№ 2-165/09                

                Р І Ш Е Н Н Я    

                І М Е Н Е М      У К Р А Ї Н И

    2 грудня 2009 р.                                                         с-ще Решетилівка

 Решетилівський районний суд Полтавської області в складі:

                    головуючого-судді -      Горулько О.М.

                    при секретарі              Гудзенко С.В.

    з участю:             представників позивача -      ОСОБА_1,

                                    ОСОБА_2,

                    відповідача -             ОСОБА_3,

представника відповідачів ОСОБА_4 та ОСОБА_3,– ОСОБА_5,                    

розглянувши у попередньому судовому засіданні в селищі Решетилівка справу за позовом Полтавського обласного комунального виробничого підприємства теплового господарства «Полтаватеплоенерго» до ОСОБА_3, ОСОБА_4 та ОСОБА_6  про стягнення заборгованості за послуги теплопостачання, -

                    В С Т А Н О В И В :

    Полтавське обласне комунальне виробниче підприємство теплового господарства «Полтаватеплоенерго» звернулося до суду із позовами, в яких просить стягти з відповідача ОСОБА_3 на його користь заборгованість за послуги теплопостачання у розмірі 1973,21 грн. та судові витрати, пов»язані зі сплатою судового збору та оплатою витрат на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи, з відповідачів ОСОБА_4., прізвище якої на момент утворення заборгованості було – ОСОБА_3, та ОСОБА_6 на його користь заборгованість за послуги теплопостачання у розмірі 2709,20 грн. та судові витрати, пов»язані зі сплатою судового збору та оплатою витрат на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи.

    В обґрунтування своїх вимог позивач посилається на те, що  Полтавське обласне комунальне виробниче підприємство теплового господарства «Полтаватеплоенерго» є постачальником теплової енергії відповідачам згідно тарифів, встановлених розпорядженнями голови Полтавської ОДА та рішеннями Полтавської обласної ради. Відповідачі неналежним чином виконували свої обов»язки по оплаті наданих послуг з теплопостачання, внаслідок чого за період з 01.01.2000 року по 01.08.2008 року утворилася заборгованість відповідача ОСОБА_3 в розмірі 1973,21 грн.

За період з 01.08.2005 року по 01.08.2008 року утворилася заборгованість відповідачів ОСОБА_4 та ОСОБА_6 перед позивачем по оплаті наданих послуг з теплопостачання в розмірі 2709,20 грн.

    В судовому засіданні представники позивача ОСОБА_1 та ОСОБА_2 позов підтримали, просили його задовольнити і суду пояснили, що до 01.08.2005 року на квартиру АДРЕСА_1 в с-щі Решетилівка було відкрито один особовий рахунок на оплату наданих позивачем відповідачам послуг з теплопостачання. З 01.08.2005 року за заявою відповідача ОСОБА_3 особовий рахунок було розділено і відкрито окремий особовий рахунок на ім»я ОСОБА_7А (в даний час – ОСОБА_4А.). При цьому в користуванні відповідача ОСОБА_3 залишилося 18,6 кв.м. загальної площі, в користуванні відповідачів ОСОБА_4 та ОСОБА_6 – 37,3 кв.м. загальної площі квартири. Виходячи з цих розмірів  і нараховувалася відповідачам плата за надані послуги з теплопостачання. Відповідачі неналежним чином виконували свої обов»язки по оплаті послуг з теплопостачання, що і призвело до утворення вказаної вище заборгованості.

    Відповідач ОСОБА_3 позов визнав, проти його задоволення не заперечує, підтвердив обставини, викладені представниками позивача, і, крім того, суду пояснив, що відповідачі ОСОБА_4 та ОСОБА_3 разом з ним є співвласниками квартири АДРЕСА_1 в с-щі Решетилівка і не проживають в ній з 2001 року, і перестали оплачувати вартість послуг з теплопостачання, хоча залишаються зареєстрованими за цією адресою. Оскільки їхня реєстрація перешкоджала йому в одержанні субсидії на оплату житлово-комунальних послуг, у 2004 чи 2005 році він звернувся до позивача із заявою про розподіл особового рахунку і його заява була задоволена. З тих пір він старався, як міг оплачувати свою частку у вартості наданих послуг з теплопостачання, одначе утворилася заборгованість, яку він визнає. Про розподіл рахунків він повідомляв відповідачку ОСОБА_4, говорив їй про накопичення боргу за послуги з теплопостачання, пропонував знятися з реєстрації чи реструктуризувати борг, але вона від всього відмовлялася і говорила, що весь борг буде платити він.    

    Відповідачі ОСОБА_4 та ОСОБА_6 позов не визнали, в судові засідання для участі в розгляді справи не з»являлися, звернулися до суду із письмовими заявами про розгляд справи за їхньої відсутності.    

    Представник відповідачів ОСОБА_4 та ОСОБА_3 – ОСОБА_5 позов не визнав і суду пояснив, що з моменту розірвання шлюбу між відповідачами ОСОБА_3 та ОСОБА_4 (на той час – ОСОБА_3) Л.А., тобто з 2001 року відповідачі ОСОБА_4 та ОСОБА_6 не проживають в ІНФОРМАЦІЯ_1 в с-щі Решетилівка і не користуються житлово-комунальними послугами за цією адресою, в тому числі – і послугами з теплопостачання. Разом з відповідачем ОСОБА_3 вони є співвласниками цієї квартири і зареєстровані в ній. За послуги з теплопостачання вони не платили, оскільки ними не користувалися, із заявою про припинення надання цих послуг не зверталися. Про розподіл особових рахунків їм нічого не було відомо. Крім того він вважає, що позивачем пропущено без поважних причин строк позовної давності і наполягає на застосуванні позовної давності.

    Свідок ОСОБА_8 суду пояснила, що вона проживає по сусідству з відповідачами. З 2001 року відповідачка ОСОБА_4 разом з сином ОСОБА_6 проживають в ІНФОРМАЦІЯ_2 в с-щі Решетилівка, а в квартирі АДРЕСА_1 в с-щі Решетилівка не проживають. Син відповідача ОСОБА_3 – ОСОБА_6 інколи з»являється в їхньому будинку, оскільки приходить до батька, а відповідачку ОСОБА_4 вона з 2002 року жодного разу в будинку  № 4 по вул. Островського не бачила.

    Суд, заслухавши пояснення сторін та свідка ОСОБА_8, дослідивши матеріали справи, приходить до висновку про необхідність часткового задоволення позову в частині позовних вимог про стягнення з відповідачів ОСОБА_4 та ОСОБА_6 заборгованості за послуги з теплопостачання з таких підстав:

    Судом встановлено, що відповідачі ОСОБА_3, ОСОБА_4 та ОСОБА_6 є співвласниками квартири АДРЕСА_1 в с-щі Решетилівка. Дана квартира перебуває у їхній спільній сумісній власності. У 2001 році шлюб між ОСОБА_3 та ОСОБА_4 (на той час – ОСОБА_7А.) було розірвано. До розірвання шлюбу відповідачі ОСОБА_3, ОСОБА_4 та ОСОБА_3 проживали в квартирі квартири АДРЕСА_1 в с-щі Решетилівка і були споживачами теплової енергії без укладення договору. У 2001 році відповідачі ОСОБА_4 та ОСОБА_6 змінили своє місце проживання і з тих пір у даній квартирі не проживають, при  цьому вони залишилися співвласниками квартири і споживачами теплової енергії, яку надає їм позивач у зв»язку з опаленням та гарячим водопостачанням, без укладення письмового договору, оскільки не зверталися до позивача із заявами про припинення надання таких послуг.

    Із пояснень представників позивача, відповідача ОСОБА_3 та копії повідомлення      № 26/2 від 03.01.2006 року вбачається, що у 2005 році за заявою відповідача ОСОБА_3 Полтавським обласним комунальним виробничим підприємством теплового господарства «Полтаватеплоенерго» було здійснено розподіл особового рахунку з теплопостачання по квартирі АДРЕСА_1 в с-щі Решетилівка і було відкрито два особових рахунки – на ім»я відповідача ОСОБА_3 та на ім»я відповідачки ОСОБА_4 (на той час - ОСОБА_3) Л.А. Рішення Полтавського обласного комунального виробничого підприємства теплового господарства «Полтаватеплоенерго» про розподіл особового рахунку та відкриття двох особових рахунків на ім»я ОСОБА_3 та ОСОБА_3 (в даний час – ОСОБА_4) ОСОБА_9 не оскаржувалося, не змінене і не скасоване. Відповідачі ОСОБА_4 та ОСОБА_6 припинили оплачувати вартість послуг з теплопостачання з 2001 року, а відповідач ОСОБА_3 свої зобов»язання по оплаті таких послуг виконував неналежним чином.    

    Із розрахунку заборгованості відповідачів ОСОБА_4 та ОСОБА_6 за послуги з теплопостачання  вбачається, що протягом часу з серпня 2005 року по липень 2008 року включно відповідачі взагалі не  здійснювали оплату наданих позивачем послуг з теплопостачання, внаслідок чого станом на 1.08.2008 року утворилася їхня заборгованість перед позивачем у розмірі 2709,20 грн.

    Нарахування оплати за послуги з теплопостачання за період з 01.08.2005 року по 01.11.2007 року здійснювалося позивачем відповідно до тарифів, встановлених рішеннями Полтавської обласної ради від 15.04.2005 року, від 10.08.2006 року та від 28.02.2007 року.

    Таким чином між сторонами протягом тривалого часу склалися фактичні правовідносини, згідно яких позивач без укладення письмового договору надавав відповідачам послуги з теплопостачання, а відповідачі отримували ці послуги і оплачували їх вартість. Такі правовідносини тривають і до цього часу, оскільки жодна із сторін не виявила наміру їх припинити.

    З огляду на це суд критично оцінює як одну з підстав заперечення проти позову посилання представника  відповідачів ОСОБА_5 на те, що відповідачі ОСОБА_4 та ОСОБА_6 з 2001 року не проживають в даній квартирі, не користуються послугами з теплопостачання, а тому не є їх споживачами і не зобов»язані оплачувати їх вартість. Припинення відповідачами ОСОБА_4 та ОСОБА_3 здійснення оплати вартості послуг з теплопостачання суд розцінює  не як припинення відносин у сфері житлово-комунальних послуг, а як невиконання своїх зобов»язань у цих відносинах.

    Суд також критично відноситься до заперечення  представника  відповідачів ОСОБА_5 проти позову в частині, де він стверджує, що оскільки між сторонами не було укладено письмового договору про надання послуг з теплопостачання відповідно до вимог Закону України «Про житлово-комунальні послуги», відповідачі ОСОБА_4 та ОСОБА_3 не є учасниками відносин у сфері житлово-комунальних послуг, оскільки згідно ч.1 ст. 19 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» виключно на договірних засадах здійснюються відносини у сфері житлово-комунальних послуг лише між учасниками договірних відносин.

    Згідно п.1 ч.1 ст. 13 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» залежно від функціонального призначення житлово-комунальні послуги поділяються на:

1) комунальні послуги (централізоване постачання холодної та гарячої води, водовідведення, газо- та електропостачання, централізоване опалення, а також вивезення побутових відходів тощо)…

    Згідно ч.2 ст. 19 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» учасниками відносин у сфері житлово-комунальних послуг є: власник, споживач, виконавець, виробник.

    Згідно ст. 509 ЦК України зобов»язанням є правовідносини, в якому одна сторона (боржник) зобов»язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо), або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов»язку.

    Згідно ст. 525 ЦК України одностороння відмова від зобов»язання або одностороння зміна його умов не  допускаються, якщо інше не встановлено договором або законом.

    Згідно ст. 526 ЦК України зобов»язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог – відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

    Частково задовольняючи позов, суд виходить з наступного:

    Згідно ст. 256 ЦК України позовна давність – це строк, у межах якого особа може звернутися до суду  з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу.

    Згідно ст. 257 ЦУК України загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки.

    Діючим законодавством не передбачені інші, більш  чи менш тривалі строки позовної давності до вимог, викладених в даних позовах.

    Згідно ч.1 ст. 261 ЦК України перебіг позовної давності починається від дня, коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права або про особу, яка його порушила.

    Згідно ч.ч. 3,4 ст. 267 ЦК України:

3. Позовна давність застосовується судом лише за заявою сторони у спорі, зробленою до винесення ним рішення.

4. Сплив позовної давності, про застосування якої заявлено стороною у спорі, є підставою для відмови у позові.

    Таким чином перебіг позовної давності згідно матеріалів справи та пояснень сторін стосовно позовних  вимог до ОСОБА_4 та ОСОБА_6 почався з  вересня 2005 року.  

    Згідно штампу Решетилівського районного суду про реєстрацію позовної заяви позивач звернувся із позовом до ОСОБА_4 та ОСОБА_6 04 квітня 2009 року.

    Отже, до вимог про стягнення заборгованості відповідачів ОСОБА_4 та ОСОБА_6 за послуги з теплопостачання за період з серпня 2005 року по березень 2006 року включно позовна давність сплинула. Позивачем не надано суду доказів поважності причин пропущення позовної давності і не ставиться питання про поновлення строку позовної давності, стороною у спорі – представником відповідачів ОСОБА_5 заявлено про застосування до цих вимог позовної давності, а тому суд приходить до висновку про необхідність відмови у позові в цій частині.

    Стосовно позовних вимог в частині стягнення з відповідача ОСОБА_3 заборгованості за послуги з теплопостачання, суд находить, що позов в цій частині підлягає задоволенню з таких підстав:

Згідно ст. 174 ч.4 ЦПК України у разі визнання відповідачем позову суд за наявності для того законних підстав ухвалює рішення про задоволення позову.

    Суд, заслухавши позицію сторін, дослідивши матеріали справи, приходить до висновку, що визнання відповідачем позову не суперечить закону, не порушує права, свободи чи інтереси інших осіб, а тому приймає визнання відповідачами позову.

    Згідно ч.1 ст. 88 ЦПК України стороні, на користь якої ухвалено рішення, суд присуджує з другої сторони понесені нею і документально підтверджені судові витрати.

    Із доданих до позовних заяв квитанцій вбачається, що при звернення до суду із позовом до ОСОБА_3 позивачем були понесені судові витрати, пов»язані зі сплатою судового збору в розмірі 51 грн. та з оплатою витрат на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи в розмірі 30 грн. Такі ж витрати були понесені позивачем і при зверненні до суду із позовом до ОСОБА_4 та ОСОБА_6.

    На підставі викладеного,  керуючись ст. ст. 174 ч. 4,  213, 215   ЦПК України, ст.ст. 509, 525, 526 ЦК України, ст.ст. 13, 19 Закону України «Про житлово-комунальні послуги», суд, -

                    Р І Ш И В :

    Визнання відповідачем ОСОБА_3    позову – прийняти.

    Позов Полтавського обласного комунального виробничого підприємства теплового господарства «Полтаватеплоенерго» – задовольнити частково.

    Стягти з ОСОБА_3   на користь Полтавського обласного комунального виробничого підприємства теплового господарства «Полтаватеплоенерго» заборгованість за послуги теплопостачання в розмірі 1973 (одна тисяча дев»ятсот сімдесят три) гривні 21 коп.

    Стягти з ОСОБА_3   на користь Полтавського обласного комунального виробничого підприємства теплового господарства «Полтаватеплоенерго» судові витрати, пов»язані зі сплатою судового збору, у розмірі 51 (п»ятдесят одна) грн.

    Стягти з ОСОБА_3   на користь Полтавського обласного комунального виробничого підприємства теплового господарства «Полтаватеплоенерго» судові витрати, пов»язані з оплатою витрат на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи, у розмірі 30 (тридцять) грн.

Стягти з ОСОБА_4 та ОСОБА_6   на користь Полтавського обласного комунального виробничого підприємства теплового господарства «Полтаватеплоенерго» заборгованість за послуги теплопостачання в розмірі 2324 (дві тисячі триста двадцять чотири) гривні 07 коп. солідарно.

    Стягти з ОСОБА_4 та ОСОБА_6   на користь Полтавського обласного комунального виробничого підприємства теплового господарства «Полтаватеплоенерго» судові витрати, пов»язані зі сплатою судового збору, у розмірі 51 (п»ятдесят одна) грн. солідарно.

    Стягти з ОСОБА_4 та ОСОБА_6   на користь Полтавського обласного комунального виробничого підприємства теплового господарства «Полтаватеплоенерго» судові витрати, пов»язані з оплатою витрат на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи, у розмірі 30 (тридцять) грн. солідарно.

    В задоволенні іншої частини вимог – відмовити у зв»язку із спливом позовної давності.

Заява про апеляційне оскарження рішення може бути подана протягом десяти днів з дня проголошення рішення.

    Апеляційна скарга на рішення може бути подана протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження  або без попереднього подання заяви про апеляційне оскарження у строк, встановлений для подання заяви про апеляційне оскарження до апеляційного суду Полтавської області через Решетилівський районний суд.    

                Головуючий :