Справа № 22ц-52\07                                                                                               

Головуючий в І інстанції - Пономарьова О.М.

Категорія - 18                                                                                                        

Доповідач - Русинчук М.М.

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ВОЛИНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

УХВАЛА

21 лютого 2007 року Колегія суддів судової палати в цивільних справах апеляційного суду Волинської області в складі: головуючого - судді Сівчука Є.І., суддів - Мудренко Л.І., Русинчука М.М., при секретарі - Антонюк О.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Луцьку справу за заявою закритого акціонерного товариства «Комерційний банк «Приватбанк»» (далі - «Приватбанк») про видачу судового наказу за про стягнення боргу за договором кредиту за його апеляційною скаргою на ухвалу судді Ківерцівського районного суду від 10 листопада 2006 року,-

ВСТАНОВИЛА:

Ухвалою судді Ківерцівського районного суду від 10 листопада 2006 року постановлено відмовити у прийнятті заяви закритого акціонерного товариства «Комерційний банк «Приватбанк»» про видачу судового наказу про стягнення боргу за договором кредиту з ОСОБА_1, ОСОБА_2 у зв'язку з наявністю спору про право.

В апеляційній скарзі заявник просить скасувати вказану ухвалу судді, посилаючись на порушення при її постановлениі норм матеріального і процесуального права.

Апеляційна скарга підлягає задоволенню, а оскаржувана ухвала судді - скасуванню з передачею питання на новий розгляд з таких підстав.

Відповідно до частини 1 статті 95, пункту 1 частини 1 статті 96 ЦПК України судовий наказ, що є особливою формою судового рішення про стягнення з боржника грошових коштів або витребування майна за заявою особи, якій належить право такої вимоги, може бути видано, зокрема, якщо заявлено вимогу, яка грунтується на правочині, вчиненому у письмовій формі.

В статті 100 цього Кодексу передбачено, що суддя своєю ухвалою відмовляє у прийнятті заяви про видачу судового наказу, якщо заявлено вимогу, не передбачену статтею 96 вказаного Кодексу, або коли із заяви і поданих документів вбачається спір про право

З матеріалів справи вбачається, що «Приватбанк» звернувся до суду з заявою про видачу судового наказу про стягнення боргу за договором кредиту з названих боржників. Заявлені вимоги про стягнення основного боргу, несплачених відсотків за користування коштами і пені за прострочення виконання грошового зобов'язання грунтуються на укладених між сторонами письмових договорах кредиту і поруки, а тому за ними відповідно до пункту 1 статті 96 ЦПК України може бути виданий судовий наказ.

Висновок судді про наявність спору про право, який зроблено на підставі того, що до суми боргу включено, крім суми несплаченого кредиту, ще й відсотки і пеня по ньому, не узгоджуються з наведеними нормами процесуального права, оскільки, як вже зазначалось, всі ці вимоги грунтуються на умовах укладених між сторонами письмових правочинах, а в матеріалах справи відсутні будь-які дані про наявність спору щодо права заявника на стягнення з боржників вказаних в заяві сум.

Так як суддею порушено порядок вирішення розглядуваного питання, ухвала підлягає скасуванню з передачею цього питання на новий розгляд до суду першої інстанції.

Керуючись ст. ст. 307, 312- 315 ЦПК України, колегія суддів,-

ухвалила:

Апеляційну скаргу заявника закритого акціонерного товариства «Комерційний банк «Приватбанк»» задовольнити.

Ухвалу судді Ківерцівського районного суду від 10 листопада 2006 року в даній справі скасувати, а питання про видачу судового наказу передати на новий розгляд до того ж суду іншим суддею.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення і може бути оскаржена в касаційному порядку шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду України протягом двох місяців з дня набрання нею законної сили.