ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
У Х В А Л А
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
17 листопада 2009 року № 22-а-13229/08/9104
Колегія суддів Львівського апеляційного адміністративного суду в складі :
головуючого судді Довгополова О.М.,
суддів: Любашевського В.П., Носа С.П.,
при секретарі судового засідання Куземського В.М,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Львові апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Старосамбірському районі Львівської області на постанову Львівського окружного адміністративного суду від 18 серпня 2008 року у справі за позовом Державної податкової інспекції у Старосамбірському районі Львівської області до Благодійного фонду «Назустріч людям» про припинення юридичної особи, -
В С Т А Н О В И Л А :
В липні 2008 року позивач звернувся до суду з позовом про припинення юридичної особи – відповідача на підставі п. 2 ст. 38 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців». Вимоги обґрунтовував тим, що відповідач, як суб’єкт підприємницької діяльності, систематично з 01.11.2005 по 02.06.2008 роки порушує пп. 16.4, 16.7 ст. 16 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» в редакції від 22.05.1997 року щодо обов’язку подання податковому органу податкових декларацій у встановлені терміни незалежно від виникнення у цьому періоді податкового зобов’язання.
Постановою Львівського окружного адміністративного суду від 18 серпня 2008 року в позові відмовлено. Рішення мотивоване відсутністю передбачених ст. 32 Закону України «Про об’єднання громадян» підстав для примусового розпуску (ліквідації).
У скарзі на постанову позивач просить її скасувати, задовольнивши позов. Доводи скарги обґрунтовані тими самими обставинами, що й позовної заяви.
Заслухавши суддю-доповідача, дослідивши матеріали справи, доводи апеляційної скарги, колегія суддів приходить до висновку про відсутність підстав для задоволення скарги з наступних підстав.
Встановлено, що відповідач є юридичною особою згідно із свідоцтвом про його державну реєстрацію як юридичної особи від 01.11.2005 року.
Відповідно до статті 1 Закону України «Про благодійництво та благодійні організації» благодійною діяльністю визнається добровільна безкорислива діяльність благодійних організацій, що не передбачає одержання прибутків від цієї діяльності, а благодійною організацією — недержавна організація, головною метою діяльності якої є здійснення благодійної діяльності в інтересах суспільства або окремих категорій осіб згідно з цим Законом.
Враховуючи, що за статутом відповідач є благодійною організацією, створеною відповідно до Закону України «Про благодійництво та благодійні організації», діяльність якого не передбачає одержання прибутку, висновок позивача про статус відповідача як суб’єкта підприємницької діяльності є помилковим.
Відповідач не є платником податку на прибуток, оскільки згідно з пп. 2.1.1 п. 2.1 ст. 2 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» платниками податку з числа резидентів є суб’єкти господарської діяльності, бюджетні, громадські та інші підприємства, установи та організації, які здійснюють діяльність, спрямовану на отримання прибутку як на території України, так і за її межами, а тому покликання позивача про недотримання фондом положень пп. 16.4, 16.7 ст. 16 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» є безпідставними.
Крім того, п. 16.7 ст. 16 зазначеного Закону виключено на підставі Закону України «Про внесення змін до Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» N 349-IV від 24.12.2002 року.
З урахуванням наведеного, відмова у задоволенні позову є законною. При цьому суд першої інстанції помилково керувався нормами Закону України «Про об ’ єднання громадян», оскільки дія цього Закону відповідно до його ч. 3 ст. 1 не поширюється на благодійні організації, порядок створення і діяльності яких визначається відповідним законодавством, яким, зокрема, є Закон України «Про благодійництво та благодійні організації».
Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 22 Закону України «Про благодійництво та благодійні організації» контроль за діяльністю благодійних організацій, у тому числі і порядком використання ними майна та коштів, призначених для благодійної допомоги, здійснюється органами виконавчої влади відповідно до їх компетенції. Контролюючим органам виконавчої влади в межах наданих їм повноважень надано право вимагати від благодійників та органів управління благодійної організації надання їм необхідних документів та отримувати необхідні пояснення.
Невиконання наведених обов ’ язків відповідачем перед позивачем не доведено, тому відсутні підстави, передбачені п. 2 ст. 38 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців», для припинення відповідача.
Таким чином, колегія суддів не вбачає підстав для скасування постанови суду першої інстанції; доводи скарги не спростовують висновків суду, а тому скарга задоволенню не підлягає.
Керуючись частиною 3 статті 160 статтями 195, 196, 198, 200, 206, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -
У Х В А Л И Л А:
Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Старосамбірському районі Львівської області залишити без задоволення, постанову Львівського окружного адміністративного суду від 18 серпня 2008 року у справі № 2-а-269/08 – без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України протягом місяця шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції.
Головуючий: О.М. Довгополов
Судді: С.П. Нос
В.П. Любашевський
Повний текст рішення виготовлено 20.11.2009 року.