатів України щодо відповідності Конституції України (конституційності) положень статей 29, 36, частини другої статті 56, частини другої статті 62, частини першої статті 66, пунктів 7, 9, 12, 13, 14, 23, 29, 30, 39, 41, 43, 44, 45, 46 статті 71, статей 98, 101, 103, 111 Закону України "Про Державний бюджет України на 2007 рік" (справа про соціальні гарантії громадян) від 09.07.2007 року № 6-рп/2007 визнано такими, що не відповідають Конституції України (є неконституційними), положення ст.56, пункту 14 статті 71 Закону України "Про Державний бюджет України на 2007 рік" в частині зупинення на 2007 рік дії статті 15 та п. 3 розділу VІІІ « Прикінцеві положення» Закону України «Про державну допомогу сім»ям з дітьми».
Рішення Конституційного Суду України у цій справі має преюдиціальне значення для судів загальної юрисдикції при розгляді ними позовів у зв'язку з правовідносинами, які виникли внаслідок дії положень статей зазначених законів, що визнані неконституційними. Положення статті 56, пункту 14 статті 71 Закону України «Про Державний бюджет України на 2007 рік», які визнані неконституційними, втрачають чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України цього Рішення.
Розмір допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку, визначений ст. 56 Закону України “Про державний бюджет України на 2007 рік”, передбачений також Постановою КМ України від 11.01.2007 року №13 “Деякі питання призначення і виплати допомоги сім'ям з дітьми”. Однак, вказана постанова є підзаконним нормативно-правовим актом, відповідно до ч. 4 ст. 9 КАС України, у разі виникнення колізії між підзаконним нормативно-правовим актом та законом, застосуванню підлягають положення закону.
ОСОБА_3 України «Про державну допомогу сім’ям з дітьми» № 2811-ХІІ від 21.11.1992 року є спеціальним законом, який регулює правовідносини, пов’язані з призначенням та виплатою державної допомоги на неповнолітніх дітей.
Умови призначення допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку передбачені статтею 14 Закону України «Про держану допомогу сім’ям з дітьми».
Суд виходячи з положень ч. 7 ст. 9 КАС України, застосовує закон, що регулює подібні правовідносини, а саме ч.1 ст. 15 Закону України “Про державну допомогу сім'ям з дітьми” (в редакції, яка діяла до 01.01.2008 року), відповідно до якої розмір допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку надається в розмірі встановленого законом прожиткового мінімуму для дітей віком до 6 років.
Враховуючи, що ОСОБА_1 отримувала державну допомогу по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку з 06.03.2007 року, суд вважає, що в даному випадку позовні вимоги підлягають задоволенню з 09.07.2007р., тобто з дня ухвалення рішення Конституційним судом України у справі за конституційним поданням 46 народних депутатів України щодо відповідності Конституції України (конституційності) положень статей 29, 36, частини другої статті 56, частини другої статті 62, частини першої статті 66, пунктів 7, 9, 12, 13, 14, 23, 29, 30, 39, 41, 43, 44, 45, 46 статті 71, статей 98, 101, 103, 111 Закону України "Про Державний бюджет України на 2007 рік" (справа про соціальні гарантії громадян) за № № 6-рп/2007, а не з 01.07.07 р., як то просить позивачка у позові.
Статтею 62 Закону України “Про державний бюджет України на 2007 рік” передбачено, що прожитковий мінімум на одну особу на місяць для дітей віком до 6 років становить: з 1 квітня - 463 гривні, з 1 жовтня - 470 гривень.
З урахуванням викладеного сума недоплаченої відповідачем позивачці допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку складає - 2046.63 грн. ( 343.51 грн ( 463 грн31 день * 23 дня)+ (463 грн * 2 міс) +(470 грн*3 міс.) – 632.88 грн ( 101.16 грн + 103.41 грн + ( 104.85 грн *2міс ) + 107.73 грн + 110.88 грн. Для розрахунку суми недоплаченої допомоги по догляду за дитиною суд брав до уваги розмір щомісячної допомоги вказаний у листі від 17.06.09 р. за № 2541 та довідці УПСЗН виконкому Краснодонської міської ради луганської області від 16.11.09 р. за № 5761 з зазначенням фактично призначеної та отриманої допомоги.
Відповідно до статті 4 Закону України «Про державну допомогу сім’ям з дітьми» покриття витрат на виплату державної допомоги сім’ям з дітьми здійснюється за рахунок Державного бюджету України у вигляді субвенцій до місцевих бюджетів.
Про порушення свого права на отримання державної допомоги по догляду за дитиною до 3 років позивачка дізналась після отримання відповіді від УПСЗН № 2541 від 17.06.2009, а згідно ст. 99 КАС України для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється річний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася про порушення своїх прав, свобод чи інтересів. Таким чином суд вважає, що позивачкою не пропущений строк для звернення до суду, бо вона подала позов до закінчення річного строку після отримання відповіді відповідача.
Таким чином, з огляду на вищевикладене, суд вважає, що позовні вимоги підлягають частковому задоволенню, оскільки просить стягнути з відповідача недоотриману допомогу за 2007 р., а саме з 09.07.07 р. по 31.12.07 р, а не з 01.07.07 р., тому суд вважає, що стягненню підлягає недоплачена сума допомоги - 2046.63 грн, і саме за цей період судом проведено відповідний розрахунок.
Також при винесенні постанови суд вирішує питання щодо судових витрат, тож згідно ст.94 Кодексу адміністративного судочинства України, якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України (або відповідного місцевого бюджету, якщо іншою стороною був орган місцевого самоврядування, його посадова чи службова особа)- підлягають стягненню відповідно до задоволених вимог.
Керуючись ст. ст. 2, 11, 17, 87, 89,90, 94, 98,99,100, 158 - 163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,
П О С Т А Н О В И В:
Позовні вимоги ОСОБА_1 до Управління праці та соціального захисту населення виконавчого комітету Краснодонської міської ради Луганської області про поновлення строку для звернення до суду, визнання дій неправомірними, стягнення недоотриманої суми допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею 3-річного віку - задовольнити частково.
Визнати протиправними дії Управління праці та соціального захисту населення виконкому Краснодонської міської ради Луганської області щодо ненарахування та невиплати щомісячної допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку за період з 09 липня 2007 року по 31 грудня 2007 року.
Зобов'язати Управління праці та соціального захисту населення виконкому Краснодонської міської ради Луганської області нарахувати та здійснити виплату ОСОБА_1 недоплаченої суми допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку в розмірі 2046 ( дві тис. сорок шість) грн. 63 коп. за рахунок коштів Державного бюджету України.
В задоволенні решти позовних вимог ОСОБА_1 відмовити.
Стягнути з Державного бюджету України на користь ОСОБА_1 судові витрати зі сплати судового збору в сумі 1 грн. 70 коп.
Постанова суду першої інстанції набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, встановленого Кодексом адміністративного судочинства України, якщо таку заяву не було подано. Якщо було подано заяву про апеляційне оскарження, але апеляційна скарга не була подана в строк, встановлений цим Кодексом, ухвала суду першої інстанції набирає законної сили після закінчення цього строку.
Постанова суду може бути оскаржена до Донецького апеляційного адміністративного суду. Заява про апеляційне оскарження постанови суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення, а в разі складення постанови у повному обсязі відповідно до статті 160 цього Кодексу — з дня складення в повному обсязі. Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження. Апеляційна скарга може бути подана без попереднього подання заяви про апеляційне оскарження, якщо скарга подається у строк, встановлений для подання заяви про апеляційне оскарження.
Головуючий: