В И Р О К                                     № 1 – 98/2009 р.

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

6 березня 2009 року                                      Старокостянтинівський районний суд

                                                                                        Хмельницької області

в складі :

головуючого  -  судді   Завадської О.П.

при секретарі                Поважнюк О.Б.

з участю  прокурора     Стефанського С.М.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Старокостянтинові Хмельницької області кримінальну справу про обвинувачення

ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця ІНФОРМАЦІЯ_2, українця, громадянина України, ІНФОРМАЦІЯ_3, одруженого, непрацюючого, проживаючого в ІНФОРМАЦІЯ_2, несудимого,

 у скоєні злочину, передбаченого ст. 164 ч. 1 КК України,

встановив:

Відповідно до рішення Старокостянтинівського районного суду від 22 травня 2008 року підсудний ОСОБА_1 зобов’язаний сплачувати аліменти на користь потерпілої ОСОБА_2 на утримання дітей – ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_4, та ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_5,  в розмірі 1/3 частини всіх видів заробітку, але не менше 30 % прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку щомісячно, починаючи з 8 квітня 2008 року і до досягнення ними повноліття.

З квітня 2008 року по листопад 2008 року підсудний ОСОБА_1 злісно ухилявся від сплати аліментів на утримання своїх неповнолітніх дітей. За цей час він працевлаштувався, не повідомляючи про це органи державної виконавчої служби, не подав за місцем роботи заяву про необхідність стягнення з його заробітної плати аліментів. Загальна заборгованість по несплаті аліментів станом на 31 жовтня 2008 року становить 2852,40 грн.

В судовому засіданні підсудний ОСОБА_1 вину визнав і пояснив, що з квітня 2008 року по листопад 2008 року не сплачував аліментів. За цей період влаштувався на роботу, але про це не повідомив виконавчу службу, а також не повідомив на роботі про необхідність стягнення аліментів. В подальшому зобов’язується сплачувати аліменти.

Оскільки підсудний ОСОБА_1 визнав свою вину, то суд за згодою учасників процесу визнав недоцільним дослідження доказів стосовно фактичних обставин справи, які ніким не оспорювались і обмежився допитом підсудного та дослідженням характеризуючи його даних.

Аналізуючи дослідженні в судовому засіданні докази в їх сукупності, суд вважає, що вина підсудного ОСОБА_1 в злісному ухиленні від сплати аліментів на утримання дітей доведена і  тому його дії за ст. 164 ч. 1 КК України кваліфіковані вірно.

Обираючи покарання підсудному ОСОБА_1, суд врахував характер і ступінь тяжкості вчиненого злочину, особу підсудного, обставини, що пом’якшують та обтяжують його покарання, зокрема те, що притягується до кримінальної відповідальності вперше, позитивно характеризується по місцю проживання.

Обставиною, що пом’якшує його покарання суд визнає щире каяття у скоєному злочині.

Обставин, що обтяжують його покарання судом не встановлено.

Беручи до уваги вказані обставини, суд вважає, що виправлення та перевиховання підсудного ОСОБА_1 можливе без ізоляції від суспільства і рахує за можливе звільнити його від покарання з випробуванням згідно ст. 75 КК України.

Керуючись ст.ст. 323, 324 КПК України,

засудив:

ОСОБА_1 визнати винними за ст. 164 ч. 1 КК України і обрати йому покарання у виді обмеження волі строком один рік.

На підставі ст. 75 КК України звільнити його від покарання з встановленням іспитового строку один рік.

Згідно ст. 76 КК України зобов’язати його не виїжджати за межі України на постійне місце проживання без дозволу органу кримінально – виконавчого системи; повідомляти органи кримінально – виконавчої системи про зміну місця проживання, роботи або навчання; періодично з’являтися для реєстрації в органи кримінально – виконавчої системи.

Вирок може бути оскаржено до Хмельницького апеляційного суду протягом 15 діб з моменту його проголошення через  Старокостянтинівський районний суд.

 Суддя __________