П О С Т А Н О В А
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
№ 2а-1988/09
26 жовтня 2009 року Голосіївський районний суд м. Києва у складі
головуючого судді Коломеєць І.А.
при секретарі Тищенко В.С.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві цивільну справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до відділу адмінпрактики ДПС України УДАІ ГУ МВС України в м.Києві про скасування постанови про адміністративне правопорушення, -
в с т а н о в и в :
ОСОБА_1 звернулась до суду з вказаним позовом. В судовому засіданні представник позивачки позовні вимоги підтримав та пояснив, що 05.06.2009р. ОСОБА_1 дізналась про відкриття виконавчого провадження з примусового виконання постанови ВДАІ Голосіївського РУГУ МВС України в м.Києві, якою її було притягнуто до адміністративної відповідальності. Постанова по притягнення до адміністративної відповідальності та накладення адміністративного штрафу своєчасно позивачці направлена не була, в зв’язку з чим ОСОБА_1 була позбавлена можливості повідомити працівникам ДАІ, хто саме керував належним їй автомобілем у час, зазначений у постанові, як це передбачено ст.. 14 1 КпАП України. Крім викладеного посилався на те, що у постанові про притягнення позивачки до адміністративної відповідальності не зазначено, на якій саме ділянці Столичного шосе було вчинено порушення ПДД, у межах Києва, чи за межами міста, чи присутні на даній ділянці знаки, що обмежують швидкість руху.
З огляду на викладене просив позов задовольнити та скасувати зазначену постанову, оскільки позивачка правил дорожнього руху не порушувала. Просив також стягнути з Відділу адміністративної практики ДПС України УДАІ ГУ МВС України в м.Києві на користь позивачки витрати на правову допомогу в сумі 1000грн.та зобов’язати Державне казначейство України перерахувати позивачці вказану суму.
Відповідач свого представника в судове засідання не направив. Надіслав суду письмове пояснення, у якому зазначив, що ОСОБА_1 не зверталась до відділення адміністративної практики із повідомленням про те, що 23.01.2009р. вона автомобілем Фольксваген не керувала. Фото фіксація проводилась нарядом ДПС по вул.Столичне шосе у м..Києві. Наряди ДПС ДАІ несуть службу лише в межах Києва, тому порушення було зафіксовано у саме у міській зоні, де швидкість руху обмежена 60 км/год. З огляду на викладене просив у позові відмовити.
Заслухавши представника позивачки, дослідивши матеріали справи, суд встановив наступне.
30.01.2009р. інспектором адміністративної практики відділу ДПС УДАІ ГУМВС України в м.Києві винесена постанова про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч.1 ст. 122 КпАП України за перевищення 23.01.2009р. встановленої швидкості на 34 км/год на Столичному шосе та піддано адміністративному стягненню у виді штрафу в розмірі 300 грн. ( а.с.10).
Відповідно до ч.2 ст. 141 КпАП України власник транспортного засобу може протягом десяти днів з дня вручення постанови про накладення штрафу повідомити орган ( посадову особу), що виніс постанову про адміністративне стягнення про те, що транспортний засіб знаходився у володінні чи користуванні іншої особи.
Як пояснив в судовому засіданні представник позивачки, ОСОБА_1 до ДАІ з приводу того, що 23.01.2009р. її автомобілем керувала інша особа не зверталась, не вважаючи це за необхідне, оскільки постанова про притягнення її до адміністративної відповідальності була отримана нею із запізненням.
Відповідно до ч.2 ст. 69 КАС України докази суду надають особи, які беруть участь у справі.
Відповідно до ч.1 ст. 71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.
З огляду на викладене, дослідивши всі обставини справи та надавши їм оцінку, суд прийшов до висновку, що у задоволенні позову слід відмовити, оскільки позивачкою не наведено належних доказів на підтвердження своїх вимог. Так, у матеріалах справи міститься довідка, видана за підписом позивачки датована 09.06.2009р. про те, що належний їй автомобіль Фольксваген держ.номер НОМЕР_1 закріплений за працівником ПП „Гебріел” ОСОБА_2 ( а.с.16), проте суду не надана ні довіреність на право керування вказаним автомобілем зазначеній особі, ні наказ про закріплення автомобіля за ним, ані шляхові листи, тощо. Позивачкою та її представником також не надано суду доказів того, що постанова про притягнення позивачки до адміністративної відповідальності не була своєчасно їй направлена.
Суд не може покласти в основу рішення посилання позивачки та її представника на те, що з постанови та фото фіксації незрозуміло, де саме був зафіксований автомобіль Фольксваген, оскільки у постанові чітко зазначено, що правопорушення скоєне на Столичному шосе, яке знаходиться у межах міста.
На підставі викладеного, ст. 141 КпАП України та керуючись ст.ст. 7,8, 9, 10, 11, 69-71, 94, 100, 158-163 КАС України, суд, -
П О С Т А Н О В И В :
У задоволенні адміністративного позову ОСОБА_1 до відділу адмінпрактики ДПС України УДАІ ГУ МВС України в м.Києві про скасування постанови про адміністративне правопорушення - відмовити .
Постанова відповідно до ч. 1 ст. 254 Кодексу адміністративного судочинства України набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, встановленого цим Кодексом, якщо таку заяву не було подано.
Постанова може бути оскаржена до суду апеляційної інстанції протягом десяти днів з дня її складення в повному обсязі за правилами, встановленими ст. ст. 185-187 Кодексу адміністративного судочинства України, шляхом подання через суд першої інстанції заяви про апеляційне оскарження з наступним поданням протягом двадцяти днів апеляційної скарги. Апеляційна скарга може бути подана без попереднього подання заяви про апеляційне оскарження, якщо скарга подається у строк, встановлений для подання заяви про апеляційне оскарження.
Суддя :