ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

17 грудня 2009 року                                                                               справа №2а-5831/09/2370

11 год. 20 хв.                                                                                                                 м. Черкаси

Черкаський окружний адміністративний суд в складі:

головуючого – судді Кульчицького С.О.,

при секретарі судового засідання – РуденкоЮ.В.,

за участю:

представника відповідача – Москаленка А.А. (за довіреністю),

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Черкаси адміністративну справу за позовом фізичної особи – підприємця ОСОБА_2 до державної податкової інспекції в Лисянському районі Черкаської області про скасування рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій,

ВСТАНОВИВ:

Фізична особа-підприємець ОСОБА_2 звернувся до суду з адміністративним позовом до державної податкової інспекції в Лисянському районі Черкаської області про визнання незаконним та скасування рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій від 12.10.2009 року № 0000652301 на суму 3379 грн. 75 коп.

  Обґрунтовуючи позовні вимоги, позивач  зазначає, що відповідачем, в порушення вимог Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» від 06.07.1995р. № 265/95  неправомірно було прийнято рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій на суму 3379 грн. 75 коп. та просить скасувати його.

До судового розгляду справи 09.12.2009 року на адресу суду від ОСОБА_2 надійшла заява про розгляд справи за відсутності позивача.

Представник відповідача  у судовому засіданні позовних вимог не визнав, мотивуючи тим, що причиною застосування штрафних (фінансових) санкцій до позивача є порушення вимог Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» від 06.07.1995р. № 265/95 , а тому  просив в задоволенні позову відмовити.

Заслухавши пояснення представника відповідача, розглянувши подані документи і матеріали, оцінивши належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв’язок доказів у їх сукупності, суд приходить до наступного.

29.09.2009 року на підставі Закону України від 4 грудня 1990 року № 509-ХІІ «Про державну податкову службу в Україні» та Законів України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг», «Про патентування деяких видів підприємницької діяльності», «Про ліцензування певних видів господарської діяльності»,  «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів», Указу Президента України «Про застосування штрафних санкцій за порушення норм з регулювання обігу готівки», Положення про ведення касових операцій у національній валюті в Україні, затвердженого постановою Правління Національного банку України відповідно до плану проведення перевірок застосування реєстраторів розрахункових операцій, торгових патентів та правил реалізації і зберігання алкогольних напоїв та тютюнових виробів на вересень 2009 року, затвердженого головою ДПА у Черкаській області 27.08.2009 року та направлень від 28.09.2009 року № 007245, № 007238 співробітниками Державної податкової адміністрації в Черкаській області була проведена перевірка за дотриманням позивачем порядку проведення розрахунків за товари (послуги), вимог з регулювання обігу готівки, наявності торгових патентів і ліцензій , а саме магазину «Спокуса», що розташований за адресою: Черкаська область, смт. Лисянка, вул. Котовського, 1, за результатами якої складено акт № 001789/2301/2608712134 від 29.09.2009 року.

В ході перевірки 29.09.2009 року о 16 год. 15 хв. в магазині «Спокуса» за вказаною адресою, де здійснює діяльність ФОП ОСОБА_2 встановлено факти реалізації товару на загальну суму 10 грн. 75 коп. Продавець позивача отримала готівку, видала решту та товар, але не провела розрахункову операцію через РРО  не провела та не видала розрахунковий документ встановленої форми (чек).

Крім того, перевіркою готівкових коштів на місці проведення розрахунків встановлено невідповідність готівкових коштів на місці проведення розрахунків сумі коштів, яка зазначена в денному звіті РРО, на суму 675 грн. 95 коп. (з урахуванням суми придбаних товарів).  

Таким чином, в ході перевірки встановлено порушення  позивачем п. п.1, 2, 13 ст.3 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг».

За результатами  проведеної перевірки, на підставі акту № 001789/2301/2608712134 від 29.09.2009 року, 12.10.2009 року відповідачем винесено рішення № 0000652301 про застосування штрафних (фінансових) санкцій в сумі 3379 грн. 75 коп.

Вказане рішення позивач вважає незаконними, оскільки проведення планової перевірки позивача відповідачем  29.09.2009 року є неправомірним тому, що порушені вимоги щодо проведення планових перевірок, згідно частини 2 Указу Президента України «Про деякі заходи перегулювання підприємницької діяльності» від 23.07.1998 року №817/98, ст. 16 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» № 265/95-ВР від 06.07.1995 року, ст. 11 Закону України «Про державну податкову службу в Україні», а направлення на перевірку підписані не уповноваженою особою, так як до повноважень заступника голови ДПА не входить видача та підпис направлень на перевірку.

Щодо неправомірності проведення планової перевірки позивача 29.09.2009 року суд зазначає, що порядок проведення перевірок з питань додержання платниками податків порядку проведення готівкових розрахунків регулюється Законом України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» № 265/95-ВР від 06.07.1995 року та Порядком взаємодії підрозділів при проведенні виїзних планових та позапланових перевірок щодо контролю за здійсненням суб'єктами господарювання розрахункових операцій у сфері готівкового обігу, затвердженим наказом ДПА України від 11.10.05 № 441 (далі - Порядок №441), положення яких визначають підстави та порядок проведення таких перевірок, а також ст. 11-2 Закону України «Про державну податкову службу в Україні»  № 509-ХІІ від 04.12.1990 року, яка встановлює умови допущення посадових осіб до їх проведення.

В судовому засіданні було встановлено, що проведена перевірка була передбачена в плані роботи ДПА в Черкаській області на вересень 2009 року, отже проведена перевірка є плановою перевіркою з питань дотримання позивачем порядку проведення розрахунків за товари (послуги), інших вимог Закону України "Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі громадського харчування та послуг".

Акт перевірки щодо контролю за здійсненням розрахункових операцій у сфері готівкового та безготівкового обігу суб'єктами підприємницької діяльності повинен складатись відповідно до вимог Порядку оформлення і реалізації матеріалів перевірок щодо контролю за здійсненням розрахункових операцій у сфері готівкового та безготівкового обігу суб'єктами підприємницької діяльності, затвердженого Наказом ДПА України від 04.04.02 №155/ДСК.

При проведені перевірки посадові особи податкових органів у своїй діяльності керуються Методичними рекомендаціями щодо взаємодії між підрозділами органів державної податкової служби України при організації документальних перевірок юридичних осіб, які затверджені Наказом ДПА України від 11.10.05 р. за  №441.

Так, п. 2.6 Методичних рекомендацій передбачено, що перевірки контролю за здійсненням суб'єктами господарювання розрахункових операцій у сфері готівкового обігу проводяться за окремими планами органів державної податкової служби. З метою підвищення контролю за здійсненням розрахункових операцій та запобігання дублюванню перевірок у ДПІ в містах і районах формується та затверджується щомісячний план проведення зазначених перевірок.

Стаття 112 Закону України «Про державну податкову службу в Україні»  № 509-ХІІ від 04.12.1990 року дозволяє приступити до проведення перевірок (в т.ч. перевірок щодо контролю за здійсненням розрахункових операцій у сфері готівкового та безготівкового обігу) за умови надання суб'єкту господарювання під розпис направлення на перевірку та копію наказу керівника податкового органу про проведення позапланової перевірки. Наказ на проведення планової перевірки не видається.

Крім того,  відповідно до  ч.2 ст.112 цього Закону ненадання цих документів платнику податків або їх  надання  з порушенням  вимог,  встановлених  частиною  першою цієї статті,  є підставою  для  недопущення  посадових   осіб   органу   державної податкової  служби до проведення планової або позапланової виїзної перевірки.

Згідно Функціональних повноважень керівництва Державної податкової адміністрації в Черкаській області, затверджених наказом ДПА в Черкаській області 02.04.2009 року, наданих представником відповідача в судовому засіданні, судом встановлено, що до компетенції заступника голови ДПА в Черкаській області Велько Тетяни Миколаївни належить також підписання направлень на перевірку.

Також судом встановлено, що перевіряючі фактично були допущені відповідачем до проведення перевірки, що підтверджується складеним актом перевірки, підписом продавця позивача на направленнях на перевірку № 007245 та № 007238 від 28.09.2009 року, описом наявних готівкових коштів, складеним працівником позивача ОСОБА_4 та актом відмови від підписання матеріалів перевірки.

Враховуючи викладене, суд вважає необґрунтованими посилання відповідача на факт не попередження його за 10 днів до початку перевірки про її проведення.

Таким чином, суд приходить висновку, що співробітники ДПА в Черкаській області при проведенні перевірки діяли на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Щодо порушень виявлених при проведенні перевірки, суд зазначає наступне.

Відповідно до статті 2 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг», місце проведення розрахунків - місце, де здійснюються розрахунки із покупцем за  продані  товари (надані  послуги) та зберігаються отримані за реалізовані товари (надані  послуги) готівкові кошти, а також місце отримання покупцем попередньо оплачених товарів (послуг) із  застосуванням  платіжних карток, платіжних чеків, жетонів тощо.

Відповідно до абз.4 п.23 «Порядку провадження торговельної діяльності та правила торговельного обслуговування населення», затвердженого постановою Кабінету  міністрів України від 15.06.2006 року № 833 забороняється зберігання на місці проведення розрахунку (в касі, грошовому ящику, сейфі тощо) готівки, що не належить суб'єкту господарювання, а також особистих речей касира чи інших працівників.

Згідно опису наявних готівкових коштів, який є додатком до акту перевірки від 29.09.2009 № 001789/2301/2608712134, продавець на місці проведення розрахунків власних коштів не тримав, кошти знаходяться на місці проведення розрахунків та отримані за реалізовані товари позивачем, сума готівкових коштів, що знаходилася на місці проведення розрахунків, становить 675 грн. 95 коп.

Згідно п. 13 ст.3 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» суб'єкти підприємницької діяльності, які здійснюють розрахункові операції в готівковій та/або в безготівковій формі (із застосуванням платіжних карток, платіжних чеків, жетонів тощо) при продажу товарів (наданні послуг) у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг зобов'язані забезпечувати відповідність сум готівкових коштів на місці проведення розрахунків сумі коштів, яка зазначена в денному звіті реєстратора розрахункових операцій, а у випадку використання розрахункової книжки - загальній сумі продажу за розрахунковими квитанціями, виданими з початку робочого дня.

Статтею 22 вказаного Закону визначено, що у разі невідповідності суми готівкових коштів на місці проведення розрахунків сумі коштів, яка зазначена в денному звіті, а у випадку використання розрахункової книжки - загальній сумі продажу за розрахунковими квитанціями, виданими з початку робочого дня, до суб'єктів підприємницької діяльності застосовується фінансова санкція у п'ятикратному розмірі суми, на яку виявлено невідповідність.

Відповідно до вимог пунктів 1, 2 статті 3 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» від 6.07.1995 року № 265 (далі – Закон), суб'єкти підприємницької діяльності, які здійснюють розрахункові операції в готівковій та/або в безготівковій формі (із застосуванням платіжних карток, платіжних чеків, жетонів тощо) при продажу товарів (наданні послуг) у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг зобов'язані:

•   проводити розрахункові операції на повну суму покупки (надання послуги) через зареєстровані, опломбовані у встановленому порядку та переведені у фіскальний режим роботи реєстратори розрахункових операцій з роздрукуванням відповідних розрахункових документів, що підтверджують виконання розрахункових операцій, або у випадках, передбачених цим Законом, із застосуванням зареєстрованих у встановленому порядку розрахункових книжок;

•   видавати особі, яка отримує або повертає товар, отримує послугу або відмовляється від неї, розрахунковий документ встановленої форми на повну суму проведеної операції; щоденно друкувати на реєстраторах розрахункових операцій (за виключенням автоматів з продажу товарів (послуг) фіскальні звітні чеки і забезпечувати їх зберігання в книгах обліку розрахункових операцій.  

Згідно пункту 1 статті 17 Закону за порушення вимог цього Закону до суб'єктів підприємницької діяльності, які здійснюють розрахункові операції за товари (послуги), за рішенням відповідних органів державної податкової служби України застосовуються фінансові санкції у п'ятикратному розмірі вартості проданих товарів (наданих послуг), на які виявлено невідповідність, - у разі проведення розрахункових операцій на неповну суму вартості проданих товарів (наданих - послуг), у разі непроведення розрахункових операцій через реєстратори розрахункових операцій, у разі нероздрукування відповідного розрахункового документа, що підтверджує виконання розрахункової операції, або проведення її без використання розрахункової книжки.

Порядок застосування та стягнення сум штрафних (фінансових) санкцій органами державної податкової служби визначено Інструкцією про порядок застосування та стягнення сум штрафних (фінансових) санкцій органами державної податкової служби, затвердженої наказом Державної податкової адміністрації України N 253 від 21.06.2001 за N 268/5459.

Згідно з пп. 2.3 п. 2 Інструкції штрафна (фінансова) санкція (штраф) - плата у фіксованій сумі або у вигляді відсотків від суми податкового зобов'язання (без урахування пені та штрафних санкцій), справляється з платника податків у зв'язку з порушенням ним правил оподаткування, визначеними відповідними законодавчими та іншими відповідними нормативно-правовими актами, на підставі рішення контролюючого органу.

Таким чином, суд приходить висновку про доведеність факту порушення позивачем п.п. 1, 2, 13 ст. 3 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг», а відповідно і правомірності застосування до позивача відповідачем фінансових санкцій  відповідно до рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій від 12.10.2009 року № 0000652301.

Відповідно до ст. 25 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» від 06.07.1995р. № 265/95-ВР  суми фінансових санкцій, підлягають перерахуванню суб'єктами підприємницької діяльності до Державного бюджету України в десятиденний термін з дня прийняття органами державної податкової служби України рішення про застосування таких фінансових санкцій.

Враховуючи наведене, суд вважає оскаржуване рішення відповідача про застосування стосовно позивача штрафних (фінансових) санкцій правомірним, а тому не знаходить підстав для задоволення позову.

  Інших доказів сторони суду не назвали та не надали.

Відповідно до ч. 1 ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

Судові витрати розподіляються згідно ст. 94 КАС України.

Керуючись ст.ст. 9, 69-71, 79, 86,  97, ч.2 ст. 128, ст.ст. 158-163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,    

ПОСТАНОВИВ:

У задоволенні адміністративного позову відмовити повністю.

    Постанова відповідно до ч. 1 ст. 254 КАС України набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, встановленого цим Кодексом, якщо таку заяву не було подано.

Постанова може бути оскаржена до суду апеляційної інстанції протягом десяти днів з дня її складення в повному обсязі за правилами, встановленими ст.ст. 185-187 КАС України, шляхом подання через суд першої інстанції заяви про апеляційне оскарження з наступним поданням протягом двадцяти днів апеляційної скарги. Апеляційна скарга може бути подана без попереднього подання заяви про апеляційне оскарження, якщо скарга подається у строк, встановлений для подання заяви про апеляційне оскарження.

Головуючий                                        

                     С.О. Кульчицький