ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Держпром, 8-й під'їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,

тел. приймальня (057) 705-21-42, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41

______________________________________________________________________

УХВАЛА

"07" травня 2018 р.Справа № 922/2237/17

Господарський суд Харківської області у складі:

судді Суярко Т.Д.

при секретарі судового засідання Цвірі Д.М.

розглянувши матеріали справи

за позовом Приватного підприємства "Ізюмжитлосервіс", м. Ізюм (64300, Харківська область, м. Ізюм, вул. Приладобудівників, 22, код ЄДРПОУ 34079217)

до Виконавчого комітету Ізюмської міської Ради, м. Ізюм (64300, Харківська область, м. Ізюм, пл. Центральна, 1, код ЄДРПОУ 04058806)

про стягнення коштів в сумі 252445,96 грн.

за участю представників:

позивача: ОСОБА_1, довіреність №б/н від 02.01.2018 р.;

відповідача: ОСОБА_2, довіреність №73 від 09.01.2018 р.,

ВСТАНОВИВ:

Позивач – Приватне підприємство “Ізюмжитлосервіс” - звернувся з позовом до відповідача – Виконавчого комітету Ізюмської міської ради.

Предмет позову: стягнення втрат від застосування не скоригованої на зміну вартості окремих витрат тарифу в період січень-квітень 2017 р. в розмірі 252445,96 грн.

Підстави позову: на даний момент собівартість послуг з утримання будинків зросла, втім відповідач рішення про затвердження більших тарифів не приймає, у зв’язку з чим позивач змушений надавати послуги по цінам, нижчим від собівартості послуг.

10.04.2018 р. від Приватного підприємства “Ізюмжитлосервіс” (позивача) надійшло клопотання про зупинення провадження у справі (вх.№9282).

Суть клопотання: зупинити провадження у даній справі до набрання законної сили рішенням суду в адміністративній справі №623/1702/17.

Підстави клопотання: ухвалою Ізюмського міськрайонного суду Харківської області від 04.08.2017 р. відкрито провадження в адміністративній справі №623/1702/17 за позовом ПП «Ізюмжитлосервіс» (позивач у даній справі) до виконавчого комітету Ізюмської міської ради Харківської області (відповідач у даній справі).

Предметом позову у вказаній адміністративній справі є: 1) визнання протиправною бездіяльності виконавчого комітету Ізюмської міської ради Харківської області щодо неприйняття рішення про коригування тарифу на послуги з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій згідно подання ПП «Ізюмжитлосервіс» (з доданими до них документами) від 02.02.2017 р. №10 (повторно від 20.02.2017 року №22 та від 28.02.2017 року №31); 2) зобов’язання виконавчого комітету Ізюмської міської ради Харківської області прийняти рішення про коригування тарифу на послуги з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій згідно подання ПП «Ізюмжитлосервіс» (з доданими до них документами) від 02.02.2017 р. №10 (повторно від 20.02.2017 року №22 та від 28.02.2017 року №31).

Підставою позову у вказаній адміністративній справі є те, що виконавчий комітет Ізюмської міської ради Харківської області, в порушення вимог ч. 10 ст. 31 Закону України «Про житлово-комунальні послуги», безпідставно не затвердив надані ПП «Ізюмжитлосервіс» тарифи на послуги з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій, які підлягають на думку ПП «Ізюмжитлосервіс» коригуванню у зв’язку зі збільшенням його витрат на надання таких послуг.

Позивач вважає, що тільки після набрання законної сили рішенням суду у вказаній адміністративній справі №623/1702/17 буде встановлено чи дійсно бездіяльність виконавчого комітету Ізюмської міської ради Харківської області щодо не прийняття рішення про коригування тарифу на послуги з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій носила протиправний характер.

Посилаючись на наведене, позивач вважає, що існує об’єктивна неможливість розгляду даної справи до вирішення адміністративної справи №623/1702/17, у зв’язку з чим, посилаючись на положення п. 5 ч. 1 ст. 227 ГПК України, просить суд зупинити провадження у даній справі до набрання законної сили рішенням суду в адміністративній справі №623/1702/17.

16.04.2018 р. від відповідача надійшли заперечення проти вказаного клопотання позивача про зупинення провадження у даній справі (вх.№9805).

Суть заперечень: відмовити в задоволенні вказаного клопотання позивача про зупинення провадження у даній справі.

Підстави заперечень: 1) згідно ст. 79 ГПК України (в редакції до 15.12.2017 р.) містив «широкі» підстави для зупинення провадження у справі, однак така процесуальна дія під час чинності вказаної редакції процесуального закону – не була вчинена; 2) відповідно до ст.21 КАС України, вимоги про відшкодування шкоди, заподіяної протиправними рішеннями, діями чи бездіяльністю суб'єкта владних повноважень або іншим порушенням прав, свобод та інтересів суб'єктів публічно-правових відносин безальтернативно розглядають в порядку адміністративного судочинства; 3) предмет та підстави позову у даній справі та в адміністративній справі №623/1702/17 не пов’язані; спір в адміністративній справі носить публічно-правовий характер; період протиправної бездіяльності, на яку посилається позивач в адміністративній справі №623/1702/17 виникає в лютому 2017 року, а у даній справі – січень-квітень 2017 року.

Розглянувши клопотання позивача про зупинення провадження у справі (вх.№9282 від 10.04.2018 р.), заперечення відповідача проти вказаного клопотання (вх.№9805 від 16.04.2018 р.), дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, суд зазначає наступне.

З огляду на приписи ст.ст. 13, 76, 77 ГПК України, кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом. Суд повинен сприяти учасникам судового процесу в реалізації ними своїх прав.

Відповідно до п. 5 ч. 1 ст. 227 ГПК України, суд зобов'язаний зупинити провадження у справі у випадку об'єктивної неможливості розгляду цієї справи до вирішення іншої справи, що розглядається в порядку адміністративного судочинства, - до набрання законної сили судовим рішенням в іншій справі; суд не може посилатися на об'єктивну неможливість розгляду справи у випадку, коли зібрані докази дозволяють встановити та оцінити обставини (факти), які є предметом судового розгляду.

Отже, про наявність підстав для зупинення провадження у даній справі згідно п. 5 ч. 1 ст. 227 ГПК України, а саме - про об’єктивну неможливість розгляду цієї справи до вирішення адміністративної справи №623/1702/17 - могло б свідчити те, що: 1) в адміністративній справі №623/1702/17 може бути встановлено ті обставини, які мають значення для цієї справи та в межах цієї справи не можуть бути встановлені; 2) в адміністративній справі №623/1702/17 може бути встановлено ті обставини, на які позивач посилається як на підставу своїх вимог в цій справі.

Предмет спору в адміністративній справі №623/1702/17 становить вимога про визнання протиправною бездіяльності відповідача щодо коригування тарифу на послуги позивача та зобов’язання відповідача прийняти відповідне рішення. Відповідні обставини підтверджуються копією адміністративного позову в адміністративній справі №623/1702/17 (т.с. 3 арк.с. 132-135).

Враховуючи предмет спору в адміністративній справі №623/1702/17, можна дійти висновку про те, що в адміністративній справі №623/1702/17 встановленню та оцінці підлягають обставини протиправної чи належної поведінки відповідача щодо неприйняття рішення про коригування тарифів на послуги позивача.

Досліджуючи питання об'єктивної неможливості розгляду цієї справи до вирішення адміністративної справи №623/1702/17, суд виходить з наступного:

1. Предмет спору у даній справі становить вимога про стягнення різниці між встановленим тарифом та економічно обґрунтованими витратами на виробництво послуг позивача в період з січня по квітень 2017 р. в розмірі 252445,96 грн.

2. Позивач обґрунтовує свою вимогу у даній справі положенням ч. 4 ст. 31 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» N 1875, відповідно до якої у разі встановлення органом місцевого самоврядування тарифів на житлово-комунальні послуги на рівні, що унеможливлює отримання прибутку, орган, який їх затвердив, зобов'язаний відшкодувати з відповідного місцевого бюджету виконавцям різницю між встановленим розміром цін/тарифів та економічно обґрунтованими витратами на виробництво цих послуг.

Вказана норма не визначає обставини протиправної чи належної поведінки органу місцевого самоврядування щодо неприйняття рішення про коригування тарифів на послуги позивача, як підставу для стягнення чи відмови у стягненні різниці між встановленим тарифом та економічно обґрунтованими витратами на виробництво послуг виконавця.

3. З огляду на наведені вище предмет та підстави позову у даній справі, встановленню та оцінці підлягають факти, зокрема, пов’язані із економічною обґрунтованістю затверджених відповідачем тарифів; можливістю/неможливістю отримання позивачем прибутку з огляду на затверджені тарифи; наявністю та розміром різниці між встановленим тарифом та економічно обґрунтованими витратами на виробництво послуг позивача.

4. Позивач, звертаючись до суду з позовом у даній справі, як підставу для задоволення позову, факт саме протиправної поведінки відповідача щодо коригування тарифу на послуги – не визначає.

Висновок суду: обставини протиправної чи правомірної поведінки відповідача щодо коригування тарифу, що підлягають встановленню в адміністративній справі №623/1702/17 - в предмет доказування у даній справі – не входять, а отже не мають значення для даної справи.

З огляду на наведене, суд констатує відсутність об’єктивної неможливості розгляду даної справи до вирішення адміністративної справи №623/1702/17, а отже й про відсутність обумовлених п. 5 ч. 1 ст. 227 ГПК України правових підстав для зупинення провадження у даній справі.

Щодо заперечень відповідача з приводу клопотання позивача про зупинення провадження у даній справі:

Суд відхиляє як підставу для відмови в задоволенні клопотання позивача про зупинення провадження у справі посилання відповідача на те, що провадження у даній справі не було зупинено до вирішення адміністративної справи №623/1702/17 згідно ст. 79 ГПК України (в редакції до 15.12.2017 р.). Так, провадження в адміністративній справі №623/1702/17 було відкрито 04.08.2017 р., станом на цю дату провадження у даній справі було зупинено у зв’язку з призначення судової економічної експертизи. При цьому, процесуальним законодавством не передбачено механізмів зміни/доповнення підстав зупинення провадження вже зупиненої справи.

Посилання відповідача на те, що вимоги про відшкодування шкоди, заподіяної протиправними рішеннями, діями чи бездіяльністю суб'єкта владних повноважень або іншим порушенням прав, свобод та інтересів суб'єктів публічно-правових відносин безальтернативно розглядають в порядку адміністративного судочинства – базуються на довільному тлумачення вимог ст. 21 КАС України. Адже, відповідно до даної норми вимоги про відшкодування шкоди, заподіяної протиправними рішеннями, діями чи бездіяльністю суб'єкта владних повноважень або іншим порушенням прав, свобод та інтересів суб'єктів публічно-правових відносин, або вимоги про витребування майна, вилученого на підставі рішення суб'єкта владних повноважень, розглядаються адміністративним судом, якщо вони заявлені в одному провадженні з вимогою вирішити публічно-правовий спір. Інакше такі вимоги вирішуються судами в порядку цивільного або господарського судочинства.

Вимога про стягнення втрат від застосування не скоригованої на зміну вартості окремих витрат тарифу в адміністративній справі №623/1702/17 не була заявлена, а тому, з огляду на приписи ст. 21 КАС України та ст. 20 ГПК України - підлягає розгляду саме в порядку господарського судочинства.

Заперечення відповідача з приводу того, що предмет та підстави позову у даній справі та в адміністративній справі №623/1702/17 - не пов’язані, спір в адміністративній справі носить публічно-правовий характер – не можуть бути самостійною та безумовною підставою для відмови в задоволенні клопотання про зупинення провадження в даній справі, однак враховуються судом, оскільки в адміністративній справі не встановлюються обставини, що входять в предмет доказування у даній справі.

Суд відхиляє заперечення відповідача проти зупинення провадження до набрання законної сили рішенням в адміністративній справі №623/1702/17 про те, що період протиправної бездіяльності, на яку посилається позивач в адміністративній справі №623/1702/17 виникає в лютому 2017 року, а у даній справі – з січня по квітень 2017 року. Адже, порушення прав позивача в обох справах обґрунтовано зверненнями позивача від 02.02.2017 р., 20.02.2017 р. та 28.02.2017р.

З огляду на наведене, керуючись ст.ст. 13, 76, 77, 227, 232-236 ГПК України, суд –

УХВАЛИВ:

1.Відмовити в задоволенні клопотання Приватного підприємства “Ізюмжитлосервіс” (позивача) про зупинення провадження (вх.№9282 від 10.04.2018р.).

2. Ухвала набирає законної сили негайно після її оголошення.

3. Ухвала окремо від рішення суду першої інстанції в апеляційному порядку оскарженню не підлягає.

4. Заперечення на ухвали, що не підлягають оскарженню окремо від рішення суду, включаються до апеляційної скарги на рішення суду.

Повний текст ухвали складено та підписано 07.05.2018 р.

Суддя ОСОБА_3