Справа № 2-233-09
Р І Ш Е Н Н Я
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
08 грудня 2009 року Соснівський районний суд м. Черкаси у складі:
головуючого/судді - Романенко В.А.
при секретарі - Петрик Л.В., Макаренко І.І.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі Соснівського районного суду м. Черкаси цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2, третя особа: орган опіки та піклування Соснівського району м. Черкаси про усунення перешкод в користуванні житловим будинком, -
В С Т А Н О В И В:
ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до ОСОБА_2 про усунення перешкод в користуванні житловим будинком, посилаючись на те, що вона є власницею житлового будинку АДРЕСА_2.
В 2007 році помер її син ОСОБА_3. Її син та його дружина разом з дітьми, та вона проживали у вищевказаному будинку. Після смрті її сина невістка ОСОБА_2 відібрала у неї правовстановлюючі документи на житловий будинок і зробила її життя в будинку нестерпним. Враховуючи те, що проживати в своєму будинку разом з невісткою ОСОБА_2 та її дітьми вона не мала можливості, вона вимушена проживати у своєї дочки ОСОБА_4 разом з її сім’єю в її квартирі АДРЕСА_1.
Стосовно протиправної поведінки відповідачки по відношенню до неї, вона зверталася з заявами до Соснівського РВУ МВС України в м. Черкаси, прокурора Соснівського району м. Черкаси.
На даний час потрапити в свій будинок вона не має можливості, так як відповідач чинить їй перешкоди, не надає ключів від будинку гаражу та погреба, не повертає правовстановлюючих документів на будинок та не надає їй її речей які є в будинку.
Крім того, відповідач не сплачує за комунальні послуги, якими користується в її будинку, про що свідчать довідки КП «Черкасиводоканал», ВАТ «Черкасигаз», ВАТ «Черкасиобленерго», КП «ЧКАП2328».
Фізичні та духовні страждання, яких вона зазнала внаслідок неправомірних дій відповідача порушили її нормальний спосіб життя. Вказаними діями відповідач принизив її честь та гідність. Вона зазнала і зазнає сильних моральних переживань у зв’язку з тим, що маючи у власності житловий будинок вона вимушена проживати у своєї дочки в квартирі де проживає її сім’я яка складається з шести осіб. Після вказаних подій вона стала себе гірше почувати. Стан її здоров’я істотно погіршився. Враховуючи те, що вона є пенсіонером і має похилий вік, їй важко виходити з квартири на свіже повітря, в той час коли в її будинку цієї проблеми не було. Весь час її супроводжує душевне хвилювання з приводу її здоров’я та проживання.
Документи, які забрала в неї відповідач вона змушена була відновлювати, та робити відповідні дублікати, на що втратила багато часу та сил.
Своїми діями відповідач завдала їй моральну шкоду, своєю протиправною поведінкою.
Просить суд зобов’язати ОСОБА_2 усунути перешкоди в користуванні житловим будинком по АДРЕСА_2; повернути їй правовстановлюючі документи на житловий будинок, ключі від житлового будинку та господарських споруд по АДРЕСА_2. Стягнути з відповідача на її користь моральну шкоду в сумі 1600 грн., суму сплаченого судового збору та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.
В судовому засіданні позивач позовні вимоги змінила та просила суд зобов’язати ОСОБА_2 усунути перешкоди в користуванні житловим будинком по АДРЕСА_2, шляхом демонтажу додаткового замка на вхідній двері даного будинку, який встановлено нею; повернути їй правовстановлюючі документи на житловий будинок, ключі від житлового будинку та господарських споруд по АДРЕСА_2 не чинити перешкоди ОСОБА_1 у користуванні житловим будинком по АДРЕСА_2. Вселити ОСОБА_1 у її приватний будинок по АДРЕСА_2. Стягнути з ОСОБА_2 на її користь моральну шкоду в сумі 1600 грн., суму сплаченого судового збору та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.
Представники позивача в судовому засіданні змінені позовні вимоги підтримали в повному обсязі та просили суд їх задовольнити.
Відповідач в судовому засіданні позовні вимоги не визнала, та просила суд в позові відмовити.
Заслухавши пояснення сторін, дослідивши матеріали справи, суд вважає, що позов підлягає до часткового задоволення.
Судом встановлено, що ОСОБА_1 є власником житлового будинку АДРЕСА_2 на підставі свідоцтва про право власності від 01.10.1997 року № 3-3353, свідоцтва про право на спадщину за законом від 01.10.1997 року № 3-3352 та рішенням Соснівського районного суду м. Черкаси від 13.02.2008 року.
Згідно ст. 150 Житлового кодексу України – громадяни, які мають у приватній власності будинок (частину будинку), квартиру, користуються ним (нею) для особистого проживання і проживання членів їх сімей і мають право розпоряджатися цією власністю на свій розсуд: продавати, дарувати, заповідати, здавати в оренду, обмінювати, закладати, укладати інші не заборонені законом угоди.
В 2007 році помер ОСОБА_3, який являвся сином позивачки ОСОБА_1.
До смерті ОСОБА_3, він та його дружина ОСОБА_2 разом з дітьми, а також позивачка ОСОБА_1 проживали у житловому будинку по АДРЕСА_2.
Після смерті ОСОБА_3, відповідачка ОСОБА_2 відібрала у позивачки ОСОБА_1 правовстановлюючі документи на житловий будинок і зробила життя позивачки в будинку нестерпним. Враховуючи те, що проживати в своєму будинку разом з невісткою ОСОБА_2 та її дітьми позивачка не мала можливості, вона була вимушена проживати у своєї дочки ОСОБА_4 разом з її сім’єю в її квартирі АДРЕСА_1.
Вищевказане підтверджується постановами Соснівського РВУ МВС України в Черкаській області, Соснівського районного суду м. Черкаси.
Відповідно до ст. 317 ЦК України – власникові належать права володіння, користування та розпорядження своїм майном.
Стаття 319 ЦК України передбачає, що власник володіє, користується, розпоряджається своїм майном на власний розсуд.
Статтею 391 ЦК України передбачено, що власник майна має право вимагати усунення перешкод у здійсненні ним права користування та розпорядження своїм майном.
Відповідно до ст. 155 ЖК України жилі будинку (квартири), що є у приватній власності громадян, не може бути в них вилучено, власника не може бути позбавлено права користування жилим будинком (квартирою), крім випадків, установлених законодавством.
На даний час позивачка ОСОБА_1 проживає у власному будинку по АДРЕСА_2.
Суд вважає, що своїми діями ОСОБА_2 чинить перешкоди позивачу у користуванні її ж власністю, тому суд приходить до висновку про необхідність зобов’язати ОСОБА_2 усунути перешкоди в користуванні житловим будинком по АДРЕСА_2, шляхом: демонтажу додаткового замка на вхідних дверей, повернення правовстановлюючих документів на житловий будинок, повернення ключів від житлового будинку та господарських споруд, а також не чинити перешкоди ОСОБА_1 у користуванні житловим будинком по АДРЕСА_2.
Позивачка ОСОБА_1 вказує, що фізичні та духовні страждання, яких вона зазнала внаслідок неправомірних дій відповідача порушили її нормальний спосіб життя. Вказаними діями відповідач принизив її честь та гідність. Вона зазнала і зазнає сильних моральних переживань у зв’язку з тим, що маючи у власності житловий будинок вона вимушена проживати у своєї дочки в квартирі де проживає її сім’я яка складається з шести осіб. Після вказаних подій вона стала себе гірше почувати. Стан її здоров’я істотно погіршився. Враховуючи те, що вона є пенсіонером і має похилий вік, їй важко виходити з квартири на свіже повітря, в той час коли в її будинку цієї проблеми не було. Весь час її супроводжує душевне хвилювання з приводу її здоров’я та проживання.
Відповідно до п. 9 постанови Пленуму Верховного Суду України «Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової шкоди)» розмір відшкодування моральної (немайнової) шкоди суд визначає залежно від характеру та обсягу страждань (фізичних, душевних, психічних тощо), яких зазнав позивач, характеру немайнових втрат (їх тривалості, можливості відновлення тощо) та з урахуванням інших обставин. Зокрема, враховуються стан здоров’я потерпілого, тяжкість вимушених змін у його життєвих і виробничих стосунках, ступінь зниження престижу, ділової репутації, час та зусилля, необхідні для відновлення попереднього стану. При цьому суд має виходити із засад розумності, виваженості та справедливості.
Відповідно до ст. 23 ЦК України особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав. Моральна шкода полягає: у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв’язку із знищенням чи пошкодженням її майна.
Статтею 1167 ЦК України передбачено, моральна шкода, завдана фізичній або юридичній особі неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю, відшкодовується особою, яка її завдала, за наявності її вини, крім випадків встановлених ч. 2 цієї статті.
Суд вважає, що заявлена позивачем моральна шкода в сумі 1600 грн. підлягає до часткового задоволення у розмірі 1000 грн.
Відповідно до ст. 88 ЦПК України суд вважає за необхідне стягнути з відповідача на користь позивача судові витрати: державне мито в сумі 25,50 грн., витрати на інформаційно-технічне забезпечення в сумі 7,50 грн., а всього на суму 33 грн.
Враховуючи, що позивачкою не в повному обсязі було сплачено державне мито, суд вважає за необхідне достягнути державне мито у розмірі 17 грн. з відповідачки ОСОБА_2 на користь держави.
На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 23, 280, 316, 317, 319, 383, 391, 1167 ЦК України, п. 9 постанови Пленуму Верховного Суду України «Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової шкоди)», ст. ст. 3, 10, 11, 15, 88, 209, 212, 214-215, 218 ЦПК України, 150, 155, 157 ЖК України , суд, -
В И Р І Ш И В:
Позов задовольнити частково.
Зобов’язати ОСОБА_2 усунути перешкоди в користуванні житловим будинком по АДРЕСА_2, шляхом: демонтажу додаткового замка на вхідних дверей, повернення правовстановлюючих документів на житловий будинок, повернення ключів від житлового будинку та господарських споруд ОСОБА_1.
Зобов’язати ОСОБА_2 не чинити перешкоди ОСОБА_1 у користуванні житловим будинком по АДРЕСА_2.
Стягнути З ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 моральну шкоду в сумі 1000 грн., судові витрати в сумі 33 грн., а всього 1033 грн.
Стягнути з ОСОБА_2 на користь держави державне мито в сумі 17 грн.
Рішення може бути оскаржене до апеляційного суду Черкаської області через суд першої інстанції шляхом подачі в 10-денний строк з дня проголошення рішення заяви про апеляційне оскарження і подання після цього протягом 20 днів апеляційної скарги або в порядку ч. 4 ст. 295 ЦПК України.
Головуючий: