АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД МИКОЛАЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ
Справа №11-91 /07 Головуючий 1 -ї інстанції - Крутій Ю.П.
Категорія ст.356 КК Доповідач апеляційного суду - Пісной І.М.
УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
Колегія суддів судової палати Апеляційного суду Миколаївської області з
кримінальних справ
у складі: головуючого Ржепецького О.П.
суддів Губи О.О., Пісного І.М.
при секретарі Гарусенко Л.М.
за участю прокурора Кириленка Є.В.
виправданої ОСОБА_1 та її захисника ОСОБА_2
потерпілої ОСОБА_3
розглянувши 13 лютого 2007 року у відкритому судовому засіданні в м. Миколаєві кримінальну справу за апеляцією потерпілої ОСОБА_3 на вирок Ленінського районного суду м. Миколаєва від 4 грудня 2006 року, яким ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженка с. Жовтневе, Жовтневого р-ну Кримської області, раніше не судима, - виправдана за ст.356 КК України на підставі п.2 ч.І ст.б КПК України за відсутністю в її діях складу злочину.
ОСОБА_1 обвинувачується ОСОБА_3 в самоправстві за таких обставин.
В кінці жовтня 2005 року, будучи співвласником дому по АДРЕСА_1, захопила літню кухню, 1/2 частина якої належіть їй, та використовує її до теперішнього часу;
- в травні 2006 року на території двору загального користування без відповідних погоджень здійснила прибудову до літньої кухні та збільшила межі сараю, чим перекрила в'їзд у двір, звузивши прохід до одного метру;
- в листопаді 2005 року зруйнувала межеві знаки, встановила металеву огорожу та самовільно захопила частину ділянки ОСОБА_3, захопила та утримує загальний двір.
Виправдовуючи ОСОБА_1 суд послався у вироку на відсутність в її діях складу злочину, передбаченого ст.356 КК України.
В апеляції потерпіла просить вирок скасувати та постановити новий вирок, яким визнати ОСОБА_1 винною за ст.356 КК України та вирішити її цивільний позов. Посилається на те, що ОСОБА_1 своїми самовільними діями спричинила їй шкоду.
В запереченнях на апеляцію виправдана просить вирок залишити без зміни, а апеляцію без задоволення, посилаючись на те, що злочину вона не вчиняла.
Заслухавши доповідь судді апеляційного суду; потерпілу, яка підтримала апеляцію та просила її задовольнити; виправдану та її захисника, які просили вирок залишити без зміни, а апеляцію без задоволення; думку прокурора про законність та обгрунтованість вироку; дослідивши матеріали справи та обговоривши доводи апеляції та заперечень на неї, колегія суддів вважає, що апеляція підлягає частковому задоволенню з таких підстав.
Згідно з ч.4 ст.334 КПК України мотивувальна частина виправдувального вироку повинна містити підстави для виправдання підсудного з зазначенням мотивів, з яких суд відкидає докази обвинувачення.
Проте зазначені вимоги закону судом першої інстанції при розгляді кримінальної справи щодо ОСОБА_1 дотримані не були.
Так, у мотивувальній частині вироку лише викладені показання допитаних в судовому засіданні осіб, однак оцінки їм не дано. Суд обмежився лише вказівкою про те, що ОСОБА_3 Vi частиною літньої кухні не користується, пославшись на показання свідків. З вироку не убачається чому суд відкинув докази сторони обвинувачення, більш того, вони у вироку практично не викладені.
Не з'ясовувалось судом питання та не дана оцінка тому факту, що в червні 2006 року виправдана ОСОБА_1 притягувалась до адміністративної відповідальності та на неї було накладено стягнення у виді штрафу за самовільне будівництво нежилої прибудови до літньої кухні, про що свідчить постанова начальника інспекції держархбудконтролю НОМЕР_1 від 08.06.2006 р. (л.с.12, 15).
Інші ж епізоди обвинувачення - що в травні 2006 року на території двору загального користування ОСОБА_1 без відповідних погоджень здійснила прибудову до літньої кухні та збільшила межі сараю, чим перекрила в'їзд у двір, звузивши прохід до одного метру та в листопаді 2005 року зруйнувала межеві знаки, встановила металеву огорожу та самовільно захопила частину ділянки ОСОБА_3, захопила та утримує загальний двір - суд взагалі залишив поза увагою та не вмотивував прийняте рішення.
Крім того судом не з'ясоване питання - в чому саме полягає спричинена інтересам ОСОБА_3 шкода та її значність, хоча ця ознака є обов'язковою складовою злочину, предбаченого ст.356 КПК України.
За таких обставин вирок підлягає скасуванню з направленням справи на новий судовий розгляд, під якого необхідно після повного та всебічного дослідження обставин справи, в залежності від встановленого прийняти відповідне рішення, яке повинно бути належним чином вмотивованим та відповідати вимогам ст.334 КПК України.
Керуючись ст.ст.365,366, КПК України, колегія суддів,-
ухвалила:
апеляцію потерпілої ОСОБА_3 задовольнити частково.
Вирок Ленінського районного суду м. Миколаєва від 4 грудня 2006 року відносно ОСОБА_1 скасувати, а справу направити на новий судовий розгляд в той же суд, в іншому складі.
Головуючий: