Справа №1345                                                     Головуючий в 1й інстанції - Зайцев В.В.

Категорія -21                                                       Доповідач Котушенко СП.

РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

1   лютого   2007   року   колегія   суддів   судової   палати   з   цивільних   справ   апеляційного   суду Дніпропетровської області в складі:

головуючого                Тамакулової В.О.

суддів                           Лисичної Н.М., Котушенко СП.

при секретарі              Чергенець CO.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в М.Дніпропетровську апеляційну скаргу ОСОБА_1 - представника відкритого акціонерного товариства «Павлоградвугілля» на рішення Першотравенського міського суду Дніпропетровської області від 23 травня 2006 року по справі за позовом ОСОБА_2 до відкритого акціонерного товариства «Павлоградвугілля» про перерахунок сум відшкодування шкоди в зв'язку з ушкодженням здоров'я при виконанні трудових обов'язків,-

ВСТАНОВИЛА:

З  січня  2001   року   ОСОБА_2   звернувся  до  суду  з   позовом   до   шахти   «Степова»  ДХК^ «Павлоградвугілля» про стягнення недоплачених сум в рахунок відшкодування шкоди здоров'ю спричиненої при виконанні трудових обов'язків, мотивуючи це тим, що з 16 серпня 1988 по 4 жовтня 1995 року він працював на шахті «Степова», де отримав професійне захворювання.

В результаті цього рішенням МСЕК від 29 серпня 1995 року йому встановлено втрату працездатності на 40%.

При нарахуванні одноразової допомоги та щомісячних платежів відповідач невірно застосовував законодавство, тому сума недоплаченої одноразової допомоги склала 4604,03 грн. і щомісячного відшкодування шкоди за період з 29 серпня 1995 року по грудень 2000 року - 28187,12 грн. Зазначені суми та додаткові витрати в розмірі 24,90 грн. позивач просив стягнути з відповідача.

Ухвалою від 6 квітня 2004 року суд замінив відповідача на ВАТ «Державна холдингова компанія «Павлоградвугілля».

Рішенням Першотравенського міського суду від 23 травня 2006 року було стягнуто з ВАТ «Павлоградвугілля» на користь позивача 32816,90 грн.

В апеляційній, скарзі представник відповідача ставить питання про скасування рішення суду, як постановленого з порушенням норм матеріального та процесуального права і ухвалення нового про відмову в задоволенні позовних вимог.

-їй Перевіривши матеріали справи, законність та обгрунтованість рішення суду в межах доводів апеляційної скарги та заявлених позовних вимог, колегія суддів вважає скаргу підлягаючою частковому задоволенню з наступних підстав.

З матеріалів справи вбачається, що з 1985 по 1995 рік позивач знаходився в трудових правовідносинах з шахтою «Степова» ВАТ «Павлоградвугілля», де захворів на професійне захворювання. За висновком МСЕК від 29 серпня 1995 року його визнано інвалідом третьої групи та встановлено втрату працездатності на 40% безстроково.

8 вересня 1995 року позивач подав відповідачу заяву про відшкодування шкоди, в якій просив провести нарахування з його - проходчика 5-го розряду середнього заробітку за 3 місяці (а.с.54).

Наказом НОМЕР_1 відповідач призначив позивачу щомісячні виплати, розмір яких пізніше змінювався в зв'язку з підвищенням тарифних ставок, а наказамиНОМЕР_2 та НОМЕР_3 - виплату одноразової допомоги і відшкодування моральної шкоди.

З висновку експертизи-розрахунку від ЗО січня 2007 року, який було призначено судом по справі видно, що розрахунок розміру відшкодування шкоди ОСОБА_2 проводився відповідачем з порушенням чинного законодавства.

Для обчислення розміру відшкодування шкоди ОСОБА_2, виходячи з його заяви та вимог п.24 Правил відшкодування власником підприємства, установи і організації або уповноваженим ним органом шкоди, заподіяної працівнику ушкодженням здоров'я пов'язаним з виконанням ним трудових обов'язків, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 23.06.1993 р. № 472 з внесеними змінами і доповненнями постановою від 18.07.1994 р. №492 необхідно було визначити розмір середньомісячної заробітної плати за три останні повні календарні місяці роботи до встановлення ступеня втрати професійної працездатності з коригуванням її на коефіцієнти підвищення тарифних ставок на день встановлення МСЕК стійкої втрати професійної працездатності.

Визначений таким чином середньомісячний заробіток являється базовим і для подальших переглядів розміру відшкодування шкоди, які, відповідно до п.28 Правил і роз'яснень Міністерства праці та соціальної політики, якому таке право було надано Кабінетом Міністрів України, повинні провадитися шляхом множення розміру відшкодування шкоди, що склався на час чергового підвищення тарифних ставок, на коефіцієнти їх фактичного підвищення, якщо колективним договором не передбачались більш пільгові умови перерахунку. І ні Правилами, ні постановами Кабінету Міністрів, які зобов'язували підприємства проводити перерахунок відшкодування, не передбачались ніякі обмеження щодо отриманого в результаті перерахунку розміру відшкодування шкоди в залежності від фактичного росту заробітної плати з цього періоду, наявного фонду оплати праці і таке інше.

І лише постановою Кабінету Міністрів України від 03.10.1997 р. № 1100 п. 28 Правил був доповнений абзацом шостим такого змісту: «Перерахований або нарахований розмір втраченого заробітку у перерахунку на 100 відсотків втрати професійної працездатності не може бути більшим від середньомісячного заробітку відповідного працівника (після підвищення тарифних ставок) за умови його роботи протягом календарного місяця або у перерахунку на повний календарний місяць роботи». Ця норма була введена в дію з 25 жовтня 1997 року.

Як свідчить аналіз наказів по шахті базова середньомісячна заробітна плата для обчислення розміру відшкодування шкоди ОСОБА_2 визначалось виходячи з його середньомісячної заробітної плати за три останні місяці роботи перед встановленням стійкої втрати працездатності, а не за три останні повні календарні місяці його роботи, як того вимагає п. 22 Правил. Крім того, при підвищенні з квітня 1996 року тарифних ставок по підприємству на коефіцієнт 2,38 перерахунок відшкодування шкоди ОСОБА_2 безпідставно не проводився на цей коефіцієнт.

Виходячи з викладеного і матеріалів справи про розмір заробітної плати ОСОБА_2 за три останні повні календарних місяці роботи до встановлення стійкої втрати працездатності (а.с.319), коефіцієнтів росту тарифних ставок по шахті (а.с.24), відсотка втрати професійної працездатності (а.с.7), довідки про середню заробітну плату по професії прохідника 5-го розряду за липень 1998, вересень 1999 і липень 2000 року (а.с.315) і довідки про фактично виплачені суми (а.с.316-317) розмір одноразової допомоги, щомісячного відшкодування шкоди за період з 29 серпня 1995 року по 1 січня 2001 року і їх недоплата (переплата) становить:

Відкоригований на коефіцієнти підвищення тарифних ставок на 29.08.1995 р. заробіток позивача за три останні повні календарні місці роботи, а саме: за лютий, березень і червень 1995 року складає:

лютий 316,30x1,1= 347,93 березень 421,65 х 1,1=463,82 червень 495,41. Середньомісячний заробіток становить (347,93 + 463,82 + 495,41): 3 = 435,72 грн. Відкоригована на день встановлення МСЕК ступеня втрати професійної працездатності 1/12 частина винагороди за вислугу років за 1994 рік становить 53,95 х 3,167 х 1,1 : 12 = 15,66 грн.

Виходячи з цього базовий розмір середньомісячної заробітної плати для визначення розміру відшкодування шкоди ОСОБА_2 станом на 29.08.1995 року становить 435,72+15,66 = 451,38 грн.

Одноразова допомога, котра підлягала виплаті позивачу складала 451,38 х 40 = 18055,20 грн., а фактично виплачено 18805,40 грн., переплата становить 750,20 грн.

Щомісячний розмір втраченого заробітку: (базовий розмір відшкодування 451,38 х 40% =180,55 гр.). «а      Починаючи з 29 серпня 1995 ОСОБА_2 необхідно було виплачувати:

серпень 1995 р. 180,55: 31 х 3 = 17,47 грн. вересень 1995 p.-березень 1996 р. 180,55 х 1,364 = 246,27 грн.

246,27 х 7 міс.= 1723,89 грн. квітень 1996 -червень 1998 р. 246,27 х 2,38 = 586,12 грн.

586,12 х 27 міс.= 15825,24 грн. липень 1998-серпень 1999 р. 586,12 х 1,145 = 671,10 грн. Але з цього періоду необхідно виконувати вимоги п.28 Правил в редакції затвердженій постановою Кабінету Міністрів України від 03.10.1997 р. №1100.

Визначений до перерахунку розмір відшкодування 586,12 грн. у перерахунку на 100 відсотків втрати працездатності становить 1465,30 грн. (586,12 : 40 % х 100%), що перевищує фактичну заробітну плату по професії прохідника 5-го розряду за липень 1998 року 495, 00 грн. Тобто підстав для підвищення розміру відшкодування шкоди ОСОБА_2 з липня 1998 року не має і він залишається 586,12 грн. до наступного перерахунку.

586,12 х14 міс. = 8205,68 грн. вересень 1999 - червень 2000 р.   671,10 х 1,286 = 863,03 грн. Аналогічно попередньому періоду розмір залишається незмінним такяк середня заробітна плата по професії прохідника 5-го розряду за вересень 1999 року 624,00 грн. не перевищує перерахований на 100 відсотків виплачуваний розмір відшкодування до перерахунку.

586,12 х 10 міс. = 5861,20 грн. липень-грудень 2000 р. 863,03 х 1,367= 1179,76 грн. - Аналогічно попереднім періодам розмір відшкодування залишається незмінним 586,12 грн.

586,12x6 міс. = 3516,72 Таким чином   за період з 29 серпня 1995 по 1 січня 2001 року ОСОБА_2 необхідно було виплатити: 17,47 +1723,89 +  15825,24 + 8205,68 + 5861,20 + 3516,72 = 35150,20 грн., а фактично виплачено 17498,1.7 -48,00 = 17450І17 грн. (а.с. 316-317). Недоплата становить 35150,20 - 17450,17 = 17700,03 грн.

Стягуючи з відповідача суми недоплачених виплат за період з 1995 року та одноразову допомогу, суд не звернув уваги на норми ст.71 ЦК України 1963 року та на роз'яснення, викладені в п.п. 1, 1-1, 1-2, 22 постанови Пленуму Верховного Суду України від 27 березня 1992 року №6 «Про практику розгляду судами цивільних справ про відшкодування шкоди» {з наступними змінами), згідно яким загальний строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого права (позовна давність), встановлюється у три роки. У випадку, коли вимоги стосуються перерахунку сум щомісячних платежів, раніше визначених судом або роботодавцем (у тому числі й у разі неправильного обчислення суми щомісячних платежів), кошти стягуються за час, що не перевищує трьох останніх років, які передували зверненню до суду.

Позивач звернувся з даним позовом до суду 3 січня 2001 року, виклавши вимоги про стягнення недоплачених сум по 1 січня 2001 року, тому в межах заявлених позовних вимог перерахунок необхідно провести з 3 січня 1998 року по 1 січня 2001 року.

Як вбачається з висновку експертизи-розрахунку та матеріалів справи за період з 3 січня 1998 року по 1 січня 2001 року ОСОБА_2, виходячи з попередніх розрахунків, підлягає до виплати:

3-31.01.1998 р. 586,12 : 31 х 29 = 548,31 грн. лютий - червень 1998 р. 586,12 х 5 міс. = 2930,60 грн. липень 1998 - серпень 1999 р. 586,12 х 14 міс. = 8205,68 грн. вересень 1999 - червень 2000 р. 586,12 х 10 міс. = 5861,20 грн. липень - грудень 2000 р. 586,12 х 6 міс. = 3516,72 грн. Всього:   548,31 + 2930,60 + 8205,68 + 5861,20 + 3516,72 = 21062,51 грн. Фактично виплачено за цей період:

3-31.01.1998 р.284,69 : 31 х 29 = 266,32 грн.

лютий 1998 - червень 2000 р.              284,69 х 29 міс. = 8256,01 грн.

липень - грудень 2000 р. 369,60 х 6 міс. = 2217,60 грн. Всього 266,32 + 8256,01 + 2217,60 = 10739,93 грн.

Недоплата за період з 3 січня 1998 по 1 січня 2001 року складає: 21062,51 -10739,93 = 10322,58 грн. За таких обставин колегія суддів вважає за необхідне рішення суду першої інстанції скасувати, ухваливши нове рішення про часткове задоволення позову у розмірі 10322,58 грн.

Доводи апеляційної скарги про безпідставність застосування в розрахунках коефіцієнту 2,38 не можуть бути прийняті до уваги, оскільки з наданої відповідачем довідки (а.с.24) вбачається, що ним у квітні 1996 року були підвищені тарифні ставки саме на такий коефіцієнт.

Керуючись ст.ст. 303, 307, 309, 313 ЦПК України, колегія суддів, -

ВИРІШИЛА:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 - представника відкритого акціонерного товариства «Павлоградвугілля» задовольнити частково.

Рішення Першотравенського міського суду Дніпропетровської області від 23 травня 2006 року скасувати та ухвалити нове рішення.                                                                                       

Стягнути з відкритого акціонерного товариства «Павлоградвугілля» на користь ОСОБА_2 10322,58 (десять тис. триста двадцять дві, 58) грн. В задоволенні іншої частини позову ОСОБА_2 відмовити.

Стягнути з відкритого акціонерного товариства «Павлоградвугілля» витрати за проведення експертизи на користь ОСОБА_3 у розмірі 1010 (одна тис. десять) грн. та судовий збір на користь держави у розмірі 103,23 (сто три, 23) грн.

Рішення набирало законної сили але може бути оскаржене в касаційному порядку до Верховного Суду України протягом двох місяців.    

ГОЛОВУЮЧИЙ: СУДДІ: