Справа № 448/34/18 Головуючий у 1 інстанції: Гладишева Х.В.

Провадження № 33/783/410/18 Доповідач в 2-й інстанції: Галапац І. І.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

19 квітня 2018 року апеляційний суд Львівської області в складі:

судді Галапаца І.І.,

розглянувши у судовому засіданні в м. Львові апеляційну скаргу правопорушника ОСОБА_2 на постанову судді Мостиського районного суду Львівської області від 12 березня 2018 року, -

з участю правопорушника ОСОБА_2,

захисника правопорушника - адвоката ОСОБА_3,

встановив:

цією постановою ОСОБА_2 визнано винним у вчиненні адміністративних правопорушень, передбачених ст. 122-2, ч.1 ст. 130, ст. 36 КУпАП та накладено стягнення у виді штрафу в розмірів шестиста неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 10 200 грн. з позбавленням права керування транспортними засобами строком один рік.

Також постановлено стягнути з ОСОБА_2 352,40 грн. судового збору.

Згідно постанови судді ОСОБА_2. 13 грудня 2017 року о 02 год. 10 хв. на 5км+750м а/д «Мостиська-Самбір-Борислав-Дрогобич», керуючи автомобілем марки «Форд», д/н НОМЕР_1, не виконав вимогу працівника поліції про зупинку, поданий звуковим, світловим проблисковими маячками синього та червоного кольору та продовжив рух далі, чим порушив вимоги п.2.4 ПДР України.

Окрім цього, ОСОБА_2 13 грудня 2017 року о 02 год. 30 хв. на 5км+750м а/д «Мостиська-Самбір-Борислав-Дрогобич», керував автомобілем марки «Форд», д/н НОМЕР_1, в стані алкогольного сп'яніння, чим порушив вимоги п.2.9 «а» ПДР України.

В апеляційній скарзі правопорушник ОСОБА_2 покликається на те, що постанова судом першої інстанції ухвалена внаслідок неповноти судового розгляду, невідповідності висновків суду, викладених у судовому рішенні, фактичним обставинам справи, істотного порушення вимог закону, в тому числі й прав особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, а також неправильного застосування закону України про адміністративні правопорушення.

Зазначає, що заявляв клопотання про відкладення розгляду справи з поважної причини, в якому зазначив, що бажає приймати особисту участь у судових засіданнях, дати показання та подати відповідні докази, і об'єктивно не міг бути присутнім 12 березня 2018 року під час судового розгляду справи, адже, з 10 березня 2018 року по 19 березня 2018 року перебував на стаціонарному лікуванні у Мостиській комунальній центральній районній лікарні з діагнозом "гострий артрит правого колінного суглобу", що підтверджується випискою із медичної карти стаціонарного хворого №1091 та не міг пересуватись.

Наголошує, що суд безпідставно проігнорував вищезгадане клопотання і вирішив розглядати справу у його відсутності, що свідчить про неповноту, необ'єктивність та упередженість судового розгляду, пов'язану з істотним порушенням його конституційних прав на захист.

Вважає, що його незаконно притягнуто до адміністративної відповідальності за ст. 122-2 і ч.1 ст. 130 КУпАП, оскільки наголошує, що не порушував вимоги працівника поліції про зупинку, та не керував транспортним засобом у стані сп'яніння і був лише пасажиром, а транспортним засобом керував ОСОБА_4

Звертає увагу на те, що суд першої інстанції не з'ясував вищезазначених обставин, не допитав свідків та очевидців даної події.

Акцентує, що з постановою Мостиського районного суду Львівської області, від 12 березня 2018 року ознайомився лише 22 березня 2018 року, коли отримав на пошті рекомендований лист з суду, про що свідчить відмітка поштового штемпеля на конверті з датою "22 березня 2018 року", а тому вважає, що десятиденний термін на оскарження пропущено з поважних причин.

Просить поновити пропущений з поважних причин строк звернення з скаргою до апеляційного суду.

Скасувати постанову Мостиського районного суду Львівської області, від 12 березня 2018 року та закрити провадження у справі.

Заслухавши пояснення правопорушника ОСОБА_2 та його захисника - адвоката ОСОБА_3 які підтримали апеляційну скаргу, перевіривши матеріали справи про адміністративне правопорушення та доводи апеляційної скарги, суд вважає, що слід поновити строк апеляційного оскарження постанови судді місцевого суду, оскільки такий пропущений з поважних причин, та приходить до висновку, що така задоволенню не підлягає з наступних підстав.

Особа, яка притягається до адміністративної відповідальності, відповідно до ст. 268 КУпАП, має право: знайомитися з матеріалами справи, давати пояснення, подавати докази, заявляти клопотання.

Особи, які беруть участь у справі про адміністративне правопорушення, розпоряджаються своїми правами на власний розсуд, однак користуватися ними повинні сумлінно в межах процесуального закону відповідно до їх призначення і тією мірою і в тих формах, які необхідні для досягнення мети провадження.

Неявку в судові засідання в поєднанні з неодноразовими клопотаннями про відкладення розгляду справи можна розцінювати як зловживання передбаченими законодавством правами, оскільки така процесуальна поведінка перешкоджає суду правильно та своєчасного розглянути справу про адміністративне правопорушення і прийняти рішення.

Відповідно до вимог ст. 268 КУпАП справа про адміністративне правопорушення розглядається в присутності особи, яка притягається до адміністративної відповідальності. У разі відсутності цієї особи справу може бути розглянуто лише у випадках, коли є дані про своєчасне її сповіщення про місце та час розгляду справи і якщо від неї не надійшло клопотання про відкладення розгляду справи.

Так, районний суд, прийнявши рішення по справі 12 березня 2018 року за відсутності правопорушника ОСОБА_2, навів обґрунтовані мотиви щодо проведення розгляду справи без участі останнього, а тому покликання правопорушника в апеляційній скарзі на розгляд справи за його відсутності, як на порушення прав, апеляційний суд вважає безпідставними. Крім цього, зазначене усунено під час апеляційного розгляду справи, де ОСОБА_2 мав можливість надати пояснення з приводу обставин згаданих адміністративних правопорушень.

Згідно положень ст. 245 КУпАП, завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом.

Відповідно до ст. 251 КУпАП, доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Ст. 280 КУпАП передбачено, що орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Як вбачається з матеріалів справи про адміністративне правопорушення, зазначені вимоги закону суддею місцевого суду дотримані у повному обсязі.

Вина ОСОБА_2 у вчиненні адміністративних правопорушень, передбачених ст. 122-2, ч.1 ст. 130 КУпАП, підтверджується матеріалами справи про адміністративне правопорушення №448/34/18, а саме протоколами про адміністративні правопорушення серій БР №035810, 035811 від 13 грудня 2017 року (а.с. 1, 10); рапортом інспектора СРПП №1 ПП Самбірського ВП ГУНП у Львівській області ОСОБА_5 від 13 грудня 2017 року (а.с.2); висновком щодо результатів медичного огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції № 662 (а.с.3); актом огляду на стан алкогольного сп'яніння з використанням спеціальних технічних засобів (а.с.4); письмовими поясненнями ОСОБА_6 - пасажира автомобіля марки «Форд», д/н НОМЕР_1, щодо обставин справи (а.с. 5), яким суддя районного суду дала належну правову оцінку, зазначивши це в своїй постанові, з чим погоджується і апеляційний суд.

Підстави, які б давали можливість суду апеляційної інстанції вважати вказані докази сумнівними та неправдивими, відсутні.

Виходячи з наведеного, апеляційний суд вважає доводи апеляційної скарги правопорушника ОСОБА_2 такими, що не впливають на законність прийнятого по суті рішення і приходить до висновку, що суддя районного суду підставно притягнула останнього до адміністративної відповідальності, обравши стягнення, яке згідно ст. 23 КУпАП є мірою відповідальності і застосовується з метою виховання особи, яка вчинила адміністративне правопорушення та запобігання вчиненню нових правопорушень як самим правопорушником так і іншими особами.

Відтак, постанова судді місцевого суду є законна та обґрунтована і суд апеляційної інстанції не вбачає підстав для її скасування.

Керуючись ст. 294 КУпАП, суд, -

постановив:

поновити ОСОБА_2 строк апеляційного оскарження постанови судді Мостиського районного суду Львівської області від 12 березня 2018 року.

Апеляційну скаргу правопорушника ОСОБА_2 залишити без задоволення, а постанову судді Мостиського районного суду Львівської області від 12 березня 2018 року, якою ОСОБА_2 визнано винним у вчиненні адміністративних правопорушень, передбачених ст. 122-2, ч.1 ст. 130, ст. 36 КУпАП та накладено стягнення у виді штрафу в розмірів шестиста неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 10 200 грн. з позбавленням права керування транспортними засобами строком один рік - без зміни.

Постанова є остаточною й оскарженню не підлягає.

Суддя судової палати

у кримінальних справах Галапац І.І.

апеляційного суду

Львівської області