Справа №22ц-6729
2006 рік
АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД Дніпропетровської області
УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
м. Дніпропетровськ 07 листопада 2006 року
Судова колегія
судової палати у цивільних справах Апеляційного суду Дніпропетровської області
в складі:
судді-головуючої - МИХАЙЛОВСЬКОЇ СЮ.
суддів - ЧУБУКОВА О.П.
- ГОКОВА П.В. при секретареві - ГОРОБЕЦЬ К.В.
розглянувши у відкритому судовому засіданні
справу за апеляційною скаргою
ОСОБА_1
на рішення
Новомосковського міськрайонного суду Дніпропетровської області
від 07 червня 2006 року
по цивільній справі
за позовом ОСОБА_2
до ОСОБА_1
про стягнення боргу за договором позики
та за позовом ОСОБА_1
до ОСОБА_2
про стягнення боргу за договором позики та відшкодування
моральної шкоди, -
Справа №22ц-6729 Суддя-головуючий
Категорія: 18 у суді першої інстанції
ЄЛІЗАРЕНКО І.А.
Суддя - доповідач у суді апеляційної інстанції ЧУБУКОВ О.П.
2
ВСТАНОВИЛА:
Рішенням Новомосковського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 07 червня 2006 року з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 стягнуто 5600грн. боргу за договором позики та 51грн. державного мита.
В задоволенні позову ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення боргу за договором позики та відшкодування моральної шкоди відмовлено.
В своій апеляційній скарзі ОСОБА_1 просить рішення суду першої інстанції скасувати і ухвалити нове рішення, яким в позові ОСОБА_2 відмовити. Вважає, що при винесенні рішення судом було порушено норми матеріального і процесуального права: неповно з'ясовано обставини,, що мають суттєве значення для вирішення справи, а тому висновок суду фактично їм не відповідає.
Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи й обговоривши доводи апеляційної скарги, судова колегія вважає, що вона задоволенню не підлягає з слідуючих підстав.
Відповідно до ст.374 ГК України (в редакції 1963 року) за договором позики якщо позикодавець передає позичальникові у власність гроші, то останній зобов'язується повернути позикодавцеві таку ж їх суму. При цьому договір позики є укладеним з моменту передання-грошей.
В той же час ст.375 ЦК України (в редакції 1963 року) вимагає щоб договір позики на суму понад п'ятдесят карбованців укладався в письмовій формі.
Судом першої інстанції встановлено, що відповідач ОСОБА_1 підтвердила в суді, що вона власноручно написала представлену позивачем ОСОБА_2 суду розписку про отримання від неї в борг суми грошей, а також те, що саме 5600грн. і одержала вона їх саме з її, ОСОБА_2, рук.
Зазначені обставини в судовому засіданні підтвердили також свідки ОСОБА_3 та ОСОБА_4.
В свою чергу ОСОБА_1 не надала суду доказів щодо отримання від неї ОСОБА_2 в борг З000 євро.
При вказаних обставинах суд першої інстанції дійшов цілком обґрунтованого висновку про те, що між сторонами дійсно мав місце договір позики на суму 5600грн. і він покладає на відповідача ОСОБА_1 обов'язок дотримання його умов: тобто повернути ОСОБА_2 таку ж суму грошей.
З урахуванням викладеного та керуючись ст.ст.303,307,309,314,315,317 і 319 ЦПК України, -
УХВАЛИЛА:
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 відхилити.
Рішення Новомосковського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 07 червня 2006 року про стягнення з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2. 5600грн. боргу за договором позики та 51грн. державного мита -залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення і з цього ж моменту може бути оскаржена до Верховного Суду України протягом двох місяців.