АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ
Справа № 22ц-154/2007
Головуючий 1 інстанції Поліщук Р.А.
Категорія 34
Доповідач Петренко І.О.
УХВАЛА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
24 січня 2007 року
Колегія суддів судової палати по цивільним справам апеляційного суду Дніпропетровської області у складі:
головуючого судді Петренко І.О.
суддів Болтунової Л.М., Лаченкової О.В.
при секретарі Білоконь Н.В.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Дніпропетровську справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на ухвалу Нікопольського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 4 вересня 2006 року по справі за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про визнання права власності на 1\2 частину загального спільного майна подружжя і його розподіл та зустрічному позову ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розподіл майна подружжя , ОСОБА_3 , ОСОБА_2 про визнання права власності на 1\2 частину домоволодіння та поділ його в натурі ,-
ВСТАНОВИЛА:
У вересні 2003 року ОСОБА_2 звернулась до суду і просила постановити рішення , яким провести розподіл майна , яке було придбано в період шлюбу з ОСОБА_1 у період з 27 квітня 1985 року. Серед майна, яке є спільним майном придбаним з відповідачем було вказано і автомобіль ВАЗ 21099 , держномер НОМЕР_1 з вартістю 25000 грн.
Ухвалою судді Нікопольського міського суду від 21 вересня 2003 року на майно , втому числі і вище вказаний автомобіль було накладено арешт (т. lap. сп. 8) і ця ухвала виконана державним виконавцем, про що складено акт опису та арешту майна (т.1 ар. сп. 15-16 ). Спірний автомобіль було передано на відповідальне зберігання ОСОБА_2.
Ухвалою судді від 10 червня 2005 року (т.1 ар. сп. 85) ОСОБА_2 була забов"язана надати можливість ОСОБА_1 в присутності державного виконавця оглянути спірний автомобіль ВАЗ 21099. Згідно до постанови державного виконавця від 17 червня 2005 року ухвала судді була виконана (т.1 ар. сп. 97).
10 жовтня 2005 року за клопотанням ОСОБА_1 по справі була призначена судово-технічна експертиза спірного автомобіля (т.1 ар. сп. 115).
12 травня 2006 року ОСОБА_1 звернувся до суду з заявою про заміну виду забезпечення позову в частині арешту спірного автомобіля і вказуючи на те, що ОСОБА_2 всупереч забороні продовжує експлуатувати автомобіль , просив передати його на зберігання незалежній особі , а саме приватному підприємцю ОСОБА_4 , який надає послуги по зберіганню та Охороні автотранспорту на автомобільній стоянці „ Ф-1" за адресою м. Нікополь вул.. І.Сірка 35 і згоден прийняти на зберігання за рахунок ОСОБА_1 вказане авто.
Ухвалою судді від 20 липня 2006 року ДВС м. Нікополя Нікопольського району доручено провести перевірку знаходження автомобіля ВАЗ 21099 д\з НОМЕР_1, на який накладено арешт.
Згідно до акту державного виконавця від 2 серпня 2006 року ( т.1 ар. сп. 162) спірний автомобіль оглянуто і встановлено , що він знаходиться за адресою вул.. Полоцька , 90 , автомобіль опечатано , пломби зірвано з капота та передньої лівої двері. Як пояснювала ОСОБА_2 це сталося в зв"язку з тим , що гараж , в якому знаходилася машина власниця його продала. Машина знаходиться у гаражі на відповідальному зберіганні ОСОБА_2
Ухвалою Нікопольського міськрайсуду Дніпропетровської області від 4 вересня 2006 року в задоволенні клопотання ОСОБА_1 про заміну способу забезпечення позову відмовлено.
В апеляційній скарзі ОСОБА_1 ставить питання про скасування ухвали суду від 4 вересня 2006 року і постановити нову ухвалу , якою задовольнити клопотання про заміну способу забезпечення позову.
Вислухавши учасників процесу , вивчивши матеріали справи , законність обґрунтованість ухвали та доводи апеляційної скарги , колегія суддів вважає , що апеляційну скаргу слід відхилити , а ухвалу суду залишити без змін за наступними підставами.
Так, згідно до положень ч. 1ст. 154 ЦПК України суд може за заявою однієї із сторон і зважаючи на пояснення другої сторони допустити заміну способу забезпечення позову іншим. Однак , на заміну способу забезпечення позову за заявою відповідача потрібна згода позивача.
Оскільки забезпечення позову мало місце в зв"язку зі зверненням до суду з позовною заявою ОСОБА_2 , тобто саме по її позовній заяві , а відповідач ОСОБА_1 звернувся до суду з зустрічною позовною заявою значно пізніше і вказував інше майно , яке підлягає розподілу , а також в зв"язку з тим , що позивачка за основним позовом заперечує проти заміни способу забезпечення позову , суд обґрунтовано відмовив в задоволенні клопотання ОСОБА_1
Доводи наведені в апеляційній скарзі про порушення позивачкою обов'язків відповідального зберігача майна , на який накладено арешт , визнати достатніми не можна , оскільки факт експлуатації позивачкою арештованого автомобіля в суді доведено не було , а зміна місця перебування автомобіля фактом експлуатації вважати не можна.
Керуючись ст.ст. 304,307,312, 314,315,317,319 ЦПК України ,колегія суддів ,-
УХВАЛИЛА:
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 відхилити.
Ухвалу Нікопольського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 4 вересня 2006 року залишити без змін.
Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту її проголошення, однак може бути оскаржена шляхом подачі касаційної скарги протягом двох місяців з дня набрання законної сили до Верховного Суду України .
Судді