ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М   У К Р А Ї Н И

"17" грудня 2009 р.                               м. Київ                                        К-8634/09

Колегія суддів Вищого адміністративного суду України у складі суддів:

  Бим М.Є.

  Гончар Л. Я.

 Харченка В. В.

 Чалого С. Я.      

Черпіцької Л.Т.            

розглянувши в порядку письмового провадження в залі суду адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Управління праці та соціального захисту населення Первомайської міської ради Луганської області про визнання дій незаконними та стягнення недоплаченої щорічної грошової допомоги на оздоровлення ,-

в с т а н о в и л а:

Постановою Первомайського міського суду Луганської області від 07 листопада 2008 року позов ОСОБА_1 задоволено. Визнано дії відповідача щодо відмови у виплаті позивачу щорічної грошової допомоги на оздоровлення за 2003, 2004, 2005, 2007, 2008 роки незаконними. Зобов’язати відповідача доплатити позивачу недовиплачену щорічну грошову допомогу на оздоровлення за 2003, 2004, 2005, 2007, 2008 роки в сумі 6435,00 грн. за рахунок коштів Державного бюджету України.

Постановою Донецького апеляційного адміністративного суду від 29 січня 2009 року апеляційну скаргу Управління праці та соціального захисту населення Первомайської міської ради Луганської області задоволено частково. Рішення суду першої інстанції змінено. В абзаці третьому резолютивної частини постанови суду першої інстанції змінено слова «6435,00 грн.»на слова «6295,50». В решті рішення суду першої інстанції залишено без змін.

Не погоджуючись з зазначеними судовими рішеннями першої та апеляційної інстанції, відповідач подав касаційну скаргу в якій посилається на порушення норм матеріального та процесуального права просить їх скасувати та постановити нове рішення, яким відмовити позивачу в заявленому позові.

Заслухавши доповідь судді Вищого адміністративного суду України, колегія суддів вважає, що касаційна скарга задоволенню не підлягає виходячи з наступного.

Як вбачається з матеріалів справи позивач належить до першої категорії осіб, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, і є інвалідом третьої групи за захворюванням, пов’язаним з ліквідацією аварії на ЧАЕС.

Відповідно до абз. 3,4 ч.4 ст.48 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи»щорічна допомога інвалідам 3 групи –у розмірі чотирьох мінімальних заробітних плат. При цьому розмір мінімальної заробітної плати визначається на момент виплати.

Суди попередніх інстанцій дійшли вірного висновку, що розміри мінімальних заробітних плат, які повинні бути виплачені позивачеві, відповідають нормам Закону України «Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи»і судами першої та апеляційної інстанції вірно нараховані суми щорічної допомоги на оздоровлення, виходячи з мінімальної заробітної плати, яка діяла на момент виплати допомоги позивачу.

Законом України «Про державні соціальні стандарти та Державні соціальні гарантії»передбачено, що мінімальний розмір заробітної плати визначається виключно Законами України. При цьому Закони, які встановлювали мінімальні заробітні плати, не містили обмежень щодо застосування норм статті 48 Закону «Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи».

          Судова колегія погоджується з висновками судів попередніх інстанцій, що Закони України про щорічні державні бюджети, крім Закону України «Про державний бюджет на 2006 рік»не містили будь-яких обмежень щодо можливостей застосування  розміру мінімальної заробітної плати  з метою реалізації статті 48 Закону України «Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи».  

Керуючись статтею 222, 223, 224, 230 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів -

у х в а л и л а:

Касаційну скаргу Управління праці та соціального захисту населення Первомайської міської ради Луганської області залишити без задоволення, а постанову Донецького апеляційного адміністративного суду від 29 січня 2009 року  - без змін.

Ухвала  набирає законної сили з моменту її проголошення та оскарженню не підлягає крім, як в строки, з підстав та в порядку, передбаченому главою 3 розділу ІV КАС України.

Судді: