Справа -№ 2-а-2674 /2009р.
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
05 жовтня 2009 року
Фрунзенський районний суд м. Харькова. у складі: головуючого – судді Алфьорової Т.М., за участю секретаря судових засідань ОСОБА_1 розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Харкові адміністративну справу за позовною заявою ОСОБА_2 до інспектора дорожньо-патрульної служби БДПС Державної автомобільної інспекції ( по обслуговуванню м. Харкова ) та ОСОБА_3 України в Харківській області сержанта міліції ОСОБА_4 про поновлення пропущеного строку для звернення до адміністративного суду, визнання незаконною та скасування постанови по справі про адміністративне правопорушення.
ВСТАНОВИВ:
Позивач ОСОБА_2 звернувся до Фрунзенського районного суду м. Харкова, як адміністративного суду за місцем свого проживання, з адміністративним позовом до інспектора дорожньо-патрульної служби БДПС Державної автомобільної інспекції ( по обслуговуванню м. Харкова ) та ОСОБА_3 України в Харківській області сержанта міліції ОСОБА_4 про поновлення пропущеного строку для звернення до адміністративного суду та скасування постанови по справі про адміністративне правопорушення., винесеної відповідачем 13 травня 2009 року, серії АХ , № 127928 про накладення на позивача адміністративного стягнення у вигляді штрафу в розмірі 300,00 грн.
В обґрунтування позову позивач посилається на те, що відповідач, являючись посадовою особою органу державної влади – ДАІ УМВС України в ГУМВС України в Харківської області, якій чинним законодавством України надане право вирішення питань щодо притягнення громадян до адміністративної відповідальності за адміністративні правопорушення на транспорті, 13 травня 2009 р. без достатніх на те законних підстав виніс вищезазначену постанову про накладення на нього стягнення у вигляді штрафу. Підставою для притягнення позивача до адміністративної відповідальності був визнаний факт порушення позивачем п. 12.4 ПДР, тобто перевищення швидкості руху.
Разом з тим, ОСОБА_2 вважає докази, якими обґрунтована постанова незаконними, складена с істотними порушеннями. В вказаної постанови зазначено начебто він 08.05.09 р. о 13 год. 54 хвил. керуючи автомобілем „ ВАЗ 21099”, рухався зі швидкістю 83 км/ год. Відповідно до ч.2 ст. 14-1 КУпАП – якщо за кермом був не власник автомобілю, то власник повинен протягом встановленого строку повідомити про це орган чи посадову особу, що виніс постанову про накладення адміністративного стягнення. Він скористався цим правом і 11.06.2009 року надіслав листа на ім’я начальника управління ДАЇ, де повідомив про те, що зазначеним автомобілем розпоряджається згідно генеральної довіреності ОСОБА_5 та просив скасувати постанову, але досить вона не скасована. Крім цього, постанова не містить чіткого і повного найменування органу ( посадової особи), яка дану постанову винесла. Строк звернення до суду пропущений з поважної причини, так як копію постанови він отримав тільки 10.06.2009 року , а також звертався до органу про скасування постанови.
В судовому засіданні позивач підтримав заявлений позов у повному обсязі, та надав пояснення згідно викладеному вище.
Відповідач - Інспектор дорожньо-патрульної служби БДПС Державної автомобільної інспекції ( по обслуговуванню м. Харкова ) та ОСОБА_3 України в Харківській області сержанта міліції ОСОБА_4 будучи належним чином повідомленим про дату, час і місце судового розгляду, в судове засідання не з`явився, а тому справа у відповідності до ч.4 ст.128 КАС України була розглянута за його відсутн істю .
Суд, вислухавши позивача та дослідивши долучені до матеріалів справи письмові докази, приходить до висновку про обґрунтованість позову і необхідність його задоволення, виходячи з наступних підстав:
Як вбачається з постанови, серії АХ № 1227928, по справі про адміністративне правопорушення від 13.05.2009 року інспектором ДПС БДПС сержанта міліції ОСОБА_4 на позивача по цій справі було накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі 300,00 грн. за передбачене ч. 1 ст. 122 КУпАП правопорушення.
Згідно цієї постанови вказано, що ОСОБА_2 08.05..2009 року о 13 год. 54 хв., керуючи автомобілем марки « ВАЗ 21099», номерної знак НОМЕР_1 в м. Харків по пр. 50 р. СРСР 187. рухалася зі швидкістю 83 км/ год., начебто перевищив швидкість руху на 23 км/год.
Дане правопорушення було зафіксовано за допомогою приладу «Візир» № 0711203..
Як вказує позивач в своїй позовній заяві, 10.06.2009 года він за місцем свого проживання отримав поштою вказану постанову. 10.06.2009 року у день коли начебто його автомобіль був затриманий при скоєнні адміністративного правопорушення.
Відповідно до ч.2 ст.14-1 КУаАП за наявності обставини, які свідчать про вчинення порушення, передбаченого частиною першою цієї статті, іншою особою, власник транспортного засобу може протягом десяти днів з дня вручення його постанови про накладення штрафу повідомити про відповідні обставини ( транспортні засобі знаходяться у володінні чи користуванні іншої особи, вибув із його володіння тощо.) орган ( посадову особу), що виніс постанову про накладення адміністративного стягнення.
Як встановлено в судовому засіданні позивач ОСОБА_2 11.06.2009 року надіслав листа на ім’я начальника управління ДАЇ Головного управління МВС України в Харківської області, де повідомив про те, що 01 липня 2008 року їм було видано генеральна довіреність на ім’я ОСОБА_5, який проживає за адресою ІНФОРМАЦІЯ_1 Сталінграда.142,кВ.41 на управління та розпорядження належним автомобілем ВАЗ 21099 і просив скасувати постанову.
Позивачем надана копія вказаної довіреності, тому суд вважає, що позивач довів, що не він був за кермом.
Таким чином встановлено, що з 01 липня 2008 року по теперішній час вищевказаний автомобіль перебуває у володіння та користуванні іншої особи і позивач не міг вчинити
правопорушення, за вчинення якого був неправомірно притягнуто до адміністративної відповідальності
Отже така постанова підлягає скасуванню як винесена з порушенням Закону
Оскільки поштове повідомлення позивач отримав лише 10 .06. 2009 року, суд вважає що строк оскарження позивачем постанови пропущений з поважної причини.
При таких обставинах, суд розцінює вищевказаний протокол як неналежний доказ відповідного порушення водієм ОСОБА_2 конкретних правил безпеки дорожнього руху, а тому вважає його винність в скоєнні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.122 КУпАП, недоведеною, що свідчить про відсутність в його діях складу даного правопорушення.
Згідно ч.2 ст.71 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
Стаття 288 КУпАП передбачає, що постанова іншого органу (посадової особи) про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення може бути оскаржена у вищестоящий орган (вищестоящій посадовій особі) або в районний, районний у місті, міський чи міськрайонний суд у порядку, визначеному Кодексом адміністративного судочинства України з особливостями, встановленими цим кодексом.
Відповідно до п.2 ч.1 ст.18 КАС України місцевим загальним судам як адміністративним судам підсудні усі адміністративні справи з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності.
Згідно статті 162 того ж Кодексу при вирішенні справи по суті суд може задовольнити адміністративний позов повністю або частково чи відмовити в його задоволенні повністю або частково.
Враховуючи вищевикладені обставини і висновки суду про відсутність в діях ОСОБА_2 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.122 КУпАП, суд вважає необхідним повністю задовольнити позовні вимоги позивача по справі.
Зважаючи ж на те, що у відповідності до п. 1 ст. 247 КУпАП провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю за відсутністю складу адміністративного правопорушення, суд вважає необхідним також закрити провадження по відповідній справі про адміністративне правопорушення.
На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 9, 10, 11,99 -100, 160-163,
167 КАС України, 293 КУпАП, суд
ПОСТАНОВИВ:
Позовну заяву ОСОБА_2 до інспектора дорожньо-патрульної служби БДПС Державної автомобільної інспекції ( по обслуговуванню м. Харкова ) та ОСОБА_3 України в Харківській області сержанта міліції ОСОБА_4 про поновлення пропущеного строку для звернення до адміністративного суду та скасування постанови по справі про адміністративне правопорушення задовольнити.
Поновити пропущений строк звернення до адміністративного суду на оскарження постанови серії АХ № 127928 від 13.05.2009 року.
Визнати незаконною та скасувати постанову серії АХ №127928 від 13.05..2009 про накладення адміністративного стягнення на ОСОБА_2 по ч.1 ст.122 КУпАП у вигляді штрафу 300 грн., винесену до інспектора дорожньо-патрульної служби БДПС Державної автомобільної інспекції ( по обслуговуванню м. Харкова ) та ОСОБА_3 України в Харківській області сержанта міліції ОСОБА_4
Закрити справу про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_2 за адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 122 КУпАП.
Постанова може бути оскаржена до Харківського апеляційного адміністративного суду через Фрунзенський районний суд м. Харкова шляхом подачі заяви про апеляційне оскарження постанови протягом 10 днів з дня її проголошення, а в разі складення постанови у повному обсязі відповідно до статті 160 цього Кодексу – з дня складання в повному обсязі. Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження з подачею її копії до апеляційного адміністративного суду, або в порядку ч.5 ст. 186 КАС України.
Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, якщо заяву про апеляційне оскарження не було подано, якщо після подачі заяви про апеляційне оскарження апеляційна скарга не подана – після закінчення строку на подачу апеляційної скарги, у разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.
Головуючий