Апеляційний суд Житомирської області

м. Житомир, вул. Святослава Ріхтера, 24, 10008, (0412) 47-26-44

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

06 березня 2012 року колегія суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Житомирської області в складі:

головуючого - судді Жигановської О.С.

суддів: Косигіної A.M., Матюшенка І.В.

при секретарі судового ОСОБА_1

засідання

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Житомирі цивільну справу за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_3 про визнання права власності на спільне сумісне майно подружжя за апеляційною скаргою ОСОБА_4

на рішення Чуднівського районного суду Житомирської області від 28.11.2011 року

встановила:

В червні 2011 року ОСОБА_2 звернулась до суду з названим позовом. В обґрунтування позову зазначила, що з 02.09.1995 року по 26.05.2005 року перебувала в зареєстрованому шлюбі з відповідачем. В 1999 році вони придбали буд.39 по вул.Чуднівській, в с.М.Волиця, Чуднівського району, Житомирської області та земельну ділянку площею 0,2700 га, що розташована біля цього будинку. Даний договір купівлі-продажу був укладений на ім'я відповідача.

Враховуючи, що вказаний будинок та земельна ділянка були набуті ними за рахунок спільних коштів, то відповідно до ст.60 Сімейного кодексу України дане майно належить їм на праві спільної сумісної власності. Оскільки відповідач не визнає за нею право власності на спірне майно, тому просила, враховуючи інтереси неповнолітніх дітей, визнати за нею право власності на 2/3 частини будинку і земельної ділянки, а за ОСОБА_4 - на 1/3 частину.

Рішенням Чуднівського районного суду Житомирської області від 28.11.2011 року позов задоволено в повному обсязі.

В апеляційній скарзі відповідач ОСОБА_4 просить скасувати рішення суду і ухвалити нове, яким відмовити у задоволенні позову ОСОБА_2 у зв'язку з пропуском строків позовної давності. Апелянт посилається на порушення судом норм матеріального права. Зазначає, що висновки суду не відповідають обставинам справи.

Перевіривши законність та обґрунтованість рішення в межах позовних вимог та доводів апеляційної скарги, суд вважає, що скарга не підлягає до задоволення з наступних підстав.

Відповідно до змісту діючого на час виникнення даних правовідносин законодавства, а саме ст.22 КпІПС України (в редакції закону від 01.01.1970 року), ст. 16 Закону України „Про власність", майно, нажите подружжям за час шлюбу, належить їм на праві спільної сумісної власності. Аналогічна норма міститься у ст.60 чинного Сімейного кодексу України.

Справа №22ц/0690/4505/ 11 Головуючий в 1 інстанції Кондратюк A.M. Категорія 46 Доповідач Жигановська О.С.

З матеріалів справи вбачається, що майно, про яке йде спір між сторонами - житловий будинок буд.39 по вул.Чуднівській, в с.М.Волиця, Чуднівського району Житомирської області та земельна ділянка площею 0,2700 га, що розташована біля будинку, були придбані під час перебування в шлюбі (а.с.11-12), а тому є їх спільною сумісною власністю.

Згідно ч.І ст.28 КпШС України (в редакції закону від 01.01.1970 року) розмір часток кожного з подружжя в спільній сумісній власності визнаються рівним, тобто ОСОБА_2 та ОСОБА_5 за законом мають право кожен на 1\2 частину спірного домоволодіння і земельної ділянки. З дгляду на наведене, суд 1 інстанції невірно визначив частку позивачки у даному майні.

Посилання суду на ст.70 СК України та ст.368 ЦК України є безпідставним оскільки дані норми закону не мають зворотної сили та не поширюються на спірні правовідносини, що виникли у 1999 роді /час придбання майна/. Крім того, позивачка не порушувала питання про поділ спільного сумісного майна натурі. Так, ОСОБА_2 просила лише визнати за нею право власності на майно, оскільки колишній чоловік не визнає її право.

Доводи апеляційної скарги щодо пропуску позивачкою строку звернення до суду є необґрунтованими. В судовому засіданні ОСОБА_2 пояснила, що після розлучення з відповідачем вона залишилась проживати у спірному будинку разом з дітьми, вважаючи, що вона має на це право як співвласник. Коли ОСОБА_5, почав не визнавати її право на спільне майно, тоді вона звернулась до суду у 2011 році. Відповідач не заперечує проти таких доводів ОСОБА_2

Оскільки рішення суду ухвалено з порушенням норм матеріального права, воно підлягає скасуванню в порядку п.4 ч. 1 ст.309 ЦПК України.

Керуючись ст.ст.209,218,303,307,309,313,314,3гб,317,319,324,325 ЦПК України, колегія суддів

вирішила:

Апеляційну скаргу ОСОБА_3 задовольнити частково.

Рішення Чуднівського районного суду Житомирської області від 28.11.2011 року скасувати частково і ухвалити нове рішення про часткове задоволення позов ОСОБА_2

Визнати за ОСОБА_2 та ОСОБА_3 право власності по 1/2 частині за кожним на житловий будинок №39 по вул.Чуднівській в с.Мала Волиця, Чуднівського району, Житомирської області та земельну ділянку площею 0,2700 га, що розташована за адресою: с.Мала Волиця вул.Чуднівська, 39, Чуднівського району, Житомирської області.

В решті рішення залишити без змін.

Рішення набирає законної сили з моменту проголошення і може бути оскаржене в касаційному порядку безпосередньо до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів з дня набрання ним законної сили.

Головуючий (підпис)

Судді: (підписи)

Згідно: суддя апеляційного суду

Житомирської області ОСОБА_6