ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
24 листопада 2009 року №22а-18821/08/9104
Колегія суддів Львівського апеляційного адміністративного суду в складі:
головуючого судді: Улицького В.З.
суддів: Багрія В.М., Онишкевича Т.В.
при секретарі судового засідання: Неміш О.П.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Львові апеляційну скаргу управління Пенсійного фонду України в Миколаївському районі Львівської області на постанову Львівського окружного адміністративного суду від 25.11.2008 року у справі за позовом ОСОБА_1 до управління Пенсійного фонду України в Миколаївському районі Львівської області про визнання дій відповідача протиправними та стягнення невиплаченої державної соціальної допомоги «дітям війни»,–
встановила:
У вересні 2008 року громадянин ОСОБА_1 звернувся з позовом до управління Пенсійного фонду України в Миколаївському районі Львівської області про визнання дій відповідача протиправними та стягнення невиплаченої державної соціальної допомоги «дітям війни» за 2006-2007 рік.
Позивач свої позовні вимоги мотивував тим, що відповідно до статті 1 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» він є дитиною війни. Згідно з статтею 6 цього закону йому повинна виплачуватись щомісячна соціальна допомога у розмірі 30% мінімальної пенсії за віком, однак така допомога йому не виплачувалась.
Не погоджуючись з таким такими діями відповідача, позивач звернувся до суду.
Постановою Львівського окружного адміністративного суду від 25.11.2008 року позов задоволено частково, зобов’язано УПФУ в Миколаївському районі, нарахувати і виплатити на користь ОСОБА_1, недоплачену щомісячну соціальну допомогу «Дітям війни» за період з 09.07.2007 по 31.12.2007 року у розмірі 742 грн. 65 копійок.
Постанову суду оскаржило управління Пенсійного фонду України в Миколаївському районі Львівської області. Вважає, що постанова прийнята з неповним з’ясуванням обставин справи та з порушенням норм матеріального і процесуального права та підлягає скасуванню з підстав викладених в апеляційній скарзі. Просить скасувати постанову та прийняти нову, якою відмовити ОСОБА_1 в задоволенні позову повністю.
Апелянт як на обґрунтування апеляційних вимог посилається на те, що судом порушено норми ст. ст. 16, 19 Конституції України, ч. 3 ст. 28 Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування». Посилається на те, що судом не взято до уваги те, що законодавством України не визначено поняття «мінімальна пенсія за віком» як розрахункової величини для підвищення пенсії згідно ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни».
Оскільки лише ст. 28 Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування» від 09.07.2003 року №1058 передбачає, що мінімальний розмір пенсії за віком за наявності достатнього страхового стажу встановлюється в розмірі прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, визначеного законом. Проте в частині 3 статті 28 цього Закону встановлено, що мінімальний розмір пенсії за віком, встановлюється на рівні прожиткового мінімуму застосовується виключно для визначення розмірів пенсії, призначених згідно Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування».
Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційну скаргу апелянта слід залишити без задоволення з наступних підстав.
Судом встановлено, що ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_1 є дитиною війни, оскільки згідно статтею 1 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» визначено, що дитиною війни є особа, яка є громадянином України та якій на час закінчення (2 вересня 1945 року) Другої світової війни було менше 18 років.
Згідно ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни», дітям війни пенсії або щомісячне довічне грошове утримання чи державна соціальна допомога, яка виплачується замість пенсії, підвищується на 30 відсотків мінімальної пенсії за віком, розмір якої у 2007 році визначається прожитковим мінімумом для осіб, які втратили працездатність, що урегульовано ч. 1 ст. 28 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування».
Статтею 62 Закону України «Про Державний бюджет України на 2007 рік» встановлено, що прожитковий мінімум осіб, які втратили працездатність, встановлюється на рівні: з 1 січня — 380 гривень, з 1 квітня — 406 гривень, з 1 жовтня — 411 гривень. Разом з тим, п. 12 статті 71 і ст. 111 Закону України «Про Державний бюджет України на 2007 рік» дія норм закону, які передбачали вищевказані виплати, була зупинена.
09 липня 2007 року рішенням Конституційного Суду України за № 6-рп у справі за конституційним поданням 46 народних депутатів України щодо відповідності Конституції України (конституційності) положень статей 29, 36, частини другої статті 56, частини другої статті 62, частини першої статті 66, пунктів 7, 9, 12, 13, 14, 23, 29, 30, 39, 41, 43, 44, 45, 46 статті 71, статей 98, 101, 103, 111 Закону України «Про Державний бюджет України на 2007 рік» (справа про соціальні гарантії громадян) визнано такими, що не відповідають Конституції (є неконституційними) положення п. 12 статті 71, ст. 111 Закону України «Про Державний бюджет України на 2007 рік». З цього резюмується висновок, що зупинення законом про Державний бюджет України дії інших законів України щодо надання пільг, компенсацій і гарантій, внесення змін до інших законів України, встановлення іншого (додаткового) правового регулювання відносин, ніж передбачено законами України, не відповідає статтям 1,3, частині другій статті 6, частині другій статті 8, частині другій статті 19, статтям 21, 22, пункту 1 частини другої статті 92, частинам першій, другій, третій статті 95 Конституції України.
З вищенаведеного випливає, що позивачу слід провести перерахунок пенсії починаючи з 09.07.2007 року по 31.12.2007 року на 30% мінімальної пенсії за віком.
Не підлягає задоволенню вимога, щодо нарахування недоплаченої соціальної допомогу за 2006 рік, оскільки положення Закону України «Про державний бюджет України на 2006 рік», якими обмежувалась дія статті 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» не визнавались не конституційними, а тому є чинним.
З огляду на викладене, суд першої інстанції прийшов до вірного висновку про законність оскаржуваних вимог правильно і повно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права, доводи апеляційної скарги не спростовують висновків рішення суду, а тому підстав для скасування постанови колегія суддів не вбачає, однак судом помилково вказано термін «державна соціальна допомога» оскільки відповідно до статті 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» дітям війни (крім тих, на яких поширюється дія Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту") до пенсії або щомісячного довічного грошового утримання чи державної соціальної допомоги, що виплачується замість пенсії, виплачується підвищення у розмірі надбавки, а тому слід замінити в резолютивній частині постанови поняття «державна соціальна допомога» на «підвищення до пенсії».
Крім того, судом першої інстанції помилково зобов’язано виплатити на користь позивача суму у розмірі 742 грн. 65 коп., оскільки відповідно до вимог п. 3 ч. 2 ст. 64 Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування» обов’язок по здійсненню функцій щодо призначення (перерахунок), забезпечення своєчасного та в повному обсязі фінансування і виплати пенсії та надання соціальних пільг покладено на дирекцію Пенсійного фонду та її територіальні органи і визначення розмірів конкретної заборгованості перед позивачем є неможливим без проведення відповідним Пенсійним фондом перерахунку пенсії на підставі даних конкретної пенсійної справи, а тому колегія суддів приходить до висновку, що слід виключити з резолютивної частини постанови стягнуту суму у розмірі 742 грн. 65 коп.
Керуючись ст. ст. 160 ч. 3, 195, 196, 198, 200, 205, 206, 254 КАС України, колегія суддів -
ухвалила:
Апеляційну скаргу управління Пенсійного фонду України в Миколаївському районі Львівської області залишити без задоволення, а постанову Львівського окружного адміністративного суду від 25.11.2008 року у справі №2а-4692/08 – без змін, замінивши термін «державна соціальна допомога» на «підвищення до пенсії» та виключивши з резолютивної частини постанови суму виплати у розмірі 742 грн. 65 коп..
Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення.
На ухвалу протягом одного місяця може бути подана касаційна скарга безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.
В. Улицький
В. Багрій
Т. Онишкевич
Головуючий:
Судді: